Базова програма розвитку дитини дошкільного віку. Взаємозв"язок дітей з природою, вивчення рослин і тварин, спостереження за умовами їхнього життя. Природа виховних екскурсій, структура та етапи впровадження. Посильні трудові дії та рухливі ігри.
Вихователь дошкільного навчального закладу знає, яку унікальну можливість в роботі з дошкільниками надає екскурсія. Зважаючи на те, що процес виховання дітей безперервний, перед вихователем відкриваються унікальні можливості для всебічного гармонійного розвитку особистості дитини, закладені в процесі освітньої роботи з дошкільниками в умовах екскурсії. А завдання дорослих - і вихователів, і батьків - полягає в тому, щоб не давати готову відповідь, допомогти дитині пізнати навколишній світ, зрозуміти, що всі явища можна вивчити, розгадати самостійно. Організовуючи життєдіяльність дошкільників, вихователь перш за все повинен орієнтуватися на вимоги Базової програми розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі", де зазначено: "Життєдіяльність дитини - це різні аспекти її життя, форми активності, всі види діяльності, у яких проявляється її енергійність, життєва сила, прагнення заявити про себе іншим та самій собі. Сухомлинського: "Дитина за своєю природою - допитливий дослідник, відкривач світу, тож нехай перед нею відкривається чудовий світ в живих фарбах, яскравих і тремтливих звуках, в казці, грі, творчості, красі", - можна зробити висновок про те, що саме екскурсія допоможе дитині пізнати світ у всій його красі.Екскурсії стали проникати у школу у другій половині ХІХ століття Щоправда тоді ще дивились на екскурсії як на корисну фізкультуру. Перед педагогами 90-х років постало питання, якими ж засобами ДНЗ може і повинен розкривати і закріпляти почуття любові дітей до природи і як спрямовувати його до діяльно-розумового життя. Цій меті, відповідає педагогічна преса того часу, може служити лише один засіб - екскурсія в природу під керівництвом вихователя; інакше кажучи, - заняття, які іноді треба організовувати серед тієї обстановки, що була первісною і природною школою для дітей. Він говорив: "Такі екскурсії завершуються звичайно нічим не обґрунтованим збором гербарного та колекційного матеріалу, який у кращому випадку оброблюється дітьми, але частіше всього викидається". О.Герд вважав, що будь-яка екскурсія повинна сприяти формуванню правильного погляду на природу, мати визначену навчально-виховну мету, проходити за чітким продуманим планом. За думкою О.Герда, без екскурсій у природу неможливо у повній мірі розкрити взаємозвязок, який існує у природі, неможливо довести перевтілення організмів під впливом зовнішнього середовища та зясувати їх індивідуальний розвиток.Екскурсія являє собою цілеспрямований, наочний процес пізнання навколишнього середовища. Цей процес будується з використанням заздалегідь відібраних обєктів, які знаходяться в природних умовах, і відбувається під керівництвом кваліфікованого спеціаліста-екскурсовода відповідно до завчасно визначеної тематики. Кожна екскурсія являє собою процес діяльності, який зумовлений конкретними закономірностями (тематичність, цілеспрямованість, наочність, емоційність, активність та ін.). Так, одні автори трактують екскурсію як метод навчання, інші - як метод і форму або як форму. На початковій стадії впровадження екскурсій в навчально-виховний процес вони практикувались епізодично як продовження звичайних занять за межами дитячого садка.Кожна екскурсія передбачає різноманітну змістову діяльність дітей, до якої належать: спостереження, самостійна діяльність, індивідуальна робота, рухливі та дидактичні ігри, трудова діяльність. Виходячи з тривалості прогулянок в режимі дня будь-якої вікової групи, кожен із компонентів екскурсії забирає від 5 до 15 хвилин, а здійснюється на тлі самостійної діяльності дітей. Тому саме вихователь повинен навчити дітей слухати, щоб почути, дивитись, щоб побачити. Розпочинати спостереження краще шляхом порівняння: "Що змінилося?" Це змушує дітей придивитися до того чи іншого явища природи і самостійно шукати відповідь або звернутися по допомогу до дорослого; дає змогу сформувати в дітей чіткі уявлення про природні обєкти. Безпосереднє спілкування з природою, систематичні цілеспрямовані спостереження та бесіди виховують у дітей уміння встановлювати звязки між змінами погоди та життям рослин, тварин; допомагають робити висновки; сприяють розвитку мислення, уваги та памяті, вихованню любові до рідного краю та бережливого ставлення до природи.При цьому необхідно забезпечити педагогічно правильне керування діяльністю дошкільників, головною метою якого є створення умов для розвитку можливостей, творчих здібностей кожної дитини, щоб задовольнити живий дитячий інтерес, не згасити іскорки дитячої допитливості. Пізнавальний розвиток дітей дошкільного віку під час екскурсій потрібно спрямувати на формування в них правильних уявлень про явища природи та суспільного життя, удосконалення почуттів та відчуттів, розвиток уваги, уяви, мислення, памяті і мовлення. На прикладах причинної залежності явищ природи вихователь під час прогулянок повинен забезпечити умови для логічного мислення дітей, привчати терпеливо спостерігати, досягати мети, робити перші власні висновки. Саме під час прогулянок діти мають з
План
Зміст
Вступ
Розділ 1. Екскурсія як важлива форма проведення занять у ДНЗ
1.1 Аналіз літературних джерел
1.2 Сутність екскурсії
1.3 Структурні компоненти екскурсії
1.4 Організаційні умови ефективності проведення екскурсій в природу
Розділ 2. Значення екскурсій для всебічного розвитку дошкільнят
2.1 Роль екскурсії у формуванні особистості дитини
Розділ 3. Розробка екскурсії на тему "Проїжджа частина дороги"
Висновки
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
