Викладення комплексної технології регенерації відпрацьованої оливи з різними початковими показниками вологості, вмісту асфальтенів і механічних домішок. Порівняльний аналіз методів очищення відпрацьованих олив та оптимальні умови проведення регенерації.
Встановлено, що відпрацьовані оливи складають не менше 50% загальних забруднень нафтопродуктами. В звязку з тим, що значна частина відпрацьованих олив (ВО) потрапляє у навколишнє середовище, саме екологічні інтереси в регенерації та переробці відпрацьованих олив передбачаються в першу чергу. В результаті досліджень шляхів вирішення проблеми - зменшення екологічного навантаження внаслідок розроблення та впровадження технології утилізації відпрацьованих олив, вперше отримано та сформульовано такі результати: · проведено моніторинг відпрацьованих олив в Україні; Полягає у проведені експериментальних досліджень щодо вибору найефективніших методів зневоднення відпрацьованої оливи, обґрунтуванні вибору очищення шляхом деемульгування та доочищення природним активованим сорбентом, внаслідок чого запропоновано комплексну технологію для регенерації відпрацьованих олив та встановлено оптимальні параметри кожної стадії процесу. Особистий внесок здобувача в наукових роботах: проведена оцінка екологічної небезпеки від забруднення навколишнього середовища відпрацьованими оливами [6, 8, 12, 13, 14]; проведено дослідження хімічного активування бентонітів [1, 7]; проведено дослідження щодо обезводнення відпрацьованих олив методом деемульгування [9, 10]; проведено експериментальні дослідження очищення відпрацьованих олив від смол та асфальтенів природним активованим бентонітом [2, 3, 11]; запропонована комплексна технологія регенерації відпрацьованої оливи методом деемульгування та доочищення активованим сорбентом - бентонітом [4, 5, 15, 16, 17, 18].Аналіз цих показників дозволяє зробити висновок, що основними забрудниками ВО є механічні домішки, вода (розчинена у вигляді емульсії), смоли та асфальтени. Для визначення фізико-хімічних властивостей ВО запропоновано використовувати відомі методики: густину ВО визначали пікнометричним методом; вміст води у ВО визначали методом Діна-Старка; вміст механічних домішок у ВО визначали ваговим методом; вміст смол та асфальтенів у ВО визначали фотоколориметричним методом (вважаючи що ця величина пропорційна оптичній густині проби ВО, яка досліджувалась). Проведені нами дослідження підтверджують, що термічну активацію з температурою вище 2500С проводити недоцільно, оскільки у цьому випадку за умови значно більших енергетичних затрат не досягається збільшення адсорбційної ємності. Проводились, також, дослідження, ціллю яких було встановлення оптимального ступеню розкладу бентоніту, який дозволяв би досягти максимального ступеня регенерації ВО. Дослідження полягали у встановленні адсорбційної ємності бентоніту щодо води та залишкової оптичної густини із різним ступенем розкладу для ідентичних умов реалізації процесу (вміст бентоніту 10г/100 г оливи, перемішування в апараті з мішалкою, температура - 40ОС).У звязку з значною екологічною загрозою, яку створюють відпрацьовані оливи та відсутністю ефективних методів їх регенерації, розроблення технології повторного застосування олив є актуальним з погляду зменшення антропогенного навантаження на довкілля. На основі проведеного моніторингу ВО показано, що кількість ВО, які щорічно утворюються в Україні, орієнтовно складає 116 тис.т/рік. Встановлено, що ефективним методом виділення невеликих кількостей води та асфальтенів із ВО є їх адсорбційне очищення із використанням активованих бентонітів, або бентонітів у нативній формі.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
1. У звязку з значною екологічною загрозою, яку створюють відпрацьовані оливи та відсутністю ефективних методів їх регенерації, розроблення технології повторного застосування олив є актуальним з погляду зменшення антропогенного навантаження на довкілля.
2. На основі проведеного моніторингу ВО показано, що кількість ВО, які щорічно утворюються в Україні, орієнтовно складає 116 тис.т/рік.
3. Встановлено, що ефективним методом виділення невеликих кількостей води та асфальтенів із ВО є їх адсорбційне очищення із використанням активованих бентонітів, або бентонітів у нативній формі. Оптимальними режимними параметрами процесу є: температура 500С, час перемішування середовища - 200с.
4. Шляхом порівняльних досліджень ефективності різних технологій зневоднення сильно заводнених ВО визначено, що найефективнішим є застосування деемульгатора Sot, а у ролі розчинника - толуол. Оптимальні режимні параметри процесу: температура 600С, загальна тривалість зневоднення - 6 годин.
5. Запропоновано відділення твердих частинок із ВО (механічних забруднень та відпрацьованого сорбенту) проводити із використанням центрифугування. Оптимальними режимними параметрами є: час центрифугування - 3 хв., температура середовища - 500С.
6. Розроблено комплексну технологію регенерації ВО, яка включає стадії зневоднення, адсорбційного очищення і центрифугування і дозволяє регенерувати ВО із різним початковим вмістом води.
7. Розрахований еколого-економічний ефект від впровадження технології регенерації ВО. За умов потрапляння в грунт тільки 10% від всіх ВО, які щорічно утворюються на Україні, та забруднення цими ВО 100 га землі, навколишньому середовищу наноситься шкода, на відшкодування якої потрібно 31,2 млн.грн.
2. Чайка О.Г., Мальований М.С., Петрушка І.М., Одноріг З.С. Регенерація відпрацьованих олив за допомогою природних дисперсних сорбентів// Видавництво Національного університету “Львівська політехніка 2003, Вісник “Хімія , технологія речовин та їх застосування”, №488. - с.246 - 248.
3. Чайка О.Г., Захарко Я.М., Хомко Н.Ю. Очищення відпрацьованої оливи від смол та асфальтенів за допомогою природного дисперсного сорбенту-бентоніту // Видавництво Національного університету “Львівська політехніка” 2005, Вісник “Хімія , технологія речовин та їх застосування”, №529. - с. 194 - 196.
4. Чайка О.Г., Мальований М.С., Захарко Я.М., Хомко Н.Ю. Комплексна регенерація відпрацьованої оливи деемульгаторами та природними сорбентами // Видавництво Національного університету “Львівська політехніка” 2005, Вісник “Хімія , технологія речовин та їх застосування”, №529. - с.196 - 198.
5. Чайка О.Г., Мальований М.С., Семенишин Є.М., Захарко Я.М., Петрушка І.М. Регенерація відпрацьованих олив. Екологічні та технологічні аспекти//Хімічна промисловість України, №5 (76), 2006. - с.40 - 43.
7. Мальований М.С., Санніков М.І., Петрушка І.М., Чайка О.Г. Хімічне модифікування бентонітів//Хімія, технологія речовин та їх застосування: Вісник Національного університету “Львівська політехніка”, №426, 2006.- Львів.- с. 158-161.
8. Мальований М.С., Санніков М.І., Одноріг З.С., Петрушко І.М., Чайка О.Г. Адсорбційні технології забезпечення техногенної безпеки шляхом використання природних дисперсних сорбентів//Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми економії енергії”.- Львів: 2001.-с.246-247.
9. Чайка О.Г., Колотницький Л.А., Топільницький П.І., Максимик В.Я. Переробка відпрацьованих олив//Тези доповідей 8-ї Міжнародної науково-технічної конференції “Розробка, виробництво та застосування мастильних матеріалів та присадок”.- Бердянськ: 2003.- с.180-182.
10. ЧАЙКАО.Г., Петрушка І.М., Максимик В.Я. Застосування природних сорбентів для регенерації відпрацьованих олив//Тези доповідей VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми управління якістю підготовки фахівців-екологів у світлі інтеграції освіти України в Європейський простір та перспективні природоохоронні технології”.- Львів: 2003. - с.64.
11. Мальований М.С., Петрушко І.М., Чайка О.Г. Проблема регенерації відпрацьованих олив//Труды ХІІ-той международной научно-технической конференции “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов”. - Бердянск: 2004. - с.694-696.
12. Чайка О.Г, Мальований М.С., Одноріг З.С. Проблема утилізації відпрацьованих олив//Тези доповідей ІІІ-ї науково-технічної конференції “Поступ в нафтопереробній й нафтохімічній промисловостях”. - Львів: 2004. - с.195-196
13. Мальований М.С., Чайка О.Г., Петрушко І.М., Петрус Р. Проблема утилізації відпрацьованих олив// Труды ХІІІ-той международной научно-технической конференции “Экология и здоровье человека. Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов”. - Алушта: 2005. - с.694-697.
14. Чайка О.Г., Ковальчук О.З., Хомко Н.Ю. Шкідливий вплив відпрацьованих олив на екологічну ситуацію//Збірник наукових праць Х-ї наукової конференції “Львівська хімічні читання”. - Львів: 2005 . - с.Д. 11. 7.
16. Мальований М.С., Чайка О.Г. Комплексна деемульгаторно-адсорбційна технологія регенерування відпрацьованих олив// Сборник научных трудов XV международной научно-технической конференции “Экологическая и техногенная безопасность . Охрана водного и воздушного бассейнов. Утилизация отходов”. - Бердянськ: 2007. - с. 206-211.
