Економіко-статистичний аналіз собівартості продукції свинарства в ПП Агрофірма "Промінь" Біляївського району Одеської області - Курсовая работа

Економіко-статистичний аналіз собівартості продукції свинарства 3.1 Статистичний аналіз динаміки собівартості продукції свинарства і факторів, впливаючи на її рівеньДля підприємств, організації, селянина і фермера важливо знати не тільки обсяг виробленої продукції, а й скільки витрачено матеріальних засобів і праці, яка собівартість цієї продукції, наскільки ефективна та чи інша галузь виробництва. Тому важливе значення серед економічних показників ефективності має собівартість виробництва продукції. Собівартість як економічна категорія являє собою відокремлену частину вартості. Собівартість - один з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природно - економічних умовах господарювання. За інших однакових умов підприємство тим більше отримуватиме прибутку на одиницю продукції, чим нижча її собівартість, і навпаки.Собівартість одиниці продукції обчислюється діленням собівартості усієї продукції на її обсяг у натуральному виразі. Собівартість одиниці продукції при цьому визначають діленням суми понесених витрат на даному обєкті планування й обліку на загальний обсяг її виробництва (робіт, послуг). Так визначається собівартість ц зеленої маси, а також собівартість одиниці робіт і послуг допоміжних і обслуговуючих виробництво: 10 ткм, 1 КВТ/год. В даному розділі необхідно, за допомогою комплексного застосування системи взаємозвязаних абсолютних та відносних величин, охарактеризувати напрямок спеціалізації господарства, наявність в господарстві виробничих ресурсів та забезпеченість ними виробництва, обсяги виробництва та реалізації основних видів продукції, ефективність використання виробничих ресурсів підприємства. Велика кількість галузей веде до їх подрібнення, знижує рівень концентрації виробництва, що неухильно веде до зниження ефективності виробництва.

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи статистичного дослідження собівартості продукції свинарства

1.1 Значення, задача і джерела даних для економіко-статистичного аналізу собівартості продукції свинарства

1.2 Показники собівартості продукції свинарства та методи їх визначення

2. Характеристика природних та економічних умов ПП Агрофірма «Промінь»

Вступ собівартість аналіз статистичний кореляційний

Тваринництво - одна з основних областей сільськогосподарського виробництва, що займається розведенням худоби, птаха та інших тварин. Воно забезпечує населення високоякісними продуктами харчування, частка яких у раціоні людини складає близько 35% загальної калорійності і більш як 60% потреби білка. Крім того, ця область є джерелом для одержання промислової і лікарської сировини. Частка продукції тваринництва у валовій продукції сільського господарства України складає близько 50%.

Основними напрямками розвитку тваринництва є його інтенсифікація на основі прискореного розвитку кормо виробництва, поліпшення породного складу і підвищення племінних якостей тварин, упровадження нових форм господарювання й організації виробництва, поглиблення спеціалізації і досягнення оптимальної концентрації поголівя тварин, освоєння інтенсивних технологій і передового досвіду їхнього утримання, поліпшення зоотехнічної роботи і ветеринарного обслуговування тварин, забезпечення екологічної чистоти навколишнього середовища.

В успішному розвитку тваринництва важливу роль зіграє статистика, що повинна всебічно й обєктивно відображати стан і розвиток цієї області. Стан і розвиток тваринництва вона вивчає за допомогою системи статистичних показників, що включає показники наявності, складу і розміщення тварин, відтворення і рухи худоби, продуктивності тварин, виходу валової і товарної продукції тваринництва. Велике значення для характеристики розбіжностей у рівні розвитку тваринництво мають показники інтенсифікації виробництва: споживання і якості кормів, наявність основних виробничих фондів і енергетичних потужностей, рівень механізації виробничих процесів, забезпеченість кваліфікованими кадрами, форми якість зоотехнічних і ветеринарних заходів і т.п.. За допомогою цих показників можна знайти резерви збільшення виробництва продукції і підвищення ефективності області, визначити оптимальні співвідношення між кількістю і продуктивністю тварин, вчасно знайти запобігти можливим диспропорціям між кількістю тваринних, трудовими і матеріальними ресурсами.

Особлива увага в умовах реформування економічних відносин і переходу до багатоукладної ринкової економіки варто приділити вивченню різноманітних форм господарювання, розвитку орендних, підрядних, кооперативних, акціонерних відносин. У цих умовах статистичний аналіз тваринництва може бути спрямований на удосконалення економічного механізму господарювання, зміцнення госпрозрахунку, упровадження досягнень науково - технічного прогресу і передового досвіду, формування у працівників області звичок економічного мислення. Особливістю розвитку тваринництва як області сільського господарства є порівняно значна частка фермерських і особистих підсобних господарств населення у виробництві молока, мяса і інших видів продукції. Це визначає потреб у статистичному дослідженні сучасних тенденцій змін поголівя худоби й обсягів виробництва продукції в цих господарствах.

Статистика вивчає стан і розвиток тваринництва по категоріях господарств, адміністративними й економічними районами, сільськогосподарськими зонами і під зонами, а також за виробничими типами господарств. Статистичні показники у тваринництві характеризуються абсолютними моментними (поголівя худоби на відповідну дату) і інтервальними рівнями (виробництво продукції, загальні витрати кормів за відповідний період і т.п.), а також відносними величинами (структура череди, щільність худоби, продуктивність тварин, показники динаміки і т.п.).

Свинарство є однією з найбільш продуктивних і скороспілих галузей тваринництва, що відіграє важливу роль у мясному балансі країни. Основним напрямком свинарства в Україні - мясний. Важливим завданням розвитку цієї традиційної для України галузі є, насамперед, значне збільшення поголівя, поліпшення відгодівлі, підвищення інтенсивності галузі і на основі збільшення в найближчі роки виробництва свинини до 1,2 - 1,4 млн. т. Забезпеченню цього сприятимуть не лише поліпшення кормової бази, впровадження прогресивних технологій та організації виробництва, а й створення нових генотипів свиней, пошук ефективних методів одержання продуктивних помісей та гібридів для відгодівлі.

Найперспективніший напрям розвитку свинарства - концентрація виробництва на основі вузької та поглибленої спеціалізації господарств. Це створює сприятливі умови для подальшої інтенсифікації та підвищення економічної ефективності галузі. Поряд із цим треба розвивати свинарство в усіх господарствах незалежно від форм власності та господарювання.

Метою цієї курсової роботи є: - дослідження собівартості продукції свинарства ПП Агрофірма «Промінь»;

- характеризувати природні і економічні умови господарства;

- зробити економіко - статистичний аналіз собівартості продукції свинарства.1. Аграрний вісник Причорноморя. Економічні науки. Вип. 37. - Одеса. Імідж - Прес, 2007 - 229 с.

2. Азізов С. П., Канівський П. К. Організація виробництва і бізнесу: Підручник за редакцією проф. С. П. Азізов - К.: «Фенікс», 2006. - 550 с.

3. Андрійчук А. Г. Економіка аграрних підприємств. К.: вища школа, 1996. - 336 с.

4. Андрійчук А. Г. Економіка аграрних підприємств: підручник. - 2-ге видавництво, доп. і переробка / В. І. Андрійчук . - К.: КНЕУ, 2002. - 121 с.

5. Бондар Н. М. Економіка підприємства: Навч. посіб. - 2-ге вид., доп. - К.: А. С. К., 2005. - 260 с.

6. Гаркавий В. К. Статистика: Навчальний посібник. - К.: Вища школа, 1994. - 304 с.

7. Головач А. В., Козирєва О. В. Збірник задач зі статистики. - К.: Вища школа.

8. Громико Г. Л. Статистический анализ в економике. - М.: Узд МГУ, 1992.

9. Долгушевський Ф. Г., Христич А. Г. Сільськогосподарська статистика з основами економічної статистики. Вид. 2-ге, доп. М., «Статистика», 1976.

10. Ефимова М. Р., Петрова Е. В., Румянцев В. Н. Общая теорія статистики: учебник. - М.: ИНФА - М., 1998. - 416 с.

11. Мацібора В. І. Економіка сільського господарства: Підручник. - К.: вища школа, 1994. - 415 с.

12. Мельник Л. Г., Корінцева О.І. Економіка підприємства: Конспект лекцій: Навч. посіб. - ВТД «Універсальна книга», 2004. - 174 с.

13. Мертенс В. П. Жигало Л. Ф. За ред. В. П. Мертенса. - К.: Урожай, 1995. - 82 с.

14. Опря А.Т. Статистика: К.: Урожай, 1991.- 448 с.

15. Покропивного С. Ф. Економіка підприємства: Підручник: - К.: КНЕУ, 2001. - 404 с.

16. Самбука П. Т. Реформування та розвиток підприємства аграрного промислового виробництва: - К.: ІЛЕ, 1999. - 532 с.

17. Сук Л. К. Обґрунтування статей обліку витрат у сільськогосподарських підприємствах // Економіка АПК - 1999, №10. - с. 73-75.

18. Тринько Р. І. Теорія статистики: Курс лекцій. - Львів, 1998. - 216 с.

19. Топіха І. Н. Економіка аграрних підприємств. Курс лекцій. - Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2005. - 196 с.

20. Харченко Л.П. Статистка: Курс лекцій: М.: ИНФРА - М, 1999. - 310 с.

Размещено на .ru