Економіко-просторові засади раціоналізації землекористування - Автореферат

Рівень економічних відносин, який склався сьогодні в Україні, характеризується нарощуванням антропогенного впливу на навколишнє середовище і земельні ресурси, відбивається на ефективності багатьох галузей виробництва, особливо сільського господарства, яке безпосередньо залежить від використання землі як основного фактора виробництва. Проблема обліку, оцінки й управління ризиками землекористування набуває самостійного теоретичного й прикладного значення як важлива складова частина теорії й практики землекористування, оскільки більшість питань з використання земельних ресурсів вирішується в умовах ризику, що обумовлено низкою факторів - невизначеністю соціального, економічного і природного характеру, непередбачуваністю природних явищ, відсутністю повної інформації, елементами випадковості та багато іншим. Дисертаційне дослідження тісно повязане з тематикою науково-дослідної роботи Львівського державного аграрного університету, землевпорядного факультету «Розробка науково-обґрунтованих принципів організації та інформаційного забезпечення використання і охорони земель в західному регіоні України» (номер державної реєстрації 0106U002077), у межах якої автором розроблено економіко-просторову модель ризиків землекористування як механізму оптимізації екологічної ситуації території і прогнозування сценаріїв розвитку економічних й екологічних процесів. удосконалити методи економіко-просторових засад раціонального використання земельних ресурсів з метою виявлення і управління ризиками землекористування; У процесі обробки досліджуваних матеріалів використовувались такі методи: порівняльно-описові (для ідентифікації екологічних ризиків землекористування), абстрактно-логічні (для узагальнення теоретичних засад економіко-просторового вивчення стану земельних ресурсів і їх раціонального використання), статистичних групувань (для оцінки ступеня небезпеки джерел і чинників загрози забруднення земельних ресурсів), розрахунково-конструктивний та порівняння (для аналізу ризиків землекористування та розробки заходів зі зниження ризиків землекористування), економічного аналізу (виявлення та встановлення причинно-наслідкових звязків між ризиками землекористування та ступенем інвестиційної привабливості територій), табличного та графічного (для наочного представлення результатів дослідження), картографічний в комплексі з геоінформаційним (для розробки економіко-просторової моделі раціонального землекористування).У першому розділі «Теоретичні засади економіко-просторового вивчення стану земельних ресурсів і їх раціонального використання» узагальнено теоретичні погляди до критеріїв і показників оцінки стану землекористувань, оцінено існуючі підходи до моделювання земельних ресурсів і їх раціонального використання, сформовані концептуальні положення економіко-просторових засад землекористування. За результатами проведеного аналізу існуючих підходів до моделювання стану земельних ресурсів і їх раціонального використання встановлено, що в землевпорядній практиці найчастіше застосовують економіко-математичне моделювання, оскільки за його допомогою можна здійснювати як просте перекодування вихідних даних, які забезпечують функціонування автоматизованої картографічної техніки, так і корінну її перебудову, яка веде до створення синтетичних картографічних матеріалів. На основі досліджень методології і методики створення економіко-просторових моделей раціоналізації землекористування встановлено, що просторовий аспект трансформації землекористування поки що теоретично недостатньо розроблений. В результаті досліджень теоретичних засад економіко-просторового вивчення стану земельних ресурсів встановлено обєктивну необхідність реалізації на практиці нових теоретико-методологічних підходів у створенні економіко-просторових моделей раціонального землекористування, які повинні базуватись на результатах аналізу існуючих підходів до моделювання стану земельних ресурсів, оцінки рівня використання сучасного стану земельного фонду даного регіону, як важливої передумови підвищення ефективності використання земель. Для оцінки впливу складу угідь територій розраховано коефіцієнт екологічної стабільності землекористування та коефіцієнт антропогенного навантаження Одеської області (табл.1), який характеризує вплив діяльності людини на стан довкілля, в тому числі на земельні ресурси, за формулою (1): Кек.ст.Результати дослідження питання економіко-просторових засад раціоналізації землекористування дають підстави зробити низку висновків та рекомендацій, що мають науковий і практичний характер та можуть бути використані в практичній діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, а саме: 1. На основі узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду до критеріїв та показників оцінки стану землекористувань встановлено, що сучасна практика оцінки земель має низку недоліків: відображає статичну якість земель на даний період; не враховує повною мірою зміну якості земель у результаті покращення (погіршення) ґрунтів; при середніх показниках, оптимальних

2. Основний зміст