Економіко-організаційний механізм створення громадсько-державної системи підтримки підприємництва в Україні - Автореферат

Однією з найбільш розповсюджених організаційних форм підприємництва, що дозволяють позитивно вирішувати економічні та соціальні проблеми переходу до нових умов господарювання, є мале підприємництво. Галузева структура малого підприємництва така: 53.3% підприємств від загальної кількості діючих працюють у сфері торгівлі, громадського харчування, матеріально-технічного забезпечення та збуту; 14% - у промисловості, 10% - у будівництві; 5.2% - у побутовому обслуговуванні. Основними причинами, які сьогодні затримують розвиток малого підприємництва в Україні, є: суперечливість й неповнота нормативно-правової бази; неврегульованість відносин власності, зокрема, передача у приватну власність земельних наділів та юридичне закріплення права приватної власності на землю; обмеженість доступу до матеріально-технічних ресурсів; відсутність фінансово-технічної підтримки; обтяжлива система оподаткування; нерозвиненість ринкової інфраструктури; значна кількість перевірок субєктів підприємницької діяльності органами державного контролю й нагляду; незахищеність від кримінальних структур; зарегульованість процесів реєстрації та ліцензування. Значна частина субєктів малого підприємництва (юридичних та фізичних осіб) не реєструє й не звітує про свою діяльність, ухиляється від сплати податків, тобто працює у «тіньовому» режимі, оскільки ця діяльність в багатьох випадках є захисною реакцією субєктів підприємництва та громадян на неможливість працювати у рамках офіційної економіки i діючого правового поля. Актуальність дослідження визначається обєктивно високою соціально-економічною роллю малого та середнього підприємництва в умовах становлення ринкової економіки й недостатнім науково-теоретичним його обґрунтуванням, відсутністю єдиної системи громадсько-державної підтримки підприємництва, слабкою концептуальною базою загальнодержавної та регіональної політики підприємництва.Наявність окремих комітетів, відомств, фондів, регіональних агентств, несформованої інфраструктури підтримки підприємництва на місці не дає очікуваного ефекту i усього спектру можливостей реалізації потенціалу малого та середнього бізнесу. Розглянуті основні невирішені методологічні й методичні питання підприємництва: сьогодні відсутні дослідження, в яких комплексно була б розвязана проблема економічної природи підприємництва, програмно-цільового й економіко-організаційного забезпечення підтримки підприємництва, не вирішені проблеми фінансових джерел підтримки підприємництва, недостатньо обґрунтовані соціально-економічні наслідки розвитку малого та середнього підприємництва в сучасних економічних умовах, не визначені основні пріоритети політики держави в галузі підтримки підприємництва, відсутнє цілісне державне бачення процесів розвитку підприємництва, вироблення єдиної стратегії управління та координації даними процесами у рамках держави. Аналізу стану справ у розвитку малого та середнього підприємництва, за результатами опитування підприємців, виявлені основні проблеми, що перешкоджають розвитку малого та середнього бізнесу в галузі соціально-економічного розвитку, щодо адміністративних барєрів, оподаткування, фінансових перешкод, законодавства з малого підприємництва. На базі обробки статистичної інформації з використанням методу лінійної i нелінійної регресії представлено прогноз кількості малих підприємств на період 1998-2000 рр. В роботі запропоновано два варіанти розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. значна увага акцентується на найбільш перспективних напрямках розвитку малого та середнього підприємництва i систем його державної та громадської підтримки з урахуванням реалій сьогоднішнього економічного розвитку країни (стимулювання виробничо-інноваційного спрямування малого та середнього бізнесу i створення в цій сфері господарювання нових постійних робочих місць; досягнення достатнього рівня економічної безпеки у сфері підприємництва, а також забезпечення соціальної й особистої захищеності власників, менеджерів, працівників малих та середніх підприємств; розширення податкової бази бюджетів усіх рівнів за рахунок малого бізнесу; створення необхідних умов i стимулів для активізації зовнішньоторговельної діяльності малих підприємств);Проведене дослідження соціально-економічної природи українського підприємництва i створених умов підтримки та розвитку підприємництва дозволяють зробити такі основні висновки i пропозиції. В стані загальної кризи, що охопила всі без виключення сфери народного господарства, життєдіяльним виявився лише малий та середній бізнес. При загальному спаді виробництва ці цифри дають підставу говорити про соціально-економічну значимість розвитку малого та середнього підприємництво як окремого сектору економіки. Система державної та громадської підтримки підприємництва є результатом узагальнення i аналізу суперечностей, що склалися, проблем, основних тенденцій розвитку підприємництва на території України за останні сім років. Програмно-цільовий підхід до забезпечення державної та громадської підтримки підприємництва, у ф

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ