Економіко-інноваційна стратегія Китаю в сфері зовнішньоекономічної діяльності - Автореферат

Разом з тим, слід відзначити, що в Україні бракує наукових розробок як теоретичного, так і практичного спрямування, які б цілісно й системно розкривали увесь наявний потенціал розвитку двостороннього економічного співробітництва нашої держави з КНР, перспективи оптимізації вітчизняної моделі відкритої економіки з урахуванням інтеграційних тенденцій в АТР. Дисертація виконувалася у відповідності до теми наукового дослідження кафедри світового господарства і міжнародних економічних відносин Київського університету туризму, економіки та права, зокрема в контексті підготовки НДР за темою «Економічні проблеми міжнародного туризму», розробка якої здійснюється у відповідності до Державної програми розвитку туризму в Україні на 2002-2010 рр. (наукове забезпечення), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 р. Також дисертаційне дослідження здійснювалося в безпосередньому звязку з підготовкою НДР за темою «Конкурентні інноваційні механізми економічного розвитку України в контексті світового досвіду інституційної політики» (2007-2009 рр.; державний реєстраційний № 0106U010980) у відділі зовнішньоекономічних досліджень Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Формування теоретико-методологічних засад дослідження економіко-інноваційного потенціалу країн АТР та глобалізаційно-регіоналізаційних контроверсій здійснювалося на основі критичного аналізу економічних теорій та підходів, а також за допомогою діалектичних та історичних підходів, інструментів порівняльно-економічного аналізу. Безпосередньо наукову новизну дисертаційного дослідження характеризує те, що в ньому було: вперше: - обґрунтовано якісні зміни інституційного регулювання інноваційних процесів у відкритих економіках, які в умовах переважання техногенних тенденцій у вигляді тотальної інформатизації набувають форм сприяння конкурентній концентрації інтелектуально-інформаційних ресурсів на точках пріоритетного зростання, що здійснюється як засобами ринкового регулювання, так і адміністративними засобами; на відміну від попередніх поглядів, запропонована концепція відрізняється факторним змістовним наповненням: у феномені конкурентоспроможності робиться наголос не на тих характеристиках конкурентоспроможності продукції (товарів та послуг) на світовому ринку, які повязані з традиційними параметрами виробництва і збутової діяльності, витратами виробництві, що склалися, а з такими новими вимірами міжнародної конкурентоспроможності, які поширилися в регіоні АТР наприкінці 90-х років та в поточній декаді, як здатність задовольняти потреби в інформаційно місткій продукції, інноваційний пошук, формування ринків результатів інтелектомісткої праці; показано, що новий вимір конкурентоспроможності, що відповідає сучасному глобальному суперництву країн, які в особі компетентних інститутів є учасниками та регуляторами міжнародно-ринкових відносин, вимагає додання до традиційних таких конкурентних переваг, як ефективність стратегічного планування і управління процесами інформатизації на фірмі, здатність швидко реагувати на змінні вимоги і нові умови ринку;У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження економічно-інноваційного потенціалу країн АТР» досліджуються процеси сучасної інтернаціоналізації як фактор розвязання глобалізаційно-регіоналізаційних контроверсій, економічно-інтеграційний потенціал АТР в сучасних вимірах глобальної конкуренції, перспективи використання міжнародної спеціалізації регіональних технологічних утворень, зокрема з урахуванням китайського досвіду. В результаті впровадження нових інформаційних систем та обміну технологіями відбувається приріст доходу, адже має місце зниження витрат та економія на супроводі й одночасному розвитку уніфікованої міжнародно використовуваної інформаційної системи. Нарешті, має значення й демографічне зростання, 97% якого відбувається в менш розвинутих країнах, - лідерами у даному відношенні є Індія, Китай, Пакистан, Нігерія, Бангладеш, Індонезія та деякі інші країни. У другому розділі «Програмно-цільові підходи у регулюванні відкритої економіки Китаю» вивчаються механізм державного інституційного регулювання соціально-економічного розвитку КНР, що активно формується зараз, валютно-фінансова політика Китаю в контексті інноваційної стратегії держави, параметри інноваційного поступу КНР. Активні процеси поглиблення національної спеціалізації, розширення зовнішньоекономічних звязків Китаю, його дедалі більш виражений акцент на виробництві та експорті промислової продукції з високою інформаційною місткістю безумовно сприятливо позначилися як на структурі китайського ВВП, так і на зростанні добробуту цієї країни (про стабільно високу динаміку ВВП Китаю свідчать дані рис.Інформаційні пріоритети розвитку економіки змінюють критерії міжнародної конкурентоспроможності, створюючи для неї нові виміри. Так, дедалі більшого значення набувають інноваційний пошук, просування результатів інтелектомісткої праці, перехід до виробництва товарів та послуг, які характеризуються в

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ