Економіко-математичне регулювання в управлінні підприємствами санаторно-курортної сфери - Автореферат

Динаміка розвитку галузей сфери послуг в Україні, зокрема санаторно-курортних послуг, показує, що пріоритет цього напряму в національній економіці - це лише питання часу. Перехід України до ринкових відносин, зміна форм власності багатьох субєктів санаторно-курортної сфери, збільшення кількості новостворених підприємств приводить до зростання конкуренції. Застосування компютерних технологій і методів економіко-математичного моделювання уможливлює управлінську діяльність якісно нового рівня, сприяє оперативності, достовірності вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень. Актуальність вирішення цих проблем і зумовила вибір теми наукової роботи, у процесі якої передбачалося створення інструментарію моделювання для оптимізації управління підприємствами санаторно-курортної сфери.

За результатами дослідження опубліковано 10 статей загальним обсягом 2,8 д.а., 9 з яких опубліковано у фахових виданнях, та 7 тез доповідей.

Обсяг і структура роботи.

Дисертаційна робота обсягом 175 сторінок складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 6 таблиць та 14 рисунків. Список використаних джерел налічує 177 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі висвітлюється стан наукової проблеми, обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету і задачі дослідження, його наукову новизну. Наведено відомості про апробацію роботи, практичне значення її результатів і впровадження.

У першому розділі дисертації досліджено теоретичні засади управління підприємством та особливості діяльності підприємств санаторно-курортної сфери (далі - ПСКС).

Проведено аналіз управлінських рішень на ПСКС та факторів, які впливають на їх ефективність, проаналізовано сучасні підходи до науки управління, розглянуто особливості процесного, системного, кількісного та ситуативного підходів у менеджменті. На сучасному етапі для управління ПСКС необхідно враховувати не лише внутрішні фактори, що впливають на організацію, але й зовнішні. Таким чином, підприємство розглядається як відкрита система

У дисертації проаналізовано особливості функціонування ПСКС в Україні на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки. Підприємством санаторно-курортної сфери будемо вважати таке, яке надає клієнтам (відпочивальникам) як мінімум три види послуг: розміщення, харчування та оздоровчі послуги. У загальному випадку - це санаторії та пансіонати, проте можемо віднести до цієї категорії і готелі (заново збудовані або реконструйовані зі старих приміщень) та бази відпочинку, які надають клієнтам послуги оздоровлення на базі інших ПСКС. Звичайно, крім цих (основних) видів послуг ПСКС може також надавати послуги із організації дозвілля, транспортні та інші комерційні послуги.

У роботі розглянуто специфіку санаторно-курортної діяльності як частини сфери послуг. Особливу увагу приділено особливостям вітчизняних підприємств санаторно-курортної сфери та вказано на проблеми, які виникають при прямому використанні зарубіжного досвіду в управлінні ПСКС.

Виокремлено ряд проблем, які є типовими для ПСКС в Україні: 1) недостатнє інформаційне забезпечення управлінського процесу;

2) відставання матеріально-технічної бази ПСКС від вимог сьогодення;

3) відсутність або низький рівень розвитку внутрішнього маркетингу;

4) брак фінансових ресурсів;

5) обмежений вибір послуг, які пропонуються клієнтам;

6) недостатня кваліфікація працівників ПСКС для забезпечення високих стандартів обслуговування клієнтів;

7) рівень цін на путівки, який не відповідає реальним ринковим умовам та рівню послуг, що пропонуються.

Зроблено висновок про те, що для всіх ПСКС в Україні (ті що давно функціонують і ті що недавно створені) характерні відсутність системного підходу до вирішення управлінських проблем, недостатнє використання інформаційних технологій в процесі діяльності ПСКС та практично відсутнє використання наукових методів (зокрема економіко-математичних) до вирішення стандартних управлінських проблем (тобто управлінські рішення приймаються здебільшого на основі суджень інших людей та на основі попереднього досвіду керівника).

У другому розділі дисертації розглядається загальний підхід до використання економіко-математичних методів і моделей в управлінні підприємствами. Сучасний стан економіко-математичних досліджень управлінських процесів в Україні обмежений здебільшого теоретичними розробками. Хоча для великих виробничих підприємств та фінансових установ певні задачі управління досить досліджені, надано практичні рекомендації щодо їх вирішення та розроблені відповідні економіко-математичні моделі (частина з них включена до бази моделей систем підтримки прийняття управлінських рішень), для сфери послуг рівень дослідження бізнес- процесів за допомогою економіко-математичних методів і моделей є недостатнім. Практично відсутні дослідження процесів управління саме підприємствами санаторно-курортної сфери та використання економіко-математичних методів і моделей в їх діяльності.

Наголошено на необхідності інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень та процесу створення економіко-математичних моделей. Пошук, оцінка, відбір, обробка та розповсюдження інформації між особами, які беруть участь у процесі прийняття рішення у рамках організації, є однією з найважливіших задач управлінської інформаційної технології.

Інформація й вироблення рішення звязані між собою складною системою прямих і зворотних звязків. Основна задача процесу підготовки рішення - визначення потреби в інформації для прийняття його з конкретної проблеми, аналіз і оцінка інформації з цього погляду. Головна задача інформаційного забезпечення полягає в максимальному і найбільш ефективному задоволенні цієї потреби.

В дисертаційній роботі проаналізовано інформаційні потоки та комунікаційні процеси на ПСКС. Проведено класифікацію інформації на ПСКС за такими ознаками: 1) за повнотою охоплення явища;

2) за періодом дії;

3) за змістом;

4) за рівнем достовірності.

Проаналізовано та скласифіковано документацію, яка використовується у діяльності ПСКС: 1) за змістом;

2) за ступенем складності;

3) за місцем у менеджменті;

4) за формою.

Зроблено висновок, що для покращення комунікаційного процесу та підвищення якості інформаційного забезпечення процесу управління ПСКС, необхідно впровадити компютерну інформаційну систему. Впровадження компютерних інформаційних систем та використання сучасних методів збору інформації дозволяє забезпечити якісний процес підготовки та прийняття управлінських рішень, автоматизувати всі функції діловодства, а також створює основу для розроблення економіко-математичних моделей.

У третьому розділі описується використання економіко-математичних методів і моделей для аналізу діяльності ПСКС. Проведено системний аналіз впливу різних груп факторів на функціонування ПСКС в умовах України, а саме: 1) зовнішні фактори непрямої дії;

2) зовнішні фактори прямої дії;

3) внутрішні фактори.

У дисертації розглянуто необхідність інформаційного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень на ПСКС та запропоновано методи покращення інформаційних та комунікаційних процесів на ПСКС.

У звязку з тим, що ПСКС - відкрита система, зміна кожного фактору може привести до зміни впливу інших факторів. Тому заходи із покращення ефективності роботи підприємства мають мати комплексний характер. Для ефективного управління відкритою системою необхідно забезпечити якісний звязок між елементами системи, тобто створити досконалу систему комунікацій і забезпечити управлінців достовірною, повною та вчасною інформацією про всі фактори для прийняття ефективного управлінського рішення.

Проведено дослідження готових рішень на ринку інформаційних систем, відзначено переваги та недоліки використання готових програм. Запропоновано структуру компютеризованої інформаційної системи, яку рекомендується впроваджувати на ПСКС.

Одним з ключових елементів інформаційної системи підприємства, на нашу думку, є маркетингова інформаційна система. Для ефективного управління ПСКС у ринковому середовищі велике значення має маркетингова інформація. Проаналізовано сучасні тенденції, які використовуються при проектуванні та реалізації маркетингових інформаційних систем. Можна відзначити наступні сучасні тенденції, що серйозно змінили підхід до проектування інформаційних систем (ІС), особливо маркетингових ІС (МІС): - істотне прискорення змін зовнішнього середовища, у якому працюють організації. За останні десять років швидкість зміни зовнішнього середовища, у якому працює більшість організацій, стала більшою за швидкість, з якою організації можуть легко реагувати на ці зміни;

- глобалізація бізнесу, що зростає;

- поява технологій Internet/Intranet. Ці технології дозволили істотно спростити розробку й експлуатацію інформаційних систем і зробили можливим створення більш складних ІС, у т.ч. розподілених по всьому світі.

Розроблено структуру бази даних служби маркетингу, яка впроваджена в ЗАТ “Трускавецькурорт”. На цьому етапі в санаторіях ЗАТ “Трускавецькурорт” МІС виконує такі основні практичні завдання: - збір, обробка та зберігання інформації про клієнтів, постачальників та конкурентів, подача звітів керівництву на основі цієї інформації;

- забезпечення ефективності процесу бронювання місць в санаторіях.

Показано неефективність існуючого методу аналізу фінансових показників для підготовки управлінських рішень стосовно підприємств санаторно-курортної сфери. Для такого типу підприємств запропоновано використовувати лінійну регресійну модель для розподілу операційних витрат на постійні і змінні.

При створенні моделей ми робимо припущення, що санаторій функціонує повністю при будь-якій кількості відпочивальників, тобто певні умовно-змінні витрати ми приймаємо як постійні, а всі змінні витрати ми приймаємо пропорційними. Це припущення не виконується лише при заповненні санаторію нижче ніж 30%, коли працівники переводяться на менші ставки оплати праці, а певні корпуси (чи поверхи) санаторіїв можуть бути закриті. Використання економетричних моделей для розподілу витрат на змінні і постійні дозволяє більш точно оцінити, наскільки потрібно збільшити кількість відпочивальників із кожної категорії номерів для виправданого зниження цін чи надання знижок оптовим покупцям. Також неважко визначити ефективність реклами, додавши вартість реклами до суми постійних витрат та порахувавши зміну суми від збільшення кількості клієнтів. Водночас визначається вплив кожної категорії номерів на загальний прибуток та термін окупності реконструкції номерів для переводу їх у вищу категорію.

Один із основних критеріїв роботи підприємства сфери готельного чи санаторно-курортного бізнесу - заповнення цього підприємства клієнтами протягом року. На цей показник діє багато факторів. Деякі з них, зокрема природні умови, стиль керівництва та особисті якості керівника, професіоналізм працівників неможливо оцінити математично. Проте є фактори, які можна структурувати та проаналізувати їх вплив на результат роботи підприємства. Перед керівництвом ЗАТ ‘Трускавецькурорт” виникла задача оцінити ефективність використання коштів санаторіями обєднання на ремонт та реконструкцію номерів. Побудовано нелінійну економетричну модель у вигляді кривої Гомперця для аналізу залежності заповнення місць санаторію від суми коштів, реінвестованих у покращення основних фондів та оцінені її параметри. Модель чітко показує рівень вкладання коштів, при збільшенні якого вже не відбувається значного покращення рівня заповнення санаторію, та рівень, де незначне збільшення вкладених коштів покращує результати діяльності підприємства. Також аналіз моделі дав змогу визначити, в яких санаторіях кошти витрачаються недостатньо ефективно.

Звичайно, на показники діяльності ПСКС діє багато факторів, і тому однофакторні моделі не зовсім повно відображають реальний стан речей. Для ряду задач можливим є використання багатофакторних лінійних або нелінійних моделей, що можуть бути зведені до лінійних регресійних моделей.

У четвертому розділі дисертації запропоновано економіко-математичні моделі, які розроблено для підвищення ефективності управління ПСКС. Використання методів оптимізації для пошуку та прийняття управлінських рішень щодо господарсько-фінансової діяльності є одним з вирішальних напрямків підвищення ефективності функціонування підприємств. Застосування компютерних технологій і методів математичного моделювання забезпечує організацію і здійснення фінансової роботи на якісно новому рівні, сприяє оперативності, достовірності вироблення науково обгрунтованих управлінських рішень.

В сучасних умовах більшість керівників санаторіїв та пансіонатів України впроваджують маркетингову концепцію управління підприємством. Головною ціллю маркетингу в індустрії гостинності (куди належать санаторії та пансіонати) є задоволення потреб клієнтів, що веде до збільшення доходів підприємства.

Запропоновано вирішувати цю задачу, використовуючи модель математичного програмування.

Нехай ПСКС має можливість надати певну кількість процедур для відпочивальників (клієнтів), яких можна поділити на категорії (згідно із захворюваннями). Оскільки кількість процедурних кабінетів та обладнання є обмеженою, відомо яку максимальну кількість процедур кожного типу може надати підприємство. Відомі витрати від проведення однієї процедури будь-якого виду. Якщо клієнти оплачують окремо кожну процедуру, то відома ціна кожної процедури окремо. Якщо ж в ціну путівки входять оздоровчі послуги, то відома ціна, яку клієнт оплачує за весь комплекс отриманих процедур. Ефект від отриманих процедур - число від 1 до 5, де 1 виражає значне погіршення стану клієнта, 3 - немає видимих змін, 5 - значне покращення стану клієнта. Для отримання числового значення ефекту від отриманих процедур серед клієнтів ПСКС може проводитись анкетування. Найефективнішу оцінку думки клієнтів можна отримати розміщуючи анкету в санаторній книжці. Тоді заповнену анкету можна буде обробити після здачі клієнтом книжки перед виїздом з ПСКС. Крім того, необхідно провести опитування лікарів, що працюють з певною категорією відпочивальників. Очікуване значення ефекту буде комбінацією середніх значень оцінок клієнтів та лікарів. Фактично ми отримаємо задачу стохастичного програмування з цільовою функцією, яка має математичне сподівання та детермінованою системою обмежень (М-модель). Проте замінивши випадкові параметри їх середніми величинами, отримаємо детерміновану задачу, розвязавши яку, дістанемо наближений розвязок (розвязок по середніх). Отже, сформулюємо математичну модель детермінованої задачі.

Задача полягає в наступному. Треба так визначити кількість клієнтів кожної категорії (для формування путівок), яку може обслужити ПСКС, щоб загальна кількість наданих процедур кожного типу не перевищувала заданої величини, сумарний прибуток від реалізації процедур був би не менший за заплановану величину і водночас сумарний ефект від прийняття процедур був би найбільшим.

Нехай

- n - кількість різних процедур (послуг);

- m - кількість різних категорій відпочивальників;

- ki - максимальна кількість процедур i-го типу, які можуть бути надані (за певний період, наприклад, 12 чи 24 дні);

- rij - кількість процедур i-го типу, необхідних відпочивальнику j-ої категорії;

- pi - ціна i-ої процедури;

- P - загальна вартість оздоровчих послуг за певний період (як частина ціни путівки);

- vi - витрати на виконання i-ої процедури;

- w - мінімальний прибуток від реалізації оздоровчих послуг;

- cj - ефект (вплив на здоровя) від прийняття процедур відпочивальникам j-ої категорії;

- xj - кількість відпочивальників j-ої категорії (шукані величини).

Математична модель економічний математичний модель управління

(1)

за умов

; (2)

; (3)

. (4)

Дану модель можна використовувати, коли в ціну путівки не включено оздоровчі послуги і клієнт оплачує кожну послугу окремо. Якщо ж в ціну путівки включено вартість всіх процедур, які отримує клієнт протягом терміну путівки, а кількість і асортимент процедур залежить від категорії відпочиваючого, то нерівність (3) матиме наступний вигляд

; (3*)

Дані задачі можна розвязувати симплексним методом, попередньо перетворивши умови-нерівності в умови-рівності та використавши метод штучного базису для приведення системи обмежень до канонічного виду.

Для більшості ПСКС в Україні, які були побудовані ще в радянські часи, гостро стоїть питання покращення умов проживання клієнтів. Проте необхідно визначити, яким чином розподіляти кошти на реконструкцію, адже кількість коштів ПСКС є обмеженою, та й невідомо, який точно буде попит на конкретні категорії номерів. Пропонується цю задачу вирішувати за допомогою апарату теорії ігор.

Стратегії ПСКС можна описати таким чином. За першою стратегією ПСКС можна взагалі не витрачати коштів на реконструкцію. Інші стратегії - витрачання всіх запланованих коштів на реконструкцію максимально можливої кількості звичайних номерів в одну з k можливих категорій покращених номерів. Звичайно, оцінити стратегії споживачів дещо складніше, проте також можливо. Для цього достатньо провести маркетингове дослідження і вивчити попит на різні категорії номерів. Стратегії покупців з різних сегментів ринку (різні категорії номерів) можуть бути, наприклад, комбінаціями мінімального чи максимального попиту та покупки чи не покупки запланованої кількості путівок організованими покупцями (кількість комбінацій L = 4). Крім того, пропонується розглядати різноманітні варіанти комбінацій стратегій покупців протягом трьох років, адже приблизно таким є мінімальний термін окупності капіталовкладень на реконструкцію номерів.

Розрахувавши дохід, який ПСКС отримає, застосовуючи одну зі своїх стратегій, тоді, коли покупці застосовують одну зі своїх стратегій, отримаємо один елемент платіжної матриці.

В результаті отримаємо платіжну матрицю з к 1 стратегією ПСКС та стратегією покупців для скінченої парної антагоністичної гри з нульовою сумою. У випадку, якщо немає розвязку цієї задачі у чистих стратегіях, завжди існує розвязок у змішаних стратегіях, який можна знайти, наприклад, звівши її до задачі лінійного програмування.

У час, коли відбувається глобалізація бізнесу, буває доцільно створювати обєднання ПСКС для отримання додаткових конкурентних переваг та зниження собівартості для кожного окремого ПСКС рекламної кампанії та інших маркетингових заходів. При цьому постає питання ефективного функціонування кожного з підприємств обєднання.

Припустимо, що в АТ входить певна кількість ПСКС. Одним з важливих економічних показників функціонування АТ, як обєкта, що продукує комплекс послуг, необхідних для задоволення потреб відпочивальників, є рентабельність виробництва (надання) послуг. Побудовано математичну модель планування максимальної рентабельності АТ на основі задачі дробово-лінійного програмування з обмеженнями-нерівностями. Така задача може бути зведена до задачі лінійного програмування, або може бути розвязана стандартним методом розвязку задачі нелінійного програмування з використанням функції Лагранжа.

Якщо ж керівництво АТ більше цікавить не рентабельність, а величина доходу від надання послуг відпочивальникам різних категорій, то математична модель цієї задачі буде мати вигляд задачі лінійного програмування з обмеженнями нерівностями, яку можна звести до задачі з обмеженнями-рівностями і розвязати симплекс-методом.

При утворенні нових ПСКС завжди постає питання набору та відбору персоналу. Набір полягає у створенні необхідного резерву кандидатів на всі посади і спеціальності. Після цього в процесі відбору кадрів керівництво відбирає найбільш придатних кандидатів з резерву, створеного в ході набору. Найпоширеніші методи відбору наступні: іспит: вимір здатності виконання задач, оцінка психологічних характеристик; бланки заяв із указівкою конкретних зведень;

центри оцінки: оцінюють здатність до виконання пов”язаних з роботою задач методами моделювання;

співбесіди: найзастосовуваніший метод добору кадрів.

На наш погляд, набір персоналу має відбуватись у два етапи. На першому етапі підбирається вищий керівний склад на основі резюме та співбесіди з власниками (на цю співбесіду рекомендується залучити психолога та аналітика). Ефективність співбесіди підвищується при структурованому інтервю зі стандартизованими запитаннями. На другому етапі відбувається формування всього колективу підприємства. Для цього створюється експертна рада з керівництва ПСКС, психолога, аналітика. Ця рада на основі опрацювання резюме кандидатів та проведення з ними співбесіди оцінює відповідність кожного кандидата всім існуючим посадам (або групам посад). Якщо кандидат повністю відповідає даній посаді, він отримує 1 бал, якщо ж має місце повна невідповідність, то отримує 5 балів. Цей бал є сумою оцінки, отриманої з аналізу резюме кандидата і субєктивної оцінки експерта після проведеної співбесіди. При цьому, якщо в ході співбесіди виявляється, що дані, вказані в анкеті, не зовсім відповідають дійсності, оцінка, отримана з аналізу резюме, коригується. У тому разі, коли кандидат готовий обійняти лише певні посади, відповідність його іншим посадам оцінюємо найвищим балом. В результаті отримаємо таблицю розмірності m*n, де m - кількість кандидатів, n - кількість груп вакантних посад. Іншими словами, ми отримали транспортну задачу відкритого типу, де запас пунктів постачання дорівнює одиниці, а потреба пунктів споживання - кількості вакантних посад у кожній конкретній групі. Задача полягає в такому розподілі кандидатів, щоб загальна експертна оцінка була мінімальною - таким чином отримаємо оптимальний розподіл кандидатів.

Сформулюємо математичну модель задачі.

(5)

, i=1..m (6)

, j=1..n (7)

(8)

(9)

- cij - експертна оцінка відповідності i-го кандидата j-ій групі посад, - n - кількість груп посад, - m - кількість кандидатів, - bj - кількість вакантних місць у j-ій групі посад, - k - загальна кількість вакантних місць, - xij - шукані величини, що вказують, чи відповідає i-ий працівник j-ій групі посад (xij=1) чи не відповідає (xij=0).

При розвязуванні цієї задачі спочатку зводимо її до транспортної задачі закритого типу, ввівши фіктивну групу посад, кількість вакантних місць в якій дорівнює m-k. Після цього будуємо опорний план методом мінімального елементу та знаходимо оптимальний план методом потенціалів (або використовуємо будь-які інші методи розвязання транспортної задачі). Якщо в отриманому оптимальному плані розподілу кандидатів на певні групи посад ми отримали кандидатів з оцінкою 4-5, рекомендується продовжити набір кандидатів у ці групи і заново розвязати задачу уже з більшим числом кандидатів.

Використання методів оптимізації для пошуку та прийняття управлінських рішень щодо господарсько-фінансової діяльності є одним з вирішальних напрямків підвищення ефективності функціонування підприємства. Застосування компютерних технологій і методів економіко-математичного моделювання дозволяє виконувати управлінську діяльність на якісно новому рівні, сприяє оперативності, достовірності вироблення науково обґрунтованих управлінських рішень.

При дослідженні управлінських процесів на підприємстві доцільно створювати експертні комісії, куди входили б як спеціалісти ПСКС, які готують управлінські рішення у різних напрямках, так і сторонні системні аналітики, які мають досвід роботи в цій сфері, відповідну освіту та знання в галузях сучасних інформаційних технологій та використання економіко-математичних методів і моделей.

Створення та впровадження економіко-математичних моделей для вирішення таких управлінських задач на ПСКС як оптимальне планування розподілу коштів, оптимальне планування номерного фонду, визначення оптимального розподілу послуг, що надаються клієнтам, забезпечення максимального задоволення потреб клієнтів, покращення фінансових показників діяльності ПСКС, організація прийому персоналу на роботу на підприємстві дозволяє суттєво підвищити ефективність управління ПСКС, забезпечити йому конкурентні переваги в умовах ринку України, краще пристосуватись до процесів глобалізації ринку санаторно-курортних послуг.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення наукового завдання - підвищення ефективності управління підприємствами санаторно-курортної сфери. Проведене дослідження дало підстави сформулювати такі висновки та пропозиції: 1. Попри відсутність належної уваги зі сторони держави, сфера санаторно-курортних послуг в Україні стрімко розвивається. Проте, для більш успішної діяльності ПСКС в Україні необхідно впроваджувати нові підходи в управлінні підприємствами, широко застосовувати маркетингову концепцію менеджменту, системно підходити до вирішення проблем, які виникають в процесі діяльності ПСКС. За теоретичну основу для управління ПСКС у ринковому середовищі запропоновано використовувати елементи кількісного, процесного, системного та ситуативного підходів. Їхнє комплексне застосування дозволяє найбільш ефективно управляти підприємством.

2. ПСКС розглянуто як відкриту систему і зроблено висновок, що для успішної роботи підприємства мають швидко пристосовуватись до вимог зовнішнього середовища, в якому вони знаходяться. Проведено системний аналіз факторів зовнішнього та внутрішнього впливу на ПСКС та виокремлено типові проблеми, які виникають в ході діяльності ПСКС в Україні.

3. Проведено дослідження процесу підготовки та вироблення управлінських рішень, зроблена їх класифікація. Вказано на відмінності у підходах до управління ПСКС в порівнянні з іншими підприємствами сфери гостинності та оздоровчими закладами. Проведено класифікацію інформації, яка використовується управлінським персоналом на ПСКС. Інформаційні процеси та комунікації вивчаються як ланки, що зєднують елементи ПСКС як відкритої системи. Запропоновано методи підвищення ефективності комунікаційних каналів.

4. Проаналізовано специфіку маркетингових досліджень у випадку ПСКС. Розглянуто переваги та недоліки різних методів збору первинної та вторинної інформації, на основі чого визначено найраціональніші.

5. Вказано на необхідність впровадження компютерної інформаційної системи (КІС) та запропоновано структуру такої КІС для ПСКС. Особлива увага в роботі приділяється елементу КІС - маркетинговій інформаційній системі (МІС). Пропонується ефективна структура бази даних маркетингу. Окремі елементи МІС було впроваджено у санаторіях ЗАТ “Трускавецькурорт”

6. Розглянуто проблему ефективного управління обєднанням ПСКС. Запропоновано використання економетричних моделей для оцінки залежності результатів діяльності санаторіїв від реінвестованих коштів. Розроблено моделі для планування розподілу клієнтів різних категорій серед підприємств для забезпечення максимальної ефективності обєднання.

7. Досліджено процес моніторингу фінансової діяльності ПСКС та виявлено недостатню ефективність існуючих методів розподілу операційних витрат на постійні та змінні. Запропоновано використання економетричної моделі для постійного моніторингу фінансових показників діяльності ПСКС.

8. При переході на маркетингову концепцію управління одна з основних задач санаторіїв і пансіонатів є вивчення потреб клієнтів та адаптація можливостей підприємств до якомога повнішого їх задоволення. Розглянуто методи збору первинної та вторинної інформації та виділено найбільш ефективні з них. Розроблено моделі максимізації задоволення потреб клієнтів ПСКС.

9. Однією з основних проблем санаторіїв та пансіонатів, побудованих в радянські часи, є недостатньо розвинута матеріально-технічна база. Значна частина прибутків та інвестицій, які отримує ПСКС, направляється на реконструкцію існуючих номерів в номери вищої категорії. Запропоновано використання апарату теорії ігор для вирішення задачі оптимізації вкладання коштів у переобладнання номерного фонду санаторіїв.

10. При створенні нових та реорганізації існуючих ПСКС гостро стоїть питання забезпечення їх кваліфікованими кадрами. Розроблено модель для забезпечення оптимального процесу прийому працівників на роботу в ПСКС.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У фахових виданнях: 1. Павлішак Ю.В. Структура бази даних служб маркетингу ЗАТ “Трускавецькурорт” // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : Вісник НУ “Львівська політехніка” №436, Львів, 2001. - С.91-96.

2. Павлішак Ю.В. Фактори впливу на ціноутворення та основні підходи до встановлення ціни підприємством санаторно-курортного бізнесу // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : Вісник НУ “Львівська політехніка” №457, Львів, 2002. - С.51-58.

3. Павлішак Ю.В. Маркетинг як складова частина менеджменту підприємств санаторно-курортної сфери // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку : Вісник НУ “Львівська політехніка” №466, Львів, 2002. - С.201-207.

4. Твердохліб І., Цегелик Г., Павлішак Ю. Підхід до визначення параметрів багатофакторної лінійної регресійної моделі // Вісник Львівського університету. Серія економічна, Львів, 2002. Вип. 31. - С.431-435

5. Павлішак Ю.В. Використання Інтернет-технологій і маркетингових інформаційних систем в управлінні діяльністю субєктів санаторно-курортного бізнесу. Вісник Львівського університету. Серія економічна. Випуск 31, Львів, 2002. - С.334-341.

6. Павлішак Ю.В. Особливості здійснення маркетингових досліджень підприємствами сенаторно-курортного бізнесу // Логістика : Вісник НУ “Львівська політехніка” №469, Львів, 2003. - С.462-466

7. Павлішак Ю.В. Альтернативний метод аналізу прибутковості субєкта санаторно-курортної діяльності // Формування ринкової економіки в Україні : Науковий збірник Вип.12. Під ред.проф.З.Г.Ватаманюка, Львів Інтереко, 2003. - С.208-212.

8. Павлішак Ю.В., Цегелик Г.Г. Використання економетричних моделей для прогнозування ефективності експлуатації суб”єктів санаторно-курортного бізнесу. // Формування ринкової економіки в Україні : Науковий збірник Вип.12. Під ред.проф.З.Г.Ватаманюка, Львів Інтереко, 2003. - С.378-382.

9. Павлішак Ю., Цегелик Г. Математичне моделювання оптимального обслуговування клієнтів в підприємствах санаторно-курортної сфери // Вісник Львівського університету. Серія економічна, Львів, 2005. Вип. 34. - С.513-515.

В інших виданнях: 10. Павлішак Ю.В. Інформаційне забезпечення системи підтримки прийняття рішень у виробничій сфері. // Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції “Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність”. Київ, Трускавець, Дрогобич, 1999. - С.86-88.

11. Павлішак Ю.В. Комп”ютеризовані системи підтримки управлінських рішень, сучасний стан і проблеми. // Міжнародна науково-практична конференція. “Підприємництво в Україні: проблеми і шляхи розвитку”. Збірник тез доповідей, Львів-Дрогобич-Трускавець, 2000. С.56-57.

12. Павлішак Ю.В., Цегелик Г.Г. Використання багатофакторних лінійних регресій них моделей для прогнозування діяльності субєктів сфери гостинності. // Дев”ята Всеукраїнська наукова конференція “Сучасні проблеми прикладної математики та інформатики”. Тези доповідей, Львів, Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. - С. 100-101.

13. Павлішак Ю.В. Особливості проведення маркетингових досліджень на підприємствах санаторно-курортного бізнесу. // Тези доповідей IV Міжнародної науково-практичної конференції “Маркетинг та логістика”, Видавництво НУ “Львівська політехніка”, Львів, 2002. - С.277-278.

14. Павлішак Ю.В. Використання Інтернет-технологій субєктами санаторно-курортного бізнесу в маркетингових цілях. Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції “Актуальні проблеми формування економічної системи України”, Львів, 2002. - С.231-233.

15. Павлішак Ю.В., Цегелик Г.Г. Впровадження нових маркетингових підходів в управлінні субєктами санаторно-курортного бізнесу. // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВУЗІ. Випуск №3, Рівне, 2002. - С.412-413.

16. Павлішак Ю.В., Цегелик Г.Г. Роль інформаційної системи в діяльності субєкта санаторно-курортного бізнесу. // Праці ІІ Міжнародного Конгресу “Інформатизація рекреаційної та туристичної діяльності: Перспективи культурного та економічного розвитку”. Трускавець, 2003. - С.74-78.

17. Павлішак Ю.В. Модель оптимізації ліжкового фонду підприємств санаторно-курортної сфери. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Економічна система України. Минуле, сучасне, майбутнє”. Львів, 2005. - С.258-259.