Економіко-математичне моделювання процесу ефективного використання активної частини основних фондів - Автореферат

“Важливим підсумком цього етапу стало подолання тривалої руйнівної економічної кризи” - сказано в Посланні Президента України до Верховної Ради України “Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки “Європейський вибір”. Розробкою і впровадженням результатів дослідження за даним науковим напрямом займаються вчені Інституту економки НАН України, Інституту економічного прогнозування НАН України, Інституту економіки промисловості НАН України, Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, багатьох галузевих інститутів. Якщо на макроекономічному рівні отримані серйозні наукові результати з таких складних питань, як інтенсифікація відтворення основних фондів, моральний знос засобів праці в умовах прискорення науково-технічного прогресу і т.п., то цього не можна сказати про дослідження на рівні галузі і особливо підприємства. Зокрема, це стосується питань економіко-математичного моделювання процесу ефективного використання активної частини основних фондів і визначення додаткової потреби в устаткуванні з метою виконання виробничої програми. Виконані дослідження знаходяться в тісному зв‘язку з пріоритетним напрямом розвитку науки і техніки “Наукові проблеми розбудови державності України”, який виходить з розпорядження Президента України від 24.01.1997 р.Об‘єктивний зміст інформації визначається реальною дійсністю процесу виробництва і його календарного планування з метою забезпечення найбільш ефективного використання діючого устаткування та ресурсів. Тривалість обробки t? деталі ? (виконання роботи ? сітки G) визначається за формулою, де ? - індекс операції; ?? - кількість операцій при виготовленні деталі ?; - кількість деталей (робіт G); - потреба в деталях ? на одиницю виробу; - середній коефіцієнт виконання норм виробітку; - час обробки деталі ? на операції ?. Для кожної роботи графа G можна визначити технологічний резерв часу де - найбільш пізній час закінчення роботи ?; - найбільш ранній час початку роботи ?. В цьому випадку величина резерву часу роботи ?, визначається за формулою: де Y? - шлях від роботи ? до кінцевої роботи; - розмір заділу деталей по операції ;-тривалість операції . Якщо між роботою ? і кінцевою роботою знаходиться декілька шляхів, то додатковий резерв часу визначається за формулою: де m? - індекс шляху від роботи ? до кінцевої роботи; М? - кількість шляхів між роботою ? і кінцевою роботою; - шлях m? від роботи ? до кінцевої роботи.Дисертація присвячена теоретичному обгрунтуванню та науково-методичному забезпеченню вирішення задачі підвищення ефективності використання активної частини основних фондів на основі економіко-математичного моделювання процесів спеціалізації та календарного планування виробництва промислових підприємств. Здійснено економіко-математичне моделювання процесу спеціалізації виробництва з врахуванням забезпечення найбільш ефективного використання діючого устаткування підприємств і придбання з найменшими витратами додаткового устаткування з метою виконання виробничої програми. 3.Розроблено метод визначення найкоротших відстаней між пунктами сітки, яка є зображенням розміщення виробників і споживачів продукції в задачі оптимальної спеціалізації виробництва. Використання методу забезпечує максимальне зменшення витрат на транспортування продукції від її виробників до споживачів. 4.З метою встановлення відповідності номенклатури продукції, що виробляється, наявному парку устаткування підприємств розроблена методика агрегування продукції в однорідні групи за принципом технологічної спільності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ефективний використання устаткування планування

Дисертація присвячена теоретичному обгрунтуванню та науково-методичному забезпеченню вирішення задачі підвищення ефективності використання активної частини основних фондів на основі економіко-математичного моделювання процесів спеціалізації та календарного планування виробництва промислових підприємств.

В межах цієї проблеми в дисертації отримані такі результати.

1. Узагальнені теоретичні основи управління взаємозв‘язаними процесами відтворення і використання основних фондів, визначені найважливіші пропорції цих процесів та напрями їх вдосконалення з метою підвищення ефективності відтворення основних фондів і найкращого використання їх активної частини. Визначені умови і напрями ефективного використання активної частини основних фондів, що спрямовані на посилення інтенсифікації і підвищення ефективності виробництва.

2. Здійснено економіко-математичне моделювання процесу спеціалізації виробництва з врахуванням забезпечення найбільш ефективного використання діючого устаткування підприємств і придбання з найменшими витратами додаткового устаткування з метою виконання виробничої програми. Запропоновані можливі варіанти критерію оптимальності моделей спеціалізації виробництва, на основі яких формалізовані розрахунки умовної економії.

3.Розроблено метод визначення найкоротших відстаней між пунктами сітки, яка є зображенням розміщення виробників і споживачів продукції в задачі оптимальної спеціалізації виробництва. Використання методу забезпечує максимальне зменшення витрат на транспортування продукції від її виробників до споживачів.

4.З метою встановлення відповідності номенклатури продукції, що виробляється, наявному парку устаткування підприємств розроблена методика агрегування продукції в однорідні групи за принципом технологічної спільності.

5.Розроблені науково-методичні засади календарного планування виробництва з врахуванням ув‘язки виробничих процесів всіх цехів, участків і потокових ліній. При цьому задача календарного планування розглядається з погляду як встановлення конкретних термінів виготовлення продукції на всіх технологічних етапах, так і найефективнішого використання діючого устаткування, визначення потреби в додатковому устаткуванні та раціонального використання наявних ресурсів.

6.Розроблені науково-методичні та інформаційно-кібернетичні засади дослідження процесу календарного планування. Побудована інформаційно-кібернетична система календарного планування. Описані склад, властивості, напрями і характеристика потоків інформації та її організації в цій системі.

7.Запропонована методика розрахунку резерву часу обробки деталей з врахуванням їх місця в технологічному процесі виробництва і стану незавершеного виробництва, використання якої дозволяє розробляти узгоджені календарні плани всіх цехів і участків, а також визначати як надлишкове, так і дефіцитне устаткування.

8.Сформульована задача календарного планування багатономенклатурного виробництва в сітковій постановці і розроблено метод евристичного типу для її вирішення, реалізація якого дозволяє скласти календарний план при умові раціонального використання виробничих ресурсів та визначити потребу в усіх видах устаткування. Сформульовані умови та критерії, за яких заміна устаткування є доцільною і економічно вигідною.

9.Розроблено метод розподілу обмеженого обсягу ресурсів між їх споживачами.

10.На основі схеми інформаційно-кібернетичної системи та методів календарного планування виробництва розроблена методика створення моніторингу ефективного використання устаткування.

11. Подальші дослідження з даної проблеми повинні проводитися в напрямах розробки методологічних основ, концепції та організаційно-економічного механізму відтворення і оновлення основних виробничих фондів в умовах ринкової економіки.

В наукових фахових виданнях: 1. Сиваш В.В. (Карцева В.В.). Евристичний алгоритм розподілу ресурсів при календарному плануванні // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - Тернопіль, 2001. - № 9-10 - С. 72-78 , 0,8 друк. арк.

2. Галіцин В.К., Суслов О.П., Сиваш В.В. (Карцева В.В.). Спеціалізація підприємств і ефективне використання устаткування // Економіка промисловості.-Донецьк: ІЕП НАНУ. - 2002. - № 2(16). - С.102-107, 0,45 друк.арк. (особисто автору належить 0,3 друк. арк.: розроблена модель спеціалізації підприємств в неперервній постановці і алгоритм агрегування номенклатури продукції)

3. Галіцин В.К., Суслов О.П., Сиваш В.В. (Карцева В.В.). Моделювання процесу ефективного використання устаткування // Економіка та підприємництво: Зб.наук праць молодих учених та аспірантів. Вип.9. -К.: КНЕУ, 2002. - С.184-191, 0,45 друк. арк. (особисто автору належить 0,3 друк. арк.: розроблений алгоритм календарного планування виробництва в сітковій постановці)

4. Сиваш В.В. (Карцева В.В.). Рівень спеціалізації виробництва і ефективність використання устаткування // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. Вип.18 / Наук. ред. І.К.Бондар. - К.: НДЕІ, 2002. - С. 93-94, 0,3 друк. арк.

5. Галіцин В.К., Суслов О.П., Карцева В.В. Імітаційний метод розподілу обмеженого обсягу ресурсів // Моделювання та інформаційні системи в економіці: Міжвід наук.зб. Вип.70. - К.: КНЕУ. - 2003. - С. 201-205, 0,3 друк.арк. (особисто автору належить 0,2 друк.арк.: розроблена основна процедура алгоритму розподілу ресурсів).

В інших виданнях: 6. Карцева В.В. Визначення періоду оновлення парку устаткування підприємства // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Теорія і практика перебудови економіки”. - Черкаси, 2002. - С.117-118, 0,1 друк. арк.

7. Карцева В.В. Моделювання процесу управління ефективним використанням устаткування// Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці”. - Ірпінь, 2003. - С. 450-453, 0,2 друк.арк. ефективний використання устаткування планування