Економіко-математичне моделювання екологічно збалансованого розвитку економіки - Автореферат

Таким чином, актуальним постає питання розробки нових та дослідження існуючих еколого-економічних моделей, які б дозволили встановити оптимальний розмір випуску продукції за умов наявних екологічних обмежень, дослідити ефективні шляхи розвитку еколого-економічної системи, а також визначити її укрупнені характеристики, які віддзеркалюючи реальний стан середовища, допомогли б в виборі економічно та екологічно обґрунтованих управлінських рішень. Вагомий вклад у дослідження еколого-економічних проблем природокористування внесли такі вчені, як О.Ф.Балацький, Г.К.Гофман, В.І.Гурман, В.В.Леонтьєв, М.М.Олєнєв, О.О.Петров, І.Г.Поспєлов, Р.Л.Раяцкас, О.В.Рюміна, Г.А.Угольницький, Д.Форд та ін. Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному: - Розширено та доповнено теоретичні підходи та методологію побудови еколого-економічних моделей, що дозволяє поряд з встановленими екологічними критеріями більш ефективно визначати необхідні для функціонування економіки обсяги матеріальних та трудових ресурсів, оптимальні шляхи розвитку в довгостроковому періоді, агреговані еколого-економічні макропоказники тощо, які встановлюють обєктивно необхідні системні перетворення в економіці з врахуванням екологічної складової. На відміну від традиційно існуючих неефективних правових механізмів запобіганню забрудненню довкілля екологічний ресурс дає можливість розглядати екологічні нормативи як категорію, що дозволяє поєднати економічні та адміністративні методи регулювання. Її результати і методика досліджень є конструктивними, тому можуть ефективно використовуватись при практичному розвязуванні задач з прийняття еколого-економічних рішень, зокрема: методи побудови моделей еколого-економічних виробничих функцій можуть ефективно застосовуватись при економіко-математичному моделюванні виробництва, споживання та корисності шляхом побудови відповідно математичних функцій затрат, споживання та корисності, а також в задачах дослідження економічних та еколого-економічних показників, якщо відомі технологія, ресурсні обмеження і функція мети; методи побудови магістральних траєкторій можуть бути використані при моделюванні оптимальних режимів функціонування складних еколого-економічних процесів; розглянуті методологія та методи агрегування еколого-економічних моделей дозволяють зробити ще один крок до практичного вирішення багатьох питань охорони навколишнього середовища.Перший розділ - “Економіко-математичне моделювання - ефективний засіб дослідження розвитку екологічно збалансованої економіки України” присвячено узагальненню основних науково-теоретичних та практичних уявлень щодо концепції сталого розвитку, тобто переходу суспільства на самовідтворювальний розвиток економіки та способу життя, коли має настати збалансованість природокористування та можливостей навколишнього для людини середовища проживання; можливим варіантам розвитку економіки України згідно принципів, закладених в декларації “Порядок денний на XXI ст.” Зокрема, останнє передбачає досягнення поставленої мети протягом трьох етапів. Перший етап передбачає подолання еколого-економічної кризи, забезпечення макроекономічного зростання, збалансування виробництва та споживання, перехід до світових стандартів екологічної безпеки: другий етап - ефективне вирішення завдань структурної перебудови економіки держави, перехід до застосування переважно економічних механізмів стимулювання та регулювання структурних перетворень, гармонізацію відносин суспільства і природи, забезпечення збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу: третій етап - забезпечення сталого розвитку виробництва на базі нових секторів і галузей, створення екологічно чистих виробництв, задоволення потреб населення з урахуванням екологічних вимог, створення глобальної системи екологічної безпеки та фундаменту ноосферного розвитку. В пункті 2.1 обґрунтовано поняття еколого-економічної виробничої функції як моделі залежності результату виробничого процесу від економічних та екологічних факторів, що його обумовлюють, зазначено два основні підходи, що використовуються при побудові моделей виробничих функцій: оптимізаційний (структурний) та статистичний (економетричний). При цьому діяльність виробничого обєкту за умов досконалої конкуренції описується задачею параметричного лінійного програмування: де - ціна продукції галузі, - вектор-рядок потужностей основного виробництва, - вектор-колонка інтенсивностей технологій основного виробництва, - вектор-колонка інтенсивностей технологій допоміжного виробництва (знищення забруднювачів), - вектор-колонка наявних економічних ресурсів, - вектор-колонка лімітів на викиди забруднювачів (екологічний ресурс), - матриця нормативів витрат ресурсів основного виробництва, - матриця нормативів витрат ресурсів допоміжного виробництва, - матриця нормативів викидів забруднювачів основним виробництвом, - матриця нормативів знищення забруднювачів допоміжним виробництвом. Побудова двохсекторних еколого-економічних виробничих функцій у випадку лінійних

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ