Економіко-математичні моделі прогнозування розвитку сільського господарства України - Автореферат

Кінець 80-х років ХХ століття як для колишнього СРСР, так і для України був характерний тим, що економіка почала прискорено рухатися до масштабної кризи. Десять наступних років, внаслідок яких Україна стала незалежною суверенною державою, поступового системного реформування, призвело як економіку в цілому, так і сільське господарство зокрема до загальносистемної соціально-економічної кризи. Зрозуміло, що кризовий стан сільськогосподарської сфери економіки України зумовлює термінову активізацію пошуку шляхів виходу з економічної та соціальної кризи. Сучасне дослідження на основі системного підходу до управління економікою в умовах переходу до ринкових відносин в економіці набувають з часом все більшої актуальності й особливого значення. Організація управління сільським господарством за цих умов потребує розробки комплексів економіко-математичних моделей прогнозування розвитку сільського господарства.Перший розділ - «Економіко-математичне моделювання - ефективний засіб прогнозування розвитку сільського господарства України» присвячено узагальненню основних науково-теоретичних уявлень щодо сільського господарства України як великої складної системи, місця й ролі сільського господарства в житті населення, суспільному виробництві, характеристиці його особливостей як обєкта управління. Висвітлено роль і місце системного аналізу до вирішення проблеми прогнозування розвитку сільського господарства України в перехідний період та сформульовано методологічно-теоретичний підхід до системного дослідження процесу прогнозування розвитку сільського господарства, який виділяє як самостійні такі етапи: визначення актуальності проблеми; постановка проблеми системного дослідження; визначення системи та зовнішнього середовища; Зясовано, що загальний розвиток економіки тісно повязаний з прогнозуванням розвитку підгалузей виробництва продукції рослинництва й тваринництва; обсягами імпорту енергоносіїв у натуральному виразі; виробництвом та імпортом електроенергії, виробництвом та імпортом мінеральних добрив (ресурси виробництва). Внаслідок подальшої декомпозиції системи сільського господарства України в кожній із зазначених підсистем були виділені такі елементи: Підсистема 1 (виробництво продукції рослинництва) : ZERNO - валовий збір зернових культур; SON - валовий збір соняшника на зерно; POSHL - посівні площі під зерновими культурами; POSSON - посівні площі під соняшником; POS - загальний обсяг посівних площ; DELTA2U - випадковий фактор для цукрового буряка; DELTA4U - випадковий фактор для картоплі; SAHSV - валовий збір цукрового буряка; POT - валовий збір картоплі; POSSV - посівні площі під цукровими буряками; POSPOT - посівні площі під картоплею; DELTA1U - випадковий фактор для зернових; DELTA3U - випадковий фактор для соняшника; PROS1ЧPROS4-? роміжні змінні для часткових прогнозів продукції рослинництва від зборів чотирьох основних сільськогосподарських культур: зернових, цукрового буряка, соняшника, картоплі. Підсистема 2 (виробництво продукції тваринництва) : MEET - виробництво мяса; MOL - виробництво молока; EG - виробництво яєць; KORM - витрати кормів для тварин та птиці; PT VAR1ч PT VAR3-? роміжні змінні для часткових прогнозів продукції тваринництва від трьох видів продукції тваринництва (мясо, молоко, яйця).Виконане дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати таке нове вирішення задачі прогнозування розвитку сільського господарства України на середньострокову перспективу: 1. Перехід від планово-розподільної економіки до економіки, яка функціонує на ринкових засадах для сільського господарства України супроводжується загальносистемною кризою, що негативно впливає на економіку всього народного господарства, посилюючи соціальну напругу на селі. За цих умов розробка й впровадження в життя радикальних заходів щодо призупинення спаду сільськогосподарського виробництва, стабілізації фінансового стану галузі, завершення реформи земельних відносин та структурної перебудови виробничої сфери, забезпечення як соціальних, так і економічних умов функціонування господарюючих обєктів на ринкових засадах стають визначальними. При цьому стратегія й тактика реформ в аграрній сфері залишається незмінною і базується на вирішенні трьох взаємоповязаних проблем: формування на селі ефективного господаря-власника, створення необхідних і достатніх умов сприятливого середовища для функціонування господарюючих обєктів на ринкових засадах; активний пошук і мобілізація внутрішніх резервів зростання обсягів виробництва, підвищення ефективності використання земельних угідь. Комплекс економетричних моделей сільського господарства України має бути адаптивним не тільки з боку підвищення адекватності опису існуючих структурно-функціональних особливостей цих економетричних моделей, обгрунтованості запропонованих управлінських рішень, але й можливостей урахування розвитку законодавчої та нормативно-правової бази становлення нових земельних відносин на селі, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції, розширення ринків її збуту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Виконане дисертаційне дослідження дозволяє сформулювати таке нове вирішення задачі прогнозування розвитку сільського господарства України на середньострокову перспективу: 1. Перехід від планово-розподільної економіки до економіки, яка функціонує на ринкових засадах для сільського господарства України супроводжується загальносистемною кризою, що негативно впливає на економіку всього народного господарства, посилюючи соціальну напругу на селі. Спад сільськогосподарського виробництва, зниження його ефективності, повна збитковість галузі протягом 1996-1999 рр. набули загрозливих тенденцій. За цих умов розробка й впровадження в життя радикальних заходів щодо призупинення спаду сільськогосподарського виробництва, стабілізації фінансового стану галузі, завершення реформи земельних відносин та структурної перебудови виробничої сфери, забезпечення як соціальних, так і економічних умов функціонування господарюючих обєктів на ринкових засадах стають визначальними.

2. При цьому стратегія й тактика реформ в аграрній сфері залишається незмінною і базується на вирішенні трьох взаємоповязаних проблем: формування на селі ефективного господаря-власника, створення необхідних і достатніх умов сприятливого середовища для функціонування господарюючих обєктів на ринкових засадах; активний пошук і мобілізація внутрішніх резервів зростання обсягів виробництва, підвищення ефективності використання земельних угідь.

3. Організація управління сільським господарством України та головними підгалузями рослинництва та тваринництва потребує розробки економетричних моделей на основі цілеспрямованого використання існуючих і спеціально розроблених економіко-математичних моделей цього класу, які адаптовані до умов, які змінюються впливу навколишнього середовища.

4. Комплекс економетричних моделей сільського господарства України має бути адаптивним не тільки з боку підвищення адекватності опису існуючих структурно-функціональних особливостей цих економетричних моделей, обгрунтованості запропонованих управлінських рішень, але й можливостей урахування розвитку законодавчої та нормативно-правової бази становлення нових земельних відносин на селі, підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції, розширення ринків її збуту.

5. Важливим результатом даного дослідження є той факт, що процес побудови економетричних рівнянь джерело нової інформації про економіку, яка трансформується. Це створює нові обєктивні передумови для забезпечення можливостей управління економічними процесами не в режимі запізнення, а навпаки - з випередженням, задовольняючи при цьому вимогам необхідних значень параметрів точності, сталості, надійності та релевантності.

6. Функціональна структура кожної з розроблених економетричних моделей, визначена як наслідок apriori розподілу складу змінних на суто внутрішньосистемні та задані ззовні, передбачає суттєве спрощення дійсності в тому смислі, що економічна система розглядається існуючою окремо від механізмів її регулювання.

7. Розроблені комплекси економетричних моделей дозволяють отримати великий обсяг корисної інформації про власне сам обєкт економетричного імітаційного моделювання. Їх доречно використовувати як інструмент експериментальної апробації теоретичних концепцій і перевірки вірності гіпотез пояснення механізмів функціонування економіки сільського господарства, яка трансформується.

8. Особливе значення для практичного застосування розроблених комплексів економетричних моделей прогнозування розвитку сільського господарства та його підгалузей рослинництва та тваринництва має проблема оцінки надійності результатів, отриманих за допомогою цих моделей. У практиці економетричного аналізу ця проблема відома як проблема верифікації моделі. Її рішення включає головним чином дослідження надійності показників прогнозу, отриманого по моделі та здійснюваного як формальними, так і неформальними якісними методами.

9. На базі розробленого комплексу економіко математичних моделей економетричного моделювання прогнозування розвитку сільського господарства України отримано й проаналізовано результати прогнозно-імітаційних розрахунків розвитку сільського господарства на с ередньострокову перспективу за розробленими сценаріями. Сценарії враховують зміни в річних обсягах імпорту енергоносіїв та вплив погодних умов. Прогнозні розрахунки здійснювались за 27 економічними чинниками на період до 2004 р.

10. Розроблені: комплекс економіко-математичних моделей прогнозування розвитку сільського господарства України та його підсистем «Продукція тваринництва» та «Продукція тваринництва»; інформаційна база; сценарії, які враховують щорічні зміни обсягів імпорту нафти та газу і погодних умов, що дозволяють, використовуючи спеціалізовану систему компютерного моделювання отримувати сукупності управлінських рішень, як основи науковообгрунтованої стратегії розвитку при організації оперативного та перспективного програмно-цільового планування та управління сільським господарством України.

1. Цюпко С. В. Економіко-математичні моделі прогнозування сфери виробництва агропромислового комплексу //Науковий вісник Національного аграрного університету - К. : 1997. - Вип. 24. - С. 272-282. - Авторська робота.

2. Цюпко С. В. Економетричне моделювання прогнозування розвитку сільського господарста //Економіка АПК. - 2000, №10. - С. 35-39. - Авторська робота.

3. Цюпко С. В Методика конструювання баз даних комплексу економіко-математичних моделей прогнозування розвитку АПК в Україні //Збірка наукових праць «Вісник Харківського державного політехнічного університету». Сер. Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, 2000. - №91. - С. 121-128. - Авторська робота

4. Цюпко С. В., Бакаєв О. О., Ревенко В. Л. Методологічні засади розробки комплексів економіко-математичних моделей прогнозування соціально-економічного розвитку України //Збірка наукових праць «Вісник Харківського державного політехнічного університету». Сер. Технічний прогрес та ефективність виробництва. - Харків, 2000. - №91. - Сс. 3-9.

5. Цюпко С. В., Ревін В. А. Оцінка розвитку перспектив сільськогосподарського виробництва в регіонах України //Регіональна економіка. - 2000. №3.. - С. 104-112. -Особистий внесок. Всі результати, наведені в дисертаційній роботі, належать дисертанту й отримані ним особисто