Економіко-математичні методи та моделі діагностики банкрутства українських підприємств - Автореферат

Подолання проблеми банкрутства у значній мірі залежить від своєчасного його діагностування та виявлення факторів, що привели підприємство до такого стану. Вагомий вклад у дослідження теоретичних основ економічного та фінансового аналізу підприємств, діагностики їх кризового стану, неплатоспроможності та банкрутства, здійснили такі вітчизняні вчені як В. Дисертацію виконано згідно з планом держбюджетної науково-дослідної роботи № 06 БФ 040-01 "Розвиток внутрішнього ринку України в умовах глобалізації: закономірності та протиріччя" на кафедрі економічної кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де автором розроблений комплекс економіко-математичних моделей, які дозволяють класифікувати українські підприємства за масштабністю фінансової кризи та ймовірністю їхнього банкрутства. Метою дисертаційної роботи є розробка системи експрес-діагностики кризового фінансового стану на прикладі українських промислових підприємств у вигляді комплексу економіко-математичних моделей, які дозволили б з достатньо високою точністю класифікувати такі підприємства за масштабністю фінансової кризи і за ймовірністю їхнього банкрутства. У другому та третьому розділах були використані статистичні методи багатофакторного дискримінантного аналізу та дерев рішень для побудови моделей класифікації українських промислових підприємств за ймовірністю їхнього банкрутства; системний та експертний аналіз для вибору найбільш інформативних показників фінансового стану, за значеннями яких можна виявити ознаки фінансової кризи на українських підприємствах і визначити її масштабність; кластерний аналіз для групування підприємств за значеннями обраних фінансових показників згідно масштабності фінансової кризи; кореляційний аналіз - для оптимізації якості дискримінантних моделей.Проведений аналіз дозволив встановити, що появі і загостренню даних проблем передував ряд причин, які відносяться ще до періоду знаходження України у складі колишнього СРСР і основні з них полягають у тому, що: по-перше, багато підприємств за радянських часів будувалися великими і вузькоспеціалізованими; по-друге, значна кількість підприємств фактично повністю знаходилась на державному фінансуванні; по-третє інвестування у оновлення основних засобів підприємств часто здійснювалося нерівномірно; по-четверте, радянська економіка була орієнтована на оборонну галузь і військове виробництво значно переважало виготовлення товарів народного споживання. Для цієї задачі також був застосований метод дерев рішень, який був обраний через ряд своїх переваг порівняно з іншими методами, а саме найвищій серед існуючих методів простоті інтерпретації результатів та самої моделі в цілому; досить високій точності класифікації побудованих за допомогою нього моделей; відсутності необхідності володіти апріорною інформацією про змінні, оскільки моделі у вигляді дерев рішень є непараметричними; відсутності необхідності здійснювати селекцію змінних, оскільки алгоритм побудови дерева рішень сам визначає значущі при розбитті змінні. Враховуючи невелику варіацію даних у вибірках, було вирішено виділити лише три класи підприємств згідно масштабності фінансової кризи і відповідно ймовірності банкрутства з наступною інтерпретацією: клас 1 - підприємства, які не демонструють ознак кризи, або переживають легку фінансову кризу, і мають ймовірність банкрутства 0-33%; клас 2 - підприємства, які переживають глибоку фінансову кризу, і мають ймовірність банкрутства 34-66%; клас 3 - підприємства, які переживають катастрофічну фінансову кризу, і мають ймовірність банкрутства 67-100%. Інтерпретація значень показника Z у порівнянні із розрахованими граничними значеннями проводиться наступним чином: якщо для підприємства значення Z виявляється більшим 2,03, то таке підприємство належить до класу 1; якщо значення знаходиться у проміжку-2,12<Z<2,03, то підприємство належить до класу 2; якщо ж Z виявиться меншим-2,12, то підприємство відноситься до класу 3. Далі для оптимізації якості моделей і обєктивності аналізу були здійснені наступні кроки: по-перше, вирішено було обрати лише показники-стимулятори, тобто такі показники, вище значення котрих свідчить про кращу ситуацію у тому чи іншому аспекті фінансового стану підприємства, і з цієї причини замість коефіцієнта зносу основних засобів було взято обернений до нього показник; по-друге, при розрахунку показників рентабельності у чисельнику замість чистого прибутку було вирішено використати прибуток від операційної діяльності (EBIT) для збільшення варіації показників рентабельності з тієї причини, що переважна більшість підприємств з вибірки дослідження мала низькі за модулем показники рентабельності; по-третє, підприємства, котрі мали збиток від операційної діяльності, було вирішено включити у вибірку дослідження і розрахувати для них показники рентабельності.Однією з найважливіших з таких задач на мікрорівні є розробка і впровадження ефективних методів діагностики банкрутства, у тому числі систем експрес-діагностики кризового

Основний зміст роботи