Економіко-географічна характеристика Миколаїва - Реферат

2.1.2 Найпотужніші представники галузі 2.3 Електротехнічна і електронна промисловість 2.4 Металообробна промисловість 2.5 Виробництво неметалічних мінеральних виробів 2.6 Легка промисловістьФлотське і корабельне місто, улюблене дітище князя Потемкина-таврічеського, закладений їм в 1789 р. в прекрасному місці, на дивно живописному півострові при злитті Інгулу і Південного Буга, він міг би з часом стати “південною столицею” Росії, що прорубала, нарешті, вікно до чорноморського простору, в Середземноморї. Миколаєву довелося стати містом-верфю, колискою Чорноморського флоту, городом-мастеровим, одним з центрів кораблебудування Росії, а потім і Радянського Союзу.Тут спекотний степ зустрічається з блакитними валами Чорного моря, терпкі запахи степових трав змішуються з солоним вітром морських просторів. Причорноморська земля памятає скіфів, стародавніх греків, словянські племена, ногайські орди, вольних запорізьких козаків... До цього дня, літні зливи вимивають з тутешньої землі осколки грецьких амфор, почорнілі монети, глиняні турецькі і козацькі трубки, інші релікти старовини, які допомагають крок за кроком відтворювати історію Миколаєва. Але інтенсивне заселення Миколаївського півострова почалося в останній чверті XVIII століття вже після звільнення Північного причорноморя від турецьких завойовників і виходу Російської держави до Чорного моря. Місце це було в гирлі річки Інгул, при впаданні його в Бузький лиман.Ушаков передав сюди з Севастополя перші саджанці білої акації і чагарників для прикраси Миколаєва. Грейге в місті вперше була зроблена спроба побудувати водопровід, що доставляв воду як в райони, заселені морськими офіцерами, так і в робочу слобідку, почалася прокладка камяних тротуарів, озеленення вулиць. Створений в кінці XVIII ст. план забудови міста швидкими темпами був закріплений на місцевості вже в перше десятиліття його існування і цілком, без змін зберігся до наших днів, будучи унікальним містобудівним памятником епохи класицизму. Так, в проекті “Записки про герб військово-портового міста Миколаєва” виконуючого посаду керівника гербовим відділенням департаменту герольдії Сенату було вказано: “Оскільки місто Миколаїв є одним з найголовніших портів Південної Росії, то залишаючи митру і палицю я вважаю зобразити в гербі цього міста понад те корабель”. Миколаївський порт займав третє місце після Петербургу і Одеси за обємом торгівлі із закордоном, а по експорту зерна, постачальниками якого були степові губернії, - перше місце в країні.Миколаїв майже три роки був окупований гітлерівськими загарбниками. Але жоден корабель, завдяки діям підпільників, диверсійних і розвідувальних груп, не зійшов за цей час з миколаївських стапелів. А при звільненні Миколаєва від окупантів в березні 1944 р. немеркнучий подвиг зробили 68 моряків-десантників під командуванням К.Ф. Ольшанського. Це був єдиний випадок в історії Великої Вітчизняної війни, коли всі учасники однієї бойової операції були удостоєні звання Герою Радянського Союза, більшість - посмертно. Всі суднобудівельні заводи Миколаєва - базу суднобудівельної промисловості на півдні України - ворог зруйнував вщент.Кліматичні умови дозволяють займатися виробництвом практично цілий рік. 6)-це найбільша в Європі верф, на якій була побудована більше тисячі судів і кораблів, десятки тисяч машин, механізмів, казанів, суднового устаткування, устаткування для багатьох галузей промисловості, тисячі комплектів меблів і спортінвентаря. Окрім суднобудування, яке складає 93,5 % (1999 рік) загального обєму виробництва, завод виконує ремонт судів, проводить вироби суднового, загальнийпромислового і спеціального (ліцензійні вироби для АЕС) машинобудування. Без них би не могли працювати заводи вогнетривкою, хімічною, промисловості, підприємства по очищенню питної води, зупинилося б виробництво електрофарфору, фаянсу, радіоелектроніки. Цьому сприяло зростання випуску продукції на підприємствах з виробництва і розподілу електроенергії - на 15,5%, хімічній і нафтохімічній промисловості - на 18,5%, харчовою - на 23% і легкій промисловості - на 35,2%.Завдяки щоденній роботі, таланту, інтелекту і терпінню не одного покоління миколаївців, місто за короткий для історії період перетворилося з маленької суднобудівельної верфі в крупний промисловий, діловий, політичний і культурний центр Півдня України. З часу “Святого Миколи” на суднобудівельних заводах міста, а їх сьогодні три, побудовано більше двох тисяч кораблів і судів, серед яких фрегати, броненосці, міноносці, підводні човни і т.п.

ЗМІСТ

Вступ

1. З глибини сторіч

1.1 Заснування колиски Чорноморського флоту

1.2 Це стародавня земля, благодатний південь України

1.3 Будівництво судів

1.4 Час великих випробувань

2. Суднобудування і судноремонт - головна область промисловості

Завдяки щоденній роботі, таланту, інтелекту і терпінню не одного покоління миколаївців, місто за короткий для історії період перетворилося з маленької суднобудівельної верфі в крупний промисловий, діловий, політичний і культурний центр Півдня України. З часу “Святого Миколи” на суднобудівельних заводах міста, а їх сьогодні три, побудовано більше двох тисяч кораблів і судів, серед яких фрегати, броненосці, міноносці, підводні човни і т.п. Миколаїв - одне з двох міст в світі, де будувалися важкі авіаносні кораблі. Місто наполегливо шукає шляхи виживання і відродження на шляхах розвитку місцевого самоврядування. Населення Миколаєва починає усвідомлювати себе міською общиною. Миколаївці відродили історичний герб і прапор міста, розроблений Статут міста, затверджується муніципальне мислення. Нову ціну знаходить міська земля, а в місті розвивається підприємництво.

Впродовж свого більш 200-річного існування Миколаїв завоював міцний авторитет як важливий діловий, політичний і культурний центр Півдня України!

Вступ

Миколаїв - місто, яке живе своєю особливою, не схожою ні на чию іншу, життя. В порівнянні з іншими містами він молодий - йому всього лише 200 з невеликим. Але за ці роки він зміг перетворитися з дикої і необжитої місцевості на околиці Російської Імперії в найбільший індустріальний центр, гордість для всіх, хто в нім живе і працює. У долях людей і міст є багато схожого. Вони народжуються, отримують імена і набувають професій. Миколаїв же спочатку отримав професію, потім імя, і, лише через якийсь відрізок часу, отримав право іменуватися містом.

Історія міста Миколаєва нерозривно повязана з морем. З самого початку свого життя місто присвятило своє життя суднобудуванню, створенню Чорноморського військового флоту. Ще за рік до того, як 7 серпня 1789 року генерал-губернатор Новоросійського краю князь Г.А. Потемкин підписав свій знаменитий указ про заснування міста Святого Миколи, в гирлі річки Інгул, де нині завод їм. 61 Комунара, була закладена суднобудівельна верф. А зручне географічне розташування приморського міста зумовило і його друге призначення - бути пунктом морської торгівлі. Порт і верф - ось, що визначало зовнішність міста.

Сьогодні Миколаїв - адміністративний центр Миколаївської області. Він займає девяте місце за чисельністю населення в Україні; тут проживає понад 500 тис. чоловік. Загальна площа міських земель складає 25,3 тис. га. Загальна довжина вулиць, проїздів і набережних - 960 км.

Сучасний Миколаїв є унікальне поєднання. По-перше, Миколаїв - це крупний промисловий центр. Крім того, що, через своє географічне положення Миколаїв орієнтований на суднобудування і морські перевезення. Тут були побудовані унікальні крейсери авіаносці, китобійні бази, рефрижератори, траулери, балкери. Синхронно розвивалося будівництво турбін, дорожніх машин, електротехнічного і електронного устаткування, кольорова металургія, парфюмерна, легка і харчова промисловість. Миколаїв має розгалужену мережу різноманітних транспортних комунікацій.

По-друге, у нашого міста багата культурна спадщина. Випускники вищих учбових закладів щорічно збільшують кількість висококваліфікованих фахівців на підприємствах і організаціях не тільки Миколаєва, України, але і ближнього, і, особливо останнім часом, далекого зарубіжжя.

Місто живе активним міжнародним життям.

Завдяки щоденній праці, таланту, інтелекту і терпінню миколаївців, їх місто рік за роком росте, хорошіє, дарує людям надію на щасливе майбутнє.

1. З глибини сторіч.....1. Гачків Ю.С. «Історія Миколаєва». - Миколаїв, 1972. - 238 с.

2. Гуйван В.У. «Місто корабелів - Миколаїв». Путивник. - Одеса. : Маяк, 1976. - 108 с.

3. «Іменовать - місто Миколаїв». - Миколаїв, 1986. - 328 с.

4.«Корабельна сторона». Фотоальбом Миколаївської області. - Москва.: Планета,1986, 320 с.

5. «Миколаїв». Фотоальбом. - Київ.: Міністерство,1985.

6. «Можливості Киммерії». Історіко-краєзнавчий довідник. - Миколаїв, 1996.

7. Некрасов Е.П. «По Південному Бугу». - Одесса. : Маяк, 1976. - 87 с.

8. Річковий транспорт. Путівник. - Москва. :. 1993. - 317 с.

9. Умеренков А. Днепровско-Бугский лиман. Путівник. - Одесса. : Маяк, 1979. - 95 с.

Размещено на .ru