Економіко-екологiчнi проблеми розвитку i розмiщення продуктивних сил Полiсся - Автореферат

Найбільш проблемним з соціально-економічної точки зору регіоном України є Полісся, помітне відставання розвитку якого від загальноукраїнського рівня в останні роки значно поглибилось як в результаті екологічних наслідків Чорнобильської катастрофи й екстенсивного, екологічно не орієнтованого ресурсокористування, так і внаслідок ускладнення в регіоні негативних соціально-економічних тенденцій, які супроводжують перехід до ринкових форм господарювання. Дослідженням різних аспектів розвитку й розміщення продуктивних сил, виходячи в тому числі й з екологічних пріоритетів, присвячено роботи знаних відчизняних вчених, в тому числі О.М .Алимова, С.І. Потребує уточнення визначення Поліського регіону в економіко-екологічному вимірі, необхідним є комплексний аналіз сучасних природно-економічних, в тому числі екологічних передумов розвитку й розміщення продуктивних сил регіону. Актуальним залишається комплексне дослідження структурно-динамічних проблем розвитку й розміщення продуктивних сил регіону в умовах соціально-економічних трансформацій та екологічної кризи останнього десятиріччя. Звідси, дослідження економіко-екологічних проблем розвитку та розміщення продуктивних сил Полісся, зясування їх витоків, глибинний аналіз та розробка напрямів подолання становлять важливе завдання сучасної науки, вирішення якого дозволить прискорити соціально-економічний розвиток регіону примножити його вклад в стале зростання економічного потенціалу України.У першому розділі "Природно-економічні передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Полісся" розглядаються: Поліський регіон в розрізі української регіонології, характеристика природно-ресурсного та трудового потенціалу регіону, місце і роль економічного потенціалу Полісся в територіальному поділі праці України. Аналізом природно-ресурсного потенціалу Полісся встановлено, що він має специфічну структуру, в якій переважають земельні, водні, лісові та природно-рекреаційні ресурси (93,5 % ПРП Полісся). Після Чорнобильскої аварії території регіону значним чином, а в окремих випадках, практично повністю втратили свій екологічний потенціал і є обмежено придатними для розвитку й розміщення продуктивних сил. Тут нижча (53 чол/км2), ніж в країні (63 % чол/км2), густота населення; порівняно висока питома вага сільського населення (в Поліссі 54 % міського населення та 46 % сільського, в Україні частка міського населення складає 67,9 %); в регіоні помітніші, ніж в країні міграційні процеси відтоку працездатного населення, які значно посилились після аварії на ЧАЕС. Аналіз виробничого потенціалу Полісся засвідчив, що господарська освоєність територій регіону нижчою, ніж в Україні.Системний аналіз ресурсного потенціалу регіону дозволив дати оцінку природно-економічних передумов розвитку й розміщення продуктивних сил, зясувати витоки походження екологічних проблем Полісся. Встановлено, що в регіоні в сучасних умовах внаслідок значного, а на окремих територіях - вирішального впливу екологічних чинників на розвиток і розміщення продуктивних сил, екологічні проблеми набувають комплексного економіко-екологічного та соціально-екологічного характеру. В результаті аналізу структурно-динамічних проблем розвитку Полісся, встановлено, що в умовах глибинних соціально-економічних трансформацій, які супроводжують період становлення національної економіки й реформування її на засадах ринку та вільного підприємництва, кризові явища та негативні тенденції соціальноекономічного розвитку регіону в більшості галузей як виробничої, так і невиробничої сфер мають більш руйнівний характер у порівнянні з країною в цілому.Визначальну роль в цьому процесі відіграють екологічні фактори, серед яких провідне місце займають наслідки аварії на ЧАЕС. Зміни територіальної структури виробництва в регіоні мали певні особливості, що відбилось у випереджаючому порівняно з Україною в цілому падінні обсягів виробництва валового внутрішнього продукту й національного доходу областей регіону, в першу чергу-Волинської. На основі принципів Концепції сталого розвитку України визначено пріоритетні напрями перспективного соціальноекономічного розвитку регіону, якими є прискорене економічне зростання, охорона навколишнього природного середовища, раціоналізація ресурсокористування, забезпечення соціальних гарантій та соціальної справедливості, збалансований гармонійний розвиток усіх територій регіону з приділенням особливої уваги до областей та територіально-господарських підрайонів з нижчим рівнем розвитку продуктивних сил, стабілізація демографічної ситуації, пріоритетний розвиток освіти та культури, розширення міжнародного співробітництва.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

1. На основі визначення природно-географічного, історико-етнографічного, соціальноекономічного й екологічного критеріїв, до Поліського економіко-екологічного регіону включено пять областей - Волинську, Житомирську, Київську, Рівненську та Чернігівську.

2. Системний аналіз ресурсного потенціалу регіону дозволив дати оцінку природно-економічних передумов розвитку й розміщення продуктивних сил, зясувати витоки походження екологічних проблем Полісся. Визначено відносно низький рівень розвитку продуктивних сил регіону та екстенсивне ресурсокористування з обмеженим використанням відповідних вимогам сучасності природозберігаючих видів виробництв й екологоорієнтованих економічних механізмів їх функціонування. Встановлено, що в регіоні в сучасних умовах внаслідок значного, а на окремих територіях - вирішального впливу екологічних чинників на розвиток і розміщення продуктивних сил, екологічні проблеми набувають комплексного економіко-екологічного та соціально-екологічного характеру.

3. В результаті аналізу структурно-динамічних проблем розвитку Полісся, встановлено, що в умовах глибинних соціально-економічних трансформацій, які супроводжують період становлення національної економіки й реформування її на засадах ринку та вільного підприємництва, кризові явища та негативні тенденції соціальноекономічного розвитку регіону в більшості галузей як виробничої, так і невиробничої сфер мають більш руйнівний характер у порівнянні з країною в цілому.Визначальну роль в цьому процесі відіграють екологічні фактори, серед яких провідне місце займають наслідки аварії на ЧАЕС.

4. Зясовано, що з початку 1990 -х років обсяги суспільного виробництва в регіоні в цілому скорочувались більш високими темпами і в значніших обсягах, ніж в країні. Зміни територіальної структури виробництва в регіоні мали певні особливості, що відбилось у випереджаючому порівняно з Україною в цілому падінні обсягів виробництва валового внутрішнього продукту й національного доходу областей регіону, в першу чергу-Волинської. Найкритичнішим періодом для господарського комплексу Полісся були 1994 - 1995 роки, коли найбільшими темпами у порівнянні з попереднім роком тут відбувалось скорочення суспільного виробництва.

5. Внаслідок нерівномірного розподілу капітальних вкладень, особливостей структури господарського комплексу областей, починаючи з 1990 р. до середини 90-х років значно поглибилась внутрірегіональна диференціація рівнів соціальноекономічного й промислового розвитку областей Полісся, за рахунок переважного скорочення промислового і сільськогосподарського виробництва та прискореної деградації соціальної сфери в періферійних областях. В другій половині 90-х років вказані негативні процеси значною мірою торкнулися й високорозвиненої в регіоні Київської області, соціально-економічні показники якої в основному знизились до загальноукраїнських.

6. В дисертації встановлено, що проблеми розвитку соціальної сфери в регіоні мають значно гостріший характер, ніж в країні в цілому. Нижчими порівняно з середніми в Україні є як доходи населення регіону, так і можливості реалізації потреб в послугах соціально-побутової й соціально-культурної сфери. В останньому випадку, в областях, найбільше постраждалих від аварії на ЧАЕС, виявлено тенденції скорочення кількості обєктів інфраструктури сфери медичного обслуговування й обмеження можливостей охорони здоровя осіб, які потребують допомоги.

7. Аналіз проблем соціальноекономічного розвитку регіону показує, що за умов збереження в подальшому екстенсивного, не орієнтованого в екологічному, природозберігаючому напрямі ресурсокористування, недотримання соціальної орієнтації ринкових реформ та без відповідних екологічно та соціально націлених суттєвих структурних перетворень в народногосподарському комплексі регіону, практично неможливо досягти відповідного сучасності рівня соціальноекономічного розвитку Полісся.

8. На основі принципів Концепції сталого розвитку України визначено пріоритетні напрями перспективного соціальноекономічного розвитку регіону, якими є прискорене економічне зростання, охорона навколишнього природного середовища, раціоналізація ресурсокористування, забезпечення соціальних гарантій та соціальної справедливості, збалансований гармонійний розвиток усіх територій регіону з приділенням особливої уваги до областей та територіально-господарських підрайонів з нижчим рівнем розвитку продуктивних сил, стабілізація демографічної ситуації, пріоритетний розвиток освіти та культури, розширення міжнародного співробітництва.

9. Запропоновано напрями виходу регіону з соціально-економічної й екологічної кризи, які полягають в екологічно та соціально орієнтованій реструктуризації народногосподарського комплексу регіону в поєднанні з відповідними інституційними перетвореннями на ринкових засадах.

10.Визначено, що необхідною умовою ефективного функціонування регіонального народногосподарського комплексу є гармонізація регіональних і загальнодержавних інтересів, основою якої є обєктивна заінтересованість держави в інтенсивному соціально-економічному розвитку Полісся. Завдання гармонізації інтересів держави і регіону має вирішуватись через розмежування повноважень між ними задля формування ефективної регіональної економіки, провідним завданням якої є захіст і підтримка відчизняного виробництва та підприємництва, науки й соціально-культурної сфери для зростання добробуту населення, збалансованого й комплексного розвитку всіх сфер буття людини.

11.За рахунок впровадження заходів довгострокової комплексної програми соціальноекономічного розвитку Полісся та інших цільових державних програм, механізм реалізації яких включає елементи законодавчого визначення процедур фінансування, податкової політики, кредитування та правового забезпечення, мають бути забезпечені значні позитивні зрушення в становищі регіону. В результаті за період до 2010 року в основному буде вирішено комплекс економіко-екологічних проблем, прискориться соціально-економічне зростання регіону з досягненням загальноукраїнских та європейських стандартів із поступовим зближенням рівнів соціальноекономічного розвитку різних областей Полісся. У період до 2010 року в регіоні мають бути закладені основи ноосферного розвитку суспільства.

12.Головною умовою подальших успіхів розвитку регіону є стабілізація та пожвавлення національної економіки, зростаюча увага з боку центральної влади до регіональних інтересів та всебічна, в тому числі фінансова підтримка регіону в досягненні цілей, які сприяють економічному, соціальному, культурному та екологічному процвітанню України.

1. Клиновий Д.В. Економіко-екологічні проблеми Полісся: аналіз і прогноз // Регіональна економіка.-1997.- N 3 - С.127-133.

2. Клиновий Д.В. Проблеми соціальноекономічного розвитку Полісся. // Продуктивні сили і регіональна економіка: збірник наукових праць.-Київ, РВПС України НАН України, 1998 р. С.39-45.

3. Економіко-екологічний регіон Полісся: проблеми природокористування та перспективи вирішення. // Природокористування і охорона навколишнього середовища: збірник наукових праць.-Київ, РВПС України НАН України, 1998 р. С.144-153.

Размещено на .ru