Економіко-екологічне обґрунтування стійких лісостепових агроландшафтів в умовах реформування земельних відносин - Автореферат

Нові принципи реформування земельних відносин та створення рівноправних форм господарювання на землі, велика різноманітність природних, економічних і соціальних умов різних регіонів України зумовлює необхідність вдосконалення розроблених основ і методів територіального устрою агроландшафтів, зокрема в процесі реструктуризації існуючих сільськогосподарських підприємств і створенні на їх базі нових агроутворень ринкового типу. Робота виконувалась відповідно до тематичного плану відділу екології землекористування і оцінки земель Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, зокрема, Проекту "Природокористування" комплексної науково-технічної програми "Продовольство-95" за 1992-1998 роки, а також науково-технічних програм "Агроекологія", "Земельна реформа в Україні". Одержані результати дисертаційного дослідження винесені на захист є новими і визначаються сукупністю теоретичних, методичних і прикладних положень, висновків і рекомендацій щодо напрямів і засобів створення і функціонування стійких лісостепових агроландшафтів на основі контурно-меліоративної організації території в умовах реформування земельних відносин та перехідного періоду до ринкової економіки. створено принципово нову науково-технічну базу для дослідження економічної і екологічної ефективності формування та створення стійких лісостепових агроландшафтів через впровадження контурно-меліоративної організації території в регіоні. Висновки і конкретні результати дослідження рекомендуються органам місцевого самоврядування і агропромисловим органам досліджуваного регіону для використання в процесі реструктуризації існуючих колективних сільськогосподарських підприємств після розпаювання їх земель, планування обсягів природоохоронних заходів та їх здійснення і фінансування, а також науково-дослідним і проектним організаціям землевпорядного профілю для вдосконалення методики проектування і проведення робіт із землеустрою.Серед пяти районів Придніпровя Черкаської області в питанні спаду валового збору основних сільськогосподарських культур найскладніша ситуація склалась в Канівському районі, де відповідні показники зменшення становлять до 50-80 відсотків. реалізація проектів створення екологічно стійких агроландшафтів потребує здійснення довгостроково діючих заходів (будівництво протиерозійних гідроспоруд, створення захисних лісових насаджень), фінансування яких повинно здійснюватись за рахунок державного та місцевих бюджетів, що формуються від плати за землю. Обґрунтовано, що в межах досліджуваного регіону співвідношення між різними формами власності на землю повинно встановлюватись взаємоузгодженим розміщенням масивів цих земель, виходячи з загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів і природних умов, ефективності сучасного землекористування, доцільності розвитку оздоровчої, рекреаційної діяльності в регіоні, а також садівництва, городництва тощо. У результаті виконання цих заходів лісистість території регіону становитиме 19.6 відсотка і зросте на 2.2 відсотка, сільськогосподарське освоєння території знизиться з 74.5 до 71.5 відсотка, розораність території - з 65.9 до 54.0 відсотка, а розораність сільськогосподарських угідь зменшиться з 88.4 до 75.6 відсотка. Визначено, що реалізація та здійснення науково обґрунтованого комплексу організаційних, економіко-екологічних, соціально-правових та інших заходів з урахуванням особливостей реформування земельних відносин в регіоні дасть можливість зупинити процес деградації ландшафтів і, насамперед, мінімізувати ерозійні процеси та створити стійку агроекологічну систему нарощування біоресурсного потенціалу земель, підвищити економіко-екологічну ефективність їх використання в 1.6-1.8 рази, та зменшити негативний вплив деградації земель на довкілля.

1. Визначено, що в економіко-екологічному відношенні одним із найважливіших факторів підвищення ефективності використання сільськогосподарських угідь в агроландшафтах Черкаського регіону є збереження його якісного стану, послідовне зростання родючості ґрунтів та забезпечення їх захисту.

На основі аналізу рівня сучасного використання земельно-ресурсного потенціалу в регіоні встановлено, що земельна реформа, як окремо проведена низка заходів, не спричинила сама по собі рішучого і ефективного оновлення сфери сільськогосподарського виробництва. Більше того, економічний рівень розвитку АПК, насамперед, сільського господарства, набагато знизився. Так, валовий збір основних сільськогосподарських культур, зокрема, зернових, кукурудзи на зерно, цукрового буряка та соняшнику по Черкаській області за останні роки (1995-1997 рр.) порівняно з 1985-1990 роками значно зменшився, що становить відповідно по названих культурах на 23,1; 12,4; 65,9 та 18,7 відсотків. Серед пяти районів Придніпровя Черкаської області в питанні спаду валового збору основних сільськогосподарських культур найскладніша ситуація склалась в Канівському районі, де відповідні показники зменшення становлять до 50-80 відсотків. Це пояснюється, в першу чергу, прогресуючим зниженням урожайності основних сільськогосподарських культур (в 1,4-1,6 рази), що зумовлено в основному негативним впливом розвитку ерозійних процесів в регіоні. Середньорічний модуль змиву в Канівському районі становить 34 т/га, а при інтенсивних зливах на крутосхилових ділянках перевищує 100 т/га. У звязку з цим, щорічні втрати гумусу складають 12 тис. тонн.

Це зумовлює значно посилити управління та раціональне використання ґрунтового покриву в агроландшафтах, розробку методів розрахунку допустимих ерозійних втрат ґрунту, оцінку результативності землеохоронних заходів та методичних підходів до протиерозійного проектування.

2. Розкрито, що в умовах інтенсивного землеробства і прямолінійної організації території в даному регіоні не можна забезпечити захист ґрунтів від ерозії тільки за допомогою агротехнічних заходів, як це припускалося раніше. Необхідне впровадження контурно-меліоративної організації території (КМОТ), яка дає змогу максимально враховувати мікрозональність, фактори розвитку ерозійних процесів, раціонально використовувати вологу та здійснювати охорону ґрунтового покриву. Зокрема: - контурно-меліоративна організація території не протиставляється існуючій системі землеробства в господарствах, а зводиться до реконструкції на екологічній основі частини агроландшафтів;

- принципи контурно-меліоративної організації території повинні враховуватись при здійсненні заходів земельної реформи, повязаних з формуванням фондів земель для різних форм власності і господарювання, організації землекористувань і землеволодінь фермерських господарств, а також при виділенні земельних паїв у натурі;

- реалізація проектів створення екологічно стійких агроландшафтів потребує здійснення довгостроково діючих заходів (будівництво протиерозійних гідроспоруд, створення захисних лісових насаджень), фінансування яких повинно здійснюватись за рахунок державного та місцевих бюджетів, що формуються від плати за землю.

3. Обґрунтовано, що в межах досліджуваного регіону співвідношення між різними формами власності на землю повинно встановлюватись взаємоузгодженим розміщенням масивів цих земель, виходячи з загальнодержавних, регіональних та місцевих інтересів і природних умов, ефективності сучасного землекористування, доцільності розвитку оздоровчої, рекреаційної діяльності в регіоні, а також садівництва, городництва тощо.

Беручи до уваги сучасні технічні та фінансові можливості держави, наукові досягнення та розробки по Черкаській області, дослідженням обґрунтовано такі пропозиції щодо пріоритетних заходів в регіоні на період до 2010 року: - вилучити з активного сільськогосподарського обігу 80.8 тис. га. деградованих сільськогосподарських угідь і здійснити їх консервацію шляхом залуження 48.2 тис. га. та шляхом заліснення 32.6 тис. га.;

- закінчити в повному обсязі роботи з охорони водних джерел від замулення і забруднення шляхом залуження 9.7 тис. га ріллі та створення 8.4 тис. га водоохоронних лісонасаджень в прибережних смугах річок і водойм;

- створити лісові насадження на ярах і пісках на площі 54.3 тис. га;

- здійснити рекультивацію порушених земель на площі 5.2 тис. га.

У результаті виконання цих заходів лісистість території регіону становитиме 19.6 відсотка і зросте на 2.2 відсотка, сільськогосподарське освоєння території знизиться з 74.5 до 71.5 відсотка, розораність території - з 65.9 до 54.0 відсотка, а розораність сільськогосподарських угідь зменшиться з 88.4 до 75.6 відсотка.

4. Запропоновано впровадження в регіоні ресурсозберігаючих технологій, які сприяють біологізації землеробства, а також відтворенню стійких агроландшафтів шляхом поступового скорочення розораності та сільськогосподарське освоєння території регіону до екологічно обґрунтованих меж, вилучення з сільськогосподарського обігу малопродуктивних і деградованих сільськогосподарських угідь та впровадження в виробництво обґрунтованої структури посівних площ з урахуванням диференціації навантаження на агроландшафти.

Перехід до контурно-меліоративної організації території, зокрема в Канівському районі, внесе істотні зміни до складу і структури посівних площ сільськогосподарських культур у напрямі збільшення частки гумусонагромаджуючих і густопокривних культур (багаторічні бобові трави - 21,1 %, зернобобові - 10.3 %, які добре захищають ґрунт від ерозії) і зменшення на 3,3 відсотки посівних площ технічних просапних культур. Частка ерозійнонебезпечних сільськогосподарських культур в структурі посівів зменшиться на 18,2 відсотки.

Удосконалення структури посівних площ і різке (в 1,8 рази) розширення природоохоронних угідь (сіножатей і пасовищ) дадуть такі переваги: зменшиться змив ґрунту (з 34 до 6-7 т/га); буде забезпечено бездефіцитний баланс гумусу (при внесенні 9-10 т/га органічних добрив); значно збільшиться виробництво кормів по району, де додатково буде одержано 223,1 тис. ц кормових одиниць. Це сприятиме удосконаленню існуючої спеціалізації господарств району з зерново-мясо-молочного напрямку на мясо-молочно-зерновий.

5. Встановлено, що стійкість агроландшафтів регіону до деструктивних процесів підвищується при зростанні в їх структурі (до науково обґрунтованих норм) системи природних територій. Доцільним є узгоджене розміщення середовищевідтворювальних компонентів та елементів природної рослинності з існуючими елементами облаштування агроландшафтів та інженерними спорудами. Відновлення системи природних територій в агроландшафтах рекомендується здійснювати з урахуванням наявного розміщення існуючих масивів площ природних кормових угідь, захисних лісонасаджень, прибережних смуг. Обґрунтовано необхідність створення в регіоні додатково до існуючих площ природної рослинності 10.4 тис. га "плям" природних територій в агроландшафтах, поєднаних "коридорами безпеки" між собою на площі 60.2 тис. га і масивами існуючих природних територій, включаючи території природно-заповідного фонду на площі 93.7 тис. га. Це дасть змогу підвищити заповідність регіону від 1.2 до 6.7 відсотків.

6. Визначено, що реалізація та здійснення науково обґрунтованого комплексу організаційних, економіко-екологічних, соціально-правових та інших заходів з урахуванням особливостей реформування земельних відносин в регіоні дасть можливість зупинити процес деградації ландшафтів і, насамперед, мінімізувати ерозійні процеси та створити стійку агроекологічну систему нарощування біоресурсного потенціалу земель, підвищити економіко-екологічну ефективність їх використання в 1.6-1.8 рази, та зменшити негативний вплив деградації земель на довкілля.

На здійснення комплексу природоохоронних заходів в регіоні визначена загальна сума коштів, яка становить 1210 млн. грн., у тому числі по Канівському району - 75,9 млн. грн., з них зокрема на контурну організацію території - 1.8 млн.грн.; на залуження сильноеродованих орних земель - 2,2 млн. грн.; на будівництво ГТС - 47,6 млн. грн.; на агролісомеліорацію - 3,2 млн. грн.; на здійснення агротехнічних і лукомеліоративних заходів та придбання протиерозійної техніки - 21,1 млн.грн. Джерелами фінансування повинні стати в основному надходження від сплати за землю та кошти власників землі і землекористувачів.

Завдяки здійсненню передбачених заходів приріст врожаю на 1 га посівної площі становить 9,7 ц кормових одиниць; чистий дохід - 203.5 грн.; відвернуті витрати ґрунту - 23.2 тонни.

Повний економіко-екологічний ефект від здійснення природоохоронних заходів у Канівському районі становить 14,58 млн. грн., або 126,1 грн. на 1 га захищеної площі. Капітальні вкладення на весь комплекс природоохоронних робіт окупляться за 5 років.

7. Опрацьовано шляхи реструктуризації існуючих колективних сільськогосподарських підприємств в регіоні та формування їх територій на основі розпайованих земель колективної власності. Пропонується проведення належного обґрунтування на варіантній основі в кожному з господарств, що стали на шлях реструктуризації, оптимальних параметрів конкурентно-спроможних новостворених агроугрупувань ринкового типу.

Формування землекористування доцільно проводити з урахуванням особливостей складу земельних угідь, ландшафтних умов, розміщення і людності населених пунктів, потужностей наявних виробничих комплексів і без істотного порушення організації території освоєних сівозмін.

Розкрито, що при формуванні і організації території нових землекористувань і землеволодінь у процесі реструктуризації існуючих колективних сільськогосподарських підприємств на схилових землях регіону недоцільно поділяти між кількома землекористуваннями первинні водозбірні площі, оскільки в їх межах повинен створюватись закінчений протиерозійний комплекс. У звязку з цим доцільно в межах масивів земель, розташованих на схилах, опрацьовувати основний каркас протиерозійних гідротехнічних споруд та лісових насаджень, узгоджуючи його з існуючою мережею контурно-меліоративаної організації території та з тією, що передбачена на території суміжних господарств.

8. Встановлено, що землекористування в сучасних умовах повинно виступати не тільки, як система технічних заходів щодо перерозподілу земель у регіоні, але і як дієвий засіб досягнення екологічної стійкості навколишнього середовища в оптимальному поєднанні економічних, соціальних та естетичних інтересів субєктів земельних відносин.

У звязку з цим, запропоновано механізм економічного стимулювання власників землі та землекористувачів при здійсненні природоохоронних заходів та санкції при погіршенні ними якісного стану земель. Розроблено критерії і показники економічного стимулювання та види стимулів за охорону земель, що значно сприятиме здійсненню природоохоронних заходів при створенні стійких агроландшафтів субєктами земельних відносин у регіоні.

Підставою для економічного стимулювання повинно бути виконання за власні кошти робіт по створенню і дотриманню контурно-меліоративної організації території; здійсненню комплексу протиерозійних заходів передбачених в проектах землеустрою; консервації деградованих не з вини власників землі і землекористувачів сільськогосподарських угідь; належному утриманню захисних лісових смуг та гідротехнічних протиерозійних споруд.

Джерелами економічного стимулювання за раціональне використання і охорону земель можуть бути кошти державного і місцевих бюджетів, що формуються з платежів за землю; компенсаційні платежі при вилученні сільськогосподарських угідь для несільськогосподарських цілей; кредитні ресурси державних і комерційних банків.

9. Запропоновано і створено в Канівському районі на основі дослідного господарства ім. Шевченка відповідну науково-технічну базу для: - дослідження екологічної і економічної ефективності формування і створення стійких лісостепових і продуктивних агроландшафтів через впровадження КМОТ і впливу їх на довкілля регіону;

- визначення характеру водного режиму ґрунтів і підґрунтя та напрямів сучасних ґрунтоутворюючих і фізико-геологічних процесів при різних умовах зволоження і дії водорегулюючих рубежів;

- вивчення функціональних особливостей та експлуатаційних характеристик водорегулюючих рубежів і складних гідроспоруд при різних метеорологічних умовах в системі КМОТ, їх ґрунтозахисної здатності і впливу на приріст урожаю сільськогосподарських культур та на умови виконання механізованих робіт;

удосконалення нормативно-розрахункової бази проектування різних видів і способів здійснення інженерного облаштування стійких лісостепових агроландшафтів в умовах Придніпровя.

Статті в журналах і наукових збірниках, тези: 1. Леонець В.О. Стратегія напрямів з охорони земель // Землевпорядний вісник. - 1997. - №1. - С. 53-54.

2. Леонець В.О. Екологічні наслідки сучасної деградації природних і антропогенних ландшафтів та основні напрями з охорони земель // Землевпорядний вісник. - 1998. - №3. - С. 26-30.

3. Леонець В.О. Контурно-меліоративне землеробство в умовах реструктуризації сільськогосподарських підприємств // Землевпорядний вісник. - 1998. - №4. - С. 13-15.

4.Леонець В.О. Еколого-економічне обґрунтування створення стійких лісостепових агроландшафтів в умовах реформування земельних відносин // Вісник аграрної науки. - 1998. - №11. - С. 58-60.

5. Вагин Ю.Н., Леонец В.А., Панчук А.Я. Составление рабочих проектов организации возделывания сельскохозяйственных культур//В сб. Социально-экономические проблемы рационального использования и охраны земельных ресурсов - Львов,1986. - С. 101-104, (у т.ч. особисто 2 с.).

6. Канаш О.П., Осіпчук С. О., Леонець В.О. Ландшафтно-екологічні методи захисту ґрунтів від ерозії // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвід. тематич. наук. зб. Ч.3. - Харків, 1998. - С. 13-14, (у т.ч. особисто 1,0 с.).

7. Леонець В.О. Основні напрями з охорони земель. //Вісник Львівського державного аграрного університету. - Львів, 1998. - №2 - С. 18-20.

8. Канаш А.П., Леонец В.А., Радченко К.Г., Шквир Н.И. Внутрихозяйственное землеустройство в условиях радиоактивного загрязнения//Мат. науч. конф. "Радиоэкологические и экономико-правовые аспекты землепользования после аварии на Чернобыльской АЭС". Ч. 1. - К., - 1991. - С. 35-37, (у т.ч. особисто 0,5 с.).

9. Леонець В.О. Сучасні напрями з охорони земель. / Современные проблемы охраны земель: Тр. Межгос. науч. конф. Ч. 1. - К.: СОПС НАН Украины, 1997. - С. 76-78.

10. Третяк А.М., Леонець В.О. Правові проблеми охорони земель в умовах формування нових земельних відносин / Тези міжнарод. наук. практ. конф. 14-17 травня 1997 року. Проблеми сучасного стану та розвитку земельних відносин в Україні. - К., 1997. - С. 29 (особисто 0.5 с.).

11. Леонець В.О. Сучасний стан деградації земель та стратегія їх охорони в умовах реформування земельних відносин / Тези міжнарод. наук. практ. конф. 14-17 травня 1997 року. Проблеми сучасного стану та розвитку земельних відносин в Україні. - К., 1997. - С. 37-38.

Рекомендації і методичні матеріали: 12. Техническая документация по внутрихозяйственному землеустройству сельскохозяйственных предприятий в Украинской ССР (Временные указания). - К.: Минсельхоз УССР, 1981. - 100 с. (у співавторстві, особисто 22 с.).

13. Тимчасові вказівки на складання технічної документації по вдосконаленню сівозмін в сільськогосподарських підприємствах Української РСР. - К.: Мінсільгосп УРСР, 1983. - 19 с. (у співавторстві, особисто 7 с.).

14. Методические рекомендации по составлению рабочих проектов организации возделывания сельскохозяйственных культур. - К.: Минсельхоз УССР, 1985. - 35 с. (у співавторстві, особисто 12 с.).

15. Временные методические рекомендации по разработке почвозащитной системы земледелия с контурно-мелиоративной организацией территории. - К.: Госагропром УССР, ЮО ВАСХНИЛ, 1987. - 65 с. (у співавторстві, особисто 6 с.).

16. Методичні вказівки по паюванню земель колективної власності. - К.: Держкомзем України, 1995. - 12 с. (у співавторстві, особисто 3 с.).

17. Формування екологічно стійких агроландшафтів в Канівському районі Черкаської області // Держкомзем України, УААН. Інститут землеустрою. - К.: 1995-8 с. (у співавторстві, особисто 3 с.).

18. Методичні рекомендації щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій. - К.: Держкомзем України, 1996. - 10 с. (у співавторстві, особисто 3 с.).

19. Методичні рекомендації щодо економічного стимулювання субєктів землекористування за діяльністю, повязану з охороною земель, та встановлення плати за погіршення природних властивостей угідь. - К.: Держкомзем України, 1996. - 7 с. (у співавторстві, особисто 3 с.).

20. Тимчасові методичні рекомендації щодо формування землеволодінь і землекористувань в процесі реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств. - К.: Держкомзем України, 1997. - 30 с. (у співавторстві, особисто 8 с.).

21. Нормативи ґрунтозахисних контурно-меліоративних систем землеробства. - К.: УААН, Держкомзем України, 1998. - 158 с. (у співавторстві, особисто 12 с.).

22. Технічні вказівки щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах. - К.: Держкомзем України, 1998. - 12 с. (у співавторстві, особисто 5 с.).

23. Рекомендації щодо порядку перерозподілу земель резервного фонду з метою використання їх за цільовим призначенням. - К.: Держкомзем України, 1998. - 21 с. (у співавторстві, особисто 7 с.).