Економіко-екологічна ефективність використання земель сільськогосподарського призначення в умовах реформування земельних відносин - Автореферат

Теоретичні й прикладні аспекти економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення в період реформування земельних відносин досліджено в наукових працях таких відомих вчених, як: І.К. У наукових здобутках вчених вивчено критерії та показники економіко-екологічної ефективності використання земель, визначено напрями їхнього більш раціонального використання та охорони. Дисертаційна праця виконувалась відповідно до напрямів державних програм та досліджень у рамках комплексного плану наукових робіт Національного університету водного господарства та природокористування, зокрема за темами: „Економіко-екологічне обґрунтування використання природних ресурсів” (на прикладі підприємств Західного регіону України) (номер державної реєстрації 0106U010488), „Створення інтегрованої моделі території для прийняття оптимальних управлінських рішень в умовах Західного регіону” (номер державної реєстрації 0106U009047). Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань: - розкрити концептуальні засади економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення; У процесі дослідження використовувались такі методи наукового пізнання: монографічний - під час аналізу методик та підходів до оцінки економіко-екологічної ефективності використання земель; абстрактно-логічний - для здійснення теоретичних узагальнень та формування висновків, удосконалення механізму екологобезпечного землекористування; графічний - для узагальнення статистичних даних; економіко-статистичні методи - при визначенні динаміки структури використання земельних угідь, вивченні впливу факторів на урожайність основних сільськогосподарських культур, при розробленні бездефіцитного балансу гумусу та оцінці збитків від деградації земель.У першому розділі “Теоретичні основи економіко-екологічної ефективності використання земельних ресурсів” розкрито сутність методологічних підходів щодо визначення економіко-екологічної ефективності використання земельних ресурсів, визначено особливості реформування земельних відносин в умовах ринку та розглянуто концептуальні основи забезпечення екологобезпечного використання земель. Встановлено, що основним принципом результативності механізму управління земельними ресурсами в ринкових умовах слід вважати, з одного боку, екологобезпечне і, разом з тим, високоефективне використання землі в інтересах усього суспільства, а з другого - захист ґрунтів від деградації, виснаження і забруднення та збереження відновлювального потенціалу земельних ресурсів. Аналіз законодавчої бази щодо прав володіння, користування та розпорядження землею дає можливість зробити висновок, що проведене реформування земельних відносин не мало організованої, цілеспрямованої мети. Приватна власність на землю у поєднанні з наявним несприятливим екологічним станом земельних ресурсів виявили проблему загальнонаціонального масштабу. Саме тому екологічний стан використання сільськогосподарських угідь доцільно характеризувати за такими показниками, як: вміст гумусу в ґрунтах; внесення органічних і мінеральних добрив; втрати гумусу та дефіцит гумусу; стан еродованості орних земель; розораність території і сільськогосподарських угідь.Дисертація є самостійною роботою, у якій на основі проведеного теоретичного узагальнення та отриманих практичних результатів розвязане важливе наукове завдання - розроблено методологічні та практичні підходи до підвищення економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення в умовах реформування земельних відносин. Проведені дослідження доводять, що підвищення економіко-екологічної ефективності використання сільськогосподарських угідь є необхідною умовою щодо забезпечення сталого просторового розвитку регіону. Дослідження сутності методологічних підходів щодо визначення економіко-екологічної ефективності використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення показало, що основним принципом результативності управління земельними ресурсами в ринкових умовах є забезпечення екологобезпечного використання земель. Запропоновано розглядати екологобезпечне землекористування як певну складну систему, реалізація цілей і завдань якої відбувається через певний дієвий механізм, що, на відміну від існуючих, дасть змогу забезпечити соціальну, економічну та екологічну ефективність використання земельних ресурсів. Екологобезпечне землекористування можна здійснити шляхом впровадження ресурсо-і енергозберігаючих зональних систем землеробства, ґрунтозахисних та екологобезпечних технологій і систем обробітку ґрунту, покращення меліоративного стану осушених земель, наукового обґрунтування структури агроландшафтів з урахуванням екологічних умов регіону.

2. Основний зміст дисертації

Дисертація є самостійною роботою, у якій на основі проведеного теоретичного узагальнення та отриманих практичних результатів розвязане важливе наукове завдання ? розроблено методологічні та практичні підходи до підвищення економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення в умовах реформування земельних відносин. Проведені дослідження доводять, що підвищення економіко-екологічної ефективності використання сільськогосподарських угідь є необхідною умовою щодо забезпечення сталого просторового розвитку регіону.

Основні наукові та прикладні результати, а також рекомендації щодо їхнього використання полягають у такому: 1. Дослідження сутності методологічних підходів щодо визначення економіко-екологічної ефективності використання земельних ресурсів сільськогосподарського призначення показало, що основним принципом результативності управління земельними ресурсами в ринкових умовах є забезпечення екологобезпечного використання земель.

2. Запропоновано розглядати екологобезпечне землекористування як певну складну систему, реалізація цілей і завдань якої відбувається через певний дієвий механізм, що, на відміну від існуючих, дасть змогу забезпечити соціальну, економічну та екологічну ефективність використання земельних ресурсів.

3. Екологобезпечне землекористування можна здійснити шляхом впровадження ресурсо- і енергозберігаючих зональних систем землеробства, ґрунтозахисних та екологобезпечних технологій і систем обробітку ґрунту, покращення меліоративного стану осушених земель, наукового обґрунтування структури агроландшафтів з урахуванням екологічних умов регіону.

4. На сьогодні постала нагальна проблема саме раціонального використання земельних ресурсів за умови стійкості екосистем, отримуючи при цьому соціальний, економічний та екологічний ефекти в умовах реформування земельних відносин. Проведений аналіз структури та використання земельних ресурсів досліджуваного регіону показав, що існує дисбаланс у співвідношенні природних та антропогенно-перетворених земель, а територія досліджуваного регіону відноситься до нестійко стабільної.

5. Інтенсивне використання земельних ресурсів регіону призводить до збільшення антропогенного навантаження і, як результат, до дефіциту гумусу в ґрунтах. Подано інтегральну характеристику території досліджуваного регіону на основі індексів сільськогосподарської освоєності, розораності, лісистості та еродованості.

6. Удосконалено механізм екологобезпечного землекористування, який комплексно охоплює такі складов: екологічну, економічну, інституційну, інформаційну, соціальну та політико-правову. У контексті такого механізму запропоновано також розгалужену система дієвих важелів та інструментів, які забезпечать раціональне землекористування. Функціонування механізму екологобезпечного землекористування, на нашу думку, дасть змогу за досить короткий час завершити земельну реформу і перейти на якісніший рівень ефективного землекористування з максимальним врахуванням інтересів природи та людини в контексті сталого розвитку.

7. Обґрунтовано, що якість земельних ресурсів повязана з підвищенням рівня їхньої родючості. Розроблено методику оцінки збитків від деградації ґрунтів, що, на відміну від існуючих, враховує енергоємність основних факторів родючості ґрунту. Забезпечити бездефіцитний баланс гумусу та поживних речовин в регіоні можливо за рахунок розширення посівів багаторічних бобових трав та застосування сидерального пару. Це уможливить поповнення ґрунту гумусом у розмірі 338,8 кг/га площі ріллі, що дасть змогу забезпечити покриття 25% існуючого дефіциту гумусу.

8. Визначено, що для підвищення економіко-екологічної ефективності використання земель сільськогосподарського призначення доцільним є використання змодельованих даних оцінки потенційної родючості ґрунту з врахуванням енергоємності 1 га ґрунту за видами та ступенями деградації, що дасть змогу коригувати грошову оцінку земель на суму ґрунтоохоронного податку.

1. Кузнєцова Т.В., Кондратюк О.М. (Подлевська О.М.) Концепція екологізації раціонального природокористування // Зб. наук. пр. Вісник РДТУ. - Рівне: РДТУ. - 2000. - Вип. № 4 (6). - С. 238-243. Особистий внесок: зясовано сутність і значення концепції екологізації раціонального природокористування.

2. Кузнєцова Т.В., Кондратюк О.М. (Подлевська О.М.) Земельний фонд Рівненської області як обєкт державного управління // Держава та регіони. Наук.-виробн. журнал. - Запоріжжя: Гуманітарний університет “ЗІДМУ”. - 2001. - №3. - С. 123-126. Особистий внесок: визначено роль державного управління в системі регулювання.

3. Кондратюк О.М. (Подлевська О.М.) Методологічні принципи грошової оцінки землі // Зб. наук. пр. “Економіка: проблеми теорії та практики”. - Дніпропетровськ: ДНУ. - 2001. - Вип. № 92. - С. 71-76.

4. Кузнєцова Т.В., Кондратюк О.М. (Подлевська О.М.) Економічні важелі екологічного управління використанням земельних ресурсів // Зб. наук. пр. Вісник РДТУ. “Економіка”. - Рівне: РДТУ. - 2001. - Вип. № 4 (11). - С. 56-62. Особистий внесок: запропоновано напрями формування економічного механізму природокористування в умовах реструктуризації сільського господарства.

5. Кондратюк О.М. (Подлевська О.М.) Проблема використання земельних ресурсів в Поліській зоні в умовах реструктуризації економіки сільського господарства // Зб. наук. пр. Вісник РДТУ. “Регіональна економіка і управління”. - Рівне: РДТУ. - 2001. - Вип. № 5 (12). - С.60- 66.

6. Кузнєцова Т.В., Кондратюк О.М. (Подлевська О.М.) До питання визначення економіко-екологічної ефективності використання земельних ресурсів// Зб. наук. пр. Вісник РДТУ. “Економіка”. - Рівне: РДТУ. - 2002. - Вип. № 2 (15). - С. 317-322. Особистий внесок: сформульовано сутність концепції економіко-екологічної оцінки використання земельних ресурсів.

7. Кондратюк О.М. (Подлевська О.М.) Економіко-екологічні аспекти причин та наслідків деградації ґрунтів в Рівненський області // Зб. наук. пр. Вісник УДУВГП. “Економіка”. - 2002. - Вип. № 5 (18). - С. 72-80.

8. Чопик О.М. (Подлевська О.М.) Екологічна оцінка деградації ґрунтів в Рівненський області // Зб. наук. пр. Вісник УДУВГП. “Економіка”. - 2004. - Вип. № 2 (26), Ч. 2. - С. 613-618.

9. Чопик О.М. (Подлевська О.М.) Основи екологобезпечного землекористування на землях Лісостепової зони Рівненської області в умовах реформування, земельних відносин // Зб. наук. пр. Вісник НУВГП. “Економіка”. - 2006. - Вип. № 4 (36), Ч. 2. - С. 182 - 188.

10. Подлевська О.М. Основи формування екологобезпечного землекористування //Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Випуск ХІІІ: Збірник наукових праць, № 3. - Рівне, НУВГП, 2007. - С. 221- 228.

11. Подлевська О.М. Особливості формування механізму екологобезпечного землекористування // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Випуск ХІІІ: Збірник наукових праць, № 4. - Рівне, НУВГП, 2007. - С. 242- 252.

Размещено на .ru