Економіко-екологічні складові розвитку АПК регіону - Автореферат

Такий підхід передбачає економічну безпеку у сфері виробничих відносин і в природокористуванні. Основними причинами зниження якості спеціалісти вважають недотримання термінів виконання агротехнологічних прийомів, занепад навколишнього середовища, збільшення канцерогенних речовин у повітряному басейні, водоймищах і ґрунтах. Зокрема, потребують теоретичного узагальнення проблеми понятійно-сутнісних аспектів економічної безпеки в умовах ринкових перетворень в АПК, ознаки його класифікації та оцінювання з урахуванням екологічних чинників, удосконалення фінансової стійкості еколого-економічної системи АПК в регіоні, дослідження й оцінювання ризиків у навколишньому природному середовищі. Наукові результати, теоретичні положення і висновки дослідження були одержані в межах держбюджетної наукової тематики Дніпропетровського державного аграрного університету “Організація, розвиток та державне регулювання аграрного підприємництва в умовах ринкових перетворень” (номер державної реєстрації 0102U005022). У процесі дослідження використовувалися методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); монографічний і системного аналізу (вивчення й аналіз еколого-економічного стану АПК регіону); розрахунково-конструктивний, порівняльний і графічний (порівняння еколого-економічних показників по роках); математичний (розробка математичної моделі фінансової стійкості еколого-економічної системи АПК регіону).У першому розділі “Теоретичні засади системи економічної безпеки регіону” розглядаються основні наукові положення щодо економічної безпеки та її значення в екології і соціально-економічному розвитку регіону. Поняттям загрози безпеці визначаються такі зміни у внутрішньому та зовнішньому середовищі і субєктах, що призводять до негативних змін предмета безпеки. Безпека будь-якої країни залежить не тільки від соціально-економічних і політичних факторів, але й визначається екологічною обстановкою всередині країни, у сусідніх регіонах і в цілому по всій планеті. У звязку з цим вважаємо за необхідне доповнити систему критеріїв економічної безпеки АПК показниками, що враховують екологічні фактори зростання, якими, на нашу думку, можуть стати: 1) Рівень інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у відсотках до ВВП. Система збору за забруднення навколишнього середовища, яка діє в Україні, характеризується складністю, база оподаткування збору вузька і має бути суттєво розширена, розміри збору щороку скорочуються через дію інфляційних процесів, зменшуючи тим самим роль цього платежу як стимулу до скорочення забруднення навколишнього природного середовища.Виходячи із сутності економічної безпеки АПК і факторів впливу, необхідно провести її класифікацію за такими ознаками: за змістом: соціальні, економічні, екологічні, силові, комплексні; за направленістю впливу: внутрішні, зовнішні; за причинами виникнення: стихійно виниклі, ціленаправлено створені; за часом впливу: реальні, потенціальні. У звязку з цим необхідно доповнити систему оцінювання еколого-економічної безпеки АПК регіону критеріями: рівень інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у відсотках до ВВП; закріплена частка природоохоронних витрат у бюджеті. Крім цього, деградація навколишнього природного середовища є однією з причин виникнення й розвитку кризових ситуацій на території, які викликають загрози економічній безпеці України. У звязку з цим стратегія розвитку продуктивних сил і господарської стабілізації області має будуватися з обовязковим урахуванням оцінки екологічних наслідків господарської діяльності. Значний рівень екологічної небезпеки та її загроза економіко-соціальній безпеці регіону зумовлюють необхідність термінового вживання заходів розробленої програми усунення екологічних загроз за напрямами: поліпшення якості атмосферного повітря; раціональне використання водних ресурсів і поліпшення якості води; захист ґрунтового покриву і раціональне землекористування; підвищення ефективності використання побутових і виробничих відходів; створення ефективного механізму охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування; формування сучасного екологічного світогляду.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Виходячи із сутності економічної безпеки АПК і факторів впливу, необхідно провести її класифікацію за такими ознаками: за змістом: соціальні, економічні, екологічні, силові, комплексні; за направленістю впливу: внутрішні, зовнішні; за причинами виникнення: стихійно виниклі, ціленаправлено створені; за часом впливу: реальні, потенціальні.

2. Для перехідного періоду визначальною є розробка граничних значень за параметрами підтримки і відтворення природно-екологічного потенціалу з метою запобігання незворотному руйнуванню природного середовища, втраті життєво важливих ресурсних джерел економічного зростання та завданню шкоди здоровю нинішнього і майбутнього поколінь. Пропонуємо систему економічної безпеки розглядати з точки зору трьох її складових: екологічної, економічної та соціальної.

У звязку з цим необхідно доповнити систему оцінювання еколого-економічної безпеки АПК регіону критеріями: рівень інвестицій на охорону навколишнього природного середовища у відсотках до ВВП; закріплена частка природоохоронних витрат у бюджеті.

3. Проблема оптимізації взаємодії суспільства та природи є насамперед регіональною. Навколишнє середовище регіону потерпає від впливу з боку різноманітних галузей і обєктів, розташованих у районах і навіть за їх межами. Результати цієї взаємодії мають різноманітний характер і стосуються всього природного середовища, оскільки воно складається з тісно взаємозалежних між собою елементів, із регіональних сполучень ресурсів і умов, що взаємодоповнюють один одного. Крім цього, деградація навколишнього природного середовища є однією з причин виникнення й розвитку кризових ситуацій на території, які викликають загрози економічній безпеці України. У звязку з цим стратегія розвитку продуктивних сил і господарської стабілізації області має будуватися з обовязковим урахуванням оцінки екологічних наслідків господарської діяльності.

4. Значний рівень екологічної небезпеки та її загроза економіко-соціальній безпеці регіону зумовлюють необхідність термінового вживання заходів розробленої програми усунення екологічних загроз за напрямами: поліпшення якості атмосферного повітря; раціональне використання водних ресурсів і поліпшення якості води; захист ґрунтового покриву і раціональне землекористування; підвищення ефективності використання побутових і виробничих відходів; створення ефективного механізму охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування; формування сучасного екологічного світогляду.

5. Удосконалення податкової політики України має відбуватися відповідно до стратегії сталого розвитку. При збереженні загальної суми податків є доцільною різка зміна пропорцій на користь збільшення питомої ваги податків, повязаних із природокористуванням, насамперед плати за право користування природними ресурсами, “зелених податків”. Частка цих податків має зрости на порядок і становити 30-50 відсотків дохідної частини бюджету. Необхідна переорієнтація фінансових потоків у бік збільшення місцевих бюджетів. Зазначене дасть змогу більш адекватно врахувати вплив на навколишнє середовище, деградацію природних ресурсів і створить стимул для зниження природоємності економіки.

6. Кошти, стягнуті з підприємств у вигляді платежів за забруднення навколишнього природного середовища, а також санкції за порушення природоохоронного законодавства, мають використовуватися виключно на природоохоронні заходи. У звязку з цим необхідно ввести форму балансу фінансових відносин підприємств і держави в системі фінансування природокористування. Цей баланс дає можливість виявити кореспонденцію відносин обох сторін, прогнозувати обсяг і структуру фінансових ресурсів різних рівнів влади, здійснювати контроль за використанням фінансових ресурсів.

7. Розроблено модель фінансової стійкості еколого-економічної системи регіону на основі застосування математичних матриць. Визначені компоненти вектора, що регулює процес перерозподілу коштів між елементами еколого-економічної системи, а також кількість етапів досягнення мети природоохоронних заходів. Застосування цієї методики дає змогу визначити регулювальний механізм міграції грошових потоків у сфері природокористування, що призводить до стійкості еколого-економічної системи безпеки області.

8. Для експертної оцінки ризиків процесів занепаду в навколишньому природному середовищі регіону адаптовано методику розрахунку ризиків з урахуванням їх вагомості у скороченні середньої очікуваної тривалості життя населення. Вона дає змогу обґрунтувати шляхи поетапної організаційної перебудови регіональної системи управління екологічної безпеки з метою створення в регіоні гнучкої ефективної організаційної структури управління сферою природокористування.

Проскуріна Н.М. Вплив екологічного фактора на вартісну оцінку основних виробничих засобів // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2004. - № 1. - С. 215-218.

Проскуріна Н.М. Економічне обґрунтування витрат на відновлення і підвищення ґрунтової родючості // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2003. - № 4. - С. 168-173.

Проскуріна Н.М. Роль держави в управлінні природокористуванням та природоохоронною діяльністю // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2003. - № 2. - С. 84-88.

Проскуріна Н.М. Реформування системи фінансування екологічної діяльності // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. - 2003. - № 2. - С. 70-74.

Проскуріна Н.М. Економіко-правове забезпечення раціонального використання земельних ресурсів // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія: Фінанси і кредит. - 2003. - № 1. - С. 253-259.

Проскуріна Н.М. Особливості монополізму економіки та державне регулювання трансформаційних процесів // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта 2000”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. - Том 30: Економіка. - С. 45-46.

Проскуріна Н.М. Діяльність екологічних фондів у країнах з ринковою економікою // Матеріали Всеукраїнських науково-практичних конференцій “Інвестиційна та зовнішньоекономічна діяльність підприємств” та “Бухгалтерський облік та аудит”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 20-22.

Проскуріна Н.М. Реформування системи фінансування екологічної діяльності та розвиток фінансових механізмів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-кредитна система України: шляхи розвитку” - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 19-21.

Проскуріна Н.М. Розвиток екологічного аудиту в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Економіка підприємств”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 68-70.

Проскуріна Н.М. Функції державного управління природокористування та природоохоронної діяльності // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Державне регулювання економіки та місцеве самоврядування”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - С. 47-48.

Проскуріна Н.М. Економічні важелі природокористування і природоохоронної діяльності // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Том 2. - С. 72-73.

Проскуріна Н.М. Напрями природоохоронної діяльності // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ‘2003”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Том 28. Економіка підприємства. - С. 25-26.

Проскуріна Н.М. Еколого-економічні відносини у процесі виробництва // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні проблеми економіки підприємства”. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. - Том 2. - С. 14-15.