Економіко-екологічні аспекти техногенно-природної безпеки прикордонних регіонів - Автореферат

При взаємодії системи “суспільство - природа” постійно існує ризик прояву небезпечних явищ та процесів як техногенного, так і природного характеру. Проведений аналіз літературних джерел показав, що, незважаючи на численність досліджень, розробок з управління безпекою окремих регіонів України дуже мало, недостатньо вивчені проблеми забезпечення техногенно-природної безпеки прикордонних територій, існує потреба в комплексному опрацюванні питань щодо зниження рівня природної небезпеки. Виконані автором дослідження за темою дисертації безпосередньо повязані з планами науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема основні положення роботи є складовими частинами по темах: 4.2.1.2.54 “Прогноз (схема) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів”; 4.2.1.2.53 “Комплексний прогноз науково-технічного і соціально-економічного розвитку України”, “Державна програма соціально-економічного розвитку Полісся”, що розроблялася згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.94р. До найбільш суттєвих наукових результатів, які отримано в дисертації, відносяться наступні: поглиблено теоретико-методологічні основи дослідження техногенно-природної безпеки території, в т.ч. вперше розроблено комплексну класифікацію НС техногенно-природного характеру на основі багатокритеріального підходу; Результати дисертаційного дослідження використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при виконанні державних замовлень й планових фундаментальних науково-дослідних тем та при підготовці ряду наукових доповідей, доповідних записок, аналітичних матеріалів, таких як “Оцінка масштабів соціально-економічних наслідків від надзвичайних ситуацій техногенного і природного походження”, “Наукові засади управління техногенно-природною безпекою населення та забезпечення стійкості економіки України при можливих надзвичайних ситуаціях техногенного та природного характеру”, “Пропозицій до методичних рекомендацій з розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку України” та інших, які були направлені до державних управлінських структур (довідка №25/29-2-12 від 18.01.2000 р.).В першому розділі “Науково-методологічні основи техногенно-природної безпеки” з позицій системного аналізу розкрито сутність техногенно-природної безпеки (ТПБ), проаналізовано основний понятійно-термінологічний апарат безпеки, встановлено їх взаємозвязки, здійснено класифікацію джерел, які ініціюють небезпеку, розроблено основні елементи бази даних за джерелами потенційної екологічної небезпеки, розроблено комплексну класифікацію категорії “надзвичайна ситуація” (НС), запропоновано методологію оцінки рівня небезпеки регіону та проведення районування території за цим фактором. За категорією “часу” прояву небезпечних подій вказано на їх, хоча й дуже “миттєвий”, проте послідовний і взаємозумовлений характер впливу на розвиток СЕКТ, що дозволило виділити шість основних етапів: 1) елементи СЕКТ знаходяться в стані динамічної рівноваги; 2) зявляються обєктивні передумови для реалізації небезпеки; 3) власне відбувається надзвичайна ситуація; 4) СЕКТ знаходиться в депресійному стані; 5) проводяться заходи з ліквідації наслідків НС; 6) СЕКТ функціонує на якісно новому рівні, який для країн з різним характером розвитку економіки неоднаковий, проте завжди значно нижчий, ніж у період до НС, оскільки економіка країни несе значні прямі та опосередковані збитки, що проявляються в руйнуванні елементів інфраструктури, втраті виробничих звязків, завданні збитків населенню, із наступним їх відшкодуванням та багато іншому. Виходячи з розуміння того, що наслідками НС є збитки, завдані СЕКТ, та враховуючи перехід світового співтовариства на парадигму “прийнятного ризику”, що передбачає існування певного допустимого рівня небезпеки, розроблено формалізовану модель безпеки регіону, яка складається з множини заходів, направлених на попередження НС, та множини заходів по помякшенню і ліквідації наслідків, коли НС вже відбулася. Оцінку рівня техногенно-природної небезпеки регіону можна проводити за абсолютними (кількість надзвичайних ситуацій; кількість людей, які постраждали /загинули в рік; кількість людей з порушеними умовами життєдіяльності, матеріальні збитки від НС в рік; кількість ДПН техногенного характеру; площі зон ймовірного поширення наслідків НС техногенного і природного характеру; чисельності населення в зонах ймовірної реалізації НС) та відносними (середній індивідуальний ризик смертності в рік від НС; частка матеріального збитку від НС в бюджеті регіону; частка території чи населення, яка може опинитися під впливом наслідків НС; частка населення, що може опинитися в зоні дії НС, а для техногенних небезпек ще й безпосередньо в осередку ураження, від загальної чисельності населення регіону; коефіцієнти техногенно-природної небезпеки території та населення) показниками. В другому розділі “Особливості розвитку і розміщення продуктивних сил в західному прикордонному регіоні в контексті техногенно-природної бе

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ