Економіка населення Південно-Східної Європи (XI – початок VI тис. до н.е.) - Автореферат

Історія первісного суспільства завжди приділяла значну увагу періоду, що безпосередньо передує появі відтворюючої економіки (ХІ - початок VI тис. до н.е.), та був часом розквіту громад мисливців-збирачів і, все ж таки, носив у собі паростки майбутніх суспільств з принципово відмінним економічним базисом та соціальною організацією. Перелічені вище питання переважно вивчалися в межах окремих спеціальних дисциплін (археології, палеоботаніки, археозоології та ін.) Виникає потреба у синтезуючому історичному дослідженні економіки населення Південно-Східної Європи - давньої контактної зони різних культурних світів, яка являє собою ключовий регіон для вивчення процесів розпаду привласнюючого господарства та формування економіки відтворюючого типу. Для досягнення цієї мети передбачено розвязати наступні науково-дослідницькі завдання: - проаналізувати наявну джерельну базу та існуючу наукову літературу щодо реконструкції палеоекономік населення Південно-Східної Європи у XI-VI тис. до н.е.; встановити відносну та абсолютну хронологію процесів розвитку людських спільнот Південно-Східної Європи у мезоліті; Обєктом дослідження є суспільства мисливців, збирачів та рибалок, що мешкали у Південно-Східній Європі протягом XI - на початку VI тис. до н.е.У першому розділі "Реконструкції палеоекономіки мешканців Південно-Східної Європи (XI - початок VI тис. до н.е.): історія вивчення, методи, джерела" розглядаються теоретичні та методологічні засади вивчення історії економіки камяної доби за даними археології та природничих наук. Історія вивчення економіки населення Південно-Східної Європи в XI - на початку VI тис. до н.е., охарактеризована в підрозділі 1.1, не нараховує і півстоліття. У другому розділі "Природно-географічні передумови розвитку людності Південно-Східної Європи" для характеристики еволюції клімату Південно-Східної Європи у XI-VI тис до н.е. застосовано послідовність змін нашарувань у гренландських кернах, нещодавно запропоновану в якості нового геологічного стандарту для розчленування відкладів останньої частини антропогенного періоду. У підрозділі 3.1 "Хронологія та періодизація еволюції суспільств Південно-Східної Європи (XI - початок VI тис. до н.е.)" шляхом калібрування серій радіовуглецевих дат з опорних стоянок, поєднаних у групи за відносною хронологією культурних шарів, уточнюються та перевіряються локальні періодизації з основних регіонів поширення ранньоголоценового населення Південно-Східної Європи. Чітка абсолютна хронологія еволюції суспільств Південно-Східної Європи в XI - на початку VI тис. до н.е. дозволяє ставити питання розвитку народонаселення в контексті змін природного середовища в підрозділі 3.2 "Еколого-економічні кореляції у Південно-Східній Європі (XI - початок VI тис. до н.е.)".Історичний синтетичний підхід до даних археології та природничих наук дозволяє розробити системне бачення розвитку економіки населення Південно-Східної Європи напередодні переходу до відтворюючого господарства. В результаті опрацювання сучасної джерельної бази в еволюції матеріальної культури Південно-Східної Європи у XI - на початку VI тис. до н.е. виділено три періоди: ранній (характерне переживання тардиграветських рис), пізній (характеризується присутністю відтискної техніки розщеплення кременю та трапецій) та фінальний (період гіпотетичних контактів з носіями неоліту). Кореляція між інтенсивністю заселення Південно-Східної Європи та новою високоточною кліматичною шкалою може бути оцінена як "помірна". Аналіз територіальної варіативності економіки виявив, що Південно-Східну Європу населяли носії чотирьох моделей адаптації: 1) рибалки прісноводних водойм, 2) мисливці і збирачі степу та лісостепу, 3) мисливці і збирачі лісів гір та передгірїв, 4) рибалки та збирачі морського узбережжя. Кожна з цих моделей мала особливу динаміку розвитку, однак загалом сутність процесів відповідала рисам кризи привласнюючого господарства - поступово розквітали неспеціалізовані економіки, зорієнтовані на використання широкого спектру ресурсів.

2. Основний зміст дисертації

Історичний синтетичний підхід до даних археології та природничих наук дозволяє розробити системне бачення розвитку економіки населення Південно-Східної Європи напередодні переходу до відтворюючого господарства.

В результаті опрацювання сучасної джерельної бази в еволюції матеріальної культури Південно-Східної Європи у XI - на початку VI тис. до н.е. виділено три періоди: ранній (характерне переживання тардиграветських рис), пізній (характеризується присутністю відтискної техніки розщеплення кременю та трапецій) та фінальний (період гіпотетичних контактів з носіями неоліту). В ході калібрування радіовуглецевих датувань виявилося, що ці історичні періоди асинхронні у різних районах. Зокрема, відзначено ранню (7600-7200 р. до н.е.) появу трапецій та відтискної техніки розщеплення у Північно-Західному Причорноморї.

Кореляція між інтенсивністю заселення Південно-Східної Європи та новою високоточною кліматичною шкалою може бути оцінена як "помірна". Лише подія 6,2 тис. р. до н.е. мала явний вплив на населення регіону, що вивчається. Катастрофічний характер похолодання та посухи призвів до значних змін у екосистемах, які використовувалися давніми рибалками, мисливцями та збирачами.

Аналіз територіальної варіативності економіки виявив, що Південно-Східну Європу населяли носії чотирьох моделей адаптації: 1) рибалки прісноводних водойм, 2) мисливці і збирачі степу та лісостепу, 3) мисливці і збирачі лісів гір та передгірїв, 4) рибалки та збирачі морського узбережжя. Кожна з цих моделей мала особливу динаміку розвитку, однак загалом сутність процесів відповідала рисам кризи привласнюючого господарства - поступово розквітали неспеціалізовані економіки, зорієнтовані на використання широкого спектру ресурсів.

Економічна структура кременевої індустрії свідчить про значні зміни протягом XI - початку VI тис. до н.е. Широке використання технологічних відходів виробництва у якості заготовок з самого початку мезоліту запропоновано інтерпретувати як наслідок збільшення рухливості давніх общин.

Отже, криза привласнюючої економіки розпочалася у пізньольодовиківї і тривала протягом тисячоліть. Головний напрямок трансформації полягав у переході від спеціалізованих стратегій до більш загальних способів адаптації.

Доведено, що неолітизація теренів Південно-Східної Європи найкраще описується моделлю "стрибкової дифузії". Замість повільного рівномірного поширення носіїв відтворюючої економіки відбувається їх проникнення, зазвичай досить глибоке, на нові землі, а потім - стрімке заселення вільних територій. Такий характер неолітичної колонізації, скоріш за все, пояснюється необхідністю соціокультурної адаптації до нових середовищ.

В результаті встановлено, що роль місцевого населення Південно-Східної Європи у всесвітньо-історичному процесі протягом XI-VI тис. до н.е. полягала в тому, що ним було створено низку самобутніх суспільств. Внесок автохтонних мешканців в формування неолітичних суспільств полягав у виробленні особливих локальних шляхів соціокультурної адаптації, без яких неолітизація Європи не була б можливою.

1. Кіосак Д.В. Економічні аспекти обробки кременю (мезоліт Північно-Західного Причорноморя) / Д.В. Кіосак // Записки історичного факультету. - Вип. 13 / Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. - Одесса: Друк, 2003. - С. 284-293.

2. Кіосак Д.В. Криза привласнюючого господарства та спеціалізація мисливства / Д.В. Кіосак // Записки історичного факультету. - Вип. 15 / Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. - Одеса: Друк, 2004. - С. 39-46.

3. Кіосак Д.В. Про розмір локальних груп в мезоліті степового Причорноморя / Д.В. Кіосак // Старожитності Степового Причорноморя та Криму. - Т. 12 / Запорізький національний університет. - Запоріжжя, 2005. - С. 50-55.

4. Кіосак Д.В. Можливості калібрування радіовуглецевих датувань для пізньопалеолітичних стоянок Степового Причорноморя / Д.В. Кіосак // Наукові праці: Науково-методичний журнал МДГУ ім. П. Могили. - Т. 62. - Вип. 49. Історичні науки. / Миколаївський державний гуманітарний університет імені П. Могили - Миколаїв, 2006. - С. 81-87.

5. Kiosak D.V. Blank selection strategies in the Mesolithic of southwestern Ukraine / D.V. Kiosak // Rivista di archeologia. - XXX / Univesita Ca Foscari. - Venezia, 2006. - P. 5-13.

6. Stanko V.N. The Mesolithic Settlement of the Lower Danube-Prut-Dniester-South Bug interfluvials: The Early Mesolithic Assemblages / V.N. Stanko, D.V. Kiosak // Atti Societa Preistoria Protostoria Friuli-Venezia-Giulia. - Trieste: Centralgrafica Snc, 2007. - XVI. - Р. 13-28. (Особистий внесок - 50%).

7. Руденко В.Т. Палеоекономіка - частина економічної науки? / В.Т. Руденко, Д.В. Кіосак // Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції "Удосконалення підготовки фахівців", 26-28 травня 2002 р. - Одеса: Астропринт, 2002. - C. 224. (Особистий внесок - 80%).

8. Кіосак Д.В. Некоторые аспекты демографии населения степного Причерноморья в эпоху мезолита / Д.В. Кіосак // Археологія та етнологія Східної Європи: матеріали та дослідження. - Т. 4. - Донецьк, 2004. - С. 12-14.

9. Кіосак Д.В. Основи логіки археологічної теорії / Д.В. Кіосак, В.Т. Руденко // Науковий вісник. Одеський державний економічний університет. - №4 (12) / Одеський державний економічний університет. - Одеса, 2004. - C. 226-231. (Особистий внесок - 80%).

10. Киосак Д.В. Охрана и исследование памятников каменного века Северо-Западного Причерноморья / Д.В. Киосак // Кондаковские чтения І. Проблемы культурной преемственности. - Белгород: Изд-во БЕЛГУ, 2005. - С. 27-30.

11. Кіосак Д.В. Сезон функціонування поселення Білолісся / Д.В. Кіосак // Науковий вісник Миколаївського державного університету. - Історичні науки. - 2005. - Вип. 11. - С. 17-21.

12. Станко В.Н. Белолесье и его место в изучение мезолита Юго-Восточной Европы / В.Н. Станко, Д.В. Кіосак // Человек в истории и культуре: сборник научных работ. - Одесса-Терновка, 2007. - С. 147-153. (Особистий внесок - 50%).

13. Киосак Д.В. О датировке гипотетического "черноморского потопа" и его археологических последствиях / Д.В. Киосак // Древнее Причерноморье. - Вип. VIII. - Одесса: ФЛП "Фридман АС", 2008. - С. 161-165.

Размещено на .ru