Загальні відомості про територіальний та політичний устрій Великобританії. Розгляд процесу становлення економічної політики держави. Основні галузі англійського імпорту та експорту. Напрямки взаємодії між Британією та країнами Європейського Союзу.
Саме Великобританія є однією з самих «старих» країн з ринковою економікою, саме в ній зародилися капіталістичні виробничі відносини, виникли перші міжнародні компанії. Великобританія була першою морською і торгової державою і протягом декількох століть володіла найбільшим морським флотом у світі. Вона знаходиться на девятому місці в світі і на четвертому-пятому місці у Європі за обсягом ВВП, посідає пяте місце у світі за рівнем промислового виробництва. За обсягом промислового виробництва Великобританія перебуває на пятому місці серед країн з розвиненою економікою. За обсягом закордонних інвестицій Великобританія стоїть на другому місці в світі.Своєрідність британської економіки та її положення у світовому господарстві відображає особливості розвитку країни в минулому столітті. Звертає на себе увагу невідповідність між серйозно підірваними позиціями країни в промисловому виробництві, міжнародної торгівлі та валютній сфері, з одного боку, і слабими, але все ще досить сильними позиціями у вивезенні капіталу, а також зберігається роллю Лондона як одного з провідних фінансових і товарно-біржових центрів. Особливості процесу ослаблення позицій Великобританії в XX ст. кореняться насамперед у характері структури британського капіталізму в період його могутності. Аж до останніх десятиліть країна з працею долала традиції, успадковані від тривалої промислової і колоніальної монополії в світі. Еволюцію світових позицій Великобританії в XX ст., не можна зрозуміти також без урахування відмінностей інтересів між різними групами великого бізнесу.
Вывод
Своєрідність британської економіки та її положення у світовому господарстві відображає особливості розвитку країни в минулому столітті. Звертає на себе увагу невідповідність між серйозно підірваними позиціями країни в промисловому виробництві, міжнародної торгівлі та валютній сфері, з одного боку, і слабими, але все ще досить сильними позиціями у вивезенні капіталу, а також зберігається роллю Лондона як одного з провідних фінансових і товарно-біржових центрів.
Особливості процесу ослаблення позицій Великобританії в XX ст. кореняться насамперед у характері структури британського капіталізму в період його могутності. Аж до останніх десятиліть країна з працею долала традиції, успадковані від тривалої промислової і колоніальної монополії в світі. Еволюцію світових позицій Великобританії в XX ст., не можна зрозуміти також без урахування відмінностей інтересів між різними групами великого бізнесу. Одна з йдуть глибоко в історію рис господарського розвитку - зберігалася довгий час деяке відчуження між промисловим і банківським капіталом. Колишнє монопольне становище країни на світовому ринку сприяло тому, що промисловість не відчувала потреби у великих позикових коштах. Хоча до цього часу така відчуженість подолана, проте і до цього дня Великобританія відрізняється від інших європейських країн більш низькою часткою зовнішніх джерел фінансування компаній.
Тривалий час гальмуюча дія на розвиток економіки надавала діяльність потужної коаліції колоніально-сировинних компаній і фінансових установ Сіті. У міру зміцнення промислових ТНК, які робили ставку передусім на експорт капіталу, відбувалося розмежування інтересів і в промислових колах. Найбільш впливова їх частина все більше ототожнювала свої інтереси не з національним, а з закордонним виробництвом. Така своєрідність розстановки сил у правлячому класі знижувало ефективність пристосування економіки Великобританії до зміни обстановці у світі.
У 80-90-ті роки механізм управління господарством зазнав істотних змін. Перш за все сталася його значна децентралізація. Великобританія при консерваторів стала піонером великомасштабної приватизації на Заході. В кінці минулого десятиліття лейбористи передали ряд функцій з управління економікою регіональним органам влади в Шотландії і Уельсі. І консервативні і лейбористські уряду активно впроваджували ринкові початку в діяльності державного сектора, здійснювали приватизацію громадських робіт і послуг, розширювали участь приватного сектору у вирішенні соціальних проблем.
