Особливості східного рабства. Господарство Стародавньої Греції. Античний Рим: економічні причини розквіту і занепаду. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор"я. Античне господарство.
Економічна історія, або історія народного господарства, виникла як самостійна наука в середині XIX ст. Вивчаючи конкретні аспекти економіки, ця дисципліна допомагає краще зрозуміти сучасні господарські проблеми, прогнозувати їхнє наукове вирішення. У курсі не лише у хронологічному порядку викладено фактичний матеріал, а й наведено аналіз суспільно-економічних явищ, розглянуто їхні позитивні й негативні характеристики. Політичні форми, ідеологічні явища у суспільстві, виникаючи на грунті, підготовленому розвитком господарської діяльності людей, впливають на економічні процеси, прискорюючи чи сповільнюючи їх.Проте їм були властиві спільні риси: ручна технологія з індивідуальними та спільними знаряддями праці, провідна роль землеробства і натурального господарства, позаекономічний примус як засіб організації та привласнення суспільної праці. Другою важливою галуззю господарства було тваринництво, яке відтіснило мисливство. Рабів їхні власники використовували як слуг, хоча великої різниці між селянами-общинниками та рабами не було. Найпоширенішими сільськогосподарськими культурами тут були ячмінь, просо, льон, горох, цибуля, часник, огірки, виноград, фігові, фінікові дерева, яблуні. У Ш тис. до н. е. рабів у Шумері було небагато, їхній статус - патріархальне рабство, тобто вони мали право заводити сімї і навіть викупити себе з неволі.У Греції були зручні бухти, природні багатства, будівельні матеріали. Греки стали ремісниками і крамарями в період, коли народи інших країн ще займалися полюванням, скотарством або, у кращому випадку, землеробством. Вона була окремою державою (місто-держава по-грецьки - поліс), у якій повноправними були лише землевласники. Тут не вистачало зерна власного виробництва, тому сільське господарство було другорядним, місто експлуатувало село. Особливо виявили себе ті рабовласники, які були тісно повязані з торгівлею і ремеслом (власники майстерень, купці).Період VIII-VI ст. до н. е. в історії господарства Риму був переходом від родової до сусідської общини, їй був притаманний дуалізм, оскільки патриціанські сімї (римських громадян) мали у своїй власності 2 югери (0,5 га) землі, володіли ділянками громадської землі, вели окреме господарство. Рабами були іноземці, римське право обороняло перетворювати громадян своєї республіки на рабів. Володіння землею було почесним привілеєм сенаторів (нобілів), прибутки яких йшли переважно від землі. Головною формою рабовласницького господарства була вілла - маєток площею 25-100 га землі, яку обробляли 50-60 рабів. Подолавши економічну і політичну кризи, які були спричинені затяжними громадянськими війнами, римляни, заволодівши всім Середземноморям, розпочали небачене до того будівництво громадських споруд (Колізей в Римі), розкішних палаців знаті, лазень, водогонів.У період стародавніх цивілізацій у країнах Стародавнього Сходу і античного світу досягла свого розвитку рабовласницьке господарство, що пройшло шлях від східного патріархального до класичного античного рабства. Якщо у країнах Стародавнього Сходу раби займались переважно тяжкою непродуктивною працею, то у античних країнах праця рабів застосовувалась у матеріальному виробництві в усіх сферах господарства. Якщо у країнах Стародавнього Сходу основними джерелами рабства були війни та піратство, то у країнах античного світу набуло поширення боргове рабство, хоч і тут, особливо у Стародавньому Римі, війни залишалися одним з важливих джерел поповнення армії рабів. Головною формою економічних відносин між країнами була експортно-імпортна посередницька морська торгівля. Якщо у країнах Стародавнього Сходу і Античній Греції домінувала зовнішня торгівля, то в Римській імперії провідна роль належала внутрішній торгівлі.
План
ПЛАН
Вступ 3
1. Особливості східного рабства 5
2. Господарство Стародавньої Греції 8
3. Античний Рим: економічні причини розквіту і занепаду 14
4. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорноморя 29
Висновок 35
Список використаної літератури 37
Вывод
У період стародавніх цивілізацій у країнах Стародавнього Сходу і античного світу досягла свого розвитку рабовласницьке господарство, що пройшло шлях від східного патріархального до класичного античного рабства.
В економічному відношенні античне суспільство було більш розвиненим. Якщо у країнах Стародавнього Сходу раби займались переважно тяжкою непродуктивною працею, то у античних країнах праця рабів застосовувалась у матеріальному виробництві в усіх сферах господарства.
Матеріальна культура стародавніх цивілізацій грунтувалася на сільському господарстві, ремеслах з галузевою структурою. Техніка праці була ручною. Високого рівня розвитку досягли будівельна справа, архітектура.
Якщо у країнах Стародавнього Сходу основними джерелами рабства були війни та піратство, то у країнах античного світу набуло поширення боргове рабство, хоч і тут, особливо у Стародавньому Римі, війни залишалися одним з важливих джерел поповнення армії рабів.
У Стародавній Греції переважало міське, промислово-торгове рабство. У Стародавньому Римі при наявності величезних земельних масивів панувало латифундійне рабство. Господарство було замкненим, натуральним, хоча в цей період уже зароджувалися торгово-грошові відносини.
Головною формою економічних відносин між країнами була експортно-імпортна посередницька морська торгівля. Якщо у країнах Стародавнього Сходу і Античній Греції домінувала зовнішня торгівля, то в Римській імперії провідна роль належала внутрішній торгівлі. Існували професійне купецтво, розвинена грошова система, банківська справа, комерційне і боргове лихварство.
Античне господарство втягнуло в свою економічну орбіту й населення сучасної південної України. Північночорноморські міста-поліси як колонії спочатку Стародавньої Греції, а згодом і Стародавнього Риму підтримували економічні звязки з центрами античних держав та їхніми провінціями.
Вичерпавши свої можливості, господарство, засноване на жорстокій експлуатації рабів, пережило себе і тому зазнало закономірного краху. В Європі, як і в усьому світі, зароджувалися нові феодальні відносини.
Список литературы
1. Злупко С.М. Економічна історія України. Київ: Знання, 2006, 367 с.
2. Лановик Б.Д., Лазарович М.В. Економічна історія. Київ: Вікар, 2006, 405 с.
3. Лановик Б.Д., Матисякевич З.М., Матейко Р.М. Економічна історія України і світу. Київ: Вікар, 2001, 477 с.
4. Тимочко Н.О., Пучко О.А., Рудомьоткіна Л.М. Економічна історія. Київ: КНЕУ, 2001, 216 с.
5. Юхименко П.І. Економічна історія. Київ: Вікар, 2004, 341 с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
