Економічний розвиток країн Асоціації держав Південно-Східної Азії - Курсовая работа

Неабиякою мірою це повязано з тим, що країни цього регіону обєднані в одну з найбільш успішних регіональних організацій у світі - Асоціацію країн Південно-Східної Азії (АСЕАН). Площа суші держав - засновників АСЕАН перевищує 5 млн. кв. км., охоплює частину континентальної Азії та ряд прилеглих до неї архіпелагів і характеризується винятковою розєднаністю. Філіппінський архіпелаг складається з більш 7 тис. Островів, головними з яких є Лусон і Мінданао, Індонезійський архіпелаг включає в себе близько 3 тис. островів, у тому числі Калімантан, Суматру і Яву. Навіть крихітна острівна республіка Сінгапур має ряд дрібних островів-супутників. Розташовані на материку держави Індокитаю мають монолітну територію і володіють за винятком Лаосу зручними виходами до портів як Тихого, так і Індійського океанів.Темпи економічного зростання країн цього регіону в післявоєнний період були одними з найвищих у світі. Крім аграрних реформ, здійснення яких йде вкрай повільними темпами, уряди більшості країн намагаються підняти продуктивність сільського господарства проведенням низки заходів, які, не змінюючи сформованої структури сільського господарства, вносять до неї часткові поліпшення. У багатьох країнах (Бірмі, Індонезії, на Філіппінах і ін.) Створюються спеціальні банки сільськогосподарського кредиту. Уряди низки країн субсидують нові посадки експортних культур і впровадження поліпшених сортів в селянських господарствах (в Малайї і на Борнео засаджено близько 280 тис. га селянських земель добірними каучуконосом). З метою збільшення площі оброблюваної землі уряди деяких країн виплачують грошову винагороду за освоєння нових земельних ділянок.Багато хто з них негайно приступили до вироблення заходів антикризового регулювання, взявши за основу досить успішний досвід боротьби з кризою, що вибухнула в Південно-Східній Азії в 1997-1998 рр. Але причини, глибина і масштаб нинішньої глобальної кризи були такі, що крім країнових програм знадобилася координація спільних дій країн Східної Азії, яка відсунула на другий план їх міжкраїнові конфлікти і суперечності. Китайське керівництво, починаючи з осені 2008 р, неодноразово озвучувало больові точки своєї кризи і заходи антикризового регулювання. У січні 2009 р на Всесвітньому економічному форумі в Давосі премєр Держради КНР Вень Цзябао, зокрема, заявив: «Криза вплинула на економіку КНР. Китайський премєр озвучив на Давоському форумі розроблений керівництвом план «десяти заходів», спрямованих на збереження стабільного економічного зростання, скорочення податкового тягаря на банки та підприємства, з тим, щоб вони могли більш ефективно використовувати фінансування, звернув увагу на вжиті заходи з оздоровлення, реструктуризації та модернізації структуроутворюючих галузей промисловості. За висновками китайських аналітиків, негативний вплив світової кризи на Китай найбільше проявився в реальній економіці, а не в її фінансовому секторі, як у більшості інших країн, який після більш ніж десятирічних реформ залишається порівняно стійким, зберігаючи здатність витримати удари світової кризи.Давайте розглянемо таблицю, наведену нижче. У ній зазначені частки ВВП основних країн і груп у світовій економіці. Табл. 1.2.1-Частка основних країн і груп у світовому ВВП, %Перше з цих напрямків полягає в тому, що частка семи найбільш розвинених країн світу (США, Японія, Англія, Німеччина, Франція, Італія, Канада) у світовому ВВП становила 65,4% і 66% в 1990 і 2000 роках відповідно і з тих пір скоротилася до 50,5% в 2010 р, а до 2018 року складе 44,7%.У машинобудівному комплексі переважають підприємства, що спеціалізуються на виробництві побутової техніки та радіоелектроніки, автомобілів і суден (Японія, Південна Корея, Китай, Тайвань). У хімічній промисловості особливо виділяються виробництво мінеральних добрив, засобів побутової хімії, фармацевтичної промисловості та полімерних матеріалів (Китай, Японія). Перший спеціалізується на вирощуванні експортних культур (чаю, бавовнику, джуту, цукрової тростини, гевеї, спецій, кокосової пальми, тропічних фруктів), другий постачає продукцію на внутрішній ринок (рис, пшеницю, просо, сою, батат). З технічних культур тут вирощують та експортують чай (понад 3/4 світового виробництва, найбільші плантації в Індії, Китаї, на Шрі-Ланці),бавовник (Китай, Індія, Пакистан), джут (Бангладеш, Індія, Пакистан), цукрову тростину (Індія, Таїланд, Китай, Індонезія), тютюн (Китай), прянощі (Індія, Малайзія, Шрі-Ланка, Індонезія, Філіппіни, Таїланд). На країни Південне-Східної Азії припадає понад.90 % виробництва натурального каучуку світу, який одержують з соку гевеї (Малайзія, Індонезія, Таїланд) та копри - сушеної мякоті кокосового горіха (Філіппіни).У галузевій структурі виробничої сфери переважає обробна промисловість, особливо її новітні галузі, які базуються на передових технологіях: точне машинобудування, хімічна промисловість та кольорова металургія. Широкого розвитку набула атомна енергетика - в країні близько 50 атомних реакторів дають 28 % електроенергії. Японія приділяє велик

Зміст

Вступ

1. Місце країни у світовій економіці

1.1 Криза і антикризові програми у країнах Східної Азії

1.2 Зміни у світовій економіці

1.3 Перебудова світу у звязку із зростанням ролі нових індустріальних країн

2. Форми господарської діяльності

2.1 Японія

2.2 Китай (Китайська Народна Республіка)

3. Східно-азіатська модель державного регулювання економіки

3.1 Особливості Японської моделі державного регулювання економіки

3.2 Особливості управління державним сектором економіки в Китаї

4. Банківська система та фінансовий капітал

4.1 Банківська система Сінгапуру

4.2 Банківська система Брунею

4.3 Банківська система Японії

5. Чинники і динаміка економічного розвитку

5.1 Разом узяті, країни АСЕАН являють собою найпотужніший економічний блок

5.2 Ринок АСЕАН не однорідний

5.3 Макроекономічна стабільність - основа розвитку АСЕАН

5.4 АСЕАН - новий центр споживчого попиту

5.5 Країни АСЕАН активно залучені в глобальну торгівлю

5.6 У регіональній інтеграції країн АСЕАН є складнощі

6. Зовнішньоекономічні звязки

7. Економічні звязки з Україною

Висновки

Список літератури