Економічний потенціал ЄС та його місце у світовій економіці - Курсовая работа

Глобальні процеси, що відбуваються в світі, посилена взаємозалежність інтересів субєктів міжнародних відносин за останнє десятиріччя обумовлюють розширення європейського інтеграційного простору та надають реальних рис розростанню європейського потенціалу, спрямованого на формування суцільної зони добробуту. Збільшення другого в світі за величиною ринку пропонує історичні можливості для економічного оновлення. Розвиток доступності ринку, конкуренція і інтеграція може принести Європі нові проблеми і витрати. Актуальність даної роботи для міжнародних відносин полягає у дослідженні проблем, повязаних із впливом економічного потенціалу ЄС та процесу його використання на розвиток економічних систем країн-членів. Завдання курсової роботи обумовлені її метою: 1) зясувати основні методологічні принципи дослідження сутності економічного потенціалу;Ймовірно, частки біотехнологічних і авіакосмічних досліджень дещо зростуть, а також до числа пріоритетів можуть потрапити дослідження в області нових джерел енергії, зокрема термоядерного синтезу (фінансування досліджень з енергетики в 80-90-і рр. неухильно знижувалося, але, очевидно, вже в короткостроковій перспективі розвиток піде в іншу сторону). Прискорений розвиток НТП у країнах ЄС буде повязаний, зокрема, із зростанням як державних, так і приватних витрат (витрат фірм і фондів) на НДДКР. Втім, якщо в таких країнах, як Німеччина і Франція, ставиться завдання перевершити 3%-ий рубіж (а у Швеції та Фінляндії він вже зараз близький до 4% ВВП), то в Італії може виявитися важким навіть підвищення витрат на НДДКР з нинішнього 1 % ВВП до 2%. , за умови їх реалізації в прогнозний період, можуть значно розширити доступ Італії та інших країн з низьким рівнем витрат на НДДКР до високоякісної інфраструктури, зміцнити її позиції в науково-технічному партнерстві, створити нові можливості для просування національного бізнесу у провідні галузі сучасних технологій і допомогти мобілізувати національні фінансові ресурси для підтримки найбільш перспективних напрямків НТП [21]. Правда, у ряді країн у найближчі 4-5 років за рахунок таких галузей, як автомобілебудування, машинобудування, хімічна промисловість і електротехніка, можлива стабілізація частки обробної промисловості у ВВП (так, у Німеччині частка промисловості та енергетики у виробництві ВВП у 2000-2005 рр. стабілізувалася на рівні 22,5-23% і навряд чи помітно знизиться в найближчі роки), але після 2010 р. ймовірно істотне уповільнення розвитку цієї сфери як у західно-, так і в східноєвропейських країнах (у останніх - крім Латвії - частка промисловості та будівництва поки що набагато вище - на рівні 30-37%, але через 4-5 років почне зменшуватися).Зовнішня торгівля країн-членів (крім Великобританії та Ірландії), як і колись, в основному (не менш ніж на 2/3) буде відбуватися в рамках розширеного ЄС, проте вона зазнає деяких змін у порівнянні з початком двадцять першого століття, оскільки, безумовно , буде рости (і вже росте бурхливими темпами) торгівля з Китаєм і Росією. У той же час для Великобританії характерним буде триваюче переміщення центру ваги зовнішньоекономічних звязків у Європу (торгівля з країнами ЄС до середини прогнозного періоду перевищить 50% британського товарообігу). Як у Німеччині, так і в інших країнах ЄС показники темпів зростання експорту та його частки у ВВП будуть помітно коливатися (особливо перший показник), причому в кінці прогнозного періоду, за нашими оцінками, повинна підвищитися роль внутрішнього (насамперед особистого) споживання, що зробить експорт менш важливим чинником економічного зростання низки європейських країн. Імпорт буде рости повільніше (зокрема, через повільне збільшення внутрішнього попиту в старих країнах-членах), що дозволить на весь прогнозний період зберегти істотне позитивне сальдо торгового балансу (у випадку якщо не відбудеться нового серйозного сплеску цін на енергоресурси). Це зумовили такі причини, як: географічна близькість цих країн, обумовлена порівняно невеликою територією Європи; проблема обмеженості ресурсів; розвиток транспортних можливостей; тяжіння до розширення ринку з боку підприємств країн-учасниць ЄС; можливість взаємопроникнення капіталу; прагнення до створення могутнього економічного блоку, здатного протистояти конкуренції з боку США і Японії; історично сформоване політичне протистояння Європи і США.5) образ майбутньої Європи і Україна та інші проблеми, розробка яких створить теоретичну основу для практичної реалізації геополітики України, її векторів у загальноєвропейському політичному процесі [9, c. Для України європейська геополітична орієнтація має ще і глибоке цивілізаційно-культурологічне значення і передбачає долучення до загальнолюдських цінностей, до сучасних ефективних економічних технологій та високих стандартів добробуту громадян, а також до традиційно привабливих для українського суспільства ідеалів свободи і гарантованої демократії. Позиція України щодо Євросоюзу була сформована вперше на законодавчому рівні в Основних напрямках зовнішньої політики

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЕКОНОМІКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

1.1 Інновації та структурні зрушення в сучасній економічній діяльності Європейського Союзу 6

1.2 Зовнішньоекономічні звязки

1.3 Економічні проблеми Європейського Союзу на сучасному етапі

РОЗДІЛ 2. ПЕРСПЕКТИВИ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ДО ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

2.1 Значення та проблеми європейської інтеграції України

2.2 Адаптація українського законодавства для отримання частки внутрішнього ринку Європейського Союзу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ