Економічний інструментарій обґрунтування виробництва та споживання продукції екологічного призначення (на прикладі малогабаритних автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій) - Автореферат

Намагання компенсувати екологічну недосконалість виробничих систем за рахунок спеціальних природоохоронних технологій доводить свою неспроможність як з екологічної, так і з економічної точки зору. Капіталоємні природоохоронні заходи здебільшого відволікають фінансові та матеріальні ресурси із основного виробництва, знижуючи економічну віддачу виробничих фондів, погіршуючи і без того складну економічну і соціальну ситуацію, в якій перебуває більшість підприємств України. Таким чином, існує реальна необхідність пошуку інших технологічних і економічних засад, які б давали можливість знаходити компроміс між досягненням соціальних, екологічних та економічних цілей.

Результати дослідження опубліковані в 7 роботах (1 стаття у науковому журналі, 5 - у збірниках наукових праць, 1 - у навчальному посібнику) загальним обсягом 1,6 друк. арк., з яких особисто автору належить 1,1 друк. арк.

Структура і зміст роботи

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 159 найменувань та додатків.

Матеріали дисертації викладені на 162 сторінках основного тексту, в 14 таблицях, 15 ілюстраціях, 2 додатках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтована актуальність дослідження, визначені мета та основні його завдання, охарактеризовані наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі "Еколого-економічні передумови виробництва та реалізації продукції екологічного призначення" розкривається суть ПЕП, значення та місце категорії "продукція екологічного призначення". Виконано економічний аналіз світового та вітчизняного ринку цього виду продукції, а також факторів, які формують попит на таку продукцію. Визначено, що виробництво та використання ПЕП дозволяє зменшити еколого-економічні протиріччя розвитку економіки та забруднення довкілля завдяки тому, що вона дає змогу досягти одночасно як екологічного, так і економічного ефектів при їх використанні.

У роботі виконано системний аналіз ринку екологічних товарів та послуг у ряді зарубіжних країн, зокрема, країн Західної Європи, США, Японії. Визначено, що світовий ринок екобізнесу у 2000 році перевищить 600 млрд. дол. Значну роль у вирішенні еколого-економічних проблем у цих країнах належить екологізації комерційної діяльності, що стає провідним чинником проникнення на нові ринки.

Узагальнення зарубіжного і вітчизняного досвіду дало змогу класифікувати фактори попиту на продукцію екологічного призначення. У звязку з цим фактори попиту поділяються на такі групи: залежно від рівня - макроекономічні і мікроекономічні;

залежно від природи виникнення - соціальні, економічні, політичні, адміністративні;

залежно від характеру та тривалості - довгострокові та короткострокові;

залежно від територіального рівня - міжнародні, національні, регіональні;

залежно від сфери виникнення - виробничі, комерційні, споживчі.

Досліджені еколого-економічні аспекти широкомасштабного використання автотранспортом більш екологічно чистого та економічно вигідного газомоторного палива, яке виробляється спеціально розробленою малогабаритною автомобільною газонаповнювальною компресорною станцією (АГНКС). Зокрема, виділяються такі основні переваги цього виду продукції: зменшення ціни транспортних послуг порівняно з альтернативними видами палива;

зниження рівня забруднення території;

можливість утилізації відходів вугільного та нафтового виробництва, а саме супутніх газів дозволяє знизити вірогідність нещасних випадків у місцях видобутку;

досягнення поліпшення в організаційній сфері транспортних послуг.

У другому розділі "Розробка економічного інструментарію обґрунтування виробництва та реалізації продукції екологічного призначення" на основі визначення ПЕП та аналізу економічних складових формування пропозиції та попиту на цей специфічний вид продукції розроблена система економічних інструментів, які забезпечують стимулювання виробництва та споживання цієї продукції. Запропоновані методичні підходи до оцінки економічної ефективності виробництва та реалізації продукції еколого-економічного призначення базуються на інтегральному врахуванні економічних, соціальних та екологічних результатів які отримують субєкти господарської діяльності від застосування нововведень (ПЕП) (підвищення економічних показників, поліпшення життєвого рівня, покращання якості довкілля).

Під економічними результатами нововведень екологічного спрямування розуміється покращання економічних показників субєктів господарської діяльності від виробництва та реалізації ПЕП (збільшення прибутків, зменшення питомих витрат тощо).

Соціальні результати включають покращання життєвого рівня людей (здоровя населення, умов проживання та інше).

Екологічні результати повязані із підвищенням якості довкілля.

У роботі проаналізовано можливості використання в сучасних умовах України двох ключових стратегічних напрямків реалізації соціальних та екологічних завдань.

1. Політику застосування прямого (безпосереднього) інструментарію, яка базується на прямих методах планування і мотивації досягнення соціальних та екологічних цілей.

2. Політику непрямого (опосередкованого) інструментарію, яка базується на стимулюванні досягнення соціальних та екологічних цілей через заохочення з метою досягнення суто економічних результатів.

Перший напрямок, який вимагає концентрації значних грошових потоків цільового (соціально-екологічного) призначення, майже не має можливостей на реалізацію в умовах економічної кризи. Практично сьогодні лише другий напрямок залишає можливості розвязання соціальних та екологічних проблем разом із вирішенням завдань економічної перебудови. Саме цей напрямок через застосування позитивної енергії економічної мотивації дає змогу мобілізувати для вирішення окреслених вище цілей фінансові, матеріальні та людські ресурси окремих економічних субєктів (включаючи населення). У той же час реалізація цього напрямку вимагає вирішення складних економічних завдань координації та гармонізації інтересів економічних субєктів різних форм та рівнів господарювання.

Реалізація вищезазначеного напрямку можлива тільки на основі видів продукції, які задовольняють соціальні, екологічні та економічні потреби. Саме такою продукцією є "продукція екологічного призначення". ПЕП визначається як вид продукції багатофункціонального призначення, що поєднує в собі можливості одночасного вирішення соціальних, екологічних та економічних проблем при її використанні.

На основі вартісного аналізу інтересів економічних субєктів різних форм та рівнів господарювання дисертантом запропоновано економічний інструментарій обґрунтування виробництва та використання (споживання) продукції екологічного призначення. Під економічним інструментарієм у даному випадку розуміється система засобів реалізації еколого-економічної політики. Економічний інструментарій містить: організаційні принципи, розрахунковий апарат, управлінські стратегії та мотиваційні інструменти.

Зокрема, дисертантом запропоновано принципи формування економічного інструментарію, у тому числі: системності - дія інструментарію має розповсюджуватися на усьому просторі господарської діяльності: від макрорівня до індивіду та від виробництва - до споживання;

комплексності - економічні оцінки мають максимально враховувати увесь спектр ефектів, включаючи спеціальні та екологічні;

інтерналізації екстерналій - усі ефекти та витрати, що мають місце у господарчому просторі, повинні впливати на його інтереси через внутрішні економічні показники конкретних економічних субєктів;

гармонізації соціальних, екологічних та економічних цілей при пріоритетності перших двох та інші.

Розрахунковий апарат автором пропонується побудувати на основі використання моделі-матриці, яка відображає три важливі моменти.

1. Модель-матриця задає систему критеріїв для обліку інтегральної величини соціальних, екологічних та економічних результатів.

2. Передбачається сумарне урахування результатів, які реалізуються на різних економічних рівнях (мікроекономічному, регіональному та макроекономічному).

3. Передбачається обчислення ефектів, які мають місце у різних ланках виробничого-споживчого циклу.

Рішення про інвестування конкретних проектів розробки (використання) ПЕП та застосування економічних інструментів її стимулювання повинні прийматися на основі еколого-економічного обґрунтування. Критеріальною основою при цьому мають бути показники еколого-економічного ефекту (Е) та еколого-економічної ефективності (е). Значення еколого-економічного ефекту пропонується визначати як інтегральну величину усіх економічних ефектів у соціальній, екологічній та економічній сферах: Е = S Е і, (1) де Е і - і-й вид економічного ефекту.

Підходи до визначення окремих складових інтегрального еколого-економічного ефекту на прикладі деяких функцій ПЕП. Значення еколого-економічної ефективності визначається як співвідношення величини інтегрального ефекту та витрат на його досягнення: е = S Е і / S (С і · Т К і ) де SE і - сума складових економічних ефектів від реалізації ПЕП за весь термін її використання;

С і - щорічні поточні витрати на досягнення і-го економічного ефекту; Т - термін використання ПЕП; К і - капітальні витрати на досягнення і-го економічного ефекту.

Підставою для прийняття рішень про інвестування даного напрямку розвитку ПЕП є перевищення величини еколого-економічної ефективності над нормативною нормою прибутковості інвестицій, що діє на конкретному економічному рівні, де приймається рішення.

Величина інтегрального еколого-економічного ефекту (Е) може використовуватися як основа формування бази для розробки інструментів економічної мотивації.

Результати використання ПЕП Економічний зміст даної складової ефекту: 1. Зниження енергомісткості. Зменшення експлуатаційних витрат на споживання енергії. Зменшення капітальних витрат на обєкти енергетичного комплексу. Покращання валютного балансу за рахунок зменшення імпорту енергоносіїв. Додаткові економічні вигоди за рахунок покращання структури інвестиційних коштів та прискорення обігу капіталу

2. Зниження матеріаломісткості продукції. Зменшення витрат на матеріальні ресурс. Зменшення капітальних витрат на отримання та переробку матеріальних ресурсів. Збільшення валютних надходжень в країну за рахунок поліпшення імпортно-експортного балансу національної економіки. Додаткові економічні ефекти за рахунок поліпшення структури інвестиційних коштів та прискорення обігу капіталу

3. Заміна енергоносіїв або структури матеріальних ресурсів. Зниження поточних витрат за рахунок цінової різниці. Зменшення економічного збитку за рахунок застосування екологічно досконаліших матеріалів та видів палива. Зменшення економічного збитку за рахунок зниження рівня аварійності.

4. Використання відходів виробництва. Зменшення економічних збитків від забруднення компонентів навколишнього середовища. Зменшення витрат за рахунок економії первинних енерго-матеріальних ресурсів

5. Зміна функцій, габаритів, властивостей продукції у порівнянні з аналогами. Зменшення збитків за рахунок скорочення неефективних територіально-часових сфер експлуатації продукції. Зменшення економічних збитків за рахунок виключення екологічно небезпечних режимів експлуатації продукції

Реалізація цілей стимулювання виготовлення та споживання ПЕП у дисертації пропонується здійснювати на основі трьох ключових стратегій: впливу на пропозицію, на попит та на інтерфейсну сферу.

Забезпечуючим елементом системи управління виготовленням та споживанням ПЕП є система мотиваційних інструментів, застосування якої наводиться в дисертації на прикладі реалізації малогабаритних автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій.

У третьому розділі "Використання розробленого економічного інструментарію для обґрунтування виробництва та реалізації продукції екологічного призначення (на прикладі малогабаритної автомобільної газонаповнювальної компресорної станції)" здійснено аналіз та оцінку споживчого ринку АГНКС. Розроблено схему формування гіпотетичного цільового поля для даного виду ПЕП, яка містить економічні, еколого-економічні, техніко-економічні, соціальні, соціально-економічні, інвестиційні, ресурсні, зовнішньо-економічні та організаційно-економічні складові.

У дисертаційній роботі виконано еколого-економічне обґрунтування доцільності використання АГНКС в умовах великого міста. Відповідно до запропонованих здобувачем підходів проведено аналіз еколого-економічної ефективності використання АГНКС для реалізації стратегії переведення автомобільного транспорту м. Дніпро-петровська на газомоторне паливо. Проведені розрахунки доводять, що реальна економія коштів складе 9354 тис. грн. на рік.

Доцільність широкого запровадження ПЕП в промисловості України в роботі доведена на прикладі використання АГНКС-45 для утилізації відходів вугільного та нафтового виробництв, а саме супутніх газів, що дозволяє: значно зменшити імовірність вибухів та обвалів на шахтах;

зменшити забруднення довкілля викидами шахтного газу;

отримати додаткове джерело дешевої енергії.

Накопичений в Україні значний досвід використання газомоторного палива, а також проектування та експлуатації складного газового обладнання дозволило розробити рекомендації щодо впровадження запропонованого інструментарію для удосконалення державної програми стимулювання споживання газомоторного палива на транспорті.

Для реалізації цієї програми у дисертаційній роботі виконано еколого-економічне обґрунтування виробництва та реалізації АГНКС-45 та вартісний аналіз доцільності придбання їх для споживачів.

У висновках в загальному вигляді викладені основні наукові і практичні результати досліджень, а також запропоновані рекомендації щодо їх впровадження в практику.

У додатках наведено вихідні дані та проміжні розрахунки, які використовувалися в ході досліджень.

ВИСНОВКИ

Результати досліджень, викладені в дисертації, дозволяють зробити такі висновки.

Комплексне вирішення соціальних, екологічних та економічних проблем у сучасних умовах України реальне тільки на основі широкомасштабного виробництва та використання "продукції екологічного призначення".

Зміст категорії "продукція екологічного призначення" визначено як вид продукції багатофункціонального призначення, що поєднує в собі можливості одночасного вирішення соціальних, екологічних та економічних проблем при її використанні.

Формування економічного інструментарію стимулювання попиту та просування на ринок продукції екологічного призначення повинно базуватися на принципах системності, комплексності, інтерналізації екстерналій, гармонізації соціальних, екологічних та економічних цілей.

Методичні підходи до оцінки витрат виробництва та споживання ПЕП мають базуватися на використанні непрямого (опосередкованого) інструментарію стимулювання досягнення соціальних та екологічних цілей через заохочення з метою досягнення економічних результатів.

Економічний інструментарій обґрунтування виробництва та використання (споживання) продукції екологічного призначення містить: організаційні принципи, розрахунковий апарат, управлінські стратегії та мотиваційні інструменти.

Використання розрахункового апарату, побудованого на основі критеріальної моделі-матриці, та розроблений у контексті цільових еколого-орієнтованих установок і трирівневої системи оцінки дасть можливість прийняти еколого-економічно обґрунтовані рішення з виробництва та реалізації ПЕП.

Рішення про інвестування конкретних проектів розробки (використання) ПЕП та застосування економічних інструментів її стимулювання повинні прийматися на основі еколого-економічного обґрунтування.

Критеріальною основою при цьому мають бути показники еколого-економічного ефекту (Е) та еколого-економічної ефективності (е). Значення еколого-економічного ефекту визначається як інтегральна величина усіх економічних ефектів у соціальній, екологічній та економічній сферах.

Реалізація стратегії переведення автомобільного транспорту на газомоторне паливо та утилізації відходів вугільного та нафтового виробництва, а саме супутніх газів дозволить значною мірою вирішити екологічні питання на регіональному та державному рівнях за допомогою непрямого (опосередкованого) інструментарію.

Наведені рекомендації щодо економічного обґрунтування виробництва та споживання продукції екологічного призначення (на прикладі малогабаритних автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій) мають практичний характер та можуть бути використані у виробничій та управлінській діяльності структур усіх ланок.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Мельник Л.Г., Литвиненко А.С., Шевелев И.И. Целевая ориентация при формировании региональных программ устойчивого развития//Экологическая экономика и управление. Труды участников образовательной программы экологического менеджмента для работников местных администраций Украины. - Сумы: ИПП "Мрія-1" ЛТД, 1997. - С. 129-132 (особисто автора 0,1 друк. арк.).

2. Ильяшенко С.Н., Ландар Г.И., Литвиненко А.С. Рынок экологических товаров и услуг//Экологическая экономика и управление. Том 2. Экономика для экологии. - Сумы: ИПП "Мрія - 1" ЛТД, 1997. - С. 17-21 (особисто автора 0,07 друк. арк.).

3. Ильяшенко С.Н., Литвиненко А.С. Эколого-экономические проблемы использования газообразного топлива на транспорте//Вісник Сумського державного університету. - 1998. - N3(11). - С. 39-42 (особисто автора 0,1 друк. арк.).

4. Касьяненко В., Романенко Б., Литвиненко А., Дериколенко А. Социально-экономические аспекты развития энергетических проблем/Окружающая среда и здоровье. Под ред. Люка Хенса, Леонида Мельника, Эммануэля Буна. - К.: Наукова думка, 1998. - С. 310-313 (особисто автора 0,1 друк. арк.).

5. Литвиненко А.С. Анализ и оценка потребительского рынка автоматических газонаполнительных компрессорных станций (АГНКС)//Механізми регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Том 1. Еколого-економічні проблеми інноваційних процесів. - Суми: ВВП "Мрія - 1" ЛТД, 1999. - С. 19-25.

6. Литвиненко А.С. Продукция экологического назначения как средство решения эколого-экономических проблем//Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Випуск 3"99. - Суми: Вид-во СУМДУ, 1999. - С. 63-64.

7. Литвиненко А.С. Воздействие экономического инструментария на спрос продукции экологического назначения (на примере малогабаритной автомобильной газонаполнительной станции "АГНКСМ-45")//Механізм регулювання економіки, економіка природокористування, економіка підприємства та організація виробництва. Випуск 1"2000. - Суми: Вид-во СУМДУ, 2000. - С. 74-77.

Размещено на .ru