Економічний механізм залучення іноземних інвестицій в Україну - Автореферат

Все зростаюча інтернаціоналізація світогосподарського розвитку корінним чином змінює обсяги і характер руху факторів і результатів виробництва, глобалізує серцевину економічної діяльності - інвестування. Країни з перехідними економіками не в змозі вийти з економічної кризи без залучення і ефективного використання іноземних інвестицій. На жаль, стан нашої держави з відмічених вище позицій вкрай скрутний, у звязку з чим зростає значення трансформації традиційних механізмів регулювання інвестиційної діяльності у якісно нові - на основі балансу інтересів держави і іноземних інвесторів, поглибленого вивчення складних явищ сучасної міжнародної інвестиційної взаємодії. Тема залучення іноземних інвестицій в Україну знайшла відображення в дослідженнях, що проводяться в наукових організаціях та навчальних закладах. По-перше, сформулювати теоретичні основи залучення іноземних інвестицій в Україну, які б включали виявлення потреб і закономірностей залучення іноземних інвестицій, обґрунтування ролі іноземних капіталів в Україні при порівнянні зі світовими тенденціями руху іноземних інвестицій.У "Вступі" обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, проведено аналіз стану наукової розробки проблеми, що досліджується, сформульовано мету і основні завдання дисертації, викладено методологічну основу і методи дослідження, його наукову новизну, теоретичне і практичне значення. "Теоретичні основи залучення іноземних інвестицій в Україну" включає три підрозділи. В цьому розділі здійснено дослідження теоретичних основ залучення іноземних інвестицій в Україну, які включають виявлення потреб і закономірностей залучення іноземних інвестицій, обґрунтування ролі іноземних капіталів в Україні при порівнянні зі світовими тенденціями руху іноземних інвестицій. Аналіз сучасного світового розвитку, дав змогу зробити висновок, що характерною рисою сьогодення є стрімке зростання ролі іноземних інвестицій як фактору економічного розвитку країн світу. Особливу увагу залученню іноземних інвестицій слід приділяти країнам, що розвиваються, адже перші є джерелом не лише капіталу, а й нової технології, ринкових навиків менеджменту, маркетингу.Формування цієї моделі ускладнюється ще й тим, що після одержання Україною незалежності та проголошення відкритості її економіки, відбувається процес становлення механізму інтегрування нашої держави, де особливий вплив на формування інвестиційної моделі надається становленню механізму господарського інвестиційного співробітництва. Формування механізму залучення іноземних інвестицій в Україну відбувається під впливом структурної перебудови економіки, великої капіталомісткості, необхідності концентрації капіталу у вузлових точках народногосподарської системи, тобто інвестиційний механізм формується у відповідності до вимог першого етапу залучення "пускових" інвестицій. Поєднання факторів (політичних, ресурсних, загальноекономічних) інвестування та мотивів (виробничо-економічних, маркетингових та ін.) іноземних капіталовкладників дає змогу визначити заходи стимулювання і таким чином оптимізує розробку ефективного економічного механізму залучення іноземних інвестицій. по-друге, країна-отримувач повинна приваблювати інвестора своїми географічними характеристиками; по-третє, самостійна реалізація цих двох переваг повинна бути для інвестора більш вигідною, ніж їх використання через місцеві підприємства (наприклад, надавши їм відповідні ліцензії), тобто має існувати перевага інтернаціоналізації.Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні показує необхідність збільшення обсягів ПІІ як в абсолютному і в порівняльному вимірах, так і з точки зору їх впливу на ключові макроекономічні показники. Сутність економічного механізму залучення іноземних інвестицій полягає в забезпеченні через особливі важелі максимально можливого залучення й ефективного розподілу та управління іноземними інвестиційними ресурсами. В матричній структурі економічного механізму залучення іноземних інвестицій по горизонталі виділено: нормативно-правову, економічну, інформаційну і організаційну складові, а по вертикалі три рівні: загально-державний, регіональний і первинний (підприємства). У роботі визначено роль нормативно-правової складової у процесі залучення іноземних інвестицій, яка полягає у регламентуванні та регулюванні інвестиційної діяльності і знаходиться в абсолютній компетенції держави і, в межах конституційних повноважень, місцевих органів державної влади. Дослідження дало змогу зробити висновок про те, що найслабкішою ланкою ринкового обслуговування іноземних інвестицій в Україні є інформаційне забезпечення.

2. Основний зміст роботи

Проведене дисертаційне дослідження дозволило зробити ряд висновків теоретико-методичного та науково-практичного характеру. Зокрема: 1. У розвитку світової економіки останніх десятиліть домінуючого значення набули процеси міжнародної інвестиційної взаємодії. Особливу роль вони відіграють для країн, що знаходяться на стадії ринкової трансформації, коли можливості мобілізації внутрішніх інвестиційних ресурсів на певний час стають досить обмеженими.

2. Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні показує необхідність збільшення обсягів ПІІ як в абсолютному і в порівняльному вимірах, так і з точки зору їх впливу на ключові макроекономічні показники.

3. Вивчення ситуації, яка склалась на інвестиційному ринку України, показує необхідність якісної зміни інвестиційного клімату, механізмів управління інвестиційним процесом.

4. Сутність економічного механізму залучення іноземних інвестицій полягає в забезпеченні через особливі важелі максимально можливого залучення й ефективного розподілу та управління іноземними інвестиційними ресурсами. В матричній структурі економічного механізму залучення іноземних інвестицій по горизонталі виділено: нормативно-правову, економічну, інформаційну і організаційну складові, а по вертикалі три рівні: загально-державний, регіональний і первинний (підприємства).

5. У роботі визначено роль нормативно-правової складової у процесі залучення іноземних інвестицій, яка полягає у регламентуванні та регулюванні інвестиційної діяльності і знаходиться в абсолютній компетенції держави і, в межах конституційних повноважень, місцевих органів державної влади. Аналіз нормативно-правової складової дозволив зробити висновок, що чинне законодавство зіграло позитивну роль на відповідному етапі, але сьогодні воно не відповідає довгостроковим інтересам України, далеко відстало від змін на внутрішньому інвестиційному ринку.

6. Роль економічної складової полягає в створенні системи економічного заохочення через розробку пільг і гарантій для іноземних інвесторів. У відповідності до світового досвіду зроблена систематизація існуючих форм і інструментів системи заохочення і обґрунтовано можливість їх використання для України.

7. Дослідження дало змогу зробити висновок про те, що найслабкішою ланкою ринкового обслуговування іноземних інвестицій в Україні є інформаційне забезпечення. Роль інформаційної складової полягає в забезпеченні субєктів інвестиційної діяльності точною і вичерпною інформацією, повязаною з їх діяльністю на ринку інвестицій. Інформаційна система, котра функціонує сьогодні на українському ринку інвестицій, практично не відповідає основним вимогам: отримання повної інформації про нормативно-правові акти, що регламентують інвестиційну діяльність в Україні, ускладнено; не існує єдиного банку даних про найпривабливіші інвестиційні проекти; відсутня інформація про неблагодійних іноземних партнерів.

8. Узагальнено роль організаційної складової, яка полягає у забезпеченні умов для функціонування державних і ринкових структур, до обовязків яких входить створення дієздатної системи надходження і реалізації інвестицій. Аналіз системи управління інвестиційним процесом в Україні показав, що, незважаючи на зміни на внутрішньому та зовнішньому інвестиційних ринках та на внутрішню природу іноземних інвестицій, які уникають держадміністрування, вона продовжує залишатися адміністративно-бюрократичною. Для неї характерне нагромадження розпорядних структур зверху управлінської піраміди і вакуум в її основі, де має відбуватися практична робота по залученню і реалізації іноземних інвестицій.

9. Розвязання проблеми залучення іноземних інвестицій в Україну потребує створення сучасних методик визначення інвестиційної привабливості регіонів. В дисертації запропоновано методику, яка використовує 6 факторів і 22 підфактори. В результаті проведених досліджень за цією методикою найпривабливішими регіонами України для іноземних інвестицій є Київська (189,1 балів), Запорізька (170,9 балів), Дніпропетровська (161,8 балів), Донецька (161,1 балів) області. Найменша інвестиційна привабливість притаманна Закарпатській (88,8 балів) та Кіровоградській (92,4 балів) областям.

10. Розвязати проблему залучення іноземних інвестицій в економіку України можна тільки за умов як поліпшення макроекономічної ситуації у країні в цілому (насамперед це прискорення проведення реформ, удосконалення грошово-кредитної та валютної політики, створення умов для виникнення ефективних приватних власників, посилення боротьби з корупцією), так і послідовної реалізації системи взаємозвязаних економічних, правових, організаційних і інформаційних заходів, спрямованих на утворення привабливого інвестиційного клімату й пожвавлення інвестиційної активності. Реалізація зазначених заходів сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні, створить передумови для виникнення сталих інвестиційних мотивацій у зарубіжних партнерів, що обовязково приведе до зменшення розриву між потребами національної економіки в зовнішніх інвестиційних ресурсах та їх фактичним надходження.

У наукових фахових виданнях: Ландарь І.В. Іноземні інвестиції в Україні: стан, проблеми, перспективи // Зовнішня торгівля.-1998.-№1.-С. 105-112. - 0,6 д. а.

2. Ландарь І.В. Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну // Економіка України.-1998.-№12.-С. 68-72. - 0,5 д.а.

3. Ландарь І.В. Передумови розширення в Україні діяльності іноземних інвестицій// Схід.-1998.-№6.-С. 19-23. - 0,4 д. а.

В інших виданнях: 4. Ландарь І.В. Залучення іноземних інвестицій як фактор підвищення конкурентоспроможності вітчизняного товаровиробника // Матеріали наук.-прак. конф. "Дослідження ринку товарів та послуг". - Полтава: ПКІ.-1999.-С. 314-318. - 0,2 д. а.