Економічний механізм розвитку торговельного мореплавання України - Автореферат

Торговельне мореплавання - це та сфера економіки, яка суттєво впливає на розвиток таких галузей як суднобудування, судноремонт, сталеливарна промисловість, приладобудування та інші. Завдяки розвитку торговельного мореплавання України, для чого є достатні ресурси і ноу-хау, зявиться можливість швидко скоротити 6-ти кратне відставання від країн ОЕСР за таким показником, як ВВП, вироблений на душу населення, суттєво підвищити питому вагу машинобудування, приладобудування в структурі продукції української промисловості, забезпечити прискореними темпами розвиток компютерних технологій, робототехніки та інших виробництв, що охоплюють 5-й технологічний уклад та створюють передумови для впровадження виробництв 6-го технологічного укладу відтворювальної структури промисловості. Не зважаючи на детальний розгляд різних аспектів функціонування і розвитку торговельного мореплавання в наукових дослідженнях зарубіжних і вітчизняних учених, висновки і рекомендації комісій і комітетів ООН, ІМО та інших міжнародних організацій до теперішнього часу не містять єдиних поглядів щодо економічних механізмів, які забезпечують стійкість процесів функціонування і розвитку цієї сфери людської діяльності. Економічні механізми розвитку світової економіки і торговельного мореплавання, які зараз використовуються, не призвели повною мірою до тих результатів, на які вони були розраховані. Дисертаційне дослідження відповідає положенням Закону України «Про Комплексну програму затвердження України як транзитної держави», Стратегії економічного і соціального розвитку України (2004-2015) «Шляхом Європейської інтеграції», Програмі створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів, Програмі стабілізації і розвитку морського і річкового транспорту України до 2005 року.У першому розділі «Сучасний стан торговельного мореплавання і прогноз попиту на послуги з морського перевезення вантажів» розглядається торговельне мореплавання як самостійний вид господарської діяльності, висвітлюються організаційні форми його здійснення, принципи і особливості взаємодії усіх учасників процесу перевезення вантажів морем в правовій і фінансово-економічній областях. Господарську діяльність з отримання законної і невійськової вигоди від використання цивільних суден прийнято називати торговельним мореплаванням. В цьому торговельне мореплавання відрізняється від морського комерційного (торговельного) судноплавства, яке в основному повязане із забезпеченням безпеки плавання цивільних суден і в цьому відношенні є більш вузьким поняттям, оскільки охоплює відокремлену частину торговельного мореплавання. На основі дослідження розвитку поняття торговельне мореплавання обґрунтовуються поняття економічний механізм розвитку торговельного мореплавання і торговельне судно, як основний обєкт економіко-правових відносин, що виникають в торговельному мореплаванні. З цих позицій Економічний механізм розвитку торгового мореплавання - це спосіб ведення господарської діяльності, який засновано на дії і використанні принципів і тенденцій економічного розвитку, що обєктивно складаються, з використанням домінуючих на відповідному етапі відносин власності, форм організації торговельного мореплавання, форм, методів та організаційної структури управління, методів міжнародного і внутрішньодержавного регулювання, способів мотивації персоналу.Робиться висновок про те, що розвязавши в основному до початку 90-х років всі внутрішні проблеми розвитку торговельного мореплавання і забезпечивши взаємозалежність основних морських перевізників від торговельно-промислового капіталу, ТМД опинилися перед проблемою розширення ринків для власного тоннажу, оскільки нові морські країни (НМК) значно розширили протекціоністську політику по відношенню до національних морських перевізників. Враховуючи високу ступінь протидії ТМД (встановлення економічних санкцій) будь-яким проявам підтримки національного судноплавства, в дисертації обґрунтовується, що сьогодні вплив держави на розвиток морського судноплавства повинен йти шляхом стандартизації елементів і процесів, що становлять національне торговельне мореплавання. Експлуатаційні стандарти: граничний вік експлуатації судна, середня тривалість експлуатаційного періоду, середня продуктивність однієї тонни вантажопідйомності за добу експлуатації в тоннах; середній вік флоту, що находиться в експлуатації, коефіцієнт баластних переходів; У разі укладання секторної угоди по торгівлі транспортними послугами, Україні слід стати її договірною стороною з проведенням ретельного обліку втрат на внутрішньому ринку і, створивши швидкими темпами власний конкурентноздатний і сучасний флот, а також повязані з його експлуатацією інституційні утворення, одержати вигоди від розширення доступу до іноземних ринків. В подальшому, з розвитком власного флоту і за умови зростання зовнішньоторговельного обороту зявиться можливість переходу до принципу надання національного режиму і відкритості ринку при одночасній узгодженості таких дій з основними торговими парт

Основний зміст дисертаційної роботи