Економічний механізм регулювання розвитку промислового виробництва - Автореферат

Нестабільність економіки обумовлює необхідність для кожного субєкта господарювання в галузі промисловості постійно шукати шляхи підвищення ефективності своєї діяльності, прогнозувати та планувати розвиток підприємства згідно потреб ринкової економіки. В умовах погіршення матеріальної бази промислових підприємств, високих трудових та матеріальних витрат, недосконалості виробничих звязків проблема економічного регулювання розвитку промислового виробництва набуває особливого значення. Проблеми розвитку промисловості завжди знаходилися в центрі уваги вітчизняних вчених: В.П. Наукові результати, теоретичні положення й висновки дослідження були здійснені у межах наукових тем Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління”: “Планування, прогнозування та державне регулювання мікро-та макроекономічних процесів” (номер держ. реєстрації 0102U003195), “Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур - системи ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування” (номер держ. реєстрації 0102U003197). Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному: · на основі визначення ступеня гнучкості промислового підприємства удосконалено економічний механізм регулювання його розвитку;Це засвідчує динаміка зростання виробництва у високотехнологічних галузях та темпи збільшення експорту їхньої продукції за останні два роки. Якщо в останні роки намічаються позитивні тенденції щодо зростання обсягів промислового виробництва в цілому по Україні, то ця галузь все ще не наблизилася до показників розвитку 1990 р., а більшість галузей - до 1994 р. Так, в цілому по промисловості, обсяги промислового виробництва у 2000 р. становили лише 57,4% від обсягів 1990 р., і 96,3% від обсягів 1994 р. для визначення взаємозвязку підприємства і зовнішнього середовища, тобто здатності підприємства планувати і прогнозувати процес свого розвитку для відновлення (здатність до відновлення). Такий механізм припускає безліч повторюваних циклів і показує можливість розвитку підприємства усередині циклу (досягнення певного економічного результату, що дозволяє підприємству фінансувати поточні і перспективні сфери діяльності) і його переходу з одного циклу до іншого. У цілому, запропонована оцінка економічного потенціалу промислового підприємства дає можливість виявити й оцінити резерви економічної системи підприємства, а також проаналізувати економічний механізм його розвитку.Підтримка стійкості розвитку полягає не в боротьбі з кризами, а в їхньому прогнозуванні і максимальному демпфіруванні їхнього впливу, що дозволить знизити амплітуду хаотичних коливань і, відповідно, імовірність переходу національної економічної системи в безповоротний стан катастрофи. Промисловий розвиток реалізується у формі якісних переходів, відбувається шляхом заперечення сформованих раніше структур і звязків, кількісних параметрів і елементів системи, у формі загострення протиріч і втраті стійкості системи. За цих умов промислова політика країни має стати основним інструментом мобілізації і концентрації ресурсних та інституціональних чинників на підвищення конкурентоспроможності національного виробництва, структурно-інноваційного оновлення промисловості та посилення її соціальної спрямованості. Гнучкість підприємства - це здатність підприємства отримувати необхідний результат, що дозволяє йому освоювати за визначені терміни певну кількість виробів, які можуть знайти попит на ринку і, у свою чергу, дозволяють у майбутньому періоді отримати необхідний результат, який забезпечує виживання і розвиток підприємства. Економічний потенціал підприємства - це сукупна здатність наявних у підприємства економічних ресурсів забезпечувати максимально можливе виробництво товарів і послуг, які користуються платоспроможним попитом на ринку, з метою отримання прибутку та задоволення соціальних потреб.

2. Основний зміст роботи

1. Виявлено, що безкризовість тотожна затримці розвитку, тому що позбавляє систему основи якісного вдосконалення. Тому в перехідний період виникнення кризових ситуацій у розвитку економічної системи неминуче. Підтримка стійкості розвитку полягає не в боротьбі з кризами, а в їхньому прогнозуванні і максимальному демпфіруванні їхнього впливу, що дозволить знизити амплітуду хаотичних коливань і, відповідно, імовірність переходу національної економічної системи в безповоротний стан катастрофи.

Сучасний промисловий процес слід розглядати як складну і нелінійну систему, траєкторія руху якого визначається усією сукупністю цивілізаційних факторів. Промисловий розвиток реалізується у формі якісних переходів, відбувається шляхом заперечення сформованих раніше структур і звязків, кількісних параметрів і елементів системи, у формі загострення протиріч і втраті стійкості системи. За цих умов промислова політика країни має стати основним інструментом мобілізації і концентрації ресурсних та інституціональних чинників на підвищення конкурентоспроможності національного виробництва, структурно-інноваційного оновлення промисловості та посилення її соціальної спрямованості.

2. У даний час ефективним напрямком подальшого розвитку вітчизняної промисловості буде підвищення ступеня гнучкості підприємств щодо потреб ринку. Гнучкість підприємства - це здатність підприємства отримувати необхідний результат, що дозволяє йому освоювати за визначені терміни певну кількість виробів, які можуть знайти попит на ринку і, у свою чергу, дозволяють у майбутньому періоді отримати необхідний результат, який забезпечує виживання і розвиток підприємства. На основі уточненого визначення гнучкості вдосконалено економічний механізм розвитку промислового підприємства.

3. На підставі проведеного аналізу уточнено поняття “економічний потенціал” промислового підприємства. Економічний потенціал підприємства - це сукупна здатність наявних у підприємства економічних ресурсів забезпечувати максимально можливе виробництво товарів і послуг, які користуються платоспроможним попитом на ринку, з метою отримання прибутку та задоволення соціальних потреб. Запропоновано методику оцінки економічного потенціалу, яка складається з вартісних оцінок трудового, інвестиційного та інноваційного потенціалів.

4. Відсутність в Україні вихідних передумов функціонування господарської системи, висунутих самим монетаризмом, призводить до ще більшого руйнування багатства і прибутків значної частини населення, до поглиблення кризи й укорінення монополізму. Економічні дії уряду призводять до підриву тієї бази, на якій у майбутньому монетаристська модель могла б бути застосована в Україні. Тому назріла необхідність вдосконалення механізму регулювання розвитку промислового виробництва.

5. Основними факторами, які визначають рівень інвестиційної активності в умовах розвитку ринкових відносин, є наявність (чи відсутність) прибутку як основного джерела накопичення; розмір ставки банківського відсотка; привабливість операцій з державними цінними паперами; достатність (чи дефіцит) в економіці ліквідних ресурсів.

6. Стратегія реформування податкових відносин в Україні полягає в комплексному підході до формування фінансової політики і податкового механізму і повинна бути спрямована на стабілізацію податкових надходжень у бюджет і дотримання податкової дисципліни.

Виділено основні напрямки вдосконалення механізму оподаткування промислових підприємств: встановлення рівня податкового навантаження в чіткій відповідності з постійно контрольованими витратами державного бюджету; введення додаткових соціальних внесків; скасування непрямих податків (крім акцизів), скорочення кількості місцевих податків, удосконалення системи пільгового кредитування.

7. На підставі запропонованої методики оцінки трудового потенціалу промислового підприємства розраховано загальну економічну оцінку трудового потенціалу Запорізької області. Вона становить 1801632 тис. грн. Найбільшу частку у структурі економічної оцінки займає трудовий потенціал осіб з середньою освітою - 63,4%.

8. Запропонована методика оцінки інвестиційного та інноваційного потенціалів промислового підприємства. Впровадження у виробництво нових технологій і виконання заходів з реконструкції устаткування на ВАТ “Запорізький сталепрокатний завод” з метою розширення виробництва продукції, яка користується найбільшим попитом, дозволило отримати у 2001 р. продукції (з урахуванням нових видів) на суму 2368,0 тис. грн. Витрати на впровадження в 2001 р. становили 619,2 тис. грн. Сума прибутку при цьому становила 162,4 тис. грн.

9. Розроблено модель економічного регулювання розвитку промислового виробництва та проведено аналіз практичних аспектів її застосування. Запропоновано варіант моделі, яка описує процес первинного запуску ланцюга завод - Торговий будинок. Розроблено практичні рекомендації та алгоритм застосування розробленої математичної моделі при плануванні розвитку промислового підприємства.

Розглянуто застосування моделі до діючих підприємств, які нещодавно засновано та які знаходяться в стадії розвитку, із використанням наявних експлуатаційних даних. Цей підхід застосовано для планування діяльності Торгового будинку на третій рік фактичної експлуатації. Прогнозне значення обсягу реалізації товарної продукції для третього року фактичної експлуатації становить 41357,22 тис.грн.

1. Лепехин А.В. Математическое моделирование взаимодействия торгового дома и производящей организации. Стадия становления // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 115. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - С. 55-58.

2. Лепьохін О.В. Методика визначення економічного потенціалу промислового підприємства // Держава та регіони (серія: економіка та підприємництво). - 2002. - № 2. - С. 187-190.

3. Лепьохін О.В. Практичні аспекти використання математичної моделі взаємодії організації-виробника і торгової організації і роль держави як стабілізуючого фактора // Держава та регіони (серія: економіка та підприємництво). - 2001. - № 4. - С. 93-96.

4. Лепьохін О.В. Принципи побудови моделі реформування економіки регіону на основі модифікованої структури підприємництва // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 108. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. - С. 15-27.

5. Лепьохін О.В. Регіональні фінансові відносини як зовнішнє середовище для визначення орієнтирів стратегічного менеджменту підприємства // Держава та регіони (серія: економіка та підприємництво). - 2002. - № 3. - С. 112-113.

6. Лепьохін О.В. Розвиток промислового виробництва в умовах ринкових перетворень // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 148. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 82-88.

7. Лепьохін О.В. Формування механізму ефективного розвитку промисловості // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 150. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2002. - С. 3-8.

8. Лепехин А.В. Некоторые вопросы разработки экспертной системы // Тези доповідей Другої міжнародної конференції "Наука і освіта"99". Том 20. Економічні науки. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1999. - С. 3.