Економічний механізм формування та функціонування ринку зерна в Україні - Автореферат

Та виробляючи на протязі довгого періоду по 700-900 кг зерна на душу населення (значно більше, ніж деякі провідні країни-експортери), і займаючи від 1,8 до 2,5 % у світових обсягах виробництва зерна, Україна до сих пір так і не заявила про себе як про крупного експортера високоякісного зерна, ще зовсім недавно (на початку 90-х років) мала відємне сальдо по експортно-імпортних операціях з ним. В умовах реформування економіки і переходу на нові соціально-економічні засади, коли непридатними стають старі методи управління, в умовах побудови відкритої для світу економіки, обмежених можливостей інвестування галузі, в ситуації погіршення конюнктури на зерновому ринку, автор дисертаційного дослідження робить спробу визначити шляхи розвязання проблеми підвищення ефективності зернового господарства у новій площині - більш повного використання конюнктури внутрішнього і світового зернового ринку на користь українського товаровиробника. Метою дослідження є удосконалення методології оцінки ефективності механізму функціонування ринку і розробка таких економічних механізмів формування та функціонування зернових ринків, які б забезпечували динамічний розвиток зернового господарства і суміжних з ним галузей на етапі перехідної економіки і в подальшій перспективі на основі раціонального поєднання механізмів ринкового і державного регулювання. Перша дозволила автору прослідкувати розвиток такого явища як ринок зерна в Україні на протязі останніх десятиріч і зпрогнозувати тенденцію його розвитку на перспективу; відслідити процес реформування методів управління цим ринком, який символізував не просто еволюційний перехід від методів централізованого адміністративного управління до суто ринкових, а кардинальну ломку в економічних відносинах ринкових субєктів. З її допомогою оцінено ефективність дії механізму зернового ринку України та заходів його регулювання з боку держави, виявлено недоліки і запропоновано більш досконалі механізми функціонування ринків продовольчого, фуражного і насіннєвого зерна на найближчу, середньо-і довгострокову перспективу.Економічна сутність ринку і місце зернових ринків у ринковій системі України.Тенденції розвитку ринку зерна в Україні і економічна конюнктура 90-х років.Загальнометодичні підходи до оцінки ефективності механізму функціонування ринку та результати цінового регулювання. Нецінове регулювання і загальна оцінка ефективності механізмів управління ринками.Механізм формування і функціонування ринку продовольчого зерна.Документи про впровадження результатів дослідження.Ми ж, виходячи із предмета нашого дисертаційного дослідження, розглядаємо ринок зерна, перш за все, як механізм встановлення ринкової рівноваги в процесі обміну і як сукупність економічних відносин, що виникають між товаровиробниками і споживачами з приводу купівлі-продажу зерна. Ми підтримуємо тих економістів, які вважають, що досконалий ринок - це той, на якому забезпечуються рівні умови доступу всім субєктам до участі в процесі обміну, страхування угод від фінансових ризиків, який працює переважно в саморегульованому режимі, а рівновага попиту і пропозиції, що встановлюється на ньому, найбільш відповідає інтересам учасників ринкового процесу. Коли ж при певній конюнктурі рівновага на ринку встановлюється на такому рівні, що на довгий час стає несприятливою для окремих груп ринкових субєктів, і це загрожує згортанням ринку, то виникає необхідність у механізмах зовнішнього впливу на ринок, на його конюнктуру. В результаті взаємодії різних підсистем виникає економічний механізм функціонування ринку, який ми визначаємо як сукупність механізмів ринкового саморегулювання та механізмів монополістичного і державного управління ринком в інтересах встановлення рівноваги на найбільш бажаному для субєктів ринку рівні, який би забезпечував динамічний розвиток галузі, що поставляє товар на ринок, і суміжних з нею галузей. На підставі досліджень автор робить висновок про те, що регулювання на тих чи інших ринках нашої країни має вводитись не тому, що воно задіяне в інших країнах, і навіть не тому, що воно там ефективне, а тому що воно необхідне для стабілізації та розвитку того чи іншого вітчизняного ринку, виходячи з перспектив конюнктури і з того, що для його введення є достатні умови і можуть бути виділені кошти в бюджеті.Свідоцтвом її є: падіння валових зборів зерна і урожайності, що прогресує з початку 90-х років, значні перепади урожайності по роках, погіршення якості зерна. Ця гіпотеза зявилася як наслідок детального аналізу механізму формування вартості і цін на зерно за різних форм державних заготівель протягом 60-90-х років і особливо детально - з початку 90-х, коли в Україні почався період становлення ринкової економіки. За нашими відстеженнями у 1994-1997 рр. в структурі механізмів регулювання переважали заходи по підтримці закупівель матеріально-технічних ресурсів для села (36-55 %), надання пільгових грошових і матеріальних кредитів під держзамовлення і кредитування капвкладень (30-50 %), зняття ПДВ з зерна, що реалізовувалось