Економічний механізм державного регулювання доходів населення в ринкових умовах - Автореферат

Аналіз диференціації розподілу доходів між різними верствами населення, розробка і запровадження ефективних регулюючих заходів з обмеження процесів поляризації громадян за доходами, а також дослідження, метою яких є теоретичне і практичне вирішення комплексу питань ринково-еквівалентного стимулювання праці та відтворення трудового потенціалу суспільства, є не тільки актуальними, а й найбільш складними економічними проблемами, які необхідно вирішити на засадах оптимальної узгодженості інтересів різних соціальних верств населення. Нагальним є розробка і впровадження нових теоретико-методичних і практичних положень формування якісно нової, активної державної політики доходів, вибору таких напрямків та механізмів її реалізації, які б позитивно впливали на відтворення і функціонування трудового потенціалу України та поступове утвердження сучасних європейських стандартів якості життя. У дисертаційному дослідженні використовуються також спеціальні методи дослідження, зокрема метод факторного аналізу причинно-наслідкових залежностей - при оцінці тенденцій у розвитку номінальних та реальних доходів населення в залежності від стану економіки; балансовий метод - при аналітичному дослідженні грошових доходів і витрат населення та їх основних складових; метод структурних порівнянь - при визначенні реґіональних особливостей у структурі сукупних ресурсів домогосподарств, при оцінці змін у складі грошових доходів населення протягом періоду, що аналізується; метод міжгалузевих звязків - при дослідженні міжгалузевої диференціації працівників за розмірами заробітної плати; індексний метод - при аналізі динаміки реальних доходів населення і реальної заробітної плати та її порівнянні з динамікою реального ВВП та індексами споживчих цін; статистичний метод (у тому числі групувань, зіставлень, графічний, табличний) - при розробці схем, графіків, таблиць та додатків. Це дозволило розглянути в динаміці систему основних сучасних індикаторів доходів населення, враховуючи їх структуру і відповідні порівняння (зокрема, з обсягами або динамікою ВВП, індексами споживчих цін, межею малозабезпеченості, прожитковим мінімумом тощо), проаналізувати як агреговані групи показників (сукупні ресурси та грошові доходи домогосподарств у складі бюджетних обстежень, розподіл ВВП за категоріями доходів у складі національного рахівництва, грошові доходи та витрати населення на підставі річних балансів, мінімальні державні гарантії), так і окремі показники державної статистики доходів (динаміка реальних доходів, середні рівні заробітної плати та пенсії, показники диференціації населення за рівнем середньодушових сукупних витрат, динаміка коефіцієнту міжгалузевої диференціації працівників за розмірами заробітної плати тощо); У першому розділі “Теоретико-методологічні основи категорій доходів населення та сучасні механізми їх функціонування” досліджуються теоретичні та методологічні питання визначення категорій доходів населення, суть, значення та складові державної політики доходів, а також її найбільш актуальні проблеми в умовах перехідної економіки; надається класифікація основних показників доходів населення, розглядаються зміни, що відбувалися у системі зазначених показників протягом років реформування соціально-економічних відносин; аналізуються нові методики, що розроблені вітчизняною наукою для розрахунку вартісних параметрів оцінки доходів населення; розглядаються питання класифікації факторів та джерел формування доходів, процеси їх трансформування та впливу на утворення й розподіл доходів громадян протягом найбільш характерних етапів розвитку економіки, що повязані із виходом держави на новий рівень економічних перетворень і помітно відрізняються своїми соціальними наслідками; виявляються особливості формування державної політики доходів на основі оцінки законодавчих й нормативних актів у сфері доходів населення.Ринкові трансформування в Україні супроводжувалися значними втратами у соціальній сфері та доходів населення, зниженням їх купівельної спроможності, посиленням податкового тиску на доходи населення, утворенням значних обсягів заборгованості із заробітної плати та соціальних трансфертів, диференціацією доходів населення, зміною соціальної структури суспільства, поширенням “тіньових” доходів. Динаміка розподілу ВВП за категоріями доходів однозначно свідчить про негативну тенденцію до зниження в його структурі питомої ваги оплати праці найманих працівників, тобто про знецінення робочої сили, що знижує мотивацію до трудової діяльності, та поширення бідності серед найманих працівників. Суттєву деформацію зазнала структура грошових доходів населення, насамперед, у напрямку скорочення питомої ваги оплати праці у складі доходної частини балансу грошових доходів та витрат населення. Тривале скорочення частки оплати праці в загальному обсязі грошових доходів, яка і так є недостатньою, свідчить, що рівень життя населення продовжує знижуватись, а основна зайнятість перестає бути головним джерелом життєзабезпечення людей. Посилення ролі держави у ре