Економічний аналіз - Задача

Обсяг випуску продукції становить На зміну результативного показника впливають: зміна чисельності працюючих, кількості відпрацьованих днів, тривалості робочого дня та зміна середньогодинного виробітку. Для розрахунку впливу дії даних факторів застосуємо метод ланцюгових підстановок. При проведенні умовних розрахунків у логічній формулі послідовно замінюємо планові значення показників на фактичні. 3-й умовний розрахунок - чисельність працюючих, кількість відпрацьованих днів та тривалість робочого дня фактичні,середньогодинний виробіток планови2) Середньогодинний виробіток по підприємству знизився на 4,2 грн /годину (з 25,4 до 21,2 грн/год), внаслідок цього обсяг випуску продукції зменшився на 3923287,2 грн. Так, по виду продукції 4 план недовиконано на 24,1%, по продукції 5 - на 1,1%, в той час як по іншим видам продукції план перевиконано - на 16,2% по виробу 3, на 8,4% по виду продукції 2 та на 0,4% по виду продукції 1 відповідно. 1) За способом найменшого відсотку, як загальний відсоток виконання плану за асортиментом приймається найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів - за наведеними даними 75,9% Розраховується як відношення загального фактичного випуску продукції в межах плану (продукція, виготовлена понадпланово або не передбачена планом, не зараховується до виконання плану за асортиментом) на загальний плановий обсяг продукції. За іншою методикою коефіцієнт (показник) аритмічності розраховують як суму додатних і відємних відхилень у випуску продукції від плану за кожний квартал.

Планові показники з індексом 0, фактичні з індексом 1.

На зміну обсягу випуску продукції дія двох факторів (кількісних) була позитивною, тобто сприяла її зростанню: 1) внаслідок збільшення чисельності працюючих на 9 осіб обсяг випуску продукції збільшився на 419023,8 грн

2) внаслідок збільшення кількості відпрацьованих днів на 6 днів обсяг випуску продукції збільшився на 606247,2 грн

Загальний вплив усіх позитивно діючих факторів становить

419023,8 606247,2 = 1025271 грн.

Дія двох факторів на зміну обсягу випуску продукції була негативною, тобто сприяла її зниженню: 1) внаслідок зниження тривалості робочого дня на 0,2 годин обсяг випуску продукції зменшився на 624382,8 грн

2) Середньогодинний виробіток по підприємству знизився на 4,2 грн /годину (з 25,4 до 21,2 грн/год), внаслідок цього обсяг випуску продукції зменшився на 3923287,2 грн.

Сумарний вплив негативно діючих факторів -4547670 грн

Оскільки сумарний вплив негативно діючих факторів перевищував вплив позитивно діючих факторів на 4547670 - 1025271 = 3522399 грн то обсяг випуску продукції зменшився саме на таку величину.

В основному обсяг випуску продукції зменшився за рахунок зниження якісного фактора, тому можна такі зміни охарактеризувати як негативні.

Задача 2

За даними, наведеними в таблиці, дати оцінку виконання плану за асортиментом і структурою випущеної продукції. Зробити відповідні висновки

Вид продукції План факт

1 2400 2410

2 2356 2555

3 452 525

4 1258 955

5 895 885

Побудуємо робочу таблицю, де розрахуємо виконання плану, структуру планового та фактичного обсягу виробництва, а також відхилення пунктів структури ( , -). В останню графу пишемо обсяг виробництва, що зараховується у виконання плану за асортиментом на рівні не вищим від планового.

Вид продукції Обсяг випуску, тис.грн Виконання плану, % Структура, % Відхилення пунктів структури, /- Зараховується у виконання плану за асортиментом, тис. грн

План Фактично План Фактично

А 1 2 3 = 2 / 1 4 = 1 / ?1 5 = 2 / ?2 6 = 5 - 4 7

1 2400 2410 100,4 32,6 32,9 0,3 2400

2 2356 2555 108,4 32,0 34,9 2,9 2356

3 452 525 116,2 6,1 7,2 1,1 452

4 1258 955 75,9 17,1 13,0 -4,1 955

5 895 885 98,9 12,2 12,1 -0,1 885

Разом 7361 7330 99,6 100 100 0 7048

План виробництва продукції в цілому виконаний на 99,6% (недовиконання 0,4%), що свідчить про деяке незначне погіршення діяльності підприємства. Разом з тим ступінь виконання плану за різними видами виробів відрізняється. Так, по виду продукції 4 план недовиконано на 24,1%, по продукції 5 - на 1,1%, в той час як по іншим видам продукції план перевиконано - на 16,2% по виробу 3, на 8,4% по виду продукції 2 та на 0,4% по виду продукції 1 відповідно.

При цьому відповідно на 2,9%, 0,3% та 0,3% збільшилась питома вага видів продукції 2, 3 та 1; на 4,1% та 0,1% - зменшилась питома вага видів продукції 4 та 5 відповідно.

Можливими причинами невиконання плану по виробам 4 та 5 є порушення графіку та обсягів постачання сировини, матеріалів, комплектуючих, недоліки в організації виробництва, помилки у плануванні тощо.

Оцінку виконання плану за асортиментом проводимо наступними трьома способами.

1) За способом найменшого відсотку, як загальний відсоток виконання плану за асортиментом приймається найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів - за наведеними даними 75,9%

2) За питомою вагою у загальному переліку найменувань виробів, за якими виконаний план випуску продукції. Необхідно знайти співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану та кількості планових позицій. Цей показник пов?язаний з номенклатурою продукції та має назву „коефіцієнт номенклатурності” (за наведеними даними задачі 3/5, або 60%

3) За допомогою середнього відсотка виконання плану за асортиментом. Розраховується як відношення загального фактичного випуску продукції в межах плану (продукція, виготовлена понадпланово або не передбачена планом, не зараховується до виконання плану за асортиментом) на загальний плановий обсяг продукції. За цією методикою план за асортиментом виконаний на

7048 / 7361 х 100% = 95,7%.

Недовиконання завдання за асортиментом становить 100% - 95,7% = 4,3%

Задача 3

Проаналізувати ритмічність виробництва продукції за періодами. Розрахувати коефіцієнт ритмічності та варіації, показник аритмічності, коефіцієнт виконання плану, а також обсяг продукції, який зараховано у виконання плану за ритмічністю

Визначити втрачені можливості підприємства по випуску продукції у звязку з неритмічною роботою за різними методами та вказати причини, які, на Вашу думку, привели до аритмічності, розподілити їх на зовнішні та внутрішні.

Вихідна інформація: Показники, що характеризують ритмічність роботи підприємства

Таблиця 3

Випуск продукції за рік, тис.грн

Періоди, квартал План Факт

І 680 650

ІІ 710 750

ІІІ 860 850

IV 750 790

І спосіб. Коефіцієнт ритмічності розрахуємо як відношення обсягу продукції,зарахованого у виконання плану, до планового випуску продукції

У виконання плану по ритмічності зараховується обсяг фактичного випуску продукції, що не перевищує запланований обсяг випуску

Якщо Кр = 1, значить, що фактична ритмічність відповідає плановій, а чим менший коефіцієнт ритмічності, тим менш ритмічно працює підприємство.

Допоміжні розрахунки проводимо у таблиці: 1. Квартал І ІІ ІІІ IV Разом

2. план 680 710 860 750 3000

3. факт 650 750 850 790 3040

4. Коефіцієнт виконання плану 4. = 3./2. 0,9559 1,0563 0,9884 1,0533 1,0133

5. Обсяг випуску, зарахований до розрахунку коефіцієнта ритмічності 650 710 850 750 2960

6. Питома вага виробництва продукції, не більша планового рівня 6. = 5. / ?2 0,2167 0,2367 0,2833 0,2500 0,9867

Кр = підсумок рядку 5 / підсумок рядку 2 = 2960 / 3000 = 0,9867

ІІ спосіб. Як суму фактичної питомої ваги виробництва продукції, але не більше планового їх рівня. Розрахунок наведений у рядку 6 таблиці.

Кр = 0,2167 0,2367 0,2833 0,2500 =0,9867

Коефіцієнт аритмічності (Кар) є доповнюючим до коефіцієнта ритмічності, тобто їх сума дорівнює одиниці, звідси знайдемо : Кар = 1 - Кр = 1 - 0,9867 = 0,0133

Оскільки показник коефіцієнта ритмічності близькій до одиниці, а коефіцієнт аритмічності близький до нуля, можна зробити висновок по те, ритмічність є досить високою.

За іншою методикою коефіцієнт (показник) аритмічності розраховують як суму додатних і відємних відхилень у випуску продукції від плану за кожний квартал. Чим аритмічніше працює підприємство, тим вищий показник аритмічності

Коефіцієнт аритмічності розрахований за коефіцієнтами виконання планів: елімінування оплата праця

Сума відємних відхилень: 0,0441 0,0116 =0,0557

Сума додатних відхилень: 0,0563 0,0533 =0,1097

Кар = 0,0557 0,1097 = 0,1654

Коефіцієнт варіації (Кв) визначають як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за квартал до середньоквартального планового випуску продукції.

Середньоквартальний плановий випуск продукції

Пс = (680 710 860 750) / 4 = 3000 / 4 = 750

Середньоквадратичне відхилення від планового завдання: ________________________________________________

S = O((650 - 680)2 (750 - 710)2 (850-860)2 (790 - 750)2 )/ 4=

=((900 1600 100 1600)/4) 1/2 = 10501/2 = 32.4

Кв = S / Пс = 32,4 / 750 = 0,0432

За проведеними розрахунками бачимо, що коефіцієнт варіації становить 0,0432. Це означає, що випуск продукції за кварталами відхиляється від графіка в середньому на 4,32 %.

Коефіцієнти виконання плану розраховані для кожного кварталу і для року в цілому у рядку 3 таблиці як відношення фактичних рівнів випуску продукції до планових рівнів. В першому та третьому кварталах плане недовиконаний: 1 квартал - на 4,41%, 3 квартал 0 на 1,16%. Перевиконання плану спостерігається: у 2 кварталі на 5,63%, у 4му кварталі на 5,33%, у році в цілому на 1,33%.

Визначимо втрачені можливості підприємства по випуску продукції у звязку з неритмічною роботою: - У 1-му кварталі 680-650 = 30, - У 3-му кварталі 860 - 850 = 10

Загалом за рік 30 10 = 40

Причинами аритмічності, на мою думку, можуть бути: - внутрішні (важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології і матеріально-технічного забезпечення виробництва, планування і контролю і т. д.);

- зовнішні (невчасне постачання сировини і матеріалів постачальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприємства та ін.).

Задача 4

Розрахувати якість продукції підприємства. Розрахувати середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну за планом та фактично (таблиця 4). Зробити відповідні висновки.

Сорт продукції Ціна, грн. Випуск продукції, од.

План Факт

Вищий 78 145 150

Перший 74 455 420

Другий 55 155 160

Третій 39 65 55

Виконання плану по сортності можна визначити трьома основними способами: 1. Способ першосортних одиниць

Посортовий коефіцієнт визначаємо на підставі посортових знижок (тобто як відношення ціни кожного сорту до ціни вищого сорту)

Далі розраховані посортові коефіцієнти треба помножити на відповідну кількість продукції або показники питомої ваги і одержані суми скласти

Для подальших розрахунків складаємо допоміжну таблицю

Сорт Ціна за штуку, грн Посортовий коефіцієнт За планом Фактично Виконання плану, % кільк. штук питома вага, % сума, грн кільк. штук питома вага, % сума, грн

А 1 2 3 4 = 3/?3 5=1*3 6 7=6/?6 8=1*6 9=8/5 вищий 78 1 145 17,68 11310 150 19,11 11700 103,4

І 74 0,9487 455 55,49 33670 420 53,50 31080 92,3

ІІ 55 0,7051 155 18,90 8525 160 20,38 8800 103,2

ІІІ 39 0,5000 65 7,93 2535 55 7,01 2145 84,6

Разом х 820 100 56040 785 100,00 53725 95,9

Плановий коефіцієнт сортності дорівнює: Кп =455 х 0,9487 155 х 0,7051 65 х 0,5= 0,8762

820

Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює: Кф =420 х 0,9487 160 х 0,7051 55 х 0,5= 0,8774

785

Оскільки фактичний коефіцієнт сортності має величину, яка більша за планову, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища планової.

2. Спосіб порівняння середньозважених ЦІНЯКЩО фактична середньозважена ціна одного виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним.Планова ціна виробу:56040 / 820 =68,34грн

Фактична ціна виробу53725 / 785 =68,44 грн

Виконані розрахунки також свідчать про перевиконання плану за сортністю (фактична середньозважена ціна більша за планову середньозважену ціну виробу).

3. Спосіб порівняння виконання плану у вартісному та натуральному вимірі

Випередження рівня виконання плану у вартісному вимірі53725 / 56040 * 100% =95,87% порівняно з натуральним785 / 820* 100% = 95,73% підтверджує факт перевиконання плану за сортністю.

Насамкінець виконаємо розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вимірі

Розрахунок факторів: 1) зміна кількості виробленої продукції (785-820) х68,34=

= -2391,95 грн

2) зміна якості (сортності) продукції (68,44-68,34) х785=76,95 грн

Разом:-2391,95 76,95 =-2315грн

Перевірка розрахунку (зміна обсягу випуску продукції): 53725-56040 =-2315 грн

Таким чином, виконані розрахунки підтверджують про перевиконання плану за сортністю продукції. Внаслідок збільшення сортності забезпечено зростання обсягу випуску продукції на 76,95 грн порівняно із планом, але за рахунок зменгшення кількості виробленої продукції обсяг випуску зменшено на 2391,95 грн у порівнянні з планом.

Задача 5

Необхідно провести аналіз наявності, руху і динаміки основних засобів. Проаналізувати склад та структуру основних засобів; визначити зміну їх складу за видами засобів у динаміці. Розрахувати коефіцієнти оновлення та приросту основних засобів, коефіцієнт вибуття, пояснити основні причини та наслідки вибуття основних засобів (таблиця 5).

Обчислити коефіцієнти зносу та придатності основних засобів. Зробити відповідні висновки.

Таблиця 5

Основні засоби Наявність на початок року Надійшло за рік Вибуло за рік Наявність на кінець року

1.Промислово-виробничі фонди 13871 324 101 ?

1.1. Будинки та споруди 12940 280 70 ?

1.2. Машини та обладнання 720 20 16 ?

1.2.1 Силові машини і обладнання 450 9 7 ?

1.2.2. Робочі машини та обладнання ? ? ? ?

1.2.3. Вантажно-розвантажувальні механізми 115 3 2 ?

1.2.4. Обчислювальна техніка 78 2 2 ?

1.3. Транспортні засоби 200 - 1 ?

1.4. Інструменти прилади, інвентар ? ? ? ?

2. Виробничі основні засоби інших галузей 120 - 1 ?

3. Невиробничі основні засоби 135 - 1 ?

Разом основних засобів ? ? ? ?

Сума зносу 4495 - - 4206

Знаходимо вартість робочих машин та обладнання

1.2.2 = 1.2 - (1.2.1 1.2.3 1.2.4)

1) Знайдемо вартість інструментів, приладів, інвентарю

1.4 = 1 - (1.1. 1.2 1.3)

3) розрахуємо підсумок «разом основних засобів» = 1. 2. 3

4) Наявність на кінець року визначимо за балансовою формулою

К = П Н - В, Де К - основні засоби на кінець року, П - основні засоби на початок року, Н - надійшло за рік

В - вибуло за рік.

Заповнена таблиця має наступний вигляд

Основні засоби Наявність на початок року Надійшло за рік Вибуло за рік Наявність на кінець року

1.Промислово-виробничі фонди 13871 324 101 27641

1.1. Будинки та споруди 12940 280 70 25810

1.2. Машини та обладнання 720 20 16 1424

1.2.1 Силові машини і обладнання 450 9 7 893

1.2.2. Робочі машини та обладнання 77 6 5 149

1.2.3. Вантажно-розвантажувальні механізми 115 3 2 228

1.2.4. Обчислювальна техніка 78 2 2 154

1.3. Транспортні засоби 200 0 1 399

1.4. Інструменти прилади, інвентар 11 24 14 8

2. Виробничі основні засоби інших галузей 120 0 1 239

3. Невиробничі основні засоби 135 0 1 269

Разом основних засобів 14126 324 103 28149

Сума зносу 4495 - - 4206

Проаналізуємо динаміку та структуру основних засобів на початок та кінець року та зміни у структурі.

Розрахунки у таблиці: Основні засоби початок року, тис.грн кінець року, тис.грн абсолютна зміна відносна зміна, % початок року, % кінець року, % структурні зрушення, %

А 1 2 3 = 2-1 4 = 3/1 5 = 1 / S1 6 = 2/S2 7 = 6-5

1.Промислово-виробничі фонди 13871 27641 13770 99,3% 98,2% 98,2% 0,0%

1.1. Будинки та споруди 12940 25810 12870 99,5% 91,6% 91,7% 0,1%

1.2. Машини та обладнання 720 1424 704 97,8% 5,1% 5,1% 0,0%

1.2.1 Силові машини і обладнання 450 893 443 98,4% 3,2% 3,2% 0,0%

1.2.2. Робочі машини та обладнання 77 149 72 93,5% 0,5% 0,5% 0,0%

1.2.3. Вантажно-розвантажувальні механізми 115 228 113 98,3% 0,8% 0,8% 0,0%

1.2.4. Обчислювальна техніка 78 154 76 97,4% 0,6% 0,5% 0,0%

1.3. Транспортні засоби 200 399 199 99,5% 1,4% 1,4% 0,0%

1.4. Інструменти прилади, інвентар 11 8 -3 -27,3% 0,1% 0,0% 0,0%

2. Виробничі основні засоби інших галузей 120 239 119 99,2% 0,8% 0,8% 0,0%

3. Невиробничі основні засоби 135 269 134 99,3% 1,0% 1,0% 0,0%

Разом основних засобів 14126 28149 14023 99,3% 100,0% 100,0% 0,0%

За проведеними розрахунками можна зробити висновок про значне зростання обсягу основних засобів (на 14,023 млн грн. або майже вдвічі)

Такі зміни відбулися майже в усіх статтях окрім інвентарю, який скоротився на 3 тис.грн або на 27,3%.

Щодо структури основних засобів, переважну частку як на початок так і на кінець займають будинки та споруди (близько 92%). Зміни у структурі протягом року можна охарактеризувати як незначні, несуттєві.

Основними причинами вибуття є списання внаслідок зносу, ліквідації, продажу тощо.

Наслідками вибуття основних засобів є зниження їх балансової вартості, а якщо вибувають зношені основні засоби - то поліпшуються значення коефіцієнтів зносу та придатності.

К вибуття = ОЗ вибуло / ОЗ початок року= 103 / 14126 = 0,0073

К оновлення = ОЗ надійшло / ОЗ кінець року = 324 / 28149 = 0,0115

Кприросту = Коновлення - К вибуття = 0,0115 - 0,0073 = 0,0042

Отже, на кожні 100 грн основних засобів на початок року припадає приблизно 73 коп.вибулих протягом року основних засобів. На кожні 100 грн основних засобів на кінець року припадає близько 1 грн 15 коп. введених в експлуатацію основних засобів. Перевищення введених основних засобів щодо вибулих становить 42 коп, що є позитивною тендецією.

Коефіцієнт зносу розрахуємо як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів

К зносу початок року = ? зносу на початок року / ОЗ початок року = 4495 / 14126 = 0,318

К зносу кінець року = ? зносу на кінець року / ОЗ кінець року =

= 4206 / 28149 = 0,149

Коефіцієнт придатності є доповнюючим до коефіцієнту зносу: К придатності = 1 - Кзносу

На початок року Кпридатності = 1 - 0,318 = 0,682

На кінець року Кпридатності = 1 - 0,149 = 0,851

Отже, внаслідок інтенсивного введення в експлуатацію нових основних засобів значно поліпшились коефіцієнти зносу та придатності. Якщо на початок року основні засоби були зношеними на 31,8% (і, відповідно, придатними на 68,2%), то на кінець року зношеність становила лише 14,9%, а придатність відповідно 85,1%.

Задача 6

Необхідно проаналізувати рух робочої сили підприємства. Розрахувати коефіцієнти обороту з приймання і вибуття, коефіцієнт плинності. Зробити відповідні висновки (таблиця 6)

Таблиця 6

Чол.

Показник 1й рік 2й рік

Прийнято на підприємство 680 700

Вибуло з підприємства ? ?

В тому числі

- На навчання 37 38

- У збройні сили 120 115

- На пенсію та з інших причин, передбачених законом 136 150

- За власним бажанням 1005 1500

- За порушенням трудової дисципліни 81 54

Середньоспискова чисельність працівників 7550 7120

Розрахуємо загальну кількість вибулих з підприємства за різними причинами: У першому році: 37 120 136 1005 81 = 1379 чол.

У другому році 38 115 150 1500 54 = 1857 чол.

Розрахуємо коефіцієнти, що характеризують рух робочої сили на підприємстві

К обороту по прийому = Чприйнятих / Ч к.року

К обороту по вибуттю = Ч вибулих / Ч п.р.

К плинності кадрів = (Ч власн. бажан. Ч звіл. за поруш. трудової дисцип)./Чпоч.року

Оскільки невідома чисельність працівників на початок та кінець року, то у знаменниках формул приймаємо середньоспискову чисельність працівників

Кобороту по прийому = Прийнято / середньоспискова чисельність працівників

1 рік Коб.пр = 680 / 7550 = 0,0901, або 9,01%

2 рік Коб.пр = 700 / 7120 = 0,0983, або 9,83%

На кожні 100 працівників в середньому припадає 9 прийнятих осіб в перший рік, 9,83 прийняті особи у другий рік.

Кобороту по вибуттю = Вибуло / середньоспискова чисельність працівників

1 рік Коб.виб. = 1379 / 7550 = 0,1826, або 18,26%

2 рік Коб.виб = 1857 / 7120 = 0,2608, або 26,08%

На кожні 100 працівників в середньому припадає 18,26 вибулих осіб в перший рік, 26,08 вибулі особи у другий рік.

Кплинності кадрів = (вибули за власним бажанням вибули за порушення трудової дисципліни)/ середньоспискова чисельність працівників

1й рік Кпл.к = (1005 81)/ 7550 = 0,1438, або 14,38%

2 рік Кпл.к = (1500 54) / 7120 = 0,2182, або 21,82%

На кожні 100 працівників підприємства у середньому припадає 14,38 осіб, що вибули за власним бажанням та порушення дисципліни в першому році та 21,82 такі особи в другому році.

Як бачимо, коефіцієнти руху персоналу в другому році значно збільшились, як по прийому, так і по вибуттю, однак середньоспискова чисельність скоротилась. Зросла також плинність кадрів.

Задача 7

Необхідно визначити та оцінити фінансові коефіцієнти (див.додаток 1) за даними статей балансу (таблиця 7)

Після визначення аналітичних фінансових коефіцієнтів їх треба порівняти з нормативами, прийнятими в практиці фінансового менеджменту, і зробити висновки про фінансовий рейтинг підприємства

Статті балансу Вар. 8

Актив

І. Необоротні активи, усього 18800

ІІ. Оборотні активи, усього ?

У т.ч. запаси 20320

Дебіторська заборгованість 3600

Поточні фінансові інвестиції -

Грошові кошти та їх еквіваленти 7800

Інші ?

ІІІ. Витрати майбутніх періодів 400

Баланс ?

Пасив

І. Власний капітал 20100

ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів 50

ІІІ. Довгострокові зобовязання 5200

IV. Поточні зобовязання 25800

V. Доходи майбутніх періодів -

Баланс ?

Фінансовий результат 6030

Рентабельність активів, %

Рентабельність власного капіталу, %

Заповнимо баланс відсутніми показниками.

Визначаємо підсумок пасиву балансу, який дорівнює і підсумку активу.

Оскільки в активі відомі значення першого та третього розділів (необоротні активи та витрати майбутніх періодів відповідно), то загальну суму оборотних активів (підсумку другого розділу) визначимо за формулою

Оборотні активи = Баланс активу - (необоротні активи витрати майбутніх періодів)

Суму інших оборотних активів визначимо як різницю загальної суми оборотних активів та відомих складових. Утворений баланс у таблиці

Код рядку Статті балансу На початок року

А1 Необоротні активи, усього 18800

А2 Оборотні активи, усього 32310

В тому числі

А2.1 Виробничі запаси 20320

А2.2 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 3600

А2.3 Поточні фінансові інвестиції 0

А2.4 Грошові кошти та їх еквіваленти 7800

А2.5 Інші 590

А3 Витрати майбутніх періодів 40

БА Баланс активу 51150

П1 Власний капітал 20100

П2 Забезпечення наступних витрат і платежів 50

П3 Довгострокові зобов?язання 5200

П4 Поточні зобов?язання 25800

П5 Доходи майбутніх періодів -

БП Баланс пасиву 51150

Розрахуємо наступні аналітичні коефіцієнти станом на початок та кінець року.

1. Коефіцієнт автономії (незалежності) визначається відношенням суми власного капіталу до підсумку балансу, характеризує незалежність від зовнішніх джерел фінансування.

Коефіцієнт автономії = П1 / БП

Нормативне значення- 0,5.

2. Коефіцієнт мобільності відношення вартості мобільних (оборотних) коштів до немобільних.

Коефіцієнт мобільності = (А2 А3) / А1

Нормативне значення 0,5

3. Коефіцієнт маневреності визначається відношенням вартості мобільних коштів за мінусом короткотермінових (поточних) зобовязань до вартості мобільних коштів

Коефіцієнт маневреності = (А2 А3 - П4) / (А2 А3)

Нормативне значення 0.2

4. Коефіцієнт фінансової стійкості визначається відношенням власного капіталу до загальної заборгованості

Коефіцієнт фінансової стійкості = П1 / (П3 П4)

Нормативне значення 1.

5. Коефіцієнт покриття заборгованості визначається відношенням суми ліквідних оборотних активів до короткострокової заборгованості (поточних зобовязань). Нормативне значення - 2.

До ліквідних оборотних активів відносяться грошові кошти, високоліквідні цінні папери, зобовязання покупців, запаси товарно-матеріальних цінностей.

Неліквідними оборотними активами є сумнівна дебіторська заборгованість, незавершене виробництво та витрати майбутніх періодів.

Вважаючи, що сумнівна дебіторська заборгованість та незавершене виробництво станом як на початок, так і на кінець року відсутні, коефіцієнт покриття заборгованості розрахуємо за формулою

Коефіцієнт покриття заборгованості = А2 / П4

6. Коефіцієнт поточної (швидкої) ліквідності відношення суми наявних грошових коштів, поточних фінансових інвестицій і розрахунків з дебіторами до короткострокової заборгованості. Нормативне значення 1.

Коефіцієнт поточної (швидкої) ліквідності = (А2.4 А2.3 А2.2)/П4

7. Коефіцієнт критичної ліквідності відношення оборотних активів за виключенням виробничих запасів і незавершеного виробництва до поточних зобовязань. Нормативне значення 0,8.

Коефіцієнт критичної ліквідності = (А2 - А2.1) / П4

8. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності - відношення суми наявних грошових коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до короткострокової заборгованості. Нормативне значення 0,25.

Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності = (А2.4 А2.3)/П4

9. Коефіцієнт покриття поточної заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості визначається відношенням дебіторської заборгованості (за винятком сумнівної) до поточної заборгованості.

Коефіцієнт покриття поточної заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості = А2.2 /П4

Окрім цього, розрахуємо два показника рентабельності, що відображають прибутковість діяльності підприємства у поточному році

10. Рентабельність активів - відношення фінансового результату до середньорічної суми активів

Рентабельність активів = ФР / БА х 100%

11. Рентабельність власного капіталу - відношення чистого прибутку до суми власного капіталу

Рентабельність власного капіталу = ФР / П1 х 100%

Розрахунки проводимо у таблиці.

Назва коефіцієнту Початок року Норматив

1. Коефіцієнт автономії 0,3930 0,5

2. Коефіцієнт мобільності 1,7207 0,5

3. Коефіцієнт маневреності 0,2025 0,2

4. Коефіцієнт фінансової стійкості 0,6484 1

5.Коефіцієнт покриття заборгованості 1,2523 2

6.Коефіцієнт поточної (швидкої) ліквідності 0,4419 1

7.Коефіцієнт критичної ліквідності 0,4647 0,8

8. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності 0,3023 0,25

9.Коефіцієнт покриття поточної заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості 0,1395

10.Рентабельність активів, % 11,78% середньогалузеві

11. Рентабельність власного капіталу, % 30% середньогалузеві

За даними розрахунків можна зробити висновок про те, що підприємство має недостатнє значення незалежності від зовнішніх джерел фінансування, недостатні значення фінансової стійкості, покриття заборгованості, швидкої та критичної ліквідності.

Значення показників рентабельності придатні і знаходяться на рівні значно вище середньогалузевих, тобто підприємство є прибутковим.

Таким чином, фінансовий рейтинг підприємства є задовільним.

Слід знижувати залежність від кредиторів, покращувати розрахунково-платіжну дисципліну дебіторів, не допускати несвоєчасних розрахунків покупців та замовників, оскільки це спричинює проблеми із виконанням обовязків перед кредиторами.

1. Економічний аналіз / П. М. Коюда, Н. В. Ігуменцева, Т. Р. Спевакова, В. Г. Харченко.- 2-ге вид., випр. і допов. - Х. : Компанія СМІТ, 2013. - 69 с.

2. Мних Є.В. Економічний аналіз : підручник / Є. В. Мних. - К. : Знання, 2011. - 630 с.

3. Спільник І.В. Економічний аналіз : навч.-метод. комплекс дисципліни (для студ. екон. спец.) / І. В. Спільник, О. М. Загородна - Т. : ТНЕУ, 2012. - 431 с.

4. Теорія економічного аналізу. Економічний аналіз. Техніко-економічний аналіз : метод. вказівки до самост. роботи для студ. всіх екон. спец. напрямів 0501, 0502 всіх форм навч. [уклад.: Н. Г. Слободян, О. В. Михайленко, С. Ю. Скоморохова]. - К. : НУХТ, 2006. - 100 с.

5. Теорія економічного аналізу : навч. посіб. / О. І. Дацій [та ін.; за ред. О. І. Дація]- Д. : Біла К. О., 2014. - 235 с.

6. Тринька Л.Я. Економічний аналіз : навч.-метод. посіб. / Людмила Тринька, Олена Липчанська (Іванчук) - К. : Алерта, 2013. - 567 с.

Размещено на .ru