Вплив факторних показників на результативний показник методом елімінування обсягу випущеної продукції, фонду оплати праці. Оцінка виконання плану за асортиментом продукції. Специфіка способу порівняння виконання плану у вартісному та натуральному вимірі.
Обсяг випуску продукції становить На зміну результативного показника впливають: зміна чисельності працюючих, кількості відпрацьованих днів, тривалості робочого дня та зміна середньогодинного виробітку. Для розрахунку впливу дії даних факторів застосуємо метод ланцюгових підстановок. При проведенні умовних розрахунків у логічній формулі послідовно замінюємо планові значення показників на фактичні. 3-й умовний розрахунок - чисельність працюючих, кількість відпрацьованих днів та тривалість робочого дня фактичні,середньогодинний виробіток планови2) Середньогодинний виробіток по підприємству знизився на 4,2 грн /годину (з 25,4 до 21,2 грн/год), внаслідок цього обсяг випуску продукції зменшився на 3923287,2 грн. Так, по виду продукції 4 план недовиконано на 24,1%, по продукції 5 - на 1,1%, в той час як по іншим видам продукції план перевиконано - на 16,2% по виробу 3, на 8,4% по виду продукції 2 та на 0,4% по виду продукції 1 відповідно. 1) За способом найменшого відсотку, як загальний відсоток виконання плану за асортиментом приймається найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів - за наведеними даними 75,9% Розраховується як відношення загального фактичного випуску продукції в межах плану (продукція, виготовлена понадпланово або не передбачена планом, не зараховується до виконання плану за асортиментом) на загальний плановий обсяг продукції. За іншою методикою коефіцієнт (показник) аритмічності розраховують як суму додатних і відємних відхилень у випуску продукції від плану за кожний квартал.
План
Планові показники з індексом 0, фактичні з індексом 1.
Вывод
На зміну обсягу випуску продукції дія двох факторів (кількісних) була позитивною, тобто сприяла її зростанню: 1) внаслідок збільшення чисельності працюючих на 9 осіб обсяг випуску продукції збільшився на 419023,8 грн
2) внаслідок збільшення кількості відпрацьованих днів на 6 днів обсяг випуску продукції збільшився на 606247,2 грн
Загальний вплив усіх позитивно діючих факторів становить
419023,8 606247,2 = 1025271 грн.
Дія двох факторів на зміну обсягу випуску продукції була негативною, тобто сприяла її зниженню: 1) внаслідок зниження тривалості робочого дня на 0,2 годин обсяг випуску продукції зменшився на 624382,8 грн
2) Середньогодинний виробіток по підприємству знизився на 4,2 грн /годину (з 25,4 до 21,2 грн/год), внаслідок цього обсяг випуску продукції зменшився на 3923287,2 грн.
Сумарний вплив негативно діючих факторів -4547670 грн
Оскільки сумарний вплив негативно діючих факторів перевищував вплив позитивно діючих факторів на 4547670 - 1025271 = 3522399 грн то обсяг випуску продукції зменшився саме на таку величину.
В основному обсяг випуску продукції зменшився за рахунок зниження якісного фактора, тому можна такі зміни охарактеризувати як негативні.
Задача 2
За даними, наведеними в таблиці, дати оцінку виконання плану за асортиментом і структурою випущеної продукції. Зробити відповідні висновки
Вид продукції План факт
1 2400 2410
2 2356 2555
3 452 525
4 1258 955
5 895 885
Побудуємо робочу таблицю, де розрахуємо виконання плану, структуру планового та фактичного обсягу виробництва, а також відхилення пунктів структури ( , -). В останню графу пишемо обсяг виробництва, що зараховується у виконання плану за асортиментом на рівні не вищим від планового.
Вид продукції Обсяг випуску, тис.грн Виконання плану, % Структура, % Відхилення пунктів структури, /- Зараховується у виконання плану за асортиментом, тис. грн
План Фактично План Фактично
А 1 2 3 = 2 / 1 4 = 1 / ?1 5 = 2 / ?2 6 = 5 - 4 7
1 2400 2410 100,4 32,6 32,9 0,3 2400
2 2356 2555 108,4 32,0 34,9 2,9 2356
3 452 525 116,2 6,1 7,2 1,1 452
4 1258 955 75,9 17,1 13,0 -4,1 955
5 895 885 98,9 12,2 12,1 -0,1 885
Разом 7361 7330 99,6 100 100 0 7048
План виробництва продукції в цілому виконаний на 99,6% (недовиконання 0,4%), що свідчить про деяке незначне погіршення діяльності підприємства. Разом з тим ступінь виконання плану за різними видами виробів відрізняється. Так, по виду продукції 4 план недовиконано на 24,1%, по продукції 5 - на 1,1%, в той час як по іншим видам продукції план перевиконано - на 16,2% по виробу 3, на 8,4% по виду продукції 2 та на 0,4% по виду продукції 1 відповідно.
При цьому відповідно на 2,9%, 0,3% та 0,3% збільшилась питома вага видів продукції 2, 3 та 1; на 4,1% та 0,1% - зменшилась питома вага видів продукції 4 та 5 відповідно.
Можливими причинами невиконання плану по виробам 4 та 5 є порушення графіку та обсягів постачання сировини, матеріалів, комплектуючих, недоліки в організації виробництва, помилки у плануванні тощо.
Оцінку виконання плану за асортиментом проводимо наступними трьома способами.
1) За способом найменшого відсотку, як загальний відсоток виконання плану за асортиментом приймається найменший відсоток виконання плану серед усіх виробів - за наведеними даними 75,9%
2) За питомою вагою у загальному переліку найменувань виробів, за якими виконаний план випуску продукції. Необхідно знайти співвідношення кількості виробів з повним виконанням плану та кількості планових позицій. Цей показник пов?язаний з номенклатурою продукції та має назву „коефіцієнт номенклатурності” (за наведеними даними задачі 3/5, або 60%
3) За допомогою середнього відсотка виконання плану за асортиментом. Розраховується як відношення загального фактичного випуску продукції в межах плану (продукція, виготовлена понадпланово або не передбачена планом, не зараховується до виконання плану за асортиментом) на загальний плановий обсяг продукції. За цією методикою план за асортиментом виконаний на
7048 / 7361 х 100% = 95,7%.
Недовиконання завдання за асортиментом становить 100% - 95,7% = 4,3%
Задача 3
Проаналізувати ритмічність виробництва продукції за періодами. Розрахувати коефіцієнт ритмічності та варіації, показник аритмічності, коефіцієнт виконання плану, а також обсяг продукції, який зараховано у виконання плану за ритмічністю
Визначити втрачені можливості підприємства по випуску продукції у звязку з неритмічною роботою за різними методами та вказати причини, які, на Вашу думку, привели до аритмічності, розподілити їх на зовнішні та внутрішні.
Вихідна інформація: Показники, що характеризують ритмічність роботи підприємства
Таблиця 3
Випуск продукції за рік, тис.грн
Періоди, квартал План Факт
І 680 650
ІІ 710 750
ІІІ 860 850
IV 750 790
І спосіб. Коефіцієнт ритмічності розрахуємо як відношення обсягу продукції,зарахованого у виконання плану, до планового випуску продукції
У виконання плану по ритмічності зараховується обсяг фактичного випуску продукції, що не перевищує запланований обсяг випуску
Якщо Кр = 1, значить, що фактична ритмічність відповідає плановій, а чим менший коефіцієнт ритмічності, тим менш ритмічно працює підприємство.
Допоміжні розрахунки проводимо у таблиці: 1. Квартал І ІІ ІІІ IV Разом
2. план 680 710 860 750 3000
3. факт 650 750 850 790 3040
4. Коефіцієнт виконання плану 4. = 3./2. 0,9559 1,0563 0,9884 1,0533 1,0133
5. Обсяг випуску, зарахований до розрахунку коефіцієнта ритмічності 650 710 850 750 2960
6. Питома вага виробництва продукції, не більша планового рівня 6. = 5. / ?2 0,2167 0,2367 0,2833 0,2500 0,9867
ІІ спосіб. Як суму фактичної питомої ваги виробництва продукції, але не більше планового їх рівня. Розрахунок наведений у рядку 6 таблиці.
Кр = 0,2167 0,2367 0,2833 0,2500 =0,9867
Коефіцієнт аритмічності (Кар) є доповнюючим до коефіцієнта ритмічності, тобто їх сума дорівнює одиниці, звідси знайдемо : Кар = 1 - Кр = 1 - 0,9867 = 0,0133
Оскільки показник коефіцієнта ритмічності близькій до одиниці, а коефіцієнт аритмічності близький до нуля, можна зробити висновок по те, ритмічність є досить високою.
За іншою методикою коефіцієнт (показник) аритмічності розраховують як суму додатних і відємних відхилень у випуску продукції від плану за кожний квартал. Чим аритмічніше працює підприємство, тим вищий показник аритмічності
Коефіцієнт аритмічності розрахований за коефіцієнтами виконання планів: елімінування оплата праця
Сума відємних відхилень: 0,0441 0,0116 =0,0557
Сума додатних відхилень: 0,0563 0,0533 =0,1097
Кар = 0,0557 0,1097 = 0,1654
Коефіцієнт варіації (Кв) визначають як відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за квартал до середньоквартального планового випуску продукції.
Середньоквартальний плановий випуск продукції
Пс = (680 710 860 750) / 4 = 3000 / 4 = 750
Середньоквадратичне відхилення від планового завдання: ________________________________________________
За проведеними розрахунками бачимо, що коефіцієнт варіації становить 0,0432. Це означає, що випуск продукції за кварталами відхиляється від графіка в середньому на 4,32 %.
Коефіцієнти виконання плану розраховані для кожного кварталу і для року в цілому у рядку 3 таблиці як відношення фактичних рівнів випуску продукції до планових рівнів. В першому та третьому кварталах плане недовиконаний: 1 квартал - на 4,41%, 3 квартал 0 на 1,16%. Перевиконання плану спостерігається: у 2 кварталі на 5,63%, у 4му кварталі на 5,33%, у році в цілому на 1,33%.
Визначимо втрачені можливості підприємства по випуску продукції у звязку з неритмічною роботою: - У 1-му кварталі 680-650 = 30, - У 3-му кварталі 860 - 850 = 10
Загалом за рік 30 10 = 40
Причинами аритмічності, на мою думку, можуть бути: - внутрішні (важкий фінансовий стан підприємства, низький рівень організації, технології і матеріально-технічного забезпечення виробництва, планування і контролю і т. д.);
- зовнішні (невчасне постачання сировини і матеріалів постачальниками, нестача енергоресурсів не з вини підприємства та ін.).
Задача 4
Розрахувати якість продукції підприємства. Розрахувати середній коефіцієнт сортності, середньозважену ціну за планом та фактично (таблиця 4). Зробити відповідні висновки.
Сорт продукції Ціна, грн. Випуск продукції, од.
План Факт
Вищий 78 145 150
Перший 74 455 420
Другий 55 155 160
Третій 39 65 55
Виконання плану по сортності можна визначити трьома основними способами: 1. Способ першосортних одиниць
Посортовий коефіцієнт визначаємо на підставі посортових знижок (тобто як відношення ціни кожного сорту до ціни вищого сорту)
Далі розраховані посортові коефіцієнти треба помножити на відповідну кількість продукції або показники питомої ваги і одержані суми скласти
Для подальших розрахунків складаємо допоміжну таблицю
Сорт Ціна за штуку, грн Посортовий коефіцієнт За планом Фактично Виконання плану, % кільк. штук питома вага, % сума, грн кільк. штук питома вага, % сума, грн
Плановий коефіцієнт сортності дорівнює: Кп =455 х 0,9487 155 х 0,7051 65 х 0,5= 0,8762
820
Фактичний коефіцієнт сортності дорівнює: Кф =420 х 0,9487 160 х 0,7051 55 х 0,5= 0,8774
785
Оскільки фактичний коефіцієнт сортності має величину, яка більша за планову, можна зробити висновок, що фактична сортність продукції вища планової.
2. Спосіб порівняння середньозважених ЦІНЯКЩО фактична середньозважена ціна одного виробу більша або дорівнює плановій, план за сортністю вважається виконаним.Планова ціна виробу:56040 / 820 =68,34грн
Фактична ціна виробу53725 / 785 =68,44 грн
Виконані розрахунки також свідчать про перевиконання плану за сортністю (фактична середньозважена ціна більша за планову середньозважену ціну виробу).
3. Спосіб порівняння виконання плану у вартісному та натуральному вимірі
Випередження рівня виконання плану у вартісному вимірі53725 / 56040 * 100% =95,87% порівняно з натуральним785 / 820* 100% = 95,73% підтверджує факт перевиконання плану за сортністю.
Насамкінець виконаємо розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вимірі
Розрахунок факторів: 1) зміна кількості виробленої продукції (785-820) х68,34=
= -2391,95 грн
2) зміна якості (сортності) продукції (68,44-68,34) х785=76,95 грн
Разом:-2391,95 76,95 =-2315грн
Перевірка розрахунку (зміна обсягу випуску продукції): 53725-56040 =-2315 грн
Таким чином, виконані розрахунки підтверджують про перевиконання плану за сортністю продукції. Внаслідок збільшення сортності забезпечено зростання обсягу випуску продукції на 76,95 грн порівняно із планом, але за рахунок зменгшення кількості виробленої продукції обсяг випуску зменшено на 2391,95 грн у порівнянні з планом.
Задача 5
Необхідно провести аналіз наявності, руху і динаміки основних засобів. Проаналізувати склад та структуру основних засобів; визначити зміну їх складу за видами засобів у динаміці. Розрахувати коефіцієнти оновлення та приросту основних засобів, коефіцієнт вибуття, пояснити основні причини та наслідки вибуття основних засобів (таблиця 5).
Обчислити коефіцієнти зносу та придатності основних засобів. Зробити відповідні висновки.
Таблиця 5
Основні засоби Наявність на початок року Надійшло за рік Вибуло за рік Наявність на кінець року
2. Виробничі основні засоби інших галузей 120 0 1 239
3. Невиробничі основні засоби 135 0 1 269
Разом основних засобів 14126 324 103 28149
Сума зносу 4495 - - 4206
Проаналізуємо динаміку та структуру основних засобів на початок та кінець року та зміни у структурі.
Розрахунки у таблиці: Основні засоби початок року, тис.грн кінець року, тис.грн абсолютна зміна відносна зміна, % початок року, % кінець року, % структурні зрушення, %
2. Виробничі основні засоби інших галузей 120 239 119 99,2% 0,8% 0,8% 0,0%
3. Невиробничі основні засоби 135 269 134 99,3% 1,0% 1,0% 0,0%
Разом основних засобів 14126 28149 14023 99,3% 100,0% 100,0% 0,0%
За проведеними розрахунками можна зробити висновок про значне зростання обсягу основних засобів (на 14,023 млн грн. або майже вдвічі)
Такі зміни відбулися майже в усіх статтях окрім інвентарю, який скоротився на 3 тис.грн або на 27,3%.
Щодо структури основних засобів, переважну частку як на початок так і на кінець займають будинки та споруди (близько 92%). Зміни у структурі протягом року можна охарактеризувати як незначні, несуттєві.
Основними причинами вибуття є списання внаслідок зносу, ліквідації, продажу тощо.
Наслідками вибуття основних засобів є зниження їх балансової вартості, а якщо вибувають зношені основні засоби - то поліпшуються значення коефіцієнтів зносу та придатності.
К вибуття = ОЗ вибуло / ОЗ початок року= 103 / 14126 = 0,0073
К оновлення = ОЗ надійшло / ОЗ кінець року = 324 / 28149 = 0,0115
Отже, на кожні 100 грн основних засобів на початок року припадає приблизно 73 коп.вибулих протягом року основних засобів. На кожні 100 грн основних засобів на кінець року припадає близько 1 грн 15 коп. введених в експлуатацію основних засобів. Перевищення введених основних засобів щодо вибулих становить 42 коп, що є позитивною тендецією.
Коефіцієнт зносу розрахуємо як відношення суми зносу до первісної вартості основних засобів
К зносу початок року = ? зносу на початок року / ОЗ початок року = 4495 / 14126 = 0,318
К зносу кінець року = ? зносу на кінець року / ОЗ кінець року =
= 4206 / 28149 = 0,149
Коефіцієнт придатності є доповнюючим до коефіцієнту зносу: К придатності = 1 - Кзносу
На початок року Кпридатності = 1 - 0,318 = 0,682
На кінець року Кпридатності = 1 - 0,149 = 0,851
Отже, внаслідок інтенсивного введення в експлуатацію нових основних засобів значно поліпшились коефіцієнти зносу та придатності. Якщо на початок року основні засоби були зношеними на 31,8% (і, відповідно, придатними на 68,2%), то на кінець року зношеність становила лише 14,9%, а придатність відповідно 85,1%.
Задача 6
Необхідно проаналізувати рух робочої сили підприємства. Розрахувати коефіцієнти обороту з приймання і вибуття, коефіцієнт плинності. Зробити відповідні висновки (таблиця 6)
Таблиця 6
Чол.
Показник 1й рік 2й рік
Прийнято на підприємство 680 700
Вибуло з підприємства ? ?
В тому числі
- На навчання 37 38
- У збройні сили 120 115
- На пенсію та з інших причин, передбачених законом 136 150
- За власним бажанням 1005 1500
- За порушенням трудової дисципліни 81 54
Середньоспискова чисельність працівників 7550 7120
Розрахуємо загальну кількість вибулих з підприємства за різними причинами: У першому році: 37 120 136 1005 81 = 1379 чол.
У другому році 38 115 150 1500 54 = 1857 чол.
Розрахуємо коефіцієнти, що характеризують рух робочої сили на підприємстві
К обороту по прийому = Чприйнятих / Ч к.року
К обороту по вибуттю = Ч вибулих / Ч п.р.
К плинності кадрів = (Ч власн. бажан. Ч звіл. за поруш. трудової дисцип)./Чпоч.року
Оскільки невідома чисельність працівників на початок та кінець року, то у знаменниках формул приймаємо середньоспискову чисельність працівників
Кобороту по прийому = Прийнято / середньоспискова чисельність працівників
1 рік Коб.пр = 680 / 7550 = 0,0901, або 9,01%
2 рік Коб.пр = 700 / 7120 = 0,0983, або 9,83%
На кожні 100 працівників в середньому припадає 9 прийнятих осіб в перший рік, 9,83 прийняті особи у другий рік.
Кобороту по вибуттю = Вибуло / середньоспискова чисельність працівників
1 рік Коб.виб. = 1379 / 7550 = 0,1826, або 18,26%
2 рік Коб.виб = 1857 / 7120 = 0,2608, або 26,08%
На кожні 100 працівників в середньому припадає 18,26 вибулих осіб в перший рік, 26,08 вибулі особи у другий рік.
Кплинності кадрів = (вибули за власним бажанням вибули за порушення трудової дисципліни)/ середньоспискова чисельність працівників
1й рік Кпл.к = (1005 81)/ 7550 = 0,1438, або 14,38%
2 рік Кпл.к = (1500 54) / 7120 = 0,2182, або 21,82%
На кожні 100 працівників підприємства у середньому припадає 14,38 осіб, що вибули за власним бажанням та порушення дисципліни в першому році та 21,82 такі особи в другому році.
Як бачимо, коефіцієнти руху персоналу в другому році значно збільшились, як по прийому, так і по вибуттю, однак середньоспискова чисельність скоротилась. Зросла також плинність кадрів.
Задача 7
Необхідно визначити та оцінити фінансові коефіцієнти (див.додаток 1) за даними статей балансу (таблиця 7)
Після визначення аналітичних фінансових коефіцієнтів їх треба порівняти з нормативами, прийнятими в практиці фінансового менеджменту, і зробити висновки про фінансовий рейтинг підприємства
Статті балансу Вар. 8
Актив
І. Необоротні активи, усього 18800
ІІ. Оборотні активи, усього ?
У т.ч. запаси 20320
Дебіторська заборгованість 3600
Поточні фінансові інвестиції -
Грошові кошти та їх еквіваленти 7800
Інші ?
ІІІ. Витрати майбутніх періодів 400
Баланс ?
Пасив
І. Власний капітал 20100
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів 50
ІІІ. Довгострокові зобовязання 5200
IV. Поточні зобовязання 25800
V. Доходи майбутніх періодів -
Баланс ?
Фінансовий результат 6030
Рентабельність активів, %
Рентабельність власного капіталу, %
Заповнимо баланс відсутніми показниками.
Визначаємо підсумок пасиву балансу, який дорівнює і підсумку активу.
Оскільки в активі відомі значення першого та третього розділів (необоротні активи та витрати майбутніх періодів відповідно), то загальну суму оборотних активів (підсумку другого розділу) визначимо за формулою
Суму інших оборотних активів визначимо як різницю загальної суми оборотних активів та відомих складових. Утворений баланс у таблиці
Код рядку Статті балансу На початок року
А1 Необоротні активи, усього 18800
А2 Оборотні активи, усього 32310
В тому числі
А2.1 Виробничі запаси 20320
А2.2 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 3600
А2.3 Поточні фінансові інвестиції 0
А2.4 Грошові кошти та їх еквіваленти 7800
А2.5 Інші 590
А3 Витрати майбутніх періодів 40
БА Баланс активу 51150
П1 Власний капітал 20100
П2 Забезпечення наступних витрат і платежів 50
П3 Довгострокові зобов?язання 5200
П4 Поточні зобов?язання 25800
П5 Доходи майбутніх періодів -
БП Баланс пасиву 51150
Розрахуємо наступні аналітичні коефіцієнти станом на початок та кінець року.
1. Коефіцієнт автономії (незалежності) визначається відношенням суми власного капіталу до підсумку балансу, характеризує незалежність від зовнішніх джерел фінансування.
Коефіцієнт автономії = П1 / БП
Нормативне значення- 0,5.
2. Коефіцієнт мобільності відношення вартості мобільних (оборотних) коштів до немобільних.
Коефіцієнт мобільності = (А2 А3) / А1
Нормативне значення 0,5
3. Коефіцієнт маневреності визначається відношенням вартості мобільних коштів за мінусом короткотермінових (поточних) зобовязань до вартості мобільних коштів
Коефіцієнт маневреності = (А2 А3 - П4) / (А2 А3)
Нормативне значення 0.2
4. Коефіцієнт фінансової стійкості визначається відношенням власного капіталу до загальної заборгованості
Коефіцієнт фінансової стійкості = П1 / (П3 П4)
Нормативне значення 1.
5. Коефіцієнт покриття заборгованості визначається відношенням суми ліквідних оборотних активів до короткострокової заборгованості (поточних зобовязань). Нормативне значення - 2.
До ліквідних оборотних активів відносяться грошові кошти, високоліквідні цінні папери, зобовязання покупців, запаси товарно-матеріальних цінностей.
Неліквідними оборотними активами є сумнівна дебіторська заборгованість, незавершене виробництво та витрати майбутніх періодів.
Вважаючи, що сумнівна дебіторська заборгованість та незавершене виробництво станом як на початок, так і на кінець року відсутні, коефіцієнт покриття заборгованості розрахуємо за формулою
Коефіцієнт покриття заборгованості = А2 / П4
6. Коефіцієнт поточної (швидкої) ліквідності відношення суми наявних грошових коштів, поточних фінансових інвестицій і розрахунків з дебіторами до короткострокової заборгованості. Нормативне значення 1.
7. Коефіцієнт критичної ліквідності відношення оборотних активів за виключенням виробничих запасів і незавершеного виробництва до поточних зобовязань. Нормативне значення 0,8.
8. Коефіцієнт абсолютної (грошової) ліквідності - відношення суми наявних грошових коштів та їх еквівалентів і поточних фінансових інвестицій до короткострокової заборгованості. Нормативне значення 0,25.
9. Коефіцієнт покриття поточної заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості визначається відношенням дебіторської заборгованості (за винятком сумнівної) до поточної заборгованості.
Коефіцієнт покриття поточної заборгованості за рахунок дебіторської заборгованості = А2.2 /П4
Окрім цього, розрахуємо два показника рентабельності, що відображають прибутковість діяльності підприємства у поточному році
10. Рентабельність активів - відношення фінансового результату до середньорічної суми активів
Рентабельність активів = ФР / БА х 100%
11. Рентабельність власного капіталу - відношення чистого прибутку до суми власного капіталу
11. Рентабельність власного капіталу, % 30% середньогалузеві
За даними розрахунків можна зробити висновок про те, що підприємство має недостатнє значення незалежності від зовнішніх джерел фінансування, недостатні значення фінансової стійкості, покриття заборгованості, швидкої та критичної ліквідності.
Значення показників рентабельності придатні і знаходяться на рівні значно вище середньогалузевих, тобто підприємство є прибутковим.
Таким чином, фінансовий рейтинг підприємства є задовільним.
Слід знижувати залежність від кредиторів, покращувати розрахунково-платіжну дисципліну дебіторів, не допускати несвоєчасних розрахунків покупців та замовників, оскільки це спричинює проблеми із виконанням обовязків перед кредиторами.
Список литературы
1. Економічний аналіз / П. М. Коюда, Н. В. Ігуменцева, Т. Р. Спевакова, В. Г. Харченко.- 2-ге вид., випр. і допов. - Х. : Компанія СМІТ, 2013. - 69 с.
2. Мних Є.В. Економічний аналіз : підручник / Є. В. Мних. - К. : Знання, 2011. - 630 с.
3. Спільник І.В. Економічний аналіз : навч.-метод. комплекс дисципліни (для студ. екон. спец.) / І. В. Спільник, О. М. Загородна - Т. : ТНЕУ, 2012. - 431 с.
4. Теорія економічного аналізу. Економічний аналіз. Техніко-економічний аналіз : метод. вказівки до самост. роботи для студ. всіх екон. спец. напрямів 0501, 0502 всіх форм навч. [уклад.: Н. Г. Слободян, О. В. Михайленко, С. Ю. Скоморохова]. - К. : НУХТ, 2006. - 100 с.
5. Теорія економічного аналізу : навч. посіб. / О. І. Дацій [та ін.; за ред. О. І. Дація]- Д. : Біла К. О., 2014. - 235 с.
6. Тринька Л.Я. Економічний аналіз : навч.-метод. посіб. / Людмила Тринька, Олена Липчанська (Іванчук) - К. : Алерта, 2013. - 567 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы