Практичний досвід роботи педагогічних училищ, педагогічні умови економічного виховання молодших спеціалістів. Аналіз і апробування рівня організації економічного виховання та ефективність засвоєння економічних знань студентами у процесі їх навчання.
Економічне виховання, спираючись на удосконалення професійної підготовки особистості як необхідної умови для утвердження нового економічного мислення студентів педагогічних училищ, передбачає виділення найбільш важливих структурних елементів методичних знань у процесі навчання учнів. Такий підхід вимагає ефективного удосконалення й гуманізації змісту педагогічної освіти, підвищення ролі методів у засвоєнні науково-педагогічних аспектів виховного процесу майбутніми фахівцями. Отже, економічне виховання є одним із важливих компонентів підготовки сучасного фахівця, що базується на обгрунтуванні та узагальненні наукової теорії, враховуючи емпіричні факти та явища, відповідно до розвитку педагогічної науки та економіки суспільства. У процесі дослідження виявили, що часто виникає невідповідність організації економічного виховання особистості тим завданням, які ставить суспільство перед освітою, тому що відсутні окремі методики, необхідні для дослідження обєктивного психологічного стану студентів педучилищ. В основі дослідження використані окремі аспекти концепції нового підходу до проблем економічної освіти студентів педагогічних училищ, суть якої полягає в кардинальному перегляді мети, змісту, форм та методів економічного виховання майбутніх фахівців у процесі навчально-пізнавальної діяльності, врахуванні сучасних вимог розвитку економічної свідомості, мислення, професійної підготовки особистості в умовах ринкових відносин.
Список литературы
Результати дослідження опубліковано у 7 наукових та науково-методичних працях, у тому числі у 4 збірниках та журналах, затверджених ВАК, 4 одноосібних - загальним обсягом 6 друкованих аркушів.
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Матеріали дослідження викладені на 147 сторінках друкованого тексту, містять 43 таблиці і 2 рисунки. У дисертації використано 200 літературних джерел, з яких 8 іноземною мовою.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено мету, обєкт, предмет, гіпотезу і завдання дослідження, окреслено детермінованість проблеми наукового пошуку, сформульовано наукову новизну, розкрито практичне значення, особистий внесок автора, апробацію основних результатів науково-пошукової роботи.
У першому розділі “Теоретичні основи економічного виховання особистості” розглядаються історичні аспекти економічного виховання молоді; педагогічні особливості економічного мислення студентів; теоретичні аспекти формування економічної свідомості особистості.
У дослідженні питань економічного виховання студентів педагогічних училищ, аналізу звязку навчання з суспільно корисною працею та іншими проблемами економіки ми використали наукові праці видатних педагогів - П.П. Блонського, С.Т. Шацького, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського.
В їх наукових працях обгрунтовується теза про те, що розвиток особистості неможливий, якщо учні не будуть брати систематичної участі в навчально-пізнавальній та позанавчальній діяльності. П.П. Блонський у своїх дослідженнях відзначав, що в індустріальному вихованні найважливіший момент - це його організація, коли молодь сама знаходить необхідний матеріал, забезпечує себе необхідним інвентарем, організовує бюджет, проводить культурне дозвілля та розваги і т. д. Значення цього для економічного виховання юнаків та дівчат очевидне. Використаний у ті роки термін “індустріальне виховання” відповідає сучасному розумінню економічного виховання особистості.
Серед останніх наукових повідомлень нашу увагу привернули методичні посібники О.М. Вачевського, О.С. Падалки, О.Т. Шпака, В.П. Шепотька “Ознайомлення учнівської молоді з основними поняттями ринкової економіки на уроках трудового навчання” (1995) та “Учителю про економічне виховання учнів: питання генезису і компетентності” (1998), в яких подаються нові підходи до розуміння актуальності економічного виховання особистості в реальних умовах ринкових відносин.
Проведений нами аналіз динаміки історичного розвитку наукової проблеми дозволив обгрунтувати методику експериментальної роботи у такій послідовності: розкрити психолого-педагогічні особливості економічного виховання студентів І-ІІ курсів педучилищ; забезпечити творчу та економічну спрямованість навчально-пізнавальної праці майбутніх спеціалістів ІІІ-IV курсів з врахуванням реальних педагогічних умов, що забезпечують економічне виховання особистості; розвивати у випускників педучилищ ціннісні орієнтації та уміння оцінити свою працю і працю молодших школярів.
Проводячи дослідження, ми встановили, що економічне виховання молодших спеціалістів - це вироблення у студентів педучилищ чіткої уяви про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, цілеспрямоване, систематичне формування у випускників економічних знань, високої організованості та творчої ініціативи, вмілого, бережливого ставлення до природи, удосконалення навичок практичного використання економічних знань у майбутній педагогічній діяльності.
Основне завдання економічного виховання - формування нового економічного мислення у студентів в умовах ринкових відносин. Виходячи з цього, потрібно розрізняти і проміжні завдання: а) розкриття для кожного спеціаліста соціально-педагогічних аспектів економічного виховання особистості, базуючись на досвіді практичної роботи сучасного навчального закладу та досягненнях педагогічної науки; б) обгрунтування необхідності постійного вдосконалення методики економічної освіти студентів педучилищ у реальних умовах навчального процесу; в) активізація шляхів підвищення ефективності економічного виховання студентів через пожвавлення та вдосконалення навчальної, громадсько-практичної діяльності.
Узагальнено теоретичні аспекти формування економічної свідомості студентів педагогічних училищ: вивчення майбутніми молодшими спеціалістами основних напрямків розвитку економіки незалежної України;
формування дбайливого ставлення до природи, бережливого - до продуктів праці, матеріальних цінностей, книжок, особистих речей;
вироблення та прищеплення навичок раціональної організації праці та економного використання бюджету часу, як навчального, так і особистого;
формування елементарних навичок економічного рахунку, вміння співвідносити затрати праці й кінцевий результат з кожного виду діяльності, розвиток та удосконалення таких рис, як бережливість, людяність, ініціативність, діловитість, дисциплінованість та ін. ;
підвищення ефективності економічної освітньої роботи викладачів педучилищ зі студентами.
Ми прийшли до висновку, що економічне виховання особистості - це органічна єдність загальноосвітньої та професійної підготовки молодших спеціалістів, яка необхідна для підвищення ефективності виховної роботи з учнями початкової школи.
У другому розділі “Система економічного виховання студентів педагогічних училищ” аналізуються розвиток економічних знань особистості у навчально-пізнавальній діяльності; формування у студентів основ економічної культури; економічне виховання молодших спеціалістів у позанавчальній діяльності.
Провідною ланкою для систематичного економічного виховання студентів є навчально-пізнавальна та суспільно корисна діяльність, які передбачають такі види: навчальну, виробничо-трудову, організаційно-суспільну, творчу працю. Основним критерієм виділення провідного типу діяльності вважається її вплив на педагогічний розвиток професійних якостей майбутніх молодших спеціалістів. Головним у цьому процесі є не фіксація того, що студент виконує певну діяльність, а формування необхідних нових економічних якостей особистості.
Пізнання - це психічний процес, що відображає навколишній світ, допомагає формувати економічне мислення, волю, характер, професійні якості.
Пізнавальну діяльність в свою чергу можна умовно подати як систему відчуттів, сприймань, процесів памяті, операцій і форм мислення та уяви. Без такого аналізу неможливо конкретно вивчити психічну діяльність особистості, тому що знання цих процесів впливає на наукову організацію економічного виховання студентів педагогічних училищ.
Економічне виховання базується на сприйманні наукової інформації. Сприймання економічної інформації студентом залежить від змісту навчання, методики економічного виховання, власного досвіду.
Методика дослідження, яка використовувалась нами для встановлення реального ставлення другокурсників до сприймання економічної інформації, достатньо чітка, має певну мотивацію, дозволяє умовно поділити їх на групи, що: 1) займають активну позицію - 23%; 2) добросовісно виконують громадські доручення - 47%; 3) індиферентно ставляться до цієї роботи - 19, 7%; 4) уникають участі у ній, безвідповідально ставляться до доручень колективу -10%.
Результати науково-пошукової роботи засвідчили, що рівень розуміння майбутніми молодшими спеціалістами взаємозвязку педагогічних знань з економічними закономірностями, про які вони дізнаються в процесі навчально-пізнавальної діяльності, є одним із ступенів економічного виховання особистості. Здійснення економічного виховання у педагогічних училищах розширює сферу пізнання, особливості застосування тих чи інших економічних явищ, понять, закономірностей, законів, допомагає побачити їх у розвитку, глибше проникнути в сутність. Це сприяє розвитку економічних знань, формуванню вмінь та навичок творчого вирішення певних економічних проблем, підвищенню загальноосвітнього та професійного рівня майбутніх спеціалістів.
Встановлено, що студенти експериментальної групи набагато успішніше засвоїли елементи економічних знань, які повязані з новими обєктами праці: за показником використання прийомів творчої роботи на 50% вище, ніж у контрольній групі, а за показником якості та продуктивності - на 25%. Аналіз наведених результатів експерименту дає підставу стверджувати, що нагромадження позитивного економічного досвіду буде проходити більш ефективно у тому випадку, якщо уміння, навички творчого ставлення до економічного виховання у студентів педучилищ будуть формуватись з опорою на виявлені компоненти, які визначають їх стійкий рівень, сприяють розвитку економічного мислення.
Ми передбачили, що в поняття “економічна культура” повинні входити такі аспекти: 1) загальноосвітні та спеціальні економічні знання; 2) правила техніки безпеки і технологія творчої праці; 3) вміння студентів планувати і раціонально використовувати час; 4) бажання студентів ефективно використовувати новітні технології; 5) уміння майбутніх вчителів робити економічний аналіз проведеної суспільно корисної праці.
Таким чином, під поняттям “економічна культура” варто розуміти засвоєння певної суми економічних знань та практичних умінь студентами, необхідних для організації навчально-виховного процесу з молодшими школярами, який би забезпечив якість та ефективність їх економічного виховання.
У ході дослідження проаналізовано умови економічного виховання майбутніх вчителів у процесі позанавчальної діяльності. За рівнем відповідальності у ставленні до суспільно корисної праці студентів умовно розділили на три групи: 1 група - майбутні молодші спеціалісти, які надають перевагу суспільно корисній праці; 2 група - студенти, які мають бажання, навички, ініціативу до дослідницької діяльності; 3 група - студенти, які не виявили бажання займатися позаурочною діяльністю. Одержані результати подаємо у таблиці 1.
Таблиця 1
Групи Студенти експериментальної групи Студенти контрольної групи
ІІ курс ІІІ курс IV курс ІІ курс ІІІ курс IV курс
І 36, 5 38, 7 33, 5 17, 6 18, 5 18, 3
ІІ 32, 4 31, 6 33, 4 39, 0 39, 2 39, 5
ІІІ 31, 1 29, 7 33, 1 43, 4 42, 3 42, 2
Порівняльний аналіз одержаних даних дозволяє зробити узагальнення про те, що в експериментальних групах студентів, умовно віднесених нами до І групи, було: на ІІ курсі - 36, 5%, на ІІІ - 38, 7%, на IV - 33, 5%, тоді як у контрольних групах відповідно: на ІІ курсі - 17, 6%, на ІІІ - 18, 5%, на IV - 18, 3%.
Результати, які ми отримали при узагальненні мотивів, що визначають ставлення майбутніх вчителів двох перших груп до суспільно корисної праці, показав, що одні студенти сприймають цю працю як необхідність, другі - як громадський обовязок, треті - ставляться до неї з почуттям відповідальності, у четвертих (вони складають особливо велику групу) - проявляється потяг до громадсько-корисної праці як реальної можливості заявити про себе, виявити себе лідером серед однокурсників.
Отже, запропоновані умови дозволяють значно підвищити ефективність економічного виховання майбутніх молодших спеціалістів.
У третьому розділі “Реалізація технології економічного виховання майбутніх молодших спеціалістів” узагальнюється технологія економічного виховання студентів у процесі навчання; динаміка формування професійних рис молодших спеціалістів.
У процесі проведення дослідження ми здійснили умовний розподіл студентів на групи, проаналізували ієрархію ставлення їх до навчання, участі в конкретній громадській діяльності, починаючи з 1994 до 1998 р. р. Це дало змогу реально оцінити розвиток економічних якостей у студентів 7 експериментальних та 7 контрольних груп. Результати проведеного експерименту подаються у таблиці 2.
Використовувалася спеціально розроблена карта, в якій різний ступінь економічних якостей оцінювався в балах. Спочатку кожен майбутній молодший спеціаліст дав самооцінку ступеню розвитку економічних якостей: працьовитості, бережливості, економності та ін. Потім оцінка давалася групою “експертів” (керівники груп, викладачі базових предметів, методисти-керівники педагогічної практики), які визначали ступінь розвитку якостей кожного студента.
Таблиця 2
Економічні якості студентів Ступінь розвитку економічних якостей (у балах)
Самооцінка Оцінка експертів Різниця в оцінках
1. Працьовитість 4, 5 4, 7 -0, 2
2. Бережливість 4, 3 4, 1 0, 2
3. Економність 3, 9 4, 2 -0, 3
4. Дисциплінованість 3, 6 3, 7 -0, 1
5. Ініціативність 3, 6 3, 2 0, 4
6. Організованість 3, 8 3, 5 0, 3
7. Діловитість 3, 5 3, 4 0, 1
Середній бал 3, 74 3, 82 0, 02
З аналізу даних, наведених у таблиці 2, видно, що в цілому самооцінка студентів експериментальних груп ступеня розвитку економічних якостей і оцінки з боку “експертів” практично співпадають (різниця 0, 02 бали). Але за окремими якостями різниця коливається в межах від -0, 1 до 0, 4.
Причому найменш розвинутими вважалися такі якості, як економність, діловитість, дисциплінованість, ініціативність у процесі навчальної роботи, суспільній праці, самообслуговуванні. Отже, економічні знання, які отримані при вивченні курсів основ наук та на заняттях, а також на основі самоосвіти, життєвого досвіду, виявляються недостатніми для формування у майбутніх вчителів необхідних якостей.
Результати дослідження підтвердили гіпотезу про те, що вміння майбутніх учителів планувати виконання творчих завдань в процесі навчання зростає від курсу до курсу. Коли на початку експерименту, в якому брало участь 17 студентів 2 груп (6 у контрольних і 11 в експериментальних), найвищої оцінки не одержав жоден студент, добру - лише 7, 3% і 18, 8%, а середню - 28, 5% і 23, 7% відповідно у контрольних та експериментальних групах, то після закінчення експерименту у студентів 2 груп найвищі оцінки були у 4, 4% та 12, 2%, а добрі - у 15, 3% та 32, 7% в тій же відповідності.
У плані організації проведення дослідження передбачалось виявити динаміку формування професійних рис студентів педагогічних училищ, їх ставлення до можливостей економічного виховання молодших школярів під час вивчення предметів природничо-математичного та гуманітарного циклів, а також у процесі здійснення позаурочної виховної роботи. Одержані результати виявлення інтересу до здійснення економічного виховання учнів у позанавчальній діяльності подаємо у таблиці 3.
Таблиця 3
Спеціальність Стійкий Інтерес Зовнішній інтерес Пасивний інтерес Індиферентний інтерес Негативний інтерес
Аналіз даних, наведених у таблиці 3, дозволяє зробити узагальнення про те, що стійкий інтерес до проведення виховної позанавчальної роботи з питань економічного виховання особистості виявляють 37, 2% майбутніх вчителів початкових класів, а вчителів музики - 32, 1%.
У процесі формуючого експерименту, який проводився у Луцькому та Володимир-Волинському педагогічних училищах, нам вдалось встановити, що однією із особливостей процесу формування стійких економічних якостей у студентів є економічний розвиток особистості, ефективність якого залежить від інтенсивності навчання на певному курсі. Одержані статистичні дані, після відповідної математичної обробки, подаємо у таблиці 4.
Аналіз результатів дослідження дозволяє зробити узагальнення про те, що, починаючи з другого курсу, у Луцькому і Володимир-Волинському педагогічних училищах спостерігається стабільне формування стійких економічних якостей.
Отже, динаміка формування професійних рис у майбутніх молодших спеціалістів тісно повязана та взаємообумовлена з розвитком економічних якостей і залежить від ефективності проведення комплексу навчально-виховних заходів на основі використання новітніх досягнень педагогічних технологій.
Проводячи формуючий експеримент, реалізуючи завдання дослідження, здійснюючи пошукову роботу за допомогою тестів, анкет, бесід, вивчення творчої діяльності студентів, ми розробили ефективну методику економічного виховання молодших спеціалістів для педагогічних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
У висновках підведено підсумки дослідження та викладено основні його результати: 1. Історико-системний аналіз наукових першоджерел дозволив виробити власне бачення проблеми, спираючись на те, що економічне виховання особистості є одним із засобів професійної підготовки студентів навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, важливою формою включення майбутніх молодших спеціалістів у педагогічну діяльність.
2. Економічне виховання особистості - це органічна єдність загальноосвітньої та професійної підготовки молодших спеціалістів, яка необхідна для підвищення ефективності виховної роботи з учнями початкової школи, вияву та розвитку в них таких якостей, як бережливість, дбайливість, діловитість, ініціативність, вміння використовувати елементарні економічні знання та набуті навички в реальному житті суспільства.
3. Проводячи дослідження, ми встановили, що економічне виховання майбутніх вчителів - це вироблення у студентів педучилищ чіткої уяви про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, цілеспрямоване, систематичне формування у них економічних знань, високої організованості та творчої ініціативи, підготовка до професійної педагогічної праці, вмілого, бережливого ставлення до природи, вироблення звички практично використовувати економічні знання у виховній діяльності з молодшими школярами.
4. Зясовано, що зміст, методичний апарат та дидактичне забезпечення діючих підручників і програм з базових дисциплін залишаються недосконалими, а відтак не можуть повною мірою реалізувати принцип систематичності та послідовності у процесі методичної підготовки студентів для економічного виховання учнів відповідно до нових соціальних вимог суспільства. Робота з систематизації набутих економічних знань буде ефективною, якщо вона матиме безперервний, цілеспрямований характер і здійснюватиметься при наявності комплексу відповідних педагогічних умов, що повинні бути створені на всіх етапах навчального процесу.
5. Методика економічного виховання студентів педагогічних училищ значно покращиться, якщо: - організовується різноманітна творча виховна діяльність студентів, види якої систематично чергуються;
реалізовуються перспективні міжпредметні звязки, що забезпечують наступність, послідовність, цілісність у формуванні економічних знань;
в практику виховної роботи впроваджуються активні методи формування свідомості особистості та стимулювання позитивної поведінки.
6. Виявлення механізму та закономірностей руху навчально-пізнавальної діяльності (від незнання до знання) виступає важливим мотивом визначення можливостей цілеспрямованого розвитку економічного мислення у молодших майбутніх спеціалістів при реалізації вивчення основ наук, у процесі проходження педагогічної практики та творчої позаурочної роботи. Особливості пізнавальної діяльності розкриваються при виділенні у цьому єдиному процесі двох різних сторін економічного мислення (практична та пізнавальна діяльність), які спрямовані на засвоєння економічних знань, розвиток взаємовідносин у групі, збереження матеріальних цінностей педагогічного училища.
7. Усвідомлення студентами взаємозвязку виховання з економічними закономірностями, про які вони дізнаються з наукової думки та її практичного застосування, становить один із ступенів у розвитку основ економічної культури. Здійснення економічного виховання розширює сферу знання, границі застосування тих чи інших економічних явищ, понять, закономірностей, законів, допомагає особистості побачити їх у розвитку, русі, глибше проникнути у їх сутність.
8. Проводячи дослідження, ми передбачили, що оволодіння економічними знаннями, уміннями та навичками проходить у предметній діяльності, яка систематично реалізовується у позанавчальний час. Отже, обгрунтування обєктивної структури змісту економічного виховання для студентів передбачає реалізацію педагогічних умов, теоретичну та практичну обгрунтованість і можливість удосконалення методів, форм та засобів навчання, що сприятимуть більш ефективному впливу на економічну свідомість учнів початкової школи.
9. На основі запропонованої і експериментально перевіреної методики економічного виховання студентів педагогічних училищ розроблено методичні рекомендації.
10. Доведено і перевірено експериментальною практикою, що за основними науково-педагогічними критеріями ефективність розробленої нами методики економічного виховання студентів педагогічних училищ є значно вищою традиційної.
Робота не вичерпує всіх сторін складної та багатоаспектної проблеми, яка потребує подальшого дослідження.
У додатках наведені питання, які були використані для анкет, тестів, інтервю.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Бойчук П.М. Система економічної підготовки учнів (студентів) педагогічного училища // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 1998. - № 2. - С. 77-78.
Бойчук П.М. Формування економічного мислення в студентів педучилища // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк: Вежа, 1999. - № 1. - С. 60-62.
Бойчук П.М. Технологія економічної підготовки студентів педагогічних училищ // Педагогічний пошук (Науково-методичний вісник Волинського обласного навчально-методичного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів). - Луцьк, 1999. - Вип. №1 (21). - С. 71-72.
Бойчук П.М. Формування економічної свідомості студента педагогічного училища // Наука і сучасність (Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова). - К. : Логос, 1999. - Ч. IV. - С. 301-311.
Бойчук П.М. Вимоги до економічної освіти школярів // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки - Луцьк: Вежа, 1999. - № 1. - С. 76-77. (у співавторстві О. Собчук).
Бойчук П.М. Педагогічна технологія використання основ інформатики (Методичні рекомендації студентам та учителям). - Луцьк, 1993. - 26 с. (у співавторстві О. Собчук).
Бойчук П.М. Технологія основ інформатики і обчислювальної техніки (Методичні рекомендації студентам та учителям). - Луцьк, 1993. - 21 с. (у співавторстві О. Собчук).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
