Особливості сучасного стану природно-заповідного фонду, його сутнісні функції. Фінансування витрат на утримання природно-заповідних установ. Визначення еколого-економічної оцінки функціонування природно-заповідного фонду та методика її проведення.
При низкой оригинальности работы "Економічне стимулювання розвитку природно-заповідного фонду (на прикладі північного регіону України)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
З метою забезпечення сталого розвитку, екологічної рівноваги навколишнього природного середовища, зменшення рівня його забруднення, збереження біологічного і ландшафтного різноманіття державні та місцеві органи влади створюють природоохоронні території з різними функціями та режимами охорони, серед яких найважливіше місце займають природно-заповідні території (ПЗТ) та природно-заповідні обєкти (ПЗО), що у сукупності формують природно-заповідний фонд (ПЗФ). Наявність зазначених проблем вимагає розробки і наукового обґрунтування економічного стимулювання розвитку заповідної справи як в Україні загалом, так і в Північному регіоні зокрема. На сьогодні вже існують чисельні напрацювання щодо проблем сталого еколого-економічного розвитку України та управління ПЗФ, його еколого-економічної оцінки, окремі аспекти яких висвітлені в працях Т.Л. У звязку з цим виникає необхідність продовження комплексних наукових досліджень з методології та методики еколого-економічної оцінки функціонування ПЗФ, а також виявлення факторів, які сприяють формуванню ефективної системи стимулювання його розвитку. Дослідження проводились автором впродовж 2000-2006 рр. Дисертаційна робота безпосередньо повязана з тематикою науково-дослідних робіт Національного університету водного господарства та природокористування, зокрема з темою «Наукове обґрунтування створення регіонального ландшафтного парку «Погориння» (номер державної реєстрації 0101U007433), у рамках якої автором розроблено повну та спрощену структуру органу управління регіональним ландшафтним парком та запропоновано штатний розпис; темою «Інвентаризація та первинне вивчення водних обєктів Рівненського природного заповідника з метою організації спостережень на них» (номер державної реєстрації 0106U002065), у рамках якої здійснено оптимізацію розрахунку фінансування Рівненського природного заповідника; темою «Регіональна економіка та управління» (номер 1.37), у рамках якої здійснено удосконалення методичного забезпечення економічної оцінки функціонування природно-заповідного фонду.У першому розділі «Теоретико-методологічні основи еколого-економічної оцінки функціонування природно-заповідного фонду» визначено соціально-економічну та екологічну суть ПЗФ України, дано характеристику його сутнісних функцій, розглянуто теоретичні засади еколого-економічної оцінки ПЗФ. Природно-заповідний фонд України (станом на 1.01.2005 р.) нараховує 7040 територій і обєктів загальною площею 2715,4 тис. га, що становить 4,5% від площі держави. Подальший розвиток ПЗФ, стале використання і відтворення ресурсів, у першу чергу, вимагають удосконалити проведення еколого-економічної оцінки функціонування ПЗФ, розробити та запровадити чіткі нормативи його фінансування, науково обґрунтовану систему стимулювання його розвитку, доопрацювати парадигму функціонування ПЗФ з урахуванням сутнісних функцій та адаптації до міжнародних стандартів. У даному дослідженні висунуто тезу про необхідність екологічного обґрунтування розвитку ПЗФ, що повинне включати такі показники: 1) рекомендована площа ПЗТ, при якій забезпечується екологічна рівновага регіону; 2) рівень охоплення біорізноманіття, при якому забезпечується охорона і збереження біологічних видів регіону; 3) рівень охоплення різноманіття ландшафтів регіону; 4) рівень забезпечення відпочинку населення з метою відновлення його здоровя та працездатності. 2); розроблено методику проведення економічної оцінки функціонування ПЗФ; удосконалено існуючу методику екологічної оцінки ПЗФ; доведено необхідність та здійснено розрахунок зростання площі ПЗФ регіону для ефективного підтримання екологічної рівноваги та збереження здоровя людини; здійснено оцінку природного капіталу ПЗТ та доведено необхідність його урахування у ВВП держави; удосконалено механізм управління ПЗФ та його оцінку; оптимізовано розрахунок фінансування ПЗО.У ході виконання дисертаційної роботи досліджено стан ПЗФ, зясовано недоліки у функціонуванні і розвитку ПЗФ, та на цій основі отримано висновки і розроблено пропозиції. У дослідженні розглянуто процес функціонування природно-заповідного фонду Північного регіону України, виділений згідно з підходом до регіонального економіко-географічного поділу території України. У межах ПРУ функціонує 1895 заповідних територій і обєктів, що становить близько 27% від загальної кількості ПЗТ і понад 30% від площі ПЗФ України. Північний регіон за багатьма показниками стану ПЗФ випереджає їх значення по Україні, проте вони не є оптимальними і значно відстають від міжнародних стандартів. Так, для позитивного впливу на здоровя населення, площа ПЗФ регіону потребує суттєвого розширення до мінімально необхідного значення 1,5-1,8 млн. га, а на перспективу - із поступовим доведенням до оптимального значення (3 млн. га).
План
Основний зміст дисертаційної роботи
Вывод
Інтегральним підсумком дисертаційної роботи є теоретико-методологічне обгрунтування процесу удосконалення економічного стимулювання розвитку ПЗФ у контексті розвязання загальної проблеми екологічно збалансованого розвитку держави. У ході виконання дисертаційної роботи досліджено стан ПЗФ, зясовано недоліки у функціонуванні і розвитку ПЗФ, та на цій основі отримано висновки і розроблено пропозиції.
1. У дослідженні розглянуто процес функціонування природно-заповідного фонду Північного регіону України, виділений згідно з підходом до регіонального економіко-географічного поділу території України. У межах ПРУ функціонує 1895 заповідних територій і обєктів, що становить близько 27% від загальної кількості ПЗТ і понад 30% від площі ПЗФ України. Показник заповідності регіону становить 5,4%, що більше, ніж по Україні. У розрахунку на одного жителя регіону площа ПЗФ удвічі менша європейського значення. Північний регіон за багатьма показниками стану ПЗФ випереджає їх значення по Україні, проте вони не є оптимальними і значно відстають від міжнародних стандартів. Тому формування природно-заповідної мережі Північного регіону України не можна вважати завершеним.
2. Дослідження проблеми сутнісних функцій категорій ПЗФ показало, що існуюча парадигма монофункціональності організації ПЗФ повинна бути доопрацьована поліфункціональною парадигмою, оскільки враховує крім традиційної природоохоронної та генетичної й інші важливі функції - екологічну, ресурсну, соціальну, економічну, що відповідатиме сутнісним характеристикам ПЗФ. Проведене дослідження сутнісних функцій ПЗФ дало можливість їх узагальнити за трьома напрямками функціонування ПЗТ: екологічним, економічним, соціальним, які у своєму оптимальному поєднанні визначають доцільність створення та ефективність функціонування ПЗФ.
3. Екологічне обгрунтування розвитку ПЗФ потрібно здійснювати на основі узагальненого показника - фізико-географічного районування. Підтверджено необхідність збільшення кількості та площі усіх категорій ПЗФ у межах досліджуваного регіону. Так, для позитивного впливу на здоровя населення, площа ПЗФ регіону потребує суттєвого розширення до мінімально необхідного значення 1,5-1,8 млн. га, а на перспективу - із поступовим доведенням до оптимального значення (3 млн. га).
4. Усі існуючі ПЗО за характером управління умовно поділено на дві групи: активного та пасивного управління. ПЗТ другої групи є найменше захищені, потребують реорганізації управління, знаходяться у повній залежності від землекористувачів. Такі ПЗТ потрібно перевести на модель інтегрованого управління, тобто підпорядкувати єдиному органу управління - Державній службі заповідної справи Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Новизна даного дослідження полягає в удосконаленні існуючої методики оцінки ефективності управління ПЗТ, доповненні її критеріями і шкалою оцінки результатів діяльності установ ПЗФ. Запропонована система дозволяє проводити оцінку як по окремій ПЗТ, так і їх мережі, а також забезпечує можливість порівняння отриманих результатів. Результати оцінки призначені для використання керівниками ПЗТ при адаптивному менеджменті. Запропоновані основні напрямки і конкретні заходи щодо підвищення ефективності управління ПЗФ.
5. Розраховано питомі показники фінансування природних заповідників та національних природних парків, аналіз яких показав, що хоча середня щорічна сума на утримання одного гектара заповідників та НПП України із держбюджету щорічно зростала, проте спостерігається зменшення їх частки у загальнодержавному фінансуванні удвічі у 2004 р. порівняно із 2000 р. Проведений структурно-динамічний аналіз фінансування витрат установ ПЗФ показав, що коштів на утримання усіх категорій не вистачає, оскільки вони виділялись нерівномірно і не у повному обсязі.
6. Доповнено екологічну оцінку ПЗФ розрахунками таких показників, як коефіцієнт екологічної стійкості та коефіцієнт екологічної стабілізації ландшафту. Таке доповнення дозволить робити висновки не лише щодо дієвості охорони, а й стосовно вибору найбільш ефективних проектувальних заходів, спрямованих на облаштування категорій ПЗФ.
7. Новим методом екологічної оцінки стану території є визначення індексу природного капіталу. У дослідженні вперше оцінено природний капітал флористичних і фауністичних ресурсів природних заповідників і національних природних парків ПРУ. Розрахований ІПК засвідчив процес екосистемної деградації. Вважаємо доцільним надалі проводити розрахунки ІПК й для інших категорій ПЗФ.
8. Науковим продуктом дослідження є вперше розроблена методика економічної оцінки функціонування ПЗФ, перспективність якої підтверджується урахуванням як прямих, так і опосередкованих функцій. Методика враховує вплив функціонування ПЗТ на здоровя населення. На основі запропонованої методики вперше розраховано економічну оцінку функціонування природних заповідників та національних природних парків. Чистий річний ефект функціонування 1 га площі коливається у межах 0,6-1,3 тис. грн. Методика враховує соціальне значення ПЗ та НПП, яке полягає у забезпеченні суспільства необхідним для життя елементом - киснем. За проведеними результатами розрахунків визначено загальну чисельність людей, які отримують користь від функціонування ПЗ та НПП. Таким чином, функціонування ПЗ та НПП є економічно вигідним, соціально необхідним та життєво важливим.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы