Особисті потреби та інтереси, їх характеристика та взаємозв’язок із мотивацією праці. Сутність заробітної плати як соціально-економічної категорії, її функції, нормативно-правові засади регулювання. Нормування, оплата праці в агропромисловому комплексі.
У звязку з поступовим входженням України в Європейське співтовариство реформування оплати праці в аграрному секторі економіки вимагає приведення форм і систем оплати праці у відповідність з новими умовами господарювання для ефективного використання трудових ресурсів підприємств, підвищення продуктивності виробництва, оптимального співвідношення між кількістю та якістю вкладеної праці. Обовязок роботодавців при укладанні трудового договору чи угоди полягає у забезпеченні належних і безпечних умов праці, оплати її не нижче від визначеної законом та своєчасного одержання працівниками, а також соціальних гарантій, включаючи соціальне й медичне страхування та соціальне забезпечення відповідно до чинного законодавства України. Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що включається до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві. Особливе місце в системі оплати праці посідає мінімальна заробітна плата, що являє собою законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт). Науково обґрунтоване нормування праці забезпечує чіткий облік кількості праці, вкладеної працівником у колективний результат; тарифне нормування заробітної плати дозволяє на належному рівні здійснити оцінку та оплату конкретних видів праці залежно від її якісних ознак та умов виконання; розробка різних форм та систем оплати праці дозволяє застосувати до кожної групи та категорії працівників певний порядок нарахування заробітку залежно від кількості та якості їх праці.Доходи відіграють важливу роль у житті населення як основне джерело задоволення більшості потреб (інтересів). Класифікуються доходи як сукупність грошових та натуральних засобів, що надходять у розпорядження населення. Політика доходів, як і соціальна політика в цілому, тісно повязана з конкретним історичним етапом розвитку країни і повністю залежить від стану економіки та відносин, що в ній склалися. Багатоукладність економіки визначає різні джерела формування благ, що мають становити основи добробуту населення. Для цього в умовах ринку держава повинна опікуватися перерозподілом (соціальні трансферти) доходів, оскільки ринковий сектор економіки (а його доля в Україні в цілому, і в агросекторі зокрема, постійно зростає) має певну тенденцію до поглиблення розриву в доходах окремих прошарків населення.
Вывод
Політика доходів в Україні, спрямована на забезпечення добробуту населення, постійне підвищення його життєвого рівня. Рівень життя є одним з найважливіших індикаторів, що характеризують досягнення нації, її статус в світовому рейтингу.
Показники рівня життя тісно повязані з оцінкою різних видів доходів: - частки фонду споживання в національному доході;
- реального доходу на душу населення;
- рівня заробітної плати та пенсій у країні;
- доходів від підприємницької діяльності та ін.
Доходи відіграють важливу роль у житті населення як основне джерело задоволення більшості потреб (інтересів). Класифікуються доходи як сукупність грошових та натуральних засобів, що надходять у розпорядження населення. Співвідношення грошової та натуральної частин доходу залежить від цивілізованості суспільства та стану економічних відносин.
Політика доходів є складовою соціальної політики (або розділу внутрішньої політики держави) і спрямована на регулювання відносин у суспільстві в сфері доходів окремих соціальних груп населення та для систематичної підтримки певного рівня його добробуту. Політика доходів, як і соціальна політика в цілому, тісно повязана з конкретним історичним етапом розвитку країни і повністю залежить від стану економіки та відносин, що в ній склалися.
Економіка України, напрям розвитку якої Конституцією України декларовано як соціальний, - у стані переходу до ринкових методів господарювання. Багатоукладність економіки визначає різні джерела формування благ, що мають становити основи добробуту населення. Розподіл та перерозподіл доходів, характерних для держави з ринково-соціальним спрямуванням, є однією з її функцій з реалізації соціально-економічної політики. І впроваджуватися вона повинна методами, що гарантували б повноцінну життєдіяльність громадян, формували певний рівень соціальної справедливості в суспільстві. У сфері доходів це має означати піднесення їх середнього рівня як у цілому в народному господарстві, так і в окремих галузях економіки (зокрема аграрній), зменшення різниці між максимальним та мінімальним їх рівнями. Для цього в умовах ринку держава повинна опікуватися перерозподілом (соціальні трансферти) доходів, оскільки ринковий сектор економіки (а його доля в Україні в цілому, і в агросекторі зокрема, постійно зростає) має певну тенденцію до поглиблення розриву в доходах окремих прошарків населення.
Законодавство України у сфері заробітної плати спрямоване, насамперед, на забезпечення її відтворювальної та стимулюючої функцій. Виходячи з цього заробітна плата в сучасних умовах відіграє подвійну роль.
Насамперед, вона є основним джерелом доходів працюючих та підвищення їх життєвого рівня (відтворювальна функція). З іншого боку, заробітна плата виступає засобом матеріального стимулювання росту продуктивності праці (стимулююча функція). Реалізація обох функцій досягається шляхом диференціації заробітної плати: обґрунтована різниця в оплаті праці дозволяє забезпечити в належному обсязі потреби працівника (та його утриманців); з іншого боку ця різниця відіграє стимулюючу роль.
Різниця встановлюється виходячи з наслідків роботи (трудового внеску), складності, інтенсивності роботи, умов та важливості роботи і т. п.
Для більшої частини населення основним джерелом доходів була заробітна плата. Її роль і тепер залишається значною, оскільки її частка в структурі доходів багатьох категорій населення чи не найвища. Проте становлення ринкових відносин сприяло появі нових джерел доходів таких як доходи від підприємницької діяльності, від власності, від соціальних трансфертів (пенсія і т. п.). Саме поява нових джерел доходів, а також зменшення обсягів виробництва і посприяли падінню питомої ваги заробітної плати в доходах населення в цілому.
Список литературы
1. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посіб. - К.: Київ, 2001. - 300 с
2. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григорєва М.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посіб. - К.: Київ, 2004. - 400 с
3. Дієсперов В.С. Економічна робота в господарстві. - К.: ІАЕ УААН, 2002. - 198 с.
4. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Підручник / Шкільов О.В., Барабан С.С., Ярославський В.А., Гаврилюк І.П., Балан О.Д., Ткачук В.А., Ланченко Є.О., Іатуллін М.І., Гапоненко Н.В., Мельянкова Л.В. За ред. д-ра екон. наук, проф. Шкільова О.В. - К.: Четверта хвиля, 2008. - 318 с.
5. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. проф. Качанова Є.П.-Тернопіль: ТДЕФ, 2006. - 373 с
6. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально_трудові відносини: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2006. - 432 с.
7. Калина А.В. Економіка праці: Навч.посіб. - К.: Київ, 2004. - 300 с.
8. Качан Є.П. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Навчально-методичний посібник - К.: Тернопіль, 2006 - 347 с
9. Косік А.Ф., Гронтковська Г.Е. Мікроекономіка: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 416 с
10. Лукашевич В.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. - Львів: «Новий світ», 2004. - 248 с.
11. Сучасний стан, проблеми та тенденції соціально-трудових відносин в Україні: спроба соціального конструювання / Відп. ред. Д-р екон. наук., проф. Ю.І. Саєнко, канд. філос. наук Ю.О. Привалов. - К.: ВД «Стилос», 2003. - 361 с.
12. Терещенко В.К. Соціологія праці. Методичний посібник. - К.: Вид-во НАУ, 2004. - 187 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
