Економічне регулювання розвитку залізорудного гірничо-збагачувального виробництва - Автореферат

Комплексне використання мінеральних ресурсів залізорудних родовищ сприяє поширенню сировинної бази економіки, зниженню ряду витрат гірничорудних підприємств, підвищенню потенціалу їх прибутковості. Важливий внесок у розробку методологічних проблем економії ресурсів у промисловості, обгрунтування ефективних виробничих структур гірничорудних підприємств і обєднань, рішення комплексних економічних проблем ресурсозбереження, раціонального природокористування, планування гірничозбагачувального виробництва, охорони навколишнього середовища внесли вчені науково-дослідних інститутів НАН України: Інституту економіки, Інституту економіки промисловості, Ради по вивченню продуктивних сил України, а також ряду галузевих науково-дослідних і проектних інститутів і організацій країни. В умовах формування ринкових відносин, що характеризуються нестабільністю зовнішнього економічного оточення підприємств, потрібно вдосконалення організаційно-економічного механізму підвищення ефективності гірничозбагачувального виробництва. Структурні перетворення, що відбуваються у гірничо-металургійному комплексі України, створюють умови для підвищення ефективності виробництва і водночас обумовлюють необхідність рішення нових проблем в управлінні, у тому числі питань його вдосконалення з використанням методів економіко-математичного моделювання. Дослідження методологічних і прикладних проблем підвищення ефективності гірничозбагачувального виробництва показало, що теоретичні та практичні наукові розробки присвячено важливим питанням збільшення використання супутніх продуктів і відходів, економічної оцінки залучення вторинних ресурсів у господарський обіг, запобігання забруднення навколишнього середовища і поліпшення екологічного оточення в гірничопромислових регіонах.У дисертаційній роботі обгрунтовується новий, комплексний підхід до рішення проблеми збалансованого розвитку гірничорудних підприємств з урахуванням раціонального використання мінеральних ресурсів родовищ корисних копалин для ефективного задоволення потреб економіки країни в продукції з мінеральної сировини в умовах перетворень, що відбуваються у системі господарювання. При цьому доцільно передбачати: збільшення використання супутніх продуктів і відходів для власних потреб, ріст обсягу їх реалізації споживачам, підвищення коефіцієнта утилізації, розширення номенклатури продукції, що випускається за рахунок супутніх продуктів, зниження споживання первинної сировини і підвищення економічності виробничих процесів за рахунок споживання вторинної сировини. Для кожного технологічного переділу необхідно визначити перемінні, що позначають обсяги надходження на переробку і виходу основної і супутньої продукції і визначають варіант його розвитку, що забезпечують екстремум функції цілі де j, w - індекси відповідно технологічного переділу (JIJ), варіанту його розвитку (w I Wj); Для кожного технологічного переділу повинен бути вибраний до реалізації тільки один варіант розвитку виробництва: Обсяги продуктів, що надходять на j-й технологічний переділ при w-му варіанті його розвитку й утворяться на ньому після переробки, повязані таким співвідношенням: де p - індекс виду продукції (PIP); P - множина видів продукції; Вимога до якості продукції на j-му технологічному переділі при реалізації w-го варіанту його розвитку описується такою умовою - середньозважений вміст заліза в основній продукції повинен бути не нижчим заданого: де fjw - середній зміст заліза в продукті j-го технологічного переділу при w-м варіанті його розвитку;У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні, методичні і прикладні питання ефективного управління розвитком залізорудного гірничозбагачувального виробництва в умовах перетворень, що відбуваються у системі господарювання. Проведене дослідження дозволило зробити ряд нових висновків, підтвердити деякі з наявних і накреслити практичні заходи щодо підвищення ефективності економічного регулювання розвитку гірничорудних підприємств. 1.Проаналізовано основні проблеми і доведено необхідність комплексного використання мінерально-сировинних ресурсів залізорудних родовищ, дано загальну характеристику відповідних заходів для найбільш повного залучення гірничопромислових відходів у господарський обіг; визначено першочергові проблеми щодо підвищення ефективності економічного регулювання розвитку гірничозбагачувального виробництва; виявлено умови і перспективні напрямки вдосконалення діяльності гірничорудних підприємств. 2.Сформульовано основні принципи підвищення економічної ефективності видобутку і переробки мінеральних ресурсів, на основі яких запропоновано узагальнену схему формування стратегічних та оперативних планів на гірничорудних підприємствах. У роботі сформульовано економіко-математичну модель оптимального регулювання залізорудного гірничозбагачувального виробництва, що дозволяє забезпечити обгрунтований вибір заходів щодо вдосконалення виробничої структури підприємства, оцінювати обсяги гірничопромислових відходів, що утворюються на всіх стадіях технологічного процесу, ступін

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ