Економічне регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві - Автореферат

У звязку з цим дослідження механізму економічного регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві та обґрунтування пропозицій щодо його удосконалення має теоретичне й прикладне значення. Необхідність, теоретична та практична значимість функціонування механізму економічного регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві зумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Особистий внесок здобувача полягає в тому, що уточнено поняття “інвестиційний клімат”; застосовано комплексний підхід дослідження системи важелів економічного регулювання інвестиційної діяльності; встановлено тенденції динаміки інвестиційного клімату і характер його впливу на інтенсивність та ефективність процесів вкладання капіталу; розроблено пропозиції щодо удосконалення механізму регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві; розроблено методику розрахунку обсягів коштів непрямої державної інвестиційної підтримки аграрних товаровиробників; розраховано розміри додаткових грошових потоків, що надійдуть у сільське господарство внаслідок удосконалення окремих економічних важелів регулювання інвестиційної діяльності; обґрунтовано основні методичні підходи до розробки та реалізації аграрних інвестиційних програм регіонального рівня. В першому розділі дисертаційної роботи “Інвестиційна діяльність та економічний механізм її регулювання в сільському господарстві” визначено поняття “інвестиції”, “інвестиційна діяльність”, “субєкт та обєкт інвестиційної діяльності”, “інвестиційний ринок”, “інвестиційний клімат”. Розглянуто теоретичні аспекти та досвід інших країн світу щодо основних принципів й важелів економічного регулювання інвестиційної діяльності, запропоновано методику оцінки непрямої державної підтримки сільського господарства через дію важелів механізму економічного регулювання інвестиційної діяльності.На підставі проведених в дисертаційній роботі досліджень зроблено наступні висновки: Інвестиції займають ключове місце в соціально-економічному розвитку сільського господарства, а їх обсяги обумовлюються станом інвестиційного клімату. Хоча упродовж 1990-1998 років були задіяні усі можливі важелі регулювання, аграрна інвестиційна політика України носила епізодичний, безсистемний характер, не було досягнуто оптимального впливу на економічну ситуацію. Система економічного регулювання інвестиційної діяльності містить у собі важелі прямого (політика державних капітальних вкладень) та непрямого (амортизаційна політика, стимулююча функція податкової системи, кредитне забезпечення, цінове та митне регулювання, а також інноваційна політика, заходи по залученню іноземних інвестицій, індикативне планування та сприяння реформуванню) впливу. В умовах переходу до ринку важливим важелем економічного регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві має стати амортизаційна політика. Для удосконалення амортизаційної системи необхідно: дозволити індексацію основних засобів при досягненні квартального індексу інфляції 105%; прийняти порядок розрахунку коефіцієнта індексації, за якого він відповідатиме індексу інфляції; не обкладати податками приріст вартості основних засобів, що утворюється при застосуванні даного коефіцієнта; надати дозвіл застосовувати коефіцієнт індексації для перерахунку вартості основних засобів, до яких нараховується амортизація прискореним методом; знизити терміни компенсації витрат прискореним методом та диференціювати їх залежно від видів основних засобів на 3-, 5-та 7-річні; нараховувати амортизаційні відрахування до відновлювальної вартості основних засобів, яка дорівнює початковій, корегованій на суму витрат на капітальний ремонт.

Вступ

Розділ 1. Інвестиційна діяльність та економічний механізм її регулювання в сільському господарстві

1.1 Соціально-економічна суть інвестицій та особливості їх здійснення в сільському господарстві

1.2 Основні принципи та важелі регулювання інвестиційної діяльності

1.3 Методика оцінки державної інвестиційної підтримки сільського господарства непрямими важелями

Розділ 2. Умови здійснення та ефективність інвестиційної діяльності в сільському господарстві

2.1 Економічні умови інвестиційної діяльності в сільському господарстві

2.2 Сучасний стан аграрного інвестиційного процесу

2.3 Залучення іноземних інвестицій

Розділ 3. Вдосконалення економічного механізму регулювання інвестиційної діяльності в агробізнесі та його результативність

3.1 Особливості сучасного механізму державного регулювання інвестиційної діяльності в агробізнесі та його результативність

3.2 Вплив важелів економічного регулювання на формування інвестиційних ресурсів товаровиробників

3.3 Розробка регіональних інвестиційних програм

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

На підставі проведених в дисертаційній роботі досліджень зроблено наступні висновки: Інвестиції займають ключове місце в соціально-економічному розвитку сільського господарства, а їх обсяги обумовлюються станом інвестиційного клімату. Пропонуємо поняття “інвестиційний клімат” визначати як сукупність внутрішніх й зовнішніх факторів політичного, економічного, правового та соціально-психологічного характеру, що впливають на інтенсивність інвестиційних процесів та визначають умови інвестування в країні.

Сучасний стан аграрного інвестиційного процесу позначається різким скоренням усіх видів капітальних вкладень як у виробничу, так і в соціальну сфери агропромислового комплексу. Знижується рівень їх ефективності. Обсяги зовнішнього інвестування не набрали необхідних розмірів, щорічні надходження іноземних інвестицій не відповідають потребам економіки. Проблема відновлення повноцінного аграрного інвестиційного процесу набула першочергового значення. Хоча упродовж 1990-1998 років були задіяні усі можливі важелі регулювання, аграрна інвестиційна політика України носила епізодичний, безсистемний характер, не було досягнуто оптимального впливу на економічну ситуацію. Різке скорочення обсягів державних капітальних вкладень не було компенсоване зростанням інвестицій з альтернативних джерел. Основною причиною занепаду аграрного інвестиційного процесу стала невідповідна до ситуації інвестиційна політика, безсистемний підхід до впровадження окремих елементів економічного регулювання та неврахування їх взаємодії.

Система економічного регулювання інвестиційної діяльності містить у собі важелі прямого (політика державних капітальних вкладень) та непрямого (амортизаційна політика, стимулююча функція податкової системи, кредитне забезпечення, цінове та митне регулювання, а також інноваційна політика, заходи по залученню іноземних інвестицій, індикативне планування та сприяння реформуванню) впливу. Метою економічного регулювання інвестиційної діяльності є створення сприятливого інвестиційного клімату та активізація інвестування. Основною умовою удосконалення механізму економічного регулювання інвестиційної діяльності та його запровадження є комплексність дій усіх важелів, урахування їх взаємозалежності. В умовах трансформації економіки України в ринкове середовище переважного значення набувають непрямі важелі регулювання. Знижуючи свою роль у прямому фінансуванні інвестиційних процесів, держава повинна забезпечувати активність приватних інвесторів важелями непрямого впливу.

Пріоритетами прямого державного інвестування в умовах переходу до ринкової економіки повинен залишитись розвиток аграрної науки (насінництво, ветеринарія, механізація, захист рослин і тварин тощо); утримання доріг; комунікацій звязку, тепло-, електро-, водопостачання; утримання контролюючих органів; часткове фінансування аграрної освіти, інформаційного забезпечення; утримання та розвиток соціальної сфери села тощо.

В умовах переходу до ринку важливим важелем економічного регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві має стати амортизаційна політика. Її метою є забезпечення процесу простого відтворення шляхом створення умов, за яких подальше інвестування накопиченого амортизаційного фонду є економічно виправданим та вигідним для інвестора. Для удосконалення амортизаційної системи необхідно: дозволити індексацію основних засобів при досягненні квартального індексу інфляції 105%; прийняти порядок розрахунку коефіцієнта індексації, за якого він відповідатиме індексу інфляції; не обкладати податками приріст вартості основних засобів, що утворюється при застосуванні даного коефіцієнта; надати дозвіл застосовувати коефіцієнт індексації для перерахунку вартості основних засобів, до яких нараховується амортизація прискореним методом; знизити терміни компенсації витрат прискореним методом та диференціювати їх залежно від видів основних засобів на 3-, 5- та 7-річні; нараховувати амортизаційні відрахування до відновлювальної вартості основних засобів, яка дорівнює початковій, корегованій на суму витрат на капітальний ремонт.

Особливої актуальності в сучасних умовах набуває питання кредитного забезпечення аграрних товаровиробників, що зумовлено специфікою виробничих процесів галузі. Вирішення цього питання необхідно здійснювати шляхом створення спеціальних фондів кредитної підтримки, які поряд із наданням гарантій кредитним установам щодо повернення основних сум кредитів, сплачуватимуть частину відсотків за користування ними.

Незважаючи на те, що сучасна податкова система виконує функцію стимулювання інвестиційної активності в сільському господарстві, деякі аспекти оподаткування потребують подальшого удосконалення та законодавчого визначення. Так, необхідним є законодавче визначення порядку сплати податків підприємствами, для яких перехід на фіксований сільськогосподарський податок є невигідним. Після закінчення строку звільнення сільськогосподарських підприємств від сплати основних видів податків (з 01.01.2001), слід забезпечити поступове збільшення податкового навантаження до економічно обґрунтованих меж, які не призводитимуть до вилучення інвестиційних ресурсів товаровиробників, застосовувати систему пільг, стимулюючих інвестиційну діяльність, в тому числі її інноваційний аспект.

Формуванню власних інвестиційних ресурсів сільськогосподарських товаровиробників будуть сприяти досягнення паритетності цін та еквівалентності товарообміну між галузями агропромислового комплексу засобами цінового регулювання, а саме: шляхом відновлення інтервенційного фонду регулювання ринку сільськогосподарської сировини та продовольства, компенсаційних виплат підтримки цін та доходів сільськогосподарських товаровиробників. Ринкове регулювання процесів ціноутворення в аграрній сфері повинно досягатись підвищенням платоспроможного попиту населення через зростання доходів населення. За допомогою заходів митного регулювання необхідно досягти захищеності внутрішнього ринку від дестабілізації та сприяти захисту інтересів власного товаровиробника.

Необхідно посилити роль органів місцевого самоврядування в регулюванні інвестиційної діяльності. Цьому буде сприяти розробка та реалізація інвестиційних програм регіонального рівня.

Запровадження механізму економічного регулювання інвестиційної діяльності вимагає від держави певних витрат. Ці кошти можуть використовуватись товаровиробниками на інвестиційні цілі, тому являють собою непряму державну інвестиційну підтримку сільського господарства. Кількісну оцінку такої підтримки доцільно здійснювати на підставі запропонованої методики.

Впровадження пропозицій щодо удосконалення механізму економічного регулювання інвестиційної діяльності, розроблених в результаті досліджень, забезпечить непряму державну інвестиційну підтримку сільського господарства в обсягах, що дорівнюють 11 млрд. грн. в рік, з розрахунку на 1 господарство - 903 тис. грн. і на 1 працюючого - 4,7 тис. грн. В порівнянні з країнами ЄС обсяги такої підтримки значно нижчі. Впровадження запропонованого механізму сприятиме активізації інвестиційної діяльності, створенню сприятливого інвестиційного клімату.

1. Пріб К.А. Відновлення інвестиційного процесу в сільському господарстві району // Економіка АПК. - 1997. - № 8. - С. 45-48.

2. Пріб К.А. Інвестування розвитку соціальної сфери села // Агроінком. - 1998. - № 7-8. - С. 45-47.

3. Пріб К.А. Важелі непрямого регулювання інвестиційної діяльності // Економіка АПК. - 1998. - № 11. - С. 71-75.

4. Пріб К.А. Умови діяльності іноземних інвесторів у сільському господарстві України // Агроінком. - 1999. - № 3-4-5. - С. 52-56.

5. Пріб К.А. Економічне регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві // Аграрна наука - селу / Науковий збірник Подільської державної аграрно-технічної академії, випуск 7, т. 2. - Камянець-Подільський, 1999. - С. 141-145.