Економічне оцінювання та вибір варіантів інноваційного розвитку підприємств машинобудування - Автореферат

Реалізація інноваційної стратегії висуває особливі вимоги до машинобудівних підприємств, які забезпечують оновлення та інноваційний розвиток активної складової основних засобів усіх галузей національного господарства. В науковому плані економічне оцінювання та вибір варіантів інноваційного розвитку вимагає розвязання низки теоретичних та практичних завдань, зокрема, визначення критеріїв та показників ефективності інноваційного розвитку, кількісних економічних закономірностей цього процесу, формулювання та розвязання відповідних оптимізаційних задач, розробки практичних рекомендацій та пропозицій. Дисертаційна робота повязана із виконанням наукових досліджень, передбачених планом Національного університету "Львівська політехніка" та науковим напрямком кафедри економіки підприємств та інвестицій "Інноваційна та інвестиційна діяльність підприємства" (№ державної реєстрації 0107U001113); матеріали наукового дослідження використано для розроблення держбюджетної теми ДБ/ТЕОР "Формування системи індикаторів виробничо-господарської діяльності підприємств" (№ державної реєстрації 0107U000837), дійсної на підставі Наказу МОН України від 27.10.2006 р., №732. Для вирішення поставлених завдань у процесі дослідження у дисертації було використано такі методи: системного загальнотеоретичного осмислення процесів інноваційного розвитку - для дослідження сутності та варіантності інноваційного розвитку підприємств; статистичні - при аналізі і визначенні кореляційних залежностей за матеріалами щодо інноваційного розвитку економіки України та країн Європейського Союзу; економіко-математичного моделювання - для встановлення причинно-наслідкових звязків, що стосуються оцінювання впливу сукупності факторів на темпи зростання основних засобів; оцінювання та порівняння - для вибору варіантів інноваційного оновлення основних засобів; оптимізації - при розвязанні задачі розподілу інвестиційних ресурсів, спрямованих на реалізацію інноваційних організаційно-технічних засобів. Аналітичні взаємозвязки використовуються з метою визначення за критерієм ресурсовіддачі (ресурсозбереження) пріоритетів оновлення обладнання (техніки) для системи виробничих ланок підприємства. удосконалено: - економіко-математичну модель щодо виявлення закономірностей інноваційного розвитку виробничих систем, яка дозволяє визначити темпи зростання основних засобів в умовах дії механізму нарахування амортизації за їх залишковою вартістю в залежності від строків служби та ресурсних факторів - частини прибутку, що капіталізується, рентабельності основних засобів, норми амортизації.Основу такого розвитку, як вважають основоположники інноваційної теорії, визначають інновації, котрі класифікуються на декілька видів. На основі розрахунку та аналізу показників інноваційності можна було би зробити висновок про доцільність здійснення оновлення основних засобів підприємств чи їх окремих виробничих ланок. Формування фінансових потоків на підприємствах обумовлюється дією широкого кола чинників - рівнем прибутковості продукції, рентабельністю основних засобів та термінами їх використання, параметрами амортизаційної політики, системою оподаткування доходів та прибутку тощо. У другому розділі дисертаційного дослідження "Аналіз інноваційного розвитку аналітичними та статистичними методами" здійснюється моделювання кількісних закономірностей інноваційного розвитку виробництва, аналізується вплив основних параметрів на темпи зростання основних засобів та ресурсовіддачі, провадиться інтерпретація отриманих результатів за статистичними даними. Загалом темпи зростання основних засобів збільшуються із ростом параметрів, що характеризують частку прибутку, використаного для нагромадження, рентабельність основних засобів, норму амортизаційних відрахувань та тривалість використання основних засобів.Основу сталого економічного зростання визначають інновації, які на рівні підприємства охоплюють основні елементи виробничого процесу (сировина, комплектуючі, технологія та основні засоби, продукція), його організацію, звязки із зовнішнім економічним середовищем, зокрема, стосовно ринків збуту продукції, що виготовляється на підприємстві. Динаміка ресурсовіддачі у процесі впровадження технічних інновацій характеризується кількісною закономірністю, зміст якої полягає у тому, що різниця між темпами зростання обсягів продукції та виробничого ресурсу обумовлюється добутком двох показників - коефіцієнта оновлення основних засобів та введеного показника інноваційності техніки стосовно конкретного ресурсу (праця, енергія, сировина, виробничі площі тощо). Побудована економіко-математична модель (рівняння) для визначення темпів зростання основних засобів дозволяє визначити вплив на їх динаміку параметрів, що характеризують частку інвестованого прибутку, рентабельність основних засобів, механізм та норму амортизаційних відрахувань, а також тривалість використання основних засобів. На другому етапі аналізу можна змінювати структуру цих частин і відповідно досягати компр

Основний зміст роботи