Економічне оцінювання інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі - Автореферат

Створення конкурентоспроможної і ефективної економіки України в перспективі значною мірою залежатиме від стану базових галузей промисловості, серед яких важливе місце займає паливно-енергетичний комплекс (ПЕК). ПЕК визначає можливість забезпечення стабільного функціонування і розвитку матеріальної і нематеріальної сфер виробництва, безпосередньо впливаючи на конкурентоспроможність вітчизняної продукції, а отже і рівень добробуту населення. Повільне і здебільшого суперечливе реформування економіки за умов економічного занепаду, лібералізації економічних відносин, посилення конкуренції та зростання нестабільності конюнктури зовнішніх паливно-енергетичних ринків створило принципово нові умови господарювання для підприємств вітчизняного ПЕК, що суттєво послабило економічну стабільність та конкурентоспроможність субєктів господарювання (СГ), мінімізувавши таким чином їх можливості не лише з точки зору інвестиційно-інноваційного розвитку, але й простого відтворення основних виробничих фондів (ОВФ). Нинішній стан ПЕК суттєво обмежує конкурентоспроможність вітчизняних товаровиробників, а відтак й національної економіки в цілому, обмежує можливості інноваційного розвитку і водночас активізує комплекс загроз економічній безпеці (ЕКБ) держави та її територіальних утворень. Наукова новизна одержаних результатів полягає у такому: вперше: запропоновано модель комплексного оцінювання ефектів ІУР у ПЕК з точки зору їх мікро-, мезо-і макроекономічної ефективності, що передбачає оцінювання результатів міжгалузевого взаємовпливу окремих ефектів інтеграції паливних та енергетичних підприємств як стабілізаційного, так і інноваційного характеру, оцінювання бюджетної ефективності ІУР, а також впливу зазначених рішень на параметри конкурентоспроможності СГ суміжних галузей промисловості та економічної системи загалом. удосконалено: систему СТР у ПЕК, в якій на відміну від існуючої структури введено ІУР, призначені для реалізації на різних рівнях територіально-виробничої та управлінської ієрархії з метою відновлення економічної стабільності паливно-енергетичних підприємств, створення умов для активізації їх інвестиційних ресурсів і досягнення на цій основі конкурентоспроможності обєктів різних ієрархічних рівнів;У першому розділі - "Теоретичні та прикладні засади формування і реалізації інтеграційних управлінських рішень в паливно-енергетичному комплексі" досліджується сутність та роль ІУР в контексті трансформаційних процесів у ПЕК, а також місце останнього з точки зору його впливу на конкурентоспроможність національної економіки. Тому, беручи до уваги обмежені можливості конкурентоспроможного розвитку ПЕК та виходячи з необхідності пошуку напрямків підвищення його ефективності, обґрунтовується необхідність реалізації у даному секторі промисловості ІУР, зорієнтованих на використання власних можливостей окремих підприємств у їх спільних інтересах, що передбачає розвиток між ними коопераційних відносин, реалізувати переваги яких можна через створення вертикально-інтегрованих ЕПК, за участю різних субєктів ПЕК. Прибуток від реалізації одиниці продукції після обєднання при незмінній ціні, для ВП, ТЕС і НПЗ дорівнює відповідно: , , , де , , - доінтеграційні (післяінтеграційні) витрати на виробництво одиниці продукції ВП, ТЕС, НПЗ; , , - доінтеграційний прибуток від реалізації одиниці продукції, - вугілля, електроенергії, мазуту. Приріст прибутку залежить від збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції за межами обєднання, у чому зацікавлені всі субєкти ЕПК і для випадку, коли кінцевим продуктом обєднання є електроенергія (прибуток безпосередньо ТЕС), дорівнює: , де - кількість виробленої електроенергії; - витрати електроенергії на власні потреби ТЕС; - кількість електроенергії, спожитої ВП (НПЗ); - тариф оптового ринку на електроенергію; - кількість вугілля, спожитого ТЕС; - собівартість вугілля; - кількість мазуту, спожитого ТЕС; - собівартість мазуту; - інші витрати ТЕС; - позареалізаційні доходи (витрати). Запропоновано модель комплексного оцінювання ефектів ІУР, яка передбачає їх оцінювання на різних рівнях управлінської та господарської діяльності, і враховує ефекти, що проявляються на рівні як підприємств ПЕК, так і СГ інших галузей промисловості, які не беруть участі в інтеграційних процесах (рис.У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання підвищення конкурентоспроможності обєктів мікро-, мезо-та макроекономічного рівнів на основі формування і реалізації ІУР у ПЕК та удосконалення методичних основ їх економічного оцінювання, яке дозволяє зробити такі висновки: 1. Існуючий контур ескалації кризових явищ у вітчизняному ПЕК, несприятливе макроекономічне середовище, несформованість ринків ПЕР, їх нестабільність та суперечливість державної політики ринкових перетворень обумовлюють деградацію промислового сектору економіки, мінімізують перспективи його інвестиційно-інноваційного розвитку, ефективність соціально-економічного прогресу та конкурентоспроможність національ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ