Народногосподарське значення сої та її похідних продуктів. Шляхи підвищення економічної ефективності сої з точки зору прибутковості. Інтенсифікація соєвого виробництва і переробки. Удосконалення способів зберігання та поліпшення якості готової продукції.
В останні роки в усьому світі зріс інтерес до такої бобової культури як соя. Що пояснюється рідкісним хімічним складом - в зерні сої міститься 38-40 % білка, 20 % жиру, 25-30 % вуглеводів, а також мінеральні речовини, ферменти, вітаміни, фітохімічні та інші речовини. Культура посідає тепер четверте місце у світі за площею посіву та обсягами виробництва після пшениці, кукурудзи та рису. За останні 40 років світове виробництво зерна сої збільшилося в 5,9 рази. Інтерес фахівців в Україні до культури зростає, бо за рахунок неї вже в багатьох вітчизняних сільськогосподарських підприємствах і в багатьох країнах успішно вирішується проблема білка, олії та зміцнюється економіка.У насінні сої міститься 30-55% білка, 13-26% жиру, 20-32% крохмалю. Жодна рослина в світі не може за 4-5 місяців виробити стільки білка і жиру. Соєвий білок і олію можна знайти на полицях супермаркетів розвинених країн у складі більш ніж 1000 харчових продуктів, починаючи від приправ до салатів, соєвого мяса, хліба і закінчуючи смачними готовими стравами. Великий вміст білка і надзвичайно цінна його збалансованість за амінокислотним складом, роблять сою чудовим замінником продуктів тваринного походження у харчуванні людини. Із сої виготовляють соуси, молоко, сир, котлети, замінники яєчного порошку, кондитерські вироби, ковбаси, консерви та ін. їх використовують як дієтичний продукт харчування, що має антисклеротичні речовини.Соя є економічно вигідною культурою, яка проводиться без внесення азотних добрив, пестицидів, не вимагає витрат на відшкодування збитку навколишньому середовищі і сприяє її збереженню, користується стійким попитом на світовому ринку. Зважаючи на зростання населення Землі і все більш помітного збитку, що завдається навколишньому середовищу внаслідок господарської діяльності і людини повязаної з виробництвом продовольства, дуже важливим для виживання людства є оптимізація виробництва та використання харчових ресурсів. Крім олії, основними харчовими продуктами, виробляють із сої є: соєве молоко, тофу, окара, текстурований соєвий білок (ТСБ), соєві ізоляти і інші. У світовій практиці соєва зерно в основному використовується для переробки на олію, а шрот і макуха - для кормових цілей як цінні високобілкові добавки до комбікормів. На корм худобі може використовуватися і зелена маса сої як для безпосереднього згодовування, так і для заготівель силосу, сіна, сінажу, травяного борошна, гранул.Досягти максимального прибутку підприємство може лише за допомогою науково-обґрунтованого підходу до інтенсифікації моделей технології вирощування сої для забезпечення максимального виходу продукції та оптимізації величини витрат . Відомо, що інтенсифікація технологій вирощування супроводжується збільшення рівня витрат, що негативно впливає на рівень економічної ефективності виробництва продукції. Проте, в жорстких умовах високої конкуренції на ринку важливим є розробка оптимізаційної моделі технологій вирощування, які б забезпечували максимальний вихід продукції при низьких затратах на виробництво продукції відповідної якості. Освоєння таких технологій, поряд із зростанням урожайності, забезпечить істотне підвищення якості зерна, що відповідає стандартам і вимогам сучасного ринку. Завданням досліджень є обґрунтування економічної доцільності інтенсифікації технології вирощування сої за допомогою обробки насіння штамами азот фіксуючих бактерій у поєднанні із мікродобривами, проведення позакореневих підживлень у фазу бутонізації і наливання насіння на фоні інтенсивної системи захисту, що сприяє підвищенню економічної ефективності вирощування зерна культури, зниженню собівартості одиниці продукції, та забезпечує високий рівень рентабельності (129-139%) виробництва культури.Для насіння олійних культур характерним є високий вміст жиру, тому що запасні речовини, які використовуються зародком при проростанні, відкладаються в насінні не у вигляді крохмалю, як у зернових, а у вигляді жирів. Високий вміст жиру в насінні олійних відіграє важливу роль при визначенні режиму його зберігання. Сухе і зріле насіння під час зберігання за низьких температур перебуває у стані спокою, а при підвищенні вологості і температури переходить у стан інтенсивної життєдіяльності. Це пояснюється тим, що дихає насіння переважно за рахунок жирів, які при окисленні виділяють більше теплоти, ніж вуглеводи. Тому насіння, призначене для зберігання, очищають від битих і пошкоджених зернин.Для запобігання змішуванню або засміченню забороняється складати в суміжних засіках або штабелях зерно двох сортів однієї культури, а також зерно культур, яке важко відокремлюється, наприклад жита і пшениці, пшениці і ячменю та ін.Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що при розробці стратегії й тактики виробництва сої, удосконаленні розміщення її посівів доцільно враховувати: вимоги до ґрунтово-кліматичних умов; урожайність насіння; економічну ефективність виробництва; конкурентоспроможність і попит на насіння, олію та шрот на внутрішньому й світовому ринках. Розробити і впроваджу
План
Зміст соя інтенсифікація прибутковість
Вступ
1. Народногосподарське значення сої
2. Економічна ефективність вирощування сої
3. Шляхи підвищення економічної ефективності сої
3.1 Інтенсифікація соєвого виробництва
3.2 Удосконалення способів зберігання та поліпшення якості сої
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
