Економічна ефективність виробництва зерна та шляхи її підвищення (на матеріалах СВК "Світанок" с. Винарівка) - Курсовая работа

У значній мірі завдяки розвитку зернового сектору протягом останніх років досягнуто позитивних змін у суміжних галузях. У звязку із подорожчанням матеріально-технічних засобів (техніка, паливно-мастильні матеріали, енергоресурси, засоби захисту рослин, добрива тощо), що використовуються галуззю, щорічно відбувається зростання собівартості продукції рослинництва. Критичний фінансовий стан сільського господарства та зростання вартості матеріально-технічних ресурсів зумовили скорочення обсягів внесення органічних і мінеральних добрив, а отже, зниження урожайності та підвищення собівартості продукції. При списанні старої техніки і появі нової, як правило, значно дорожчої від існуючої, зростає вартість фондів, ціна продукції, що вирощується з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь підвищується, а відповідно і собівартість продукції є високою. Зважаючи на відсутність впливових державних регуляторів, це призвело до значного перевищення пропозиції над попитом на внутрішньому ринку і, як наслідок, до зниження у цей рік реалізаційних цін на зерно та значного недобору сільськогосподарськими виробниками фінансових ресурсів.Економічна ефективність показує кінцевий корисний ефект від застосування засобів виробництва і живої праці, а також сукупних їх вкладень. Ефект - це результат тих чи інших заходів, які проводяться в сільськогосподарському виробництві. Ефективність - це економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами і витраченими на їх досягнення ресурсами, причому при вимірюванні ефективності ресурси можуть бути представлені або в певному обсязі за їх первісною (переоціненою) вартістю (застосовувані ресурси), або частиною їх вартості у формі виробничих витрат (виробничо-спожиті ресурси). Економічна ефективність - це таке співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва. Вимірювальну систему економічної ефективності сільськогосподарського виробництва доцільно будувати таким чином, щоб вона була здатна повністю розкривати дві взаємоповязані і взаємодоповнюючі результативні сторони діяльності аграрних підприємств - раціональність використання ними землі через показники загального ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь, і економічність виробництва, показники якої розкривали б, якою ціною одержано цей ефект.У сільськогосподарському виробництві найбільше використовують натуральні показники. За їх допомогою оцінюють продуктивність і економічну ефективність використання аграрно-ресурсного потенціалу (показники врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності худоби). В умовах розвитку ринкової економіки і товарно-грошових відносин широко використовуються вартісні показники. Кількісні показники у свою чергу поділяються ще на дві групи: ті що виражають обсяг виробництва продукції, капітальних робіт, товарообороту, обсяги виконання різних робіт, і ті, що характеризують обсяги виробництва різних видів промислової і сільськогосподарської продукції. Якісні показники дають якісну оцінку продукції (вміст клейковини в зерні, цукру в цукрових буряках, вміст перетравного протеїну, кількості жиру в молоці тощо).Щоб визначити, яке за розмірами є досліджуване господарство (велике, середнє, мале) потрібно розрахувати показники розміру виробництва. Висновок: Таким чином, аналізуючи дані розраховані в таблиці 2.1. можна зробити висновок про те, що СВК “Світанок ”відноситься до середніх господарств. Найбільшу питому вагу в структурі земельних угідь мають сільськогосподарські угіддя (в середньому по Україні 69,1 %), які можна обєднати у дві основні групи: інтенсивні (орні землі, багаторічні насадження, поліпшені сіножаті, культурні пасовища) та екстенсивні (малоцінні луки і пасовища). У господарствах, де зрошуються інші сільськогосподарські угіддя, визначають частку зрошуваних у площі відповідних угідь. Таким чином, в господарстві потрібно підвищувати рівень ефективності використання землі, в результаті чого збільшиться виробництво валової продукції.Розвиток зернового виробництва характеризується такими показниками: посівними площами та їх структурою, урожайністю (в цілому по групі та по відношенню до окремих культур), валовим збором та його структурою, економічною ефективністю виробництва. Тому посівні площі під ці культури з кожним роком зростають. Дані, наведені в таблиці 2.8 свідчать, що протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання загальних обсягів валових зборів зернових та зернобобових культур.Вища питома вага високоврожайних культур у структурі посівних площ дає змогу навіть при меншій площі посіву одержувати значно більший валовий збір. 2010 р. площа, га урожайність, ц/га вал. збір, ц площа, га урожайність, ц/га вал. збір, ц площа, га урожайність, ц/га вал. збір, ц Висновок: Аналізуючи таблицю 2.9 можна побачити , що у 2010 році площа посіву під зернові та зернобобові культури зменшилася на 16,88% порівняно з 2008р, тобто на 7800 га.Економічна ефективність сільськогосподарськ

Зміст

Вступ

Розділ 1. Наукові основи підвищення економічної ефективності виробництва зерна

1.1 Суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва

1.2 Показники економічної ефективності виробництва зерна і методика їх визначення

Розділ 2. Рівень виробництва зерна та його економічна ефективність

2.1 Виробничі ресурси господарства та їх використання

2.2 Посівні площі, урожайність і валовий збір зерна

2.3 Економічна ефективність виробництва зерна

Розділ 3. Проект підвищення ефективності виробництва зерна

3.1 Обґрунтувати рівень беззбитковості виробництва зерна

3.2 Рівень інтенсивності та продуктивності зернового виробництва

3.3 Обґрунтування собівартості і рентабельності виробництва зерна на перспективу

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел