Економічна ефективність виробництва та формування ринку продукції скотарства - Автореферат

Формування ринку продукції скотарства в Україні відбувається дуже стримано, але така ситуація, безумовно, тимчасова і вже сьогодні необхідно проводити дослідження, які допоможуть агарним підприємствам ефективніше вести господарську діяльність в умовах динамічного ринку. Виробництво і переробка продукції скотарства у період переходу на ринкові засади зіткнулися з великими труднощами, що спричинили високі темпи скорочення поголівя худоби, зниження її продуктивності, особливо в суспільному секторі. Переважна більшість їх робіт охоплюють питання, що стосуються економічної ефективності виробництва та формування ринку продукції скотарства. Проте, не можна вважати, що проблема досліджена достатньо глибоко, адже у більшості робіт зазначених вчених, обєктом наукового дослідження виступає економічна ефективність сільськогосподарського виробництва, а економічна ефективність виробництва продукції скотарства вивчалася у загальному контексті. дослідити тенденції розвитку виробництва, переробки і споживання продукції скотарства;Враховуючи особливості галузі скотарства та узагальнюючи трактування наукової літератури, дійшли висновку, що суть економічної ефективності сільськогосподарського виробництва полягає у збільшенні виходу сільськогосподарської продукції з гектара землі, від однієї голови худоби при найменших витратах ресурсів на її виробництво. Поглибленими дослідженнями, здійсненими на матеріалах господарств Поліської зони Чернігівської області, встановлено, що економічна ефективність виробництва молока та приросту великої рогатої худоби не забезпечує умов для ведення розширеного виробництва, внаслідок чого галузь залишається збитковою (табл.1). Тільки за рахунок підвищення ціни реалізації 1 ц молока та 1 ц приросту живої маси врх відповідно в 2,5 і 4,2 рази за 1997 - 2001 рр. рівень збитковості живої маси врх зменшився на 49,1 відсоткові пункти, а по молоку рівень рентабельності у 2001 р. становив 1,5 відсотка. Так у 138 господарствах досліджуваної сукупності середньодобовий приріст великої рогатої худоби на вирощуванні і відгодівлі у 1999 р. становив 211г, з розрахунку на 1 ц приросту було витрачено 18,5 ц корм. од., 115 люд-год, собівартість 1 ц яловичини склала 315,1 грн., а рівень збитковості - 119,2 відсотка. Тому, заходи щодо зростання продуктивності великої рогатої худоби є головним напрямом підвищення економічної ефективності виробництва продукції, на що слід спрямовувати ресурси задіяні у галузі.Комплексне дослідження теоретичних і практичних аспектів проблеми економічної ефективності виробництва та формування ринку продукції скотарства дозволяють зробити наступні висновки: 1. Причиною цього негативного явища стало різке скорочення поголівя врх, падіння його продуктивності, кризова економічна ситуація в країні, особливо в аграрному секторі, порушення економічних звязків між галузями АПК та внутрігосподарські прорахунки. Низькі темпи інтенсифікації виробництва продукції скотарства призвели до зниження рівня показників окупності витрат. Висока кормомісткість 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби, 1 ц молока та значні затрати праці на одиницю продукції зумовили суттєве зростання собівартості 1 ц молока та приросту живої маси врх. Скорочення обсягів виробництва продукції скотарства викликало зростання цін на молоко та мясо, що в свою чергу знизило рівень споживання молока і молокопродуктів на 22,9% та мяса і мясопродуктів на 39,6% за період 1990-2001 рр. Причому рівень споживання цих продуктів значно нижчий від фізіологічно обґрунтованої норми.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Комплексне дослідження теоретичних і практичних аспектів проблеми економічної ефективності виробництва та формування ринку продукції скотарства дозволяють зробити наступні висновки: 1. У досліджуваних господарствах Поліської зони Чернігівської області у 1996-2001 рр. значно скоротилися обсяги виробництва продукції скотарства і знизилася його ефективність. Причиною цього негативного явища стало різке скорочення поголівя врх, падіння його продуктивності, кризова економічна ситуація в країні, особливо в аграрному секторі, порушення економічних звязків між галузями АПК та внутрігосподарські прорахунки.

2. Низькі темпи інтенсифікації виробництва продукції скотарства призвели до зниження рівня показників окупності витрат. Висока кормомісткість 1 ц приросту живої маси великої рогатої худоби, 1 ц молока та значні затрати праці на одиницю продукції зумовили суттєве зростання собівартості 1 ц молока та приросту живої маси врх. Цей ріст також зумовлений і інфляційними процесами, тому галузь скотарства на сьогодення є збитковою.

3. Скорочення обсягів виробництва продукції скотарства викликало зростання цін на молоко та мясо, що в свою чергу знизило рівень споживання молока і молокопродуктів на 22,9% та мяса і мясопродуктів на 39,6% за період 1990-2001 рр. Причому рівень споживання цих продуктів значно нижчий від фізіологічно обґрунтованої норми. Тому ця проблема повинна розглядатися урядом як одна з найважливіших складових формування продовольчого комплексу.

4. Основою розвитку скотарства та підвищення його ефективності є оптимальне забезпечення всього поголівя повноцінними кормами. Дослідження свідчать, що недостатній розвиток кормової бази і незбалансована годівля тварин призвели до суттєвих перевитрат кормів на виробництво молока та приросту живої маси. Так, розрахунки показують, що лише за рахунок ліквідації перевитрат кормів у 2000 році можна було б додатково одержати 183,4 тис. ц молока та 57,4 тис. ц приросту живої маси великої рогатої худоби. Тому, на перспективу пропонується здійснити ряд заходів щодо зміцнення кормової бази. З цією метою за допомогою економіко-математичної моделі розроблена оптимальна структура посівних площ під кормові культури, яка забезпечить формування найдешевшої кормової бази, при цьому як критерій взято собівартість 1 ц кормових одиниць.

5. Ціни, за якими сільськогосподарські товаровиробники реалізують молоко та худобу, не відшкодовують їм понесених витрат. За останні роки це призвело до помітних зрушень у структурі каналів реалізації молока і особливо худоби на мясо. Обсяги реалізації великої рогатої худоби заготівельним організаціям в період 1996-2001 рр. зменшилися на 11%, а в структурі реалізації збільшилася питома вага таких каналів збуту, як продаж населенню через систему громадського харчування та на громадських ринках. Значно скорочується продаж молока та приросту врх за бартерними угодами, що позитивно впливає на стабілізацію цінової політики в галузі.

6. Обсяги виробництва молока та яловичини тісно повязані з розвитком підприємств по їх переробці. Негативним фактором ефективного розвитку переробних підприємств досліджуваного регіону стало значне зменшення виробництва молока та мяса великої рогатої худоби, що в свою чергу призводить до зменшення обсягів його продажу переробними підприємствами споживачам на товарному ринку. Внаслідок цього їх потужності в досліджуваному регіоні використовуються менше ніж на 1/3, що призводить до підвищення амортизаційних витрат і затрат праці на виробництво одиниці продукції, а, відповідно, і здорожчання продуктів переробки.

7. Найбільшої ефективності виробництва цільномолочних продуктів харчування досягають при виробництві пастеризованого молока жирністю 2,5% - майже 72 пункти, сметани - 29 пунктів, морозива - 14 пунктів, а виробництво масла вершкового є збитковим - майже 14 пунктів. Пояснюється це тим, що для виробництва продукції глибокої переробки витрачається значно більше матеріальних ресурсів, енергії, ціни на які не адекватні до цін на продукти харчування. Для досягнення високої ефективності виробництва цільномолочної продукції необхідно встановити паритет цін на аграрну і промислову продукцію, або відшукувати канали дотування підприємств досліджуваної галузі.

8. Україна має всі необхідні передумови для розвитку молочно-мясного підкомплексу АПК, вони можуть бути реалізовані на підставі використання досвіду країн з розвинутим скотарством, але не як механічний процес його перенесення, а як творчий пошук нових рішень на основі принципів та закономірностей розвитку світової економіки.

9. Для стабілізації економічного і фінансового стану підприємств молочно-мясного підкомплексу скотарства необхідно більшу увагу приділяти розвитку агропромислової інтеграції, що дасть можливість відрегулювати цінову політику в інтересах всіх зацікавлених сторін у виробництві, переробці та споживанні продукції скотарства з урахуванням платоспроможності попиту. Закупівельні ціни для сільськогосподарських підприємств, оптово-відпускні для переробних та роздрібні ціни для торгівлі повинні забезпечувати відшкодування понесених витрат у кожній ланці підкомплексу та нормативний рівень їх прибутковості.

10. Формування цивілізованих ринкових відносин вимагає налагодження відповідної ринкової інфраструктури, яка дала б змогу скоординувати дії виробників, переробників та реалізаторів і створити можливості для якнайшвидшого поширення ринкової інформації. Для цього поряд зі створенням кооперативних структур для організації заготівлі, доставки, переробки скотарської продукції необхідно розвивати мережу агробірж, торгових домів, регіональних оптових ринків худоби та мяса, ярмарків, інформаційних агентств.

1. Степасюк Л.М. До питання визначення ефективності виробництва продукції скотарства в умовах перехідної економіки // Науковий вісник НАУ. - 2000. - Вип. 23.- С.51-53.

2. Степасюк Л.М. Стан та розвиток виробництва продукції скотарства в Менському районі Чернігівської області // Науковий вісник НАУ. - 2001. - Вип. 35.- С.324-328.

3. Степасюк Л.М. Конюнктура ринку молока та молокопродуктів в Чернігівській області // Науковий вісник НАУ. - 2001. - Вип. 44.- С.120-123.

4. Степасюк О.С., Ґудзь О.Є., Степасюк Л.М. Функціонування ринково-економічного середовища в аграрній сфері (надбання, проблеми) // Бухгалтерія в сільському господарстві. - 2001. -№15.- С.16-18.

5. Степасюк Л.М. Економічні аспекти розвитку скотарства // Матеріали наук.-практ. конф. “Економічні проблеми розвитку АПК в умовах ринкової трансформації” . -Київ: НАУ, 2000. -С.39-41.