Економічна ефективність виробництва м’яса великої рогатої худоби, шляхи та резерви їх підвищення в СПОП "Відродження" м. Шпола - Дипломная работа

Головними завданням розвитку економіки АПК є стабілізація і подальше нарощування обсягів виробництва тваринницької продукції, а на цій основі - послаблення залежності країни від імпорту мяса, зокрема сумнівної якості, оптимізація споживання продуктів харчування тваринного походження з розрахунку на душу населення, створення сприятливих організаційно-економічних умов для ефективної роботи сільськогосподарських товаровиробників. Проте слід визнати, що, незважаючи на вирішальну роль мясопродуктового підкомплексу у забезпеченні національної безпеки країни, темпи його економічного розвитку останніми роками є недостатніми, а потенційні можливості використовуються неповною мірою, що гальмує вирішення існуючих нині соціально-економічних і організаційно-технологічних проблем. В усіх розвинених країнах світу проблема забезпечення населення високоякісним мясом та мясопродуктами вирішується за рахунок інтенсивного розвитку спеціалізованого мясного скотарства. Екологічне призначення тваринництва полягає в забезпеченні землеробства органічними добривами, внесення у грунт яких повертає в природу значну кількість органічної маси, сприяє підвищенню його родючості, вмісту гумусу. Розвиток тваринництва в сучасних умовах господарювання вимагає аналізу ринку мяса та мясної продукції, створення дієвих механізмів, які зможуть стабілізувати та підвищити ефективність їх виробництва, забезпечити якість та безпечність виробленої продукції, підвищити конкурентоспроможність на споживчому ринку.Це зумовлює необхідність визначення рівня економічної ефективності виробництва продукції скотарства та її динаміки за різних форм власності та видів господарювання. Займаючи одне з основних місць у продовольчому підкомплексі, мясне скотарство визначає не тільки частку у виробництві продукції, й суттєво впливає на економічний стан сільських територій, на рівень забезпечення соціально необхідними продуктами харчування [6]. Розгляд галузі мясного скотарства в різних структурних аспектах показує, що структури мясопродуктового підкомплексу повязані між собою, тісно переплітаються і обєднуються єдиним ядром - господарським механізмом підкомплексу і його складовою частиною - економічним механізмом, який включає економічні важелі і елементи управління.У сучасних умовах мясне скотарство в Україні та світі є одним із основних виробників важливих білкових продуктів, які відзначаються біологічною повноцінністю для організму людини[19]. Особливостями галузі, що вивчається є розведення великої рогатої худоби з метою отримання основної продукції - мяса, а головним завданням мясного скотарства є забезпечення потреб людини в мясі, а землеробства гноєм. Пріоритетними завданнями розвитку галузі мясного скотарства в Україні мають бути: розвиток та створення великотоварних спеціалізованих сільгосппідприємств з виробництва яловичини, технічне переоснащення наявних ферм та освоєння нових технологій; покращення технологічних умов виробництва і якості мяса яловичини; нарощування та оптимізація поголівя мясної худоби і підвищення її продуктивності; збільшення обсягів виробництва мяса - шляхом інтенсифікації та розширення обсягів виробництва яловичини.Продукція реалізовується в основному оптовими партіями, деяка продукція здається на переробку місцевим переробним підприємствам з метою подальшої реалізації чи розрахунку з працівниками готовою продукцією. Від рівня забезпеченості виробництва знаряддями і предметами праці, їх структури та ефективності використання значною мірою залежать кінцеві результати діяльності субєктів господарювання в сільському господарстві. Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом і основою розвитку продуктивних сил сільського господарства, забезпечуючи відповідний рівень і темпи збільшення виробництва продукції та підвищення продуктивності праці. Для визначення стану виробництва в господарстві нам, насамперед, потрібно проаналізувати такі показники: кількість тварин на відгодівлі, їх продуктивність та валове виробництво. Розвиток кормової бази господарства необхідно оцінювати як за виходом кормів з 1 га сільськогосподарських угідь, досягнутим рівнем годівлі тварин, так і за показниками, які характеризують кінцеві результати: оплатою кормів продукцією та ефективністю її виробництва.Інтенсифікація кормовиробництва означає збільшення виходу кормів з гектара кормової площі, поліпшення їхньої якості на основі додаткових вкладень засобів виробництва, впровадження прогресивних технологій і нових форм організації та оплати праці. Такими резервами можуть бути: підвищення якості кормів за рахунок їх збалансування по поживних речовинах; підвищення вагової категорії тварин, які реалізуються на мясо (350 - 400 кг); зменшення загибелі тварин або її недопущення[3]. Кормова база господарства має забезпечувати тварин кормами як за кількістю, так і за вмістом у них поживних речовин у певних пропорціях. Проведемо підрахунок резерву збільшення виробництва мяса ВРХ за рахунок доведення продуктивності до рівня СПОП «Маяк-агро» у табл.3.4. Рез