Економічна ефективність виробництва кукурудзи на зерно та шляхи її підвищення в СТОВ "Вікторія" Вільшанського району Черкаської області - Курсовая работа

Кукурудзу традиційно вирощують українські аграрії, і вона займає суттєве місце в структурі виробництва зернових. І практично завжди, незалежно від урожаю інших культур, кукурудза за обсягами виробництва посідає третє місце. Щоб компенсувати збитки, аграрії пересівають загиблі площі кукурудзою та соняшником. Але у звязку з низьким врожаєм пшениці та ячменю, частина яких іде на фуражні цілі, їх нестачу будуть покривати за рахунок кукурудзи, і тому споживання цього зерна в Україні зростає. Для підприємства важливо знати не тільки обсяг виробництва продукції, а й скільки витрачено фінансових, матеріальних, трудових та інших ресурсів, які понесені затрати на виробництво цієї продукції.Мас короткий вегетаційний період (90-150 днів), для дозрівання зерна сума активних температур становить 2500-2900, а у фазі молочно-воскової стиглості 1800-2400. Особливо сприятливі умови для вирощування гібридного насіння склалися в Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській областях; менш сприятливі - в Поліссі і в Карпатах (за винятком Закарпаття), де кукурудза дає високі врожаї на зерно - 70 ц/га при середній врожайності по Україні - З0-35 ц/ra. В 1997 р. намітилось значне зростання площі посіву під зерно кукурудзи до 1,7 млн. га, що відповідно привело і до значного зростання її валового збору: від 4,7 млн. т на початку 90-х років, 1,5 млн. т в середині 90-х років до 5,3 млн. т в 1997 р.Збільшилось число країн, які виділяють субсидії на виробництво та експорт сільськогосподарської продукції. Загострення конкурентної боротьби вплинуло на скорочення обсягів експорту сільськогосподарської продукції, в тому числі із США. В результаті виробництво трьох важливих для США культур - кукурудзи, пшениці, сої - знизилось на 7%, тоді як в інших регіонах світу зросло більше як на 30%. Країни ЄС вийшли на ринок сільськогосподарської продукції як сильний конкурент на ринку зернових, що фактично було результатом фактичного впровадження субсидій на сільськогосподарську продукцію.Зернова галузь в Україні завжди була основою для наповнення ринку й традиційно вважається стратегічно, оскільки забезпечення всіх основних потреб здійснюється за рахунок власного виробництва [11 с.6-8]. Загальні підсумки економічного і соціального розвитку сільського господарства та інших галузей агропромислового комплексу лише за 8 місяців нинішнього року свідчать, що реалізація Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" та вжиті державним законодавчими і виконавчими органами й місцевою владою заходи спиняли нарощування виробництва продукції сільського господарства та поліпшення діяльності харчової і переробної промисловості, зміцнення фінансового стану господарських субєктів, подальшому поглибленню процесів реформування аграрного сектора економіки. З метою реалізації зазначеного Указу Президента України Кабінетом Міністрів України та Міністерством аграрної політики розроблено ряд заходів, спрямованих на активізацію діяльності біржового ринку продукції агропромислового виробництва та необхідний для його потреб матеріально - технічних ресурсів, посилення відповідальності товарних бірж за надання послуг з укладення угод купівлі-продажу сільськогосподарської продукції для державних і регіональних потреб, а також її реалізації з державних ресурсів та державного резерву тощо. Специфікою зернового господарства України на відміну від багатьох економічно розвинутих країн завжди було те, що лише половина зерна була товарною продукцією, решта залишалася в господарствах для внутрішніх потреб (корми, насіння переробки, на борошно, крупи).В ефективності виробництва відображується вплив комплексу і взаємозвязаних факторів, які формують її рівень і визначають тенденції розвитку. А для оцінки економічної ефективності сільськогосподарського виробництва використовують відповідний критерій і систему взаємоповязаних показників, які характеризують вимоги економічних законів і вплив різних факторів. Ефективність вирощування зернових культур характеризується багатьма показниками: По-перше - виробництво кукурудзи, урожайність, собівартість 1 ц., затрати праці на 1 ц або виробництво культури з розрахунку на 1 люд. По-друге - вихід кормових одиниць та перетравного протеїну з 1 га посіву, собівартість 1 ц, 1 ц корм, од., перетравного протеїну, затрати праці на 1 ц, на 1 ц корм, од., перетравного протеїну, ціну реалізації, прибуток з розрахунку на 1 ц, рівень рентабельності. Показники урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби і птиці досить обєктивно характеризують рівень ефективності виробництва, про те вони не можуть бути єдиними для всього сільськогосподарського виробництва.Багаторічна середньодобова відносна вологість повітря за період квітень - жовтень складає 63% (сама висока у жовтні - 70% і сама низька в липні - 33%). Для аналізу структури земельних ресурсів визначають такий показник як структура земельних угідь (процентне відношення видів угідь у загальній земельній площі), що наведено у та

План

Вступ

1. Сучасні проблеми розвитку виробництва кукурудзи на зерно

1.1 Значення і розвиток виробництва кукурудзи на зерно

1.2 Світовий ринок зерна кукурудзи і місце України в його формуванні

1.3 Економічна конюнктура і тенденції розвитку ринку зерна кукурудзи в Україні

1.4 Технологічні й економічні показники ефективності виробництва зерна кукурудзи і методика їх визначення

2. Ефективність виробництва зерна кукурудзи і аналіз досягнутого рівня

2.2 Досягнутий рівень ефективності виробництва технічних культур і дослідження його тенденцій

3. Шляхи підвищення ефективності виробництва і переробки зерна кукурудзи

3.1 Підвищення врожайності культури і удосконалення структури її посівних площ і поліпшення якості продукції

3.2 Зниження трудомісткості собівартості зерна кукурудзи на основі впровадження інтенсивної технології його виробництва

3.3 Вибір ефективних ринків збуту зерна кукурудзи

Висновки і пропозиції

Список використанної літератури