Економічна ефективність використання сільськогосподарських угідь і розвиток земельних відносин у регіоні - Автореферат

Вона відкриває можливість вирішення регулювання земельних відносин, питань вирівнювання економічних умов господарювання та необхідна для передачі земель у власність, спадщину, при даруванні, оренді, купівлі-продажу, заставі земельних ділянок, визначенні ставок земельного податку, ціноутворенні, обліку сукупної вартості основних засобів виробництва, визначенні розміру внеску в статутні фонди акціонерних товариств, обєднань, кооперативів, спільних підприємств тощо. Перехід до господарювання на засадах ринкової економіки, запровадження приватної власності на землю зумовили підвищений інтерес як до самої землі, так і підходів щодо її раціонального використання. Рівень використання земель в Україні нині настільки критичний, що подальша деградація потенціалу земельних ресурсів у сільському господарстві може мати катастрофічні наслідки, котрі відповідним чином, безперечно, позначаться на загальному рівні продовольчої безпеки країни, здоровї нації тощо. Дисертаційну роботу підготовлено у рамках тематики наукових досліджень економічного факультету Миколаївського державного аграрного університету з проблеми "Організація інтенсивного виробництва і забезпечення економічного зростання в підприємствах АПК", яка є складовою науково-технічної програми УААН на 2001-2005 роки за темою “Розробити пропозиції по організації ефективного виробництва в господарських формуваннях ринкового типу” (номер державної реєстрації 0102U000259). Для вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались методи, прийняті в економічній науці - монографічний і системного аналізу (вивчення й аналіз наявних підходів щодо оцінки землі; аналіз правових та соціально-економічних процесів у ході проведення земельної реформи), кореляційно - регресійний (дослідження впливу та форми звязку кількості населення на кількість товарної продукції, а також для дослідження залежності між величиною нормативної грошової оцінки землі та показниками економічної ефективності використання земельних ресурсів; для дослідження залежності між величиною нормативної грошової оцінки землі та балами бонітетів ґрунтів); групування (групування районів за населенням і кількістю товарної продукції), абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків), розрахунково-конструктивний, рядів динаміки та порівняння (аналіз соціально-економічних показників формування землекористувань по роках; порівняння фактичних та прогнозованих показників) та інші загальноприйняті методи економічних досліджень.На основі вивчення й аналізу наукових джерел установлено, що земля не має трудової вартості, але потребує певної оцінки, бо людина землю використовує для задоволення своїх потреб, у чому проявляється споживча вартість землі. Встановлено, що прибутковість землі, а отже і її вартість, формується не тільки під впливом якості земель, а й залежно від виду продукції, що виробляється на цих землях, тому що різні сільськогосподарські культури мають різний рівень доходності (наприклад, соняшник та овочі). Виявлено, що визначення реальної, справедливої вартості землі має важливе значення в розвитку земельних відносин щодо оподаткування та приватизації земельних ділянок, для укладання майнових угод щодо землі та права її оренди на вторинному ринку. За їх методикою грошова оцінка земель визначається розміром щорічно одержуваного рентного доходу з урахуванням строку його капіталізації в 33 роки, що відповідає трипроцентній платі за користування кредитом. Дослідження довели, що на сучасному етапі розвитку земельних відносин надзвичайно важливу роль відіграє оренда землі, яка дозволяє підприємцеві придбати землю в користування, а власникові - частково реалізувати своє право власності на землю та одержати гарантований доход від своєї власності.Передбачалось, що здійснення земельної реформи в Україні забезпечить раціональне використання земельних ресурсів, інтенсифікацію виробництва, підвищення продуктивності праці. Дослідженнями встановлено, що в області активно проходить процес відведення земельних ділянок у натурі та виданні державних актів на право власності на землю, створення агроформувань ринкового типу. Разом з тим було виявлено, що Миколаївська область станом на 01.01.2005 року не була готова до ринку земель сільськогосподарського призначення, як це передбачалося Земельним кодексом, оскільки 27,5% громадян не оформили правовстановлюючі документи належним чином. Сертифікат на земельну частку (пай) не містить детальної інформації по кожній ділянці, а значить і не може використовуватись як обєкт купівлі-продажу, застави в банках тощо. Станом на 01.01.2005р. в Миколаївській області 75,2% власників віддали свої земельні паї орендарям, із них 44,8% селяни-пенсіонери, що пояснюється браком у них достатніх коштів, техніки, відповідної освіти і нездатністю за віком та станом здоров?я для самостійного ведення виробництва.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

1. Земельні ресурси є основою матеріального і духовного виробництва. Від характеру і рівня ефективності використання землі залежить розвиток продуктивних сил, масштаби виробництва і матеріальне благополуччя народу. Передбачалось, що здійснення земельної реформи в Україні забезпечить раціональне використання земельних ресурсів, інтенсифікацію виробництва, підвищення продуктивності праці. Проте цього не сталось.

2. Дослідженнями встановлено, що в області активно проходить процес відведення земельних ділянок у натурі та виданні державних актів на право власності на землю, створення агроформувань ринкового типу. Разом з тим було виявлено, що Миколаївська область станом на 01.01.2005 року не була готова до ринку земель сільськогосподарського призначення, як це передбачалося Земельним кодексом, оскільки 27,5% громадян не оформили правовстановлюючі документи належним чином. Сертифікат на земельну частку (пай) не містить детальної інформації по кожній ділянці, а значить і не може використовуватись як обєкт купівлі-продажу, застави в банках тощо. Тому необхідно замінити сертифікати на державні акти.

3. Проведення земельної реформи суттєво вплинуло на структуру земель за землеволодіннями та землекористуванням. На регіональному рівні зафіксовано істотне скорочення площ сільськогосподарських підприємств і розширення землекористування громадян. Так, за 1990-2004 рр. площі сільськогосподарських підприємств скоротились на 42,2%, площа земель громадян збільшилась більш ніж у 10 разів, унаслідок чого питома вага господарств населення в структурі виробництва валової продукції збільшилась з 21,7% до 50,5%.

4. На сучасному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин оренда стала безальтернативною формою реалізації права власності на землю. Станом на 01.01.2005р. в Миколаївській області 75,2% власників віддали свої земельні паї орендарям, із них 44,8% селяни-пенсіонери, що пояснюється браком у них достатніх коштів, техніки, відповідної освіти і нездатністю за віком та станом здоров?я для самостійного ведення виробництва. Вона дає можливість власникові отримати від цього доход у вигляді орендної плати.

5. Середня орендна плата за пай в Миколаївської області у 2004 році становила 830грн. Практично всі землекористування недержавних сільськогосподарських підприємств сформовані на умовах короткострокової оренди до пяти років, що створює проблему нестабільності землекористування. Розвиток довгострокової оренди полягає в гармонізації інтересів орендарів та орендодавців шляхом установлення оптимальної орендної плати, яка б гарантувала соціальну захищеність орендодавця та забезпечила б можливість розширеного відтворення у субєктів господарювання.

6. Встановлено, що найбільш доцільний підхід щодо оцінки земель запропонований В.Я. Месель- Веселяком та М.М. Федоровим. Він спирається на економічні показники. Наявна нормативна грошова оцінка земель Миколаївської області в більшій мірі оцінює не природний потенціал, а рівень інтенсивності ведення господарства й окупність витрат у 1986 -1990 роках, оскільки використання показників економічної оцінки за 1988 рік пояснюється тими обставинами, що саме в 1986-1988 роках сільське господарство характеризувалось найоптимальнішими умовами господарювання. Тому нами запропоновано нормативну грошову оцінку земель, яка ґрунтується на бонітуванні ґрунтів, що відповідає вимогам ринку та забезпечує ефективне використання та охорону земель.

7. Доведено, що ефективність використання землі залежить від матеріально - технічної бази господарства, від особистих якостей керівника, його вміння здійснювати управління за нових умов. Аналіз ефективності використання землі в підприємствах різних організаційно - правових форм не дає змоги робити висновок про найбільш ефективне використання.

8. Розроблений механізм економічного регулювання ефективного використання й охорони земель передбачає систему критеріїв і показників стимулювання (штрафу), запровадження понижувальних або підвищувальних коефіцієнтів до ставок плати за землю залежно від місцерозташування земельної ділянки, що дасть змогу поставити всіх власників землі і землекористувачів у рівні економічні умови.

9. За ринкових умов земля має ціну, оскільки виникає попит на неї, повязаний з необхідністю ведення сільськогосподарського виробництва. Докладання праці та капіталу може підвищувати ії родючість і цінність, отже, і ціну. Кращі за якістю земельні ділянки приносять ренту, яка капіталізується з ринкового процента на капітал.

10. Досліджуючи різні методичні підходи до визначення ціни землі, ми встановили існування певних відхилень від теорії рентного доходу. Так, в усіх наявних методиках орендна плата не збігається із сумою рентного доходу, який має одержувати землевласник, а банківська плата на капітал ототожнюється із платою за кредит. Нами обґрунтовано, що ціна 1га ріллі в Миколаївській області після скасування мораторію на неї може становити від 779 до 2833грн. за умови, що не буде досягнуто істотних зрушень у підвищенні ефективності виробництва. За такої ціни землі відпадає один із важливих чинників - включення даного ресурсу в ринкові відносини - одержання обігових коштів через заставу землі в іпотечний банк.

1. Новіков О.Є. Методичні підходи експертної грошової оцінки землі та можливість їх застосування при оцінці земель сільськогосподарського призначення в сучасних умовах // Вісник аграрної науки Причорноморя. -2004.-№3.- С. 133-139.

2. Новіков О.Є. Стан земельних орендних відносин в Миколаївській області // Вісник аграрної науки Причорноморя. -2005.-№4.- С. 103-110.

3. Новіков О.Є. Проблеми теорії та практики існуючої грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення // Землеустрій та кадастр. -2005.-№4.- С. 61-65.

4. Новіков О.Є. Обєктивна необхідність удосконалення методики грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення // Вісник аграрної науки Причорноморя. -2005.-№1.- С.99-106.

5. Новіков О.Є. Удосконалення методики оцінки земель сільськогосподарського призначення // Вісник аграрної науки Причорноморя. -2006.-№1.- С. 102-107.

6. Топіха І.Н., Новіков О.Є. Визначення ринкової ціни земель сільськогосподарського призначення в Миколаївській області // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірн. наук. пр. Випуск 209. Дніпропетровськ: ДНУ.-2005.-С.581-586 (автору належать обґрунтування методичних підходів щодо ціноутворення на землю, збір і обробка матеріалу).

Размещено на .ru