Економічна ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу - Автореферат

Становлення ринкових відносин у галузі полягає в основному у зміні відносин власності та розвитку різних форм господарювання, що вимагає структурної збалансованості й ефективного використання наявних ресурсів. Наукові дослідження та практичний досвід, як вітчизняних, так і зарубіжних науковців та виробників стверджують, що розвиток сільського господарства значною мірою залежить від досягнутого рівня використання природних, матеріальних і трудових ресурсів, їх збалансованості, які виражають потужність потенціалу. Проблеми формування й ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу в різні часи досліджувалися такими відомими вченими-економістами: В.Г. Перехід до ринку та повязаний з ним процес децентралізації управління розвитком суспільних систем і деконцентрації виробництва значною мірою актуалізує проблему використання аграрного ресурсного потенціалу та його складових на рівні як району, так і сільськогосподарського підприємства. Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в такому: - вперше проведено дослідження стану і механізму використання аграрного ресурсного потенціалу в сільськогосподарських підприємствах різних форм власності Запорізької області, визначені резерви підвищення ефективності їх використання;У першому розділі “Теоретичні основи формування, розвитку та використання аграрного ресурсного потенціалу сільського господарства в сучасних умовах виробництва” проведено всебічний аналіз різних точок зору про економічну сутність поняття “аграрний ресурсний потенціал”, розкрита й обґрунтована сутність ресурсного та виробничого потенціалів, виявлена їх спільність і відмінність. Це визначення, найбільш повне, тому що його перша частина відбиває таку форму способу виробництва, як виробничі сили, а друга виступає в якості критерію ефективної діяльності підприємства і торкається такої форми способу виробництва, як виробничі відносини. Ресурси являють собою витратну частину процесу виробництва і характеризують лише те, що може бути отримано в результаті здійснення виробничого процесу.” Тому, можна зробити висновки, що ресурсний потенціал є поняттям ширшим за виробничий, хоча за формою одиниці виміру як ресурсного потенціалу, так і виробничого є тотожні, внутрішній зміст цих одиниць виміру суттєво різний: у випадку ресурсного потенціалу вони відображають витратну сторону процесу виробництва, його вихідні передумови, а у випадку виробничого потенціалу - його результат, тобто завершальний момент. У другому розділі “Методика оцінки та аналіз використання аграрного ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств Запорізької області” здійснено аналіз стану та використання земельних, трудових і матеріально-технічних ресурсів, розглянуті основні методики їх оцінки; обґрунтовано необхідність урахування природнокліматичних умов регіону при визначенні ефективності використання аграрного ресурсного потенціалу.Для збільшення виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції в умовах порушення міжгосподарських звязків необхідна, перш за все, стабілізація внутрішньовиробничої діяльності підприємств будь-якої організаційно-правової форми на основі мобілізації і раціонального використання аграрного ресурсного потенціалу. На сучасному етапі розвитку сільського господарства ефективне, раціональне використання аграрного ресурсного потенціалу належить до стратегічних цілей розвитку АПК України. Дослідження теоретичних положень економічного змісту аграрного ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства дозволяє зазначити, що хоча за формою одиниці виміру як ресурсного, так і виробничого потенціалів є тотожними, внутрішній зміст їх виміру суттєво різний: ресурсний потенціал - витратна частина процесу виробництва, його вихідні передумови; виробничий потенціал - його результат, завершальний момент. Залежність урожайності основних сільськогосподарських культур від природнокліматичних умов, як окремої складової аграрного ресурсного потенціалу, свідчить про значний їх вплив.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Для збільшення виробництва вітчизняної сільськогосподарської продукції в умовах порушення міжгосподарських звязків необхідна, перш за все, стабілізація внутрішньовиробничої діяльності підприємств будь-якої організаційно-правової форми на основі мобілізації і раціонального використання аграрного ресурсного потенціалу.

2. Проблема формування раціональних аграрних ресурсних потенціалів, високоефективного їх використання, а також оптимального забезпечення виробничими ресурсами всіх сфер АПК належить до числа гострих, складних та надзвичайно актуальних як у науковому, так і особливо, в практичному плані. На сучасному етапі розвитку сільського господарства ефективне, раціональне використання аграрного ресурсного потенціалу належить до стратегічних цілей розвитку АПК України.

3. Дослідження теоретичних положень економічного змісту аграрного ресурсного потенціалу сільськогосподарського підприємства дозволяє зазначити, що хоча за формою одиниці виміру як ресурсного, так і виробничого потенціалів є тотожними, внутрішній зміст їх виміру суттєво різний: ресурсний потенціал - витратна частина процесу виробництва, його вихідні передумови; виробничий потенціал - його результат, завершальний момент.

4. Залежність урожайності основних сільськогосподарських культур від природнокліматичних умов, як окремої складової аграрного ресурсного потенціалу, свідчить про значний їх вплив. Коефіцієнти множинної кореляції, розраховані для кукурудзи на зерно, соняшнику, овочів, картоплі дорівнюють 0,85, 0,72, 0,76, 0,73 відповідно. Тому освоєння і найповніше використання умов клімату, подолання несприятливих наслідків, повязаних із залежністю від них відтворювального процесу, є складовим елементом підвищення ефективності використання ресурсів сільського господарства, а також свідчить про необхідність врахування їх при плануванні виробництва у будь-якому сільськогосподарському підприємстві

5. Хоча показник фондозабезпеченості і вказує на покращення стану в галузі, це відбулося через непропорційне зменшення земельних угідь і матеріально-технічних ресурсів, а також збільшення вартості матеріально-технічних ресурсів. Показник фондозабезпеченості у 2000 році склав 178,3 тис. грн., на відміну від 1996 року (166,8 тис. грн.).

6. Стан з трудовими ресурсами в сільськогосподарських підприємствах області особливо критичний, про що свідчить зменшення чисельності працівників зайнятих у сільськогосподарському виробництві на 53,3%; продуктивність праці зменшилася на 13,1%.

7. Забезпеченість ресурсами сільськогосподарських підприємств постійно зменшується, як у натуральному, так і вартісному виразі. На 01.01.2001 р. вартість сукупного аграрного ресурсного потенціалу області становила 14577,37 млн. грн., що на 6116,27 млн. грн. або 30% менше порівняно з даними 1997 року. Це, в свою чергу, вимагає шукання шляхів припинення цього процесу, а також налагодження стану в сільському господарстві і перетворення його на високопродуктивну, рентабельну галузь.

8. За існуючої диспропорції цін на матеріально-технічні ресурси та вартість земельних і трудових ресурсів неможливо однозначно оцінити вплив структури аграрного ресурсного потенціалу на ефективність його використання.

9. Найвища ефективність використання аграрного ресурсного потенціалу у ТОВ, які створилися на базі колишніх КСП. При структурі, яка була на кінець 2001 року, рівень ресурсовіддачі і продуктивність праці у них вище, ніж у АТ і СВК. За виробництвом валової продукції ТОВ займають перше місце в області.

10. Оптимізація структури аграрного ресурсного потенціалу, яку проведено у СЗАТ “Данилівське” Оріхівського району Запорізької області свідчить, що тільки за рахунок збалансованого поєднання складових аграрного ресурсного потенціалу можна досягти рентабельного виробництва сільськогосподарської продукції. За розрахунками рівень рентабельності підвищилась з -0,7% до 18,6%. Одночасно поліпшився показник використання сукупного аграрного ресурсного потенціалу (на 62,9%). Зросли показники виробництва валової продукції із розрахунку на 100 га с.-г. угідь і на 1 середньорічного працівника на 70,2% і 56,6% відповідно.

11. Для подальшого становлення і розвитку сільського господарства слід вжити необхідних заходів з економічної підтримки різних організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств, які мають високий рівень використання аграрного ресурсного потенціалу з урахуванням його збалансованості і природозберігаючих систем землеробства.

1. Топалов А.Д., Нацюк І.М. Особливості ринкових відносин в індивідуальному секторі // Аграрний вісник Причорноморя: Сільськогосподарські науки. - 1999. - № 3(6). - Ч.1. - С. 14-16.

2. Нацюк І.М. Економіко-математичне моделювання використання аграрного ресурсного потенціалу Запорізької області // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. - Випуск 49. - Дніпропетровськ: ДНУ, 2000. - С.35-41.

3. Нацюк І.М. Формування аграрного ресурсного потенціалу Запорізької області // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001. - Т. 1. - С. 132-135.

4. Нацюк І.М. АПК України на порозі докорінних змін // Вісник ХДАУ. - 2001. - №2. - С. 127-130.

5. Нацюк І.М. Вплив природнокліматичних умов на використання аграрного ресурсного потенціалу Запорізької області // Держава та регіони: Серія “Економіка та підприємництво”. - 2001. - №4. - С. 132-141.

6. Нацюк І.М. Оцінка трудових ресурсів Запорізької області та їх вплив на ефективне використання ресурсного потенціалу // Вісник Сумського НАУ: Серія “Фінанси і кредит”. - 2001. - №2. - С.215-219.

7. Нацюк І.М. Стан забезпечення матеріально-технічними ресурсами і ефективність їх використання в сільськогосподарських підприємствах Запорізької області // Вісник Полтавської ДАА. - 2002. - №4. - С. 107-109.