Економічна ефективність садівництва та Оптимізація породно-сортового складу плодових насаджень (на матеріалах господарств південних областей України та Автономної Республіки Крим) - Автореферат

Породно-сортовим складом насаджень значною мірою визначається рівномірність протягом року використання праці, основних і обігових засобів виробництва, а також рівномірне надходження продукції на реалізацію. Загалом, же, з врахуванням комплексу макро-і мікроекономічних чинників, що впливають на формування галузі садівництва, може бути велика кількість варіантів породно-сортового складу насаджень. Мелітополь) на кафедрі “Економіка підприємств” протягом 1997-2000 рр. Дослідження проводились у рамках плану наукових досліджень Інституту садівництва УААН за темою "Розробити інтенсивні ресурсозберігаючі екологічно-безпечні технології виробництва, зберігання та переробки плодів і ягід" (номер державної реєстрації 0196U118182). Основна мета досліджень полягає в узагальнені і поглиблені теоретичних, методичних, організаційно-економічних засад, щодо визначення економічної ефективності садівництва, через оптимізацію породно-сортового складу промислових садів, для господарств різних розмірів та напрямків виробничої спеціалізації. В процесі дослідження широко використовувались методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення та формування висновків); статистичних групувань (проведення аналізу сучасного стану виробництва продукції садівництва у різних групах сільськогосподарських підприємств); індексного аналізу (визначення ступеня впливу основних факторів на зміну у виробництві плодової продукції, визначення рівня економічної ефективності використання землі); екстраполяції (функціональна оцінка зміни врожайності від часу по кожній із груп, що розглядались); кореляційного-регресивного аналізу (встановлення тісноти звязку між виробничими витратами на 1 га саду і врожайністю та іншими, побудова виробничої функції залежності рівня інтенсивності від рівня продуктивності у галузі); розрахунково-конструктивний (порівняння економічної ефективності вирощування порід плодових культур у господарствах південних областей України у 1992-1993 та 1997-1998 рр.); симплексний (розрахунок оптимальних варіантів породно-сортового складу промислових садів, в залежності від розміру та напрямку виробничої спеціалізації садівницьких підприємств) та інші загально прийняті статистичні методи.Ефективність породно-сортового складу насаджень у будь-якому господарстві буде різною, залежно від багатьох грунтово-кліматичних, біологічних та економічних чинників. При створенні оптимальної моделі породно-сортової структури в будь-якому сільськогосподарському підприємстві передбачається, головним чином, вирішення таких задач: визначення оптимальної структури площ насаджень; оцінка економічного ефекту одержаного внаслідок освоєних капітальних вкладень; вирівнювання використання робочої сили протягом року (знівельованість “піків”); рівномірне використання протягом року основних засобів виробництва; визначення планової собівартості продукції; рівномірне надходження продукції на реалізацію; максимальне використання позитивних інвестиційних властивостей ряду плодових і ягідних культур; зональна ефективність виробництва конкретних видів садівницької продукції; наявність основних засобів для тривалого зберігання і промислової переробки продукції та галузей, які технологічно поєднуються з садівництвом; прискорення обігу капіталу на створення (формування) основних засобів виробництва. На наш погляд, оптимальною структурою площ насаджень у садівництві, потрібно вважати таку структуру площ насаджень, за якої забезпечується найвищий вихід продукції з 1га плодоносних насаджень, задовольняється потреба в плодах відповідно до попиту і каналів реалізації, підвищується продуктивність праці та знижується собівартість продукції, забезпечується прибутковість виробництва. Якщо у 1992-1993рр. рівень рентабельності виробництва плодів зерняткових досяг 92,4% (яблуня 68,1%, груша 147,3%), то у 1997-1998рр. - 2,8% (яблуня 2,6%, груша 2,9%), відповідно плоди кісточкових 62,8% (слива 53,1%, вишня, черешня 74,7%, абрикос 78,4%, персик 49,6%) і 11,3% (слива 1,6%, вишня, черешня 5,2%, абрикос 14,2%, персик 23,1%). Кісточкові культури займають 104,1га - 52,1%, з яких черешня-53га (26,5%), у тому числі сорти строком дозрівання з 20.05 по 11.06 - 14,2 га, або 26,8% загальної площі черешні, з 12.06 по 30.06 - 21,8 га (41,1%), з 01.07 по 11.07 - 17 га (32,1%), вишня - 1,7 га (0,9%), у тому числі сорти строком дозрівання з 11.06 по 31.06 - 0,4 га, або 23,5% загальної площі вишні, з 01.07 по 11.07 - 1,3 га (76,5%), слива - 10,1 га (5%), у тому числі сорти строком дозрівання з 01.07 по 31.07 - 1,3 га, або 12,9% загальної площі сливи, з 01.08 по 31.08 - 8,8 га (87,1%), абрикос - 18,3 га (9,2%), у тому числі сорти строком дозрівання з 11.06 по 31.06 - 8,4 га, або 45,9% загальної площі абрикосу з 01.07 по 11.07 - 9,9 га (54,1%), персик - 21 га (10,5%), у тому числі сорти строком дозрівання з 21.07 по 31.07 - 2,2 га, або 10,5% загальної площі персика, з 01.08 по 31.08 - 11,9 га (56,7%), з 01.09 по 15.09 - 6,9 га (32,9%).Ефективність продуктивного використання насаджень значною мірою зу

2. Основний зміст