Економічна ефективність реконструкції залізничних мостів України - Автореферат

Одним з найбільш радикальних заходів інтенсифікації діяльності транспорту, підвищення його конкурентоспроможності має стати комплекс відтворювальних заходів у колійному господарстві залізниць на так званих «вузьких» мостах, оскільки на сьогоднішній день стан значної кількості мостів за своїми техніко-експлуатаційними показниками є у повному розумінні стримуючим фактором транспортних сполучень. Метою проведення відтворювальних заходів є ліквідація накопичених мостами за тривалий термін експлуатації фізичного і морального зносу, що в підсумку дає значний економічний ефект як у транспортній, так і поза транспортній сферах (за рахунок скорочення часу простою рухомого складу, відстаней перепробігу, підвищення дільничних швидкостей руху поїздів, прискорення доставки вантажів, пасажирів і т.і.). Актуальність обраної теми дисертації відповідає Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки й оборони України від 11 квітня 2000 р. Дана дисертаційна робота має своєю метою розробку методичних принципів визначення економічної ефективності відтворення мостів на залізницях України в сучасних умовах, а також вироблення оптимальної економічної стратегії відтворення транспортних споруд колійного господарства залізниць України. Теоретичною, методичною і методологічною основою виконаного дисертаційного дослідження були фундаментальні роботи і положення провідних вітчизняних і зарубіжних вчених в галузі економіки з проблем визначення економічної ефективності капітальних вкладень у розвиток транспортної інфраструктури, оптимального планування відтворення техніко-експлуатаційних потужностей обєктів залізничного транспорту в сучасних умовах, підвищення ефективності функціонування і конкурентоздатності залізниць, закони, що діють, та укази Президента України, державні програми, нормативно-законодавчі акти.Усе це призводить до необхідності постійного удосконалювання відтворювальних процесів на транспорті, формування раціонального механізму розподілу інвестиційних ресурсів у відтворювальні заходи, як засоби підвищення ефективності діяльності залізничного транспорту. Обсяги фінансування ремонтних робіт на мостах також не відповідають Європейським нормативам по утримуванню мостів DIN 1076, згідно з якими на ремонт мостів повинні виділятися кошти в обсязі не меншому 30% від загальної суми витрат на ремонт обєктів колійного господарства. У другому розділі - «Методи планування відтворення залізничних мостів в сучасних умовах», - відзначивши істотні недоліки сучасної системи утримування й експлуатації штучних споруд, а також той факт, що не виконуються нормативи по здійсненню планово-запобіжних ремонтів, перспективний підхід до планування робіт з відтворення мостів у своїй основі повинен містити наступні вимоги: Регулярний аналіз техніко-експлуатаційного стану з періодичністю проведення не рідше одного разу на рік; Перший етап припускає визначення показників зносу на підставі аналізу всього спектра дефектів мостів і величини їхнього розвитку в рамках відособлених конструктивних елементів. Рівень фізичного і морального зносу споруди, його прогнозування з урахуванням експлуатаційних особливостей є основним показником, що дає обмеження техніко-експлуатаційному стану мосту, у рамках яких повинні розглядатися альтернативні стратегії їхнього відтворення.Недовиконання робіт з ремонту штучних споруд (за минулий рік виконано робіт в обсязі 50% від планових показників на рік) щорічно погіршує експлуатаційні властивості мостів. Обсяги фінансування ремонтних робіт на мостах також не відповідають Європейським нормативам по утримуванню мостів DIN 1076, згідно з якими на ремонт мостів повинні виділятися кошти в обсязі не меншими 30% від загальної суми витрат на ремонт обєктів колійного господарства. Аналіз зміни парку рухомого складу залізниць, виконаний з точки зору впливу його на мости, свідчить про те, що впровадження нових видів тяги і великовантажних восьмивісних вагонів і транспортерів приводить не тільки до кількісної, але і якісної зміни впливу поїзного навантаження на мости. У той час, коли основним видом тяги на залізничному транспорті була парова, локомотиви були значно важчими від вагонів в загальній вазі по величині осьових і погонних навантажень. По-четверте, для мостів визначальним навантаженням стало навантаження від вагонів, погонне навантаження яких стало вищим, ніж у локомотивів.

Основний зміст

Проведений комплексний аналіз техніко-економічного стану залізничних мостів показав, що в сучасних умовах значну кількість цих споруд можна віднести до стримуючого фактору транспортних сполучень. Недовиконання робіт з ремонту штучних споруд (за минулий рік виконано робіт в обсязі 50% від планових показників на рік) щорічно погіршує експлуатаційні властивості мостів.

Обсяги фінансування ремонтних робіт на мостах також не відповідають Європейським нормативам по утримуванню мостів DIN 1076, згідно з якими на ремонт мостів повинні виділятися кошти в обсязі не меншими 30% від загальної суми витрат на ремонт обєктів колійного господарства. Питома вага вартості ремонтних робіт на штучних спорудах в загальному обсязі робіт по колійному господарству в 2001 році складає по залізницях: Донецькій - 4,0 млн. грн. (2,2%), Львівській - 36,7 млн. грн. (16,5%), Одеській - 5,1 млн. грн. (2,5%), Придніпровській - 32,9 млн. грн. (16,5%), Південно - Західній - 14 млн. грн. (7,9%), Південній - 3,2 млн. грн. (3,6%).

Аналіз зміни парку рухомого складу залізниць, виконаний з точки зору впливу його на мости, свідчить про те, що впровадження нових видів тяги і великовантажних восьмивісних вагонів і транспортерів приводить не тільки до кількісної, але і якісної зміни впливу поїзного навантаження на мости. У той час, коли основним видом тяги на залізничному транспорті була парова, локомотиви були значно важчими від вагонів в загальній вазі по величині осьових і погонних навантажень. Унаслідок виконаного аналізу видно, що погонне навантаження паровозів, як правило, вище погонного навантаження вагонів. З переходом від парової тяги на тепловозну і електричну та введенням в експлуатацію восьмивісних вагонів великої вантажопідйомності вплив поїздів на мости істотно змінився. По-перше, унаслідок відсутності обертових неврівноважених мас в електровозах і тепловозах значно зменшився динамічний вплив на колію і споруди Динамічний вплив на мости сучасних вагонів і локомотивів практично однаковий. По-друге, зменшилася величина погонного навантаження від електровозів і тепловозів у порівнянні з паровозами. По-третє, збільшилася кількість осей і величини осьових навантажень сучасних вагонів, що наблизилися до величин осьових навантажень локомотивів. По-четверте, для мостів визначальним навантаженням стало навантаження від вагонів, погонне навантаження яких стало вищим, ніж у локомотивів. Це положення збереглося і дотепер і збережеться за результатами прогнозів у доступному для огляду майбутньому.

На підставі аналізу динаміки розвитку погонних навантажень вагонів і локомотивів і результатів прогнозу цих величин можна зробити висновок, що погонні навантаження вагонів зростають значно швидше, ніж у локомотивів і в майбутньому ця закономірність збережеться. Таким чином, погонне навантаження вагонів як тепер, так і в доступному для огляду майбутньому буде вищим, ніж у локомотивів. При цьому в основу нормативного навантаження «С 14», діючого для проектування нових мостів закладені локомотиви і вагони, що мають однакове погонне навантаження, тому навантаження «С 14» не придатне для посилення елементів прогонових споруд мостів. У випадку його застосування завжди буде мати місце перевитрата металу проїжджої частини й інших елементів, що мають невеликі довжини завантаження ліній впливу.

Прогноз, виконаний екстраполяційним методом показав, що перспективний рухомий склад буде мати наступні осьові і погонні навантаження: до 2005 року локомотиви -280 КН, 90КН/м, вагони - 260КН, 100 КН/м, транспортери - 260КН, 150 КН/м. До 2020 року:локомотиви - 290 КН, 90КН/м, вагони - 260 КН, 110 КН/м, транспортери - 260 КН, 150 КН/м.

Найбільш доцільним критерієм для оцінки ефективності проведення відтворювальних заходів на мостах є чистий дисконтований доход, який дозволяє прийняти обґрунтоване вирішення у відношенні аналізованого інвестиційного проекту з неординарними грошовими потоками. Показник чистий дисконтований доход дає прогнозну оцінку приросту економічного потенціалу підприємства у випадку прийняття проекту. Чистий дисконтований доход несе в собі властивість аддитивности в просторово-тимчасовому аспекті, що дозволяє підсумовувати значення показника ЧДД різних проектів. Ця найважливіша властивість виділяє критерій ЧДД із ряду інших і дозволяє застосовувати його як провідний при розробці оптимальної стратегії відтворення мостів на залізницях.

Треба відзначити, що при виконанні порівняльної оцінки пропонованих шляхів підвищення економічної ефективності відтворювальної діяльності в мостовому господарстві залізниць України за рахунок удосконалювання методів планування інвестиційних ресурсів, метод пообєктного визначення необхідної величини інвестиційних ресурсів для виконання робіт з ліквідації накопиченого фізичного і морального зносу, у тому числі і наднормативного, є найбільш ефективним, тому що він узгоджується з принципами прийнятого державного інвестування на основі соціально-економічної значимості споруд.

Варто також мати на увазі, що реалізація даного принципу тісно повязана з постійним збором і обробкою даних про техніко-експлуатаційний стан й умови функціонування всіх мостових споруд, розробкою різних способів проведення робіт з відтворення, багаторазових економічних розрахунків з обґрунтування проведення робіт. Найголовнішим принципом, на базі якого ґрунтується кожний з розглянутих методів планування інвестиційних ресурсів у відтворювальну діяльність, є принцип максимальної віддачі інвестицій, недотримання якого призвело до значного погіршення техніко-експлуатаційного стану мостів.

Визначена соціально-економічна значимість розробленої методики розрахунку фізичного і морального зносу мостів з прогнозуванням їхнього стану на перспективу. Розрахунковий річний економічний ефект від впровадження запропонованої системи тільки для Придніпровської залізниці склав 374 тис. грн.

Мищенко М.И. Критерий оптимальных сроков реконструкции мостов // Залізничний транспорт України. - 2001. - №2. - С. 21-22.

Міщенко М.І. Економічний критерій ефективності реконструкції залізничних мостів України // Залізничний транспорт України. - 2001. - №3. - С. 37-38.

Міщенко М.І. Способи підвищення економічної ефективності відтворення парку мостів // Залізничний транспорт України. - 2001. - №4. - С. 61-63.

Міщенко М.І. Особливості фінансування інвестицій у відтворення мостів на залізницях України // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна: Економічна серія. Вип. №512` 2001. Передвісники економічного розвитку промисловості та залізничного транспорту України. Дніпропетровськ. - 2001. - С. 21-24.

Міщенко М.І. Нова методика розрахунку економічних показників спрацювання залізничних мостів // Залізничний транспорт України. - 2002. - №2. - С. 18-21.

Мищенко М.И. К разработке экономического критерия оптимальности обоснования стратегии воспроизводства мостов на железных дорогах // Telematyka systemow transportowych: materialy konferencyjne «Transport Systems Telematics» (Ustron, 14-15 listopada 2001). - Instytut Transportu, Politechnika Slaska. - 2001. - С. 82-88.

Мищенко М.И. Анализ нормативных документов, регламентирующих номенклатуру и периодичность проведения планово-предупредительных ремонтов искусственных сооружений на железных дорогах // Економічний вісник Національної гірничої академії України: матеріали міжнародної наукової конференції «Проблеми та перспективи розвитку України в умовах ринкової трансформації». - Дніпропетровськ. - 1999.-С. 195-196.

Міщенко М.І. До розробки методу визначення ефективності реконструкції мостів // Тези доповідей 4-ої міжнародної конференції «Наука і освіта`2001»: економічні науки. - Дніпропетровськ: ДПТ, «Наука і освіта». - 2001.-С. 20.

Міщенко М.І. Джерела фінансування інвестицій у реконструкцію мостів на залізницях України // Тези доповідей I-ої міжнародної наукової конференції «Проблеми економіки транспорту в умовах реструктуризації». - Дніпропетровськ: РВВ ДІІТУ. - 2001.-С. 18-19.

Міщенко М.І. До питання визначення ефектів при інвестуванні відтворення мостів на залізницях України // Тези доповідей ІІ-ої міжнародної наукової конференції «Проблеми економіки транспорту». - Дніпропетровськ: РВВ ДІІТУ. - 2002.-С. 48-49

Размещено на .ru