Сутність і класифікація банківських ризиків. Загальна характеристика Дослідно-експериментального заводу: SWOT–аналіз діяльності підприємства, характеристика конкурентоспроможності, оцінка потенціалу підприємства. Економічна безпека підприємства.
При низкой оригинальности работы "Економічна діагностика діяльності Дослідно-експериментального заводу УкрНДІВЕ", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Діагностика конкурентного середовища підприємства: 2.2.1 Діагностика конкурентного середовища за підходом М. 2.3 SWOT - аналіз діяльності підприємства 2.4 Діагностика конкурентоспроможності підприємства: 2.4.2 Оцінка конкурентного статусу (підхід Ансоффа) 2.5 Діагностика потенціалу підприємства: 2.5.1 Необхідність, завдання й принципи експертної оцінки вартості підприємства 2.5.2 Основні методологічні підходи оцінки потенціалу підприємстваПерелік використаної літературиПід «ризиком» прийнято розуміти ймовірність (загрозу) втрати підприємцем частини своїх ресурсів, ймовірність недоодержання доходів, появи додаткових витрат у результаті проведення визначеної фінансової i виробничої стратегії. Більш того, правомірно говорити про ризик упущеної можливої вигоди, тобто ризику непрямого (побічного) фінансового збитку (недотриманий прибуток) у результаті того, що який-небудь захід не було проведено чи була зупинена господарська діяльність. Отже, ризик як елемент господарського рішення може бути визначений у такий спосіб - це ситуативна характеристика діяльності будь-якого субєкта ринкових відносин, у тому числі банку, що відображає невизначеність її результату i можливі несприятливі (або сприятливі) наслідки у випадку неуспіху (або успіху).Чим більше ризик, тим більше шансів отримати прибуток. Ризик утворюється у результаті відхилень дійсних даних від оцінки сьогоднішнього стану і майбутнього розвитку. Звязок між прибутковістю операцій банку і його ризиком (у спрощеному варіанті) може бути виражений прямолінійною залежністю. Наслідки невірних оцінок ризиків або відсутність можливості протиставити дійові заходи можуть біти дуже неприємними. В усіх випадках ризик має бути визначений і обчислений.Статистичний метод широко застосовується в тих випадках, коли при проведенні кількісного аналізу фірма має у своєму розпорядженні значний обсяг аналітико-статистичної інформації з необхідних елементів аналізованої системи (за n - кількість періодів часу). Суть методу аналізу доцільності витрат ґрунтується на тому, що в процесі банківської діяльності витрати з кожного конкретного напрямку, а також з окремих елементів мають неоднаковий ступінь ризику. Визначення ступеня ризику шляхом аналізу доцільності витрат орієнтовано на ідентифікацію потенційних зон ризику. На кожній стадії затвердження, маючи аналіз коштів, що піддаються ризику, інвестор може прийняти рішення про припинення інвестицій. Найчастіше цей метод застосовується при недостатній кількості інформації або при визначенні ступеня ризику такого напряму діяльності, що не має аналогів.Наведеної вище думки дотримується 92% банків, і лише 8% вважають, що система ризик-менеджменту банку має бути виключно системою регламентів, процедур та встановлення лімітів. На першому етапі (1980-ті роки XX ст..) в банках запроваджувалися системи оцінки ризику за окремими категоріями. У 1990-ті роки XX ст. в банках започатковуються системи ризик-менеджменту інтегрального типу “знизу-догори”. Дослідження питання про тип систем ризик-менеджменту в українських банках виявило суттєве відставання в організації систем ризик-менеджменту. Результати дослідження вказують на наявність певного протиріччя: 74% банків мають незалежні відділи (управління, департаменти) ризик-менеджменту, а інтегральна система оцінки ризиків банку здійснюється лише у 20% банків.Ризик є невідємною частиною діяльності будь-якого банку. Й ефективна система заходів щодо їх запобігання може врятувати банк від небажаних збитків, а іноді й від банкротства. Однак, системи ризик-менеджменту в українських банках значною мірою відстають від аналогічних систем в західних банках. Недостатня розвиненість корпоративного управління в банках та недостатній рівень системної роботи Національного банку в цьому напрямку, що виявляються, зокрема, у відсутності стандартних вимог до функцій ризик-менеджменту.На основі проведеної всебічної економічної діагностики діяльності можна виділити такі напрямки розвитку ДЕЗ УКРНДІВЕ: 1.Розширення діючих потужностей по виробництву устаткування. Можна вважати, що ці фактори успіху є пріоритетними для підприємства на найближчі кілька років. Таким чином, ДЕЗ УКРНДІВЕ повинний дотримувати стратегії розвитку, тобто сконцентруватися на посиленні своїх слабких позицій, на посиленні своїх конкурентних переваг, і почати пошук сфер, де він зможе зайняти лідируючі позиції. Фінансовий стан й професіоналізм працівників дозволяє надалі активно розвивати підприємство. Загалом ДЕЗ УКРНДІВЕ є конкурентним підприємством, яке випускає продукцію високої якості, має задовільний фінансовий стан, висококваліфікований персонал, організаційну структуру, яка задовольняє потреби стратегії підприємства.
1.3 Аналіз системи ризик-менеджменту в банках України
Висновки до розділу 1
2. Діагностика діяльності ДЕЗ УКРДНІВЕ:
Вывод
Перелік використаної літературиРизик є невідємною частиною діяльності будь-якого банку. Й ефективна система заходів щодо їх запобігання може врятувати банк від небажаних збитків, а іноді й від банкротства.
Однак, системи ризик-менеджменту в українських банках значною мірою відстають від аналогічних систем в західних банках. Причинами відставання є нерозвиненість фінансового ринку України та його інфраструктури. Недостатня розвиненість корпоративного управління в банках та недостатній рівень системної роботи Національного банку в цьому напрямку, що виявляються, зокрема, у відсутності стандартних вимог до функцій ризик-менеджменту.
Таким чином, державним органам влади необхідно прискорити розвиток фінансового ринку в структурному і інфраструктурному контексті. Структурний контекст полягає у необхідності системних кроків щодо зміни структури фінансового ринку з метою збільшення частки фондового ринку. Розвиток ринку корпоративних цінних паперів (акцій та облігацій) сьогодні в Україні є неадекватно сповільненим, одним з наслідків чого є домінуюча частка кредитного ризику в загальній структурі банківського ризику. Кредитний ризик банку за своєю сутністю не може бути оцінений з високою точністю, водночас ринковий ризик, через ціни ринкових активів, може бути оцінений більш точно. Інфраструктурний контекст включає в Україні таких інфраструктурних складових, як кредитні бюро, рейтингові агентства тощо, які мають забезпечувати необхідний рівень інформаційної складової при оцінюванні ризиків.
Комерційним банкам доцільно вдосконалити сукупність функцій, покладених на відділи (управління, департаменти) ризику для розвитку інтегральних систем оцінки банківського ризику.
2. Діагностика діяльності ДЕЗ УКРНДІВЕНа основі проведеної всебічної економічної діагностики діяльності можна виділити такі напрямки розвитку ДЕЗ УКРНДІВЕ: 1.Розширення діючих потужностей по виробництву устаткування.
2.Перепрофілювання діяльності підприємств, освоєння нових видів чи продукції здійснення модернізації вже існуючого електроустаткування.
3.Застосування нових розробок науки і нових матеріалів.
4.Вихід на нові ринки, такі як, ринок хімічної промисловості автомобільної промисловості, сільського господарства.
Можна вважати, що ці фактори успіху є пріоритетними для підприємства на найближчі кілька років.
Таким чином, ДЕЗ УКРНДІВЕ повинний дотримувати стратегії розвитку, тобто сконцентруватися на посиленні своїх слабких позицій, на посиленні своїх конкурентних переваг, і почати пошук сфер, де він зможе зайняти лідируючі позиції. Фінансовий стан й професіоналізм працівників дозволяє надалі активно розвивати підприємство. Але є й негативні тенденції, які характерні більшості підприємств України - це незадовільний майновий стан, тобто низька ступінь обновлення основних фондів й слабкий маркетинг. Також слабкою є система бізнес-планування, яка потребує кардинальних змін.
Загалом ДЕЗ УКРНДІВЕ є конкурентним підприємством, яке випускає продукцію високої якості, має задовільний фінансовий стан, висококваліфікований персонал, організаційну структуру, яка задовольняє потреби стратегії підприємства.
Перелік використаної літератури
1. Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент.-Київ1999р.
2. Платонова В., Хиггинс М. Банковское дело: стратегическое руководство. - М, 1998 г
3. “Банківська справа”. - 2004 - № 3, ст. 16-23
4. “Банківська справа”. - 2005 - № 6, ст. 10-19
5. “Фінанси України” - 2004 - № 8, ст.118-125
6. “Экономика предприятия”. - 2005 - №2 , ст.
7. “Все о бухгалтерском учете”,18.04.2006, №39 (1193). Спецвыпуск165, “Банковские услуги”.
8. Котлер Ф. «Основы маркетинга» М, 1990г.
9. Эванс Д. Р., Берман Б. Маркетинг: Сокр. пер. с англ. М. Экономика, 1990.
10. inpos.com.ua
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
