Дослідження змісту, механізму, функцій, процедур і рівня економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності. Вивчення зовнішньоекономічної діяльності під кутом зору мінімізації втрат валюти і стимулювання експорту продукції сільського господарства.
При низкой оригинальности работы "Економічна безпека зовнішньоекономічної діяльності агропромислового комплексу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Чимало країн світу подали приклад не лише високих і сталих темпів розвитку виробництва і зовнішнього ринку, а й здатності оперативно нейтралізувати негативні діяння на випадок їх виникнення в зовнішньоекономічній діяльності, або, іншими словами, уміння забезпечувати економічну безпеку. За своєю суттю економічна безпека докорінно змінює погляди на зовнішньоекономічну діяльність як на систему, тобто вона нині стає системоутворюючою домінантою. Недосконалість механізму економічної безпеки призводить до того, що в багатьох випадках найкращі цілі зовнішньоекономічної діяльності перетворюються на свою протилежність і замість виграшу завдають шкоди при експорті й імпорті товарів. Предметом дослідження є: механізм економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності; шляхи і важелі впливу внутрішнього ринку на формування зовнішнього і навпаки; методи і способи побудови механізму протидії недобросовісній конкуренції, шкідливому протекціонізму та іншим дискримінаційним заходам; формування системи зовнішньоекономічної діяльності, що наближається до міжнародних правил економічної безпеки; ціни, ставки мита, витрати, торговий баланс, надходження та витрати валюти, характер і масштаби загрози, визначення пріоритетів, створення безпечних ринків. нові методичні засади і підходи щодо побудови механізму зовнішньоекономічної діяльності, з допомогою котрого можливо забезпечити на два-три порядки вищий рівень економічної безпеки і гармонізувати співвідношення між обсягами експорту, імпорту і насиченістю внутрішнього ринку товарами вітчизняного виробництва, а також запровадити важелі противаги щодо великого кола як глобальних, так і локальних дискримінаційних заходів, котрі в останні роки стають більш витонченими, замаскованими і здатними найкращі цілі експорту й імпорту перетворити на їх протилежність. обґрунтовані концептуальні підходи до удосконалення відносин між партнерами міжнародного лізингового ринку техніки під кутом зору економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності;Зруйнувавши у свій час планову систему управління, молода українська держава не зуміла створити і застосувати таку модель механізму регулювання економічних, фінансових та правових процесів, котра притаманна високорозвиненим країнам світу щодо економічної безпеки та здатності уникати конфліктів у зовнішньоекономічних відносинах. Необхідно мати на увазі, що без протидії зарубіжним фірмам та корпораціям товаровиробникам не закріпитись на зовнішніх ринках і не досягти переваги у конкурентній боротьбі на внутрішньому ринку. Колись вважалося, що ключем до економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності є посилення протекціонізму і обмеження лібералізації, розширення обсягів експорту і скорочення імпорту, створення спеціальних торгових режимів. У другому розділі «Механізм економічної безпеки внутрішнього і зовнішнього ринків» досліджуються основні складові економічної небезпеки і роль держави в їх нейтралізації та механізм забезпечення економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності сільськогосподарської та харчової галузей. в багатьох країнах, і, зокрема в США, Англії, Німеччині, Франції та інших економічній безпеці приділяється велика увага. При застосуванні згаданого механізму, який будується на зразок методичних підходів країн світу, що розвиваються швидкими темпами, експорт продукції позбавляється від однобокого формування, розвивається в узгодженості з внутрішнім ринком і тому запобігає його руйнуванню. економічну безпеку зовнішньоекономічної діяльності щодо продукції харчової промисловості необхідно розвязувати методами, які відображають конкретні реальні умови економіки.Подальше існування, самозбереження та розвиток України як суверенної держави обумовлюють необхідність вирішення проблеми економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності АПК на більш досконалому науковому і методичному рівні, ніж той, що опановано наукою і практикою до цього часу. Для подолання кризи доцільно використовувати не лише відомі в науці напрацювання з проблем реформування економіки, а й ті, що випливають з надбань “теорії конфліктів“ і “теорії економічної безпеки“, що є принципово новим за своєю суттю. 2. у свій час, відмовившись від планової системи управління, молода українська держава не змогла створити і застосувати такий механізм регулювання економічних, фінансових та правових відносин, який використовується високорозвиненими країнами світу щодо економічної безпеки та уникнення втрат в економіці. Останнім часом органи управління практично відмежувалися від вирішення проблем економічної безпеки, що є однією з вагомих причин руйнування наукового, інноваційного, виробничого та експортного потенціалів АПК. В даному випадку варто реалізувати такий методичний підхід, при якому внутрішній і зовнішній ринки, експорт й імпорт продукції розвиватимуться в тісній взаємодії, спрямовуватимуться в єдину площину з тим, щоб економічна безпека здійснювалася на системних засадах.
План
Основний зміст
Вывод
1. Подальше існування, самозбереження та розвиток України як суверенної держави обумовлюють необхідність вирішення проблеми економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності АПК на більш досконалому науковому і методичному рівні, ніж той, що опановано наукою і практикою до цього часу. Зміст і характер сучасної державної політики недостатньо відповідає вимогам економічної безпеки і тому становище на внутрішньому і зовнішньому ринках є критичним. Для подолання кризи доцільно використовувати не лише відомі в науці напрацювання з проблем реформування економіки, а й ті, що випливають з надбань “теорії конфліктів“ і “теорії економічної безпеки“, що є принципово новим за своєю суттю.
2. у свій час, відмовившись від планової системи управління, молода українська держава не змогла створити і застосувати такий механізм регулювання економічних, фінансових та правових відносин, який використовується високорозвиненими країнами світу щодо економічної безпеки та уникнення втрат в економіці. Ще декілька років тому держава з допомогою спеціальних важелів забезпечувала на макро- і мікрорівні певну економічну безпеку виробництва та збуту продукції. Останнім часом органи управління практично відмежувалися від вирішення проблем економічної безпеки, що є однією з вагомих причин руйнування наукового, інноваційного, виробничого та експортного потенціалів АПК.
3. Методичні підходи щодо забезпечення економічної безпеки в розвинених країнах механічно переносити на умови АПК некоректно. В даному випадку варто реалізувати такий методичний підхід, при якому внутрішній і зовнішній ринки, експорт й імпорт продукції розвиватимуться в тісній взаємодії, спрямовуватимуться в єдину площину з тим, щоб економічна безпека здійснювалася на системних засадах. З цією метою доцільно виявляти умовно так званий "модельний або еталонний рік" - базу, в якому пропорції щодо обсягів збуту продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках були оптимальними або гармонізованими і найкращим чином відповідали розвитку як виробництва, так і експорту. З урахуванням цього будувати митно-тарифні важелі: пільгові або звичайні. З допомогою такого механізму буде надана можливість протидіяти диспропорціям у використанні товарної продукції і уникати небезпечних явищ у розвитку зовнішньоекономічної діяльності.
4. Останнім часом конфлікти та протиріччя між країнами світу хоча й мають цивілізований характер, але набули більшої гнучкості і гостроти, що посилює їх загрозливість не лише для слабкої, але і для стабільної економіки. Тому механізм економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності за своїм характером має бути комплексним і обов‘язково включати такі важелі, котрі здатні забезпечувати зростання конкурентоспроможності товарів АПК на світових ринках і, в першу чергу, завдяки зниженню собівартості продукції щонайменше на 20 - 40 відсотків.
5. Для уникнення штучно створеного зростання вартості послуг щодо лізингу іноземної техніки необхідно в механізмі економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності передбачити компенсуючі засоби і спеціальні джерела для часткового відшкодування витрат, що пов‘язані з маркетинговими послугами, переміщенням іноземної техніки від одного до іншого господарства, а також із загально-комерційними функціями лізингових компаній. Наприклад, при збиранні зернових культур такі відшкодування мають становити при урожайності до 35 ц/га - 6 % в розрахунку на один гектар зібраної площі.
6. В сучасних умовах, у порівнянні з минулим періодом, дедалі актуальнішим стає питання диверсифікації експорту й імпорту товарів з метою зміцнення економічної безпеки. Це зумовлено тим, що останні роки кількість країн, що мають зовнішньоекономічні стосунки з АПК, суттєво зросла, тобто значно покращилася ситуація щодо просторово-географічного маневрування як з експортом, так і з імпортом товарів. Необхідно, щоб диверсифікація здійснювалася в межах гарантованої економічної безпеки трьох-шести країн, як нижньої межі, і різниць між максимальними і мінімальними цінами як по експорту, так і по імпорту понад 30 відсотків.
Список литературы
Актуальные вопросы реформирования научно-производственных отношений в АПК при переходе его к рынку (международный и отечественный аспекты) Научные рекомендации (Береза И.В. в соавторстве с Кандыба А.Н., Губенко В.И., Бондаренко И.П.) - Белая Церковь, БЦГАУ - 1998 - 45С. (из общего объема 2.8 п.л., в т.ч. 1.1 п.л. автора) (автором обоснованы пути совершенствования безопасности научно-производственных отношений и лизинга техники).
Береза І.В., Губенко В.І., Арбузова Т.В., Савчук Ю.С., Паска І.М. Удосконалення механізму економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності АПК (методичні рекомендації) - Біла Церква, БЦДАУ, 1998 - 51С. (із загального обсягу 2,5 д.арк., в т.ч. 1,8 д.арк. автора) (автором обгрунтована сутність, функції, та принципи; визначені основні складові економічної небезпеки і роль держави в її нейтралізації; розкрито зміст та напрямки удосконалення диверсифікації експорту).
