Економічні знання у дискурсі становлення глобалізованого світу: соціально-філософський аналіз - Автореферат

Засобом збереження та відтворення цивілізаційних засад суспільства були і є економічні знання. Тому відкритою актуальною проблемою сучасної соціальної філософії стає аналіз очевидної суперечності між пріоритетом парадигми класичної моделі наукового пізнання економічних явищ, укоріненої в діалектичній теорії прогресивного економічного розвитку доіндустріальної та індустріальної епох, засадами якої є кількісно-якісний аналіз показників ефективності матеріального виробництва й використання природних ресурсів, та реальним механізмом функціонування світового господарства в глобалізаційному вимірі постсучасності, що має нелінійний відкритий характер моделювання процесів соціоекономічної динаміки. Обґрунтована актуальність дослідження аргументується недостатнім станом наукової розробки означеної теми: на тлі значної кількості праць із різних аспектів формування і розвитку соціально-філософської теорії економічних знань їх трансформаційна природа у дискурсі становлення глобалізованого світу чітко не визначена. Теоретичний супротив стосувався, в першу чергу, до її тоталітарних методологічних стандартів, які вже становили перепону інтелектуальним можливостям на шляху досягнення істини, тому було запропоновано такий демократично-плюралістичний методологічний підхід у сфері дослідження економічних знань, який поєднує обидва зазначені напрямки. «Розуміння суті» економіки, інформаційно-комунікаційних технологій та техніко-виробничого процесу як пріоритетних основ розвитку глобальних соціально-економічних процесів та осмислення техніко-людських відносин здійснюється в працях Р.У підрозділі 1.1 «Дискурсивна формалізація проблемного поля соціально-економічного дослідження» наголошується на тому, що категорія «дискурс» у сучасному міждисциплінарному розумінні інтерпретується як семіотичний процес, коли смисл тексту може мати певну кількість варіантів обєктивізації та набуває можливості свого прояву в формі дискурсивних практик. У підрозділі 2.1 «Економічні знання як вимір економічної реальності: сучасна конфігурація» розкриваються основні умови соціально-епістемологічного аналізу: вплив теоретико-методологічних надбань філософії, науки та епістемології на розвиток економічних знань; явні або латентні впливи таких соціально-культурних факторів, як багатоваріантність економічних мотивацій в культурах різного типу, принципи соціального порядку, вплив держави на економічні процеси, уявлення певного суспільства про цілі економічного розвитку та шляхи їх досягнення; врахування постійного тиску на базові принципи та механізми функціонування наукових економічних знань з боку певних соціальних груп або окремих економічних субєктів за умови практики реалізації особистих господарських потреб. Отримані висновки забезпечують конкретизацію двох підходів до можливостей здобуття істинних економічних знань в сучасному когнітивному капіталізмі: перший частіше використовується економістами та полягає у тому, що пріоритетна роль належить інституційним відносинам та логіці дій учасників цієї системи. Автор пропонує аналіз трьох загальних груп діалогових моделей в системі методології економічної науки: перша стосується характеристики і динаміки внутрішньо наукової комунікації; друга уособлює еволюцію структур комунікації між наукою і суспільством; третя - між науковим економічним знанням та практикою їх реалізації, тобто між виробництвом економічних знань, їх розповсюдженням та ефективністю їх практичного застосування у господарському житті суспільства. У підрозділі 3.2 «Особливості ментальної структури економічних знань в Україні», розкриваючи проблематику особливостей ментальної структури як детермінанти концепції економічних знань в українській соціальній філософії та здійснюючи аналіз її аксіологічних трансформацій в системі виробничих відносин, автор стоїть на позиції, що основу національної парадигми економічних знань створює власне національно-смислове поле економічного поступу, яке будується на традиціях, світорозумінні, історичному досвіді, мові, цінностях і цілях кожного народу.Актуальність проблематики шляхів і способів світового економічного поступу, констатація розуміння того, що на відміну від попередніх уявлень про закономірний економічний прогрес телеологічної гегельянської концепції та марксизму зявляються пропозиції оперувати не тільки поняттями законів розвитку, а й варіативними тенденціями. Можливості сформованої онтології спрямовуються на теоретичну реконструкцію та перетворення економічного буття соціуму на принципах розриву ризоми та переходу сегментарних ліній існування на лінії вислизання за допомогою функціональної дії теоретичних конструктів і преконструктів дискурсивних практик, які надають можливість розпізнавати та аналізувати предметне поле економічної науки. Відповідно, здійснено цілісний соціально-філософський аналіз феномену дискурсивної формалізації проблемного поля економічних знань, що виступає не тільки живим уособленням процедури самоузгодження тексту, під якою розуміється формально фіксована знакова констру

2. Основний зміст роботи