Економічні засади забезпечення зайнятості сільського населення в регіоні - Автореферат

Позитивні зрушення в сільському господарстві поки ще не забезпечили належного поліпшення умов життєдіяльності сільського населення, майже не зростають реальні доходи населення, не відновлюється діяльність підприємств і закладів сфери обслуговування, припинилось оновлення матеріальної бази соціальної інфраструктури. Загострення протиріч у сфері аграрної праці, особливо проблем соціальної політики на селі, вимагає всебічного наукового осмислення проблеми забезпечення зайнятості сільського населення. Дослідження проблеми формування зайнятості сільського населення обумовлюється ще й тим, що держава і місцеві органи в умовах тривалої економічної кризи і перебудови всієї економічної системи недостатньо приділяли уваги регулюванню цих процесів. Дослідження проблеми зайнятості займає одне з провідних місць у наукових працях вітчизняних вчених: Д.П.Богині, О.А.Бугуцького, Ф.Гнібіденки, О.А.Грішновой, В.С.Дієсперова, М.І. Але економічна наука та практика України сьогодні ще не мають моделі дієвого механізму впливу на формування зайнятості на селі, адекватного сучасного стану ринкових перетворень.У першому розділі "Теоретичні і методологічні аспекти зайнятості сільського населення в Україні" досліджено сутність соціально-економічної категорії "зайнятість" та її основні складові, характеристики і форми. На нашу думку оптимальна зайнятість повинна забезпечувати її повноту і ефективність, а саме: оптимальне співвідношення між кількісною і якісною відповідністю робіт і працівників; повне задоволення потреб в суспільно корисній діяльності; економічну доцільність робочих місць, що без шкоди для здоровя дозволяє працівникові досягти високої продуктивності праці та мати заробіток, який забезпечує нормальне життя. У другому розділі "Стан зайнятості в аграрному секторі Миколаївської області" визначені особливості зайнятості сільського населення і попиту на робочу силу на селі, проаналізована динаміка зайнятого населення за статусами зайнятості та формами власності, встановлено основні причини зниження зайнятості, вплив основних форм самозайнятості на зменшення безробіття на селі, здійснено статистико-економічний аналіз та вимір впливу основних факторів на стан та рівень сільської зайнятості. Дослідження рівня зайнятості та частки зайнятих у сільському господарстві показало, що збільшення чисельності зайнятих у сільгоспвиробництві та чисельності зайнятого сільського населення відбувалось майже однаковими темпами до 2002 року. Результати проведеного дослідження показують, що рівень сільської зайнятості населення має середній обернений звязок із середньою людністю сільського населеного пункту, прямий середній звязок із питомою вагою міського населення, обернений середній звязок із земленавантаженістю (розміром сільськогосподарських угідь, що припадає на одного зайнятого в сільському господарстві) а також обернений середній звязок із рівнем продуктивності праці (припадає валової продукції сільського господарства на одного зайнятого в сільському господарстві) та обернений середній звязок із середнім балом за рейтингом розвитку соціальної інфраструктури.Зайнятість як соціально-економічна категорія синтезує сукупність відносин щодо участі людей в суспільному виробництві і повязана з забезпеченням масштабів, умов і форм включення людей в суспільно корисну працю, з процесами формування, розподілу і використання трудових ресурсів. Вона показує, наскільки працездатне населення забезпечене робочими місцями в системі кооперації суспільної праці, а також рівень соціального захисту в реалізації права людей на працю. Так як багато безробітних зорієнтовано на пасивну поведінку щодо пошуку роботи, а пріоритетом обирають допомогу по безробіттю, то державному центру зайнятості необхідно розширити та покращити роботу служби зайнятості, широко рекламувати її послуги серед сільського населення з метою зміцнення довіри селян до її діяльності. Місцевим органам влади слід сприяти відкриттю приватних агентств зайнятості та удосконалення роботи вже діючих, згідно Конвенції міжнародної організації праці. З метою створення нових робочих міць і зміни структури зайнятості на селі необхідно сприяти розвитку малого та середнього бізнесу.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1. Перетворення, які здійснюються в аграрному секторі економіки, загострили проблему зайнятості сільського населення. Зростання кількості безробітних відбулося, в основному, за рахунок скорочення або й повного закриття закладів соціально-культурного, побутового і оздоровчого призначення: будинків культури, дитячих садочків, фельдшерсько-акушерських пунктів, шкіл тощо. Самоусунення держави від підтримки сільськогосподарського товаровиробника, скорочення обсягів сільськогосподарського виробництва, перетворення агропромислового комплексу в малоприбутковий сектор економіки створили вкрай несприятливу ситуацію щодо зайнятості сільського населення. У результаті в 2004 році рівень безробіття сільського населення склав 6,1%, що є найвищим серед інших галузей. У 2005 році на 1 вакансію в сільському господарстві припадало 30 осіб.

2. Зайнятість як соціально-економічна категорія синтезує сукупність відносин щодо участі людей в суспільному виробництві і повязана з забезпеченням масштабів, умов і форм включення людей в суспільно корисну працю, з процесами формування, розподілу і використання трудових ресурсів. Вона показує, наскільки працездатне населення забезпечене робочими місцями в системі кооперації суспільної праці, а також рівень соціального захисту в реалізації права людей на працю. Складовою частиною сільської зайнятості є сільськогосподарська зайнятість. Для її визначення нами запропоновано інтегральний показник сільськогосподарської зайнятості.

3. Так як багато безробітних зорієнтовано на пасивну поведінку щодо пошуку роботи, а пріоритетом обирають допомогу по безробіттю, то державному центру зайнятості необхідно розширити та покращити роботу служби зайнятості, широко рекламувати її послуги серед сільського населення з метою зміцнення довіри селян до її діяльності. Місцевим органам влади слід сприяти відкриттю приватних агентств зайнятості та удосконалення роботи вже діючих, згідно Конвенції міжнародної організації праці. Дієвим напрямком працевлаштування є використання матеріальної підтримки та ініціативи безробітних громадян. Необхідно сприяти організації безробітними власної підприємницької діяльності. Проведені нами розрахунки показали, що тільки використанням виділених коштів для започаткування індивідуальної трудової діяльності можна працевлаштувати близько 30% від загальної чисельності зареєстрованих безробітних.

4. З метою створення нових робочих міць і зміни структури зайнятості на селі необхідно сприяти розвитку малого та середнього бізнесу. Саме малі підприємства, не потребуючи великого стартового капіталу, спроможні швидко вирішувати проблему створення нових робочих місць. Особливу увагу необхідно приділити підтримці вже існуючих підприємств, що створюють додаткові робочі місця.

5. Зважаючи на сезонний характер сільськогосподарського виробництва сільським радам необхідно більш активно включатись в роботу по моніторингу сільського ринку праці, його всебічного аналізу та створення умов для зайнятості людей протягом року. В тих сільськогосподарських підприємствах, де існує переробка сільськогосподарської продукції, рівень сільської зайнятості найвищий. Тому одним з напрямків вирішення проблеми на селі може бути створення мережі переробних підприємств малої потужності: млинів, міні-пекарен, мясопереробних цехів, розвитку служб виробничого і соціального сервісу і т.ін.

6. Державним і місцевим органам влади слід сприяти розвитку соціальної інфраструктури на селі. Розширення мережі підприємств соціально-побутової сфери дало змогу значно знизити напруженість на ринку праці і збільшити доходну частину місцевого бюджету. Наші розрахунки на прикладі населених пунктів Єланецького району показали, що тільки доведення кількості наданих побутових послуг населенню до рівня середньо-обласного дасть змогу збільшити кількість робочих місць на 224. До того ж створення нових робочих місць у цій сфері не потребує значних інвестицій і має порівняно невеликі терміни окупності.

7. Для збільшення зайнятості сільського населення у сфері його соціального захисту необхідно гарантувати виплату заробітної плати, яка повинна бути не нижче законодавчо встановленого мінімального рівня заробітної плати (з 1 вересня 2005 року 332 грн.) та не допускання затримки з її виплати, для чого організувати постійний всебічний контроль з боку державних органів.

8. Встановлено, що серед загальної чисельності безробітних молодь становить майже третину. Особливо гостро проблема працевлаштування стоїть перед випускниками навчальних закладів, які отримавши освіту, не мають роботи. Отже, необхідно заохочувати роботодавців дотаціями для забезпечення молоді першим робочим місцем відповідно до Закону України "Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю". Розширити співпрацю з організаціями роботодавців та їх обєднаннями щодо створення умов для розвитку трудового потенціалу шляхом удосконалення освітньої та професійної підготовки населення відповідно до потреб економіки та сільського ринку праці.

9. Результати множинного кореляційно-регресивного аналізу показали, що між рівнем сільської зайнятості та такими показниками як: середня людність сільського населеного пункту, питома вага міського населення, земленавантаженість, продуктивність праці та рівень розвитку соціальної інфраструктури існує тісний звязок. На 86,9% вона залежить від включених в кореляційну модель факторів.

10. Повноцінна зайнятість може існувати при оптимальному поєднанні державного та ринкового регулювання трудових ресурсів, співвідношення попиту і пропозиції. Економічні та соціально-правові важелі повинні бути спрямовані на відновлення обсягів виробництва до рівнів 1990 року. Це створить передумови для відтворення робочих місць, а тим самим і підвищення зайнятості сільського населення. Однією з найбільш трудомістких галузей сільського господарства є тваринництво. Наші розрахунки показали, що відновлення обсягів виробництва тільки в скотарстві та свинарстві Миколаївської області до рівнів 1995 та 1990 років при одночасному зростанні продуктивності праці дасть змогу створити робочі місця та залучити у виробництво у 2009 році 27419 осіб, що в 3,45 разів більше ніж в 2004 році, в 2014 році - 52982 особи, що в 6,67 рази більше, ніж в 2004 році. До того ж переважний розвиток тваринництва сприятиме послабленню характерного для аграрного сектору сезонного безробіття.

У наукових фахових виданнях: 1. Крилова І.Г. Зайнятість населення на Миколаївщині // Вісник аграрної науки Причорноморя МДАУ. - 2003. - № 4. - С. 111-114.

2. Крилова І.Г. Жінки та молодь - соціально вразливі категорії населення в сучасних умовах на ринку праці Миколаївської області // Вісник аграрної науки Причорноморя МДАУ. - 2004. - № 2. - С. 165-170.

3. Крилова І.Г., Вершиніна Л.М. Стан та ефективність використання трудових ресурсів в Миколаївській області // Вісник аграрної науки Причорноморя МДАУ. - 2004. - № 1. - С. 28 - 31. (Особисто автору належить: аналіз основних факторів, що знижують ефективність використання трудових ресурсів села).

4. Топіха І.Н., Крилова І.Г. Стан ринку праці в Миколаївській області // Економіка: проблеми теорії і практики. Збірник наукових праць. Випуск 188: В 4 т. Том 2. - Дніпропетровськ: ДНУ - 2004. - С. 546 - 550. (Особисто автору належить: співставний аналіз двох методик визначення безробіття та характеристика основних факторів, що сприяють поліпшенню активної політики зайнятості в області).

5. Крилова І. Г. Особисте селянське господарство як шлях розширення зайнятості сільського населення // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК.- 2004. - №32. - С. 146 -149.

6. Крилова І.Г. Аналіз самозайнятості сільського населення Миколаївської області в зменшенні безробіття на селі // Вісник аграрної науки Причорноморя МДАУ. - 2005. - № 1 . - С. 71 - 75.

7. Крилова І.Г. Створення робочих місць на селі - гарантія забезпечення зайнятості сільського населення // Вісник аграрної науки Причорноморя МДАУ. - 2006. - № 1.

анотація

Крилова І.Г. Економічні засади забезпечення зайнятості сільського населення в регіоні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Миколаївський державний аграрний університет, Миколаїв, 2006.

Дисертацію присвячено розробці теоретико-методологічних та практичних засад забезпечення зайнятості сільського населення. Результатом проведеного дослідження є: поглиблення соціально-економічного змісту категорії "сільська зайнятість"; оцінка сучасного стану зайнятості в регіоні на селі; виявлення особливостей сільської зайнятості та основних факторів її формування на селі; систематизація основних причин, які знижують рівень сільської зайнятості; моніторинг сільського ринку праці Миколаївської області за допомогою соціально-економічних та демографічних показників; визначення впливу соціальної інфраструктури на регулювання сільської зайнятості, а також основних напрямків зменшення безробіття та підвищення зайнятості сільського населення.

Здійснено впровадження основних результатів дисертаційної роботи у практику, що сприяє забезпеченню зайнятості та зменшенню безробіття на селі.

Ключові слова: зайнятість, сільське населення, безробіття, ринок праці, робочі місця.